Використання малої літери для назви країни-агресора у текстах неофіційного характеру є прийнятним і відповідає вимогам норм української мови.
Написання слів „Росія”, „Москва” з малої літери в неофіційних текстах не буде вважатись помилкою в Україні. Про це повідомила пресслужба Національної комісії зі стандартів державної мови.
Написання назв „російська федерація”, „росія”, „москва”, „московія”, „московське царство”, „російська імперія”, „державна дума рф” та подібних з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що Нацкомісія обговорила це питання з урахуванням офіційних листів від Інституту української мови НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України за зверненням віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук.
Понад половини українців спілкуються вдома державною мовою, понад 80% вважають українську своєю рідною. Крім того, розмовляти вдома українською мовою респонденти вважають однією з ознак патріотизму.
FILE PHOTO: A boy waves a national flag atop of armoured personal carrier at an exhibition of destroyed Russian military vehicles and weapons, dedicated to the upcoming country’s Independence Day, amid Russia’s attack on Ukraine, in the centre of Kyiv, Ukraine August 21, 2022. REUTERS / Valentyn Ogirenko/File Photo
Такі результати опитування соціологічної групи Рейтинг було проведено до Дня Незалежності України.
Як зазначили соціологи, починаючи з березня 2022 року помітно зменшується використання російської мови в побуті.
Майже 60% опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% – українською та російською, лише 9% – російською.
«Для 82% опитаних українська мова є рідною, для 16% такою є російська. ВПО і біженці, які перебувають за кордоном, частіше використовують обидві мови для спілкування або говорять російською. Тим не менше, понад 70% ВПО і біженців вважають рідною українську», – йдеться у дослідженні.
Соціологи також задали питання – що означає патріотизм для жителів нашої країни.
«Більшість опитаних обрали варіанти донатити і волонтерити (46%) та розмовляти українською мовою (45%). Близько третини віднесли до патріотизму служити на фронті, залишатися, працювати і вести бізнес під час війни в України, більше чверті – цікавитися історією України», – йдеться в опитуванні.
Купувати українські товари, споживати український контент, займатися громадською діяльністю те саме, що патріотизм – такий варіант обрали 9-14% опитаних. Ходити до української церкви – 6%, знати слова гімну – 4%, носити українську символіку – 3%.
Опитування проводили 16-20 серпня. У ньому взяли участь понад 6 тисяч людей.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь ініціював перевірку Укрзалізниці на дотримання мовного закону: компанія використала недержавну мову на пасажирських квитках
Він повідомив, що у відкритих джерелах з’явилась інформація щодо застосування на пасажирських квитках недержавної мови без перекладу інформації на українську. Кремінь наголосив, що це є серйозним порушенням мовного закону з боку Укрзалізниці.
За словами уповноваженого, наразі вже підписано наказ про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови акціонерним товариством „Українська залізниця”.
„Переконаний, що ситуація буде виправлена, а винні понесуть відповідальність”, – додав Кремінь.
Омбудсмен нагадав, що відповідно до статті 30 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, підприємства, установи та організації всіх форм власності мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги) державною мовою. Інформація українською може дублюватися іншими мовами.
Відповідно до статті 36 Закону транспортні послуги також мають надаватись українською. Це розповсюджується і на інформацію оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб.
„У разі потреби ця інформація може дублюватися англійською мовою, а в міжнародному пасажирському сполученні також офіційною мовою (мовами) країни, сполучення з якою здійснює відповідний транспортний засіб”, – йдеться у законі.
Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи „Рейтинг”, пише „Інтерфакс-Україна”.
Водночас 13% респондентів стикалися з таким неприйняттям у суспільстві.
Згідно з результатами опитування, 78% українців не зазнавали критики, зважаючи на свої політичні уподобання (21% опитаних відповіли позитивно). Також у більшості за минулий рік не було випадків несхвалення за приналежність до певного регіону (88% відповіли „ні”), на ґрунті релігії (92%) або через національність (94%).
