Громадяни України категорично не готові поступитися ключовими аспектами можливої мирної угоди, свідчить дослідження.
Думки українців стосовно мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з РФ розділилися. Найбільше – 33,2% респондентів – вважають необхідним звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року, а ще 25,5% – у межах на 24 лютого 2022 року. Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова, оприлюдненого Київським Безпековим Форумом (КБФ) напередодні Мюнхенської безпекової конференції.
Але тільки 3,7% опитаних припускають повне виведення українських військ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, причому з усієї території цих областей у межах їхніх адмінкордонів.
Порівняно з попередніми періодами вимоги до умов миру змінилися. Підтримка повернення до кордонів 1991 року знизилася з 51,5% у червні 2024 року до 33,2% у лютому 2026 року. Проте зросла частка тих, хто припускає фіксацію кордонів по лінії фронту – з 9,4% у червні 2024 року до 23,5% у лютому 2026 року.
Дані дослідження свідчать, що респонденти категорично не готові поступитися ключовими аспектами можливої мирної угоди. 73,1% вважають, що не можна поступитися реальними гарантіями безпеки України, 73,3% – допомогою в економічному відновленні України, 72% – відповідальністю Росії за воєнні злочини, 69,3% – стягненням з Росії репарацій на користь України.
Стосовно територіальних питань: 62,7% переконані, що не можна поступитися контролем України над Донбасом.
Щодо євроатлантичної інтеграції думки розділилися майже порівну. 47,9% вважають, що не можна поступитися курсом України на членство в ЄС, тоді як 40,2% допускають такий компроміс.
Стосовно НАТО: 48,6% не готові поступитися цим курсом, 38,3% – готові розглянути такий варіант.
Соціологічне опитування проведене Центром Разумкова на замовлення Київського Безпекового Форуму з 31 січня по 4 лютого 2026 року методом телефонного інтерв’ю.
Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України (окрім АР Крим). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.
Найнижчий рівень позитивного ставлення громадян України зафіксовано до Російської Федлерації.
Позитивне ставлення українців до США та НАТО у лютому 2026 року порівняно з вереснем 2025р знизилось. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова.
До США за останні п’ять місяців позитивне ставлення українців знизилося на 17,3%, баланс утримується на рівні +29,3%, що суттєво нижче, ніж стосовно європейських країн.
Найчастіше опитувані українці висловлюють позитивні оцінки щодо Великої Британії, баланс ставлення до якої становить +94,3%. Порівняно з вереснем 2025 року позитивне ставлення до Британії зросло – тоді баланс становив +78%. Далі йдуть Канада (+92,3%), Франція (+87,5%) та Німеччина (+83,5%). Щодо цих країн теж зріс позитивний баланс ставлення, порівняно з вереснем 2025 року.
До міжнародних об’єднань громадяни України також ставляться переважно позитивно. Баланс довіри до ЄС залишається стабільним і становить +79,5%. Водночас в ставленні до НАТО баланс склав +45%, що майже вдвічі нижче, ніж до ЄС. За п’ять місяцівдовіра до НАТО знизилася – тоді показник становив +61,8%.
До Китаю українці ставляться переважно негативно – баланс становить -51%. Найнижчий рівень позитивного ставлення зафіксовано до РФ – баланс -98,1%.
Опитування проводилося на замовлення Київського Безпекового Форуму з 31 січня по 4 лютого методом телефонного інтерв’ю. Опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх регіонах України (окрім Криму). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,2%.
Майже половина українців вважають, що серед представників влади є справжні фахівці й вони можуть лишатись на посадах після війни. Водночас 42% громадян не хочуть бачити нинішніх чиновників при владі у майбутньому.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з результатами опитування, 48% українців вважають, що серед чинних посадовців є професійні та гідні фахівці, які можуть продовжити роботу і в післявоєнний період.
Разом з цим лише трохи менше (42%) вважають нинішню владу суцільно заплямованою і стверджують, що ніхто з її представників не має лишатися у владі після війни.
Соціологи зазначають, що оцінка чинної влади напряму пов’язана з рівнем довіри до президента. Чим вищою є довіра до глави держави, тим частіше респонденти говорять про наявність гідних представників серед нинішніх посадовців.
Однак навіть серед тих, хто „повністю” довіряє президенту, є 19%, які вважають владу повністю заплямованою і нікого не хочуть бачити при владі після війни.
[type] => post
[excerpt] => Майже половина українців вважають, що серед представників влади є справжні фахівці й вони можуть лишатись на посадах після війни. Водночас 42% громадян не хочуть бачити нинішніх чиновників при владі у майбутньому.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1770280200
[modified] => 1770246141
)
[title] => Проти «заплямованих» облич: скільки українців вимагають повної зміни влади після війни
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=271889&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 271864
[uk] => 271889
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 271865
[image] => Array
(
[id] => 271865
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[original_lng] => 52678
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/tanacskozas-zelenszkij-kepviselok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 609
[_thumbnail_id] => 271865
[_edit_lock] => 1770238943:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 685081091002
[_oembed_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] =>
[_oembed_time_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => 1774023047
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 83877
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 9
[5] => 43
[6] => 578
[7] => 35
[8] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Спецтема
[5] => Статті
[6] => Суспільство
[7] => Україна
[8] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 899
[1] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => опитування
[1] => Україна
)
)
[3] => Array
(
[id] => 271646
[content] =>
Більшість українців (90%) продовжують вважати, що Україна має завдавати ударів по території Росії. Серед них частка тих, хто обмежується військовими цілями, впала.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)
У лютому 2023 року 90% респондентів підтримували удари по території РФ. У січні 2026 року цей показник залишився незмінним – 90% українців вважають це доцільним.
Зміни у ставленні до цілей ударів
Водночас змінилися погляди на те, які саме об’єкти слід уражати:
У 2023 році 38% підтримували удари тільки по військових об’єктах, у 2026 році їхня частка скоротилася до 10%.
Натомість 80% опитаних зараз вважають, що удари мають завдаватися не лише по військових цілях, а й по інших об’єктах – це суттєвий ріст з 52% у 2023 році.
Більш детально про цілі
7% опитаних підтримують удари по військовій та нафтогазовій інфраструктурі Росії.
48% додають до цього ще й енергетичні об’єкти.
25% вважають, що удари можуть поширюватися й на цивільне населення РФ – порівняно з 13% у 2023 році.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів серед 1003 респондентів віком від 18 років.
Опитування не проводилося на території окупованого Росією Криму та Донбасу, а також з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року
За результатами останнього опитування КМІС, лише 20% українців очікують, що війна з Росією завершиться в найближчі тижні або до середини 2026 року.
При цьому 18% прогнозують кінець конфлікту у другій половині 2026 року, а 43% вважають, що війна триватиме до 2027 року або довше. Ще 19% опитаних не змогли дати конкретної відповіді.
Для порівняння, у вересні-жовтні 2025 року 33% українців сподівалися на завершення війни до середини 2026 року, у грудні 2025-го таких було 26%. Тобто з часом все менше громадян розраховують на швидкий кінець конфлікту.
Опитування також відображає ставлення українців до перемовин та їх очікування результативності, а також самооцінку стійкості населення, що важливо на тлі складних погодних умов і значних руйнувань енергетичної інфраструктури країни.
Три можливі сценарії розвитку війни в Україні на 2026 рік
Нещодавно видання Wall Street Journal змоделювало три основні сценарії розвитку війни в Україні на 2026 рік. Аналітики відзначають, що конфлікт триватиме доти, поки одна зі сторін не вичерпає ресурси або волю до боротьби.
Перший сценарій: війна на виснаження продовжується далі. У цьому випадку обидві сторони продовжують вести активні бойові дії, намагаючись послабити опонента та витримати тиск тривалого конфлікту.
Другий сценарій: виснаження України під тиском. Тут передбачається, що економічні, військові та соціальні витрати для України зростають, що створює додатковий тиск на державу та населення.
Третій сценарій: втома Росії від мілітаризації. За цим сценарієм тривала військова активність та ресурсне навантаження призводять до виснаження з боку РФ, що може вплинути на подальший розвиток конфлікту.
За оцінками аналітиків Американського інституту вивчення війни, навіть у разі територіальних поступок з боку України це не зупинить агресивні дії Російської Федерації.