Соціологічна група „Рейтинг” 6-11 червня 2023 року провела дослідження „Стійкість під час війни та у поствоєнний період: на що опираються українці”. Методом CATI (телефонні інтерв’ю) було опитано 1200 респондентів серед населення України від 18 років на всій території, за винятком тимчасово окупованих Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше ніж 2,8%. Опитування проведено на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.
[type] => post [excerpt] => Більшість опитаних українців (86%) протягом року не зазнавали критики або несхвалення через мову спілкування, свідчать дані соціологічного дослідження групи "Рейтинг", пише "Інтерфакс-Україна". [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1687874340 [modified] => 1687870938 ) [title] => Більшість українців не зазнавали критики через мову спілкування - опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=152353&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 152353 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 152354 [image] => Array ( [id] => 152354 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [original_lng] => 53548 [original_w] => 700 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835-300x180.jpeg [width] => 300 [height] => 180 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/fea-ukraine-history-e1686648158835.jpeg [width] => 700 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1687860139:8 [_thumbnail_id] => 152354 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 4537 [translation_required_done] => 1 [_oembed_afdb65ce0998cb07519afa541eae0a22] =>
Уряд Латвії вимагає від 20 тисяч громадян РФ пройти тест на знання мови. Здебільшого це стосується людей похилого віку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву представника Міністерства внутрішніх справ Латвії Димитрія Трофімова, яку приводить Reuters.
„Після того, як Росія вторглася в Україну в лютому минулого року, Латвія відключила російські телеканали, знесла радянську пам’ятку часів Другої світової війни і тепер працює над засиллям російської мови у сфері освіти”, – йдеться у матеріалі.
За словами Трофімова, громадянам Росії до 75 років, які не пройшли тест до кінця року, буде надано розумний термін для виїзду з країни. Якщо вони не поїдуть, їм може загрожувати примусове видворення.
„Вони добровільно вирішили ухвалити громадянство не Латвії, а іншої держави. Тест необхідний, тому що російська влада виправдовувала своє вторгнення в Україну необхідністю захистити російських громадян за кордоном”, – додав представник МВС Латвії.
Керівник Латвійського національного центру освіти Лієні Вороненко сказала, що для успішного складання іспиту необхідно розуміти основні латиські фрази та вміти говорити простими реченнями.
„Відповідь російською мовою в підтримці Монобанку тепер доступна тільки у разі наполегливого прохання клієнта і на розсуд оператора”, – написав співзасновник Монобанку Гороховський.
Ощадбанк банк вказав, що російська — йде вслід за кораблем. З основного застосунку Приват24 російську планують видалити зовсім скоро.
За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН.
„З 16 по 25 липня 2022 року, протягом перших 10 днів дії нових вимог закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, до секретаріату уповноваженого надійшла рекордна кількість повідомлень громадян про порушення мовного Закону – 502″, – заявив Кремінь.
За словами мовного омбудсмена, скарги громадян стосуються:
• 59% – сфери обслуговування в інтернеті; • 20% – інформаційних інтернет-ресурсів, • 9% – безпосереднього обслуговування споживачів; • 7% – діяльності посадових осіб в органах державної влади та місцевого самоврядування; • 5% – інше.
Кремінь зазначив, що 79% цих повідомлень стосуються порушень частини шостої статті 27 закону, яка набрала чинності 16 липня 2022 року і регламентує застосування державної мови інтернет-представництвами.
З 16 липня 2022 року всі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, мають мати версію українською мовою.
[type] => post [excerpt] => За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1658862480 [modified] => 1658859164 ) [title] => З 16 липня надійшло понад 500 скарг щодо порушення мовного закону – омбудсмен [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=112500&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 112547 [uk] => 112500 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 112501 [image] => Array ( [id] => 112501 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [original_lng] => 30411 [original_w] => 720 [original_h] => 479 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg [width] => 720 [height] => 479 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1658848364:8 [_thumbnail_id] => 112501 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 4060 [_oembed_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => [_oembed_time_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => 1658849243 [translation_required_done] => 1 [_oembed_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] => [_oembed_time_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] => 1689348930 [_oembed_ec218997c09129addd3dcfc97ee2c20c] => {{unknown}} [_algolia_sync] => 831668410002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 931 [1] => 58962 [2] => 84175 [3] => 22258 ) [tags_name] => Array ( [0] => мова [1] => мовний закон [2] => омбудсмен [3] => скарга ) ) [7] => Array ( [id] => 111085 [content] =>
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляє, що за порушення мовного законодавства з 16 липня каратимуть попередженням або штрафом за рішенням мовного омбудсмена.
Про це він сказав на брифінгу, повідомляє „Інтерфакс-Україна”.
„Алгоритм, виписаний законом, виглядає наступним чином. Представники уповноваженого, на жаль, їх немає в кожному регіоні, зможуть складати адміністративні протоколи, і потім я як уповноважений розглядатиму їх і виноситиму постанови у вигляді попереджень або штрафів”, – сказав Кремінь.
Зокрема, з 16 липня набирає чинності підпункт 1 пункту 7 розділу „Прикінцеві та перехідні положення” мовного закону, яким вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З цього моменту уповноважений зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон.
За результатами складеного протоколу про адміністративне правопорушення можливе рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше, а штраф за повторне протягом року порушення – від 8500 до 11900 грн. Також за повторне невиконання вимог уповноважено передбачено штраф від 1700 до 3400 грн.
Також штрафи можуть бути накладені за порушення мовного закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, користувацьких інтерфейсів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, реклами, технічної та проєктної інформації, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій, поштового зв’язку та транспорту.
Водночас мовний омбудсмен зазначив, що штрафи можуть бути оскаржені в суді.
Веселі руханки, жваві ігри, найрізноманітніші завдання, багато дитячого сміху й зацікавленості – так вивчають англійську в Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва. Збираються і переселенці, і містяни.
16 січня вже через кілька днів, набуває чинності норма Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині мови реклама.
Стаття 32 Закону регулює норму мови в рекламі. Згідно з нею, реклама повинна бути українською мовою на ТБ і радіо, зовнішніх носіях (бігбордах, сітілайтах, рекламних площинах в магазинах і всіх суб’єктах постачальників послуг), в інтернеті, в тому числі соціальних мережах.
У друкованих ЗМІ, які видаються на одному з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тою мовою, на якому видається видання.
Іноземні телеорганізації, можуть видавати рекламу на одному з офіційних мов ЄС, паралельно з українським.
Відзначимо, що стаття, що стосується мови реклами, набрати чинності через пів року, після основного документа. Нагадаємо, закон про мову діє в Україні з 16 липня.
[type] => post [excerpt] => 16 січня вже через кілька днів, набуває чинності норма Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині мови реклама. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1578945480 [modified] => 1578938533 ) [title] => В Україні з 16 січня вся реклама повинна бути державною мовою [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=1772&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 1839 [uk] => 1772 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 1773 [image] => Array ( [id] => 1773 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing.jpg [original_lng] => 330080 [original_w] => 2000 [original_h] => 1202 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing-300x180.jpg [width] => 300 [height] => 180 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing-768x462.jpg [width] => 768 [height] => 462 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing-1024x615.jpg [width] => 1024 [height] => 615 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing-1536x923.jpg [width] => 1536 [height] => 923 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing.jpg [width] => 2000 [height] => 1202 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/marketing.jpg [width] => 2000 [height] => 1202 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1578933879:8 [_edit_last] => 8 [views_count] => 4766 [_thumbnail_id] => 1773 [_oembed_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => [_oembed_time_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => 1653859481 [_oembed_b06428a91dd32c64cefd35b2bda07eab] => [_oembed_time_b06428a91dd32c64cefd35b2bda07eab] => 1659014474 [_oembed_693b20062f3122ec23b5a4a582aeeabf] =>