Більшість українців (65%) і далі готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Найвища готовність зафіксована у Києві – 72%.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з результатами, 65% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. 17% опитаних вважають, що зможуть витримати її лише пів року або кілька місяців.
У порівнянні з попередніми місяцями, настрої українців залишаються стабільними: у грудні та вересні 2025 року готових терпіти війну “стільки, скільки потрібно” було по 62%.
Попри спроби росії створити гуманітарну катастрофу, більшість громадян налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.
За регіонами готовність українців терпіти війну виглядає так:
Київ – 72%
Захід – 66%
Центр та Північ (без Києва) – 64%
Південь – 64%
Схід – 58%
Серед тих, хто не готовий витримувати війну тривалий час, найбільш поширені причини: загроза життю близьких і загибель людей – 29%, обстріли та руйнування – 17%, економічні проблеми – 17%, перебої з електро- та теплопостачанням – 15%, психологічна втома – 10%.
В цілому, за підрахунками КМІС, лише 5% дорослого населення не готові терпіти війну через проблеми з енергопостачанням.
Довідково: опитування громадської думки КМІС проводилося з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України.
Було опитано 1003 респонденти віком від 18 років. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій (однак серед респондентів є внутрішньо переміщені особи), а також громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Понад половина українців категорично відкидають можливість передати весь Донбас під контроль росії в обмін на гарантії безпеки від США та Європи. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології наприкінці січня.
За даними КМІС, 52% респондентів вважають таку умову миру абсолютно неприйнятною. Водночас 40% готові прийняти передачу Донбасу росії в обмін на гарантії безпеки, визнаючи при цьому складність такої поступки. Ще 7% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Порівняно з серединою січня 2026 року показники практично не змінилися і залишаються в межах статистичної похибки.
Опитування проводилося 23–29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю серед 1003 повнолітніх громадян України, які проживають на території, підконтрольній уряду. Дослідження також включало експеримент із використанням методу «задуманого знайомого», результати якого практично не відрізнялися від прямих відповідей, що, за оцінкою соціологів, свідчить про щирість позицій респондентів щодо цього питання.
[type] => post
[excerpt] => Понад половина українців категорично відкидають можливість передати весь Донбас під контроль росії в обмін на гарантії безпеки від США та Європи. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного Київським міжнар...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1770042000
[modified] => 1770074196
)
[title] => Понад половина українців проти передачі Донбасу Росії в обмін на гарантії безпеки – опитування КМІС
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=271506&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 271620
[uk] => 271506
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 271507
[image] => Array
(
[id] => 271507
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[original_lng] => 52836
[original_w] => 720
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510-300x188.webp
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[width] => 720
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[width] => 720
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[width] => 720
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[width] => 720
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/6922d996d1510.webp
[width] => 720
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1770067012:8
[_thumbnail_id] => 271507
[_edit_last] => 8
[views_count] => 746
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 679568659002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 578
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Суспільство
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 2453
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Донбас
[1] => опитування
)
)
[7] => Array
(
[id] => 269979
[content] =>
Значна частина німецького суспільства й військово-політичної еліти досі переконана, що у разі реальної загрози США прийдуть на допомогу, і саме ця віра стримує швидке й самостійне реагування на російську загрозу.
Про це заявив президент Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel) Моріц Шуларік під час дискусійної програми проєкту «Україна: на передовій майбутнього», організованого Фондом Віктора Пінчука в Давосі.
«Німецьке суспільство не сприймає російську загрозу як безпосередню і близьку, і люди все ще вважають, що, зрештою, американці прийдуть, допоможуть і будуть з нами битися пліч-о-пліч», – сказав Шуларік.
Він зауважив, що йдеться не про гроші, бо німці згодні інвестувати 5% ВВП в оборону.
«Але десь у підсвідомості наші генерали і наші військові все ж таки думають: якщо буде небезпека, то Америка стане з нами разом. І це, власне, є перешкодою для зосередження і належного та швидкого реагування», – вважає президент Кільського інституту світової економіки.
У відповідь на запитання, чи німці досі вірять у «старшого брата Трампа», Шуларік зауважив, що «зараз це змінюється просто на наших очах», а донедавна на дуже високому військовому і політичному в Німеччині велась дискусія, чи в обороні треба орієнтуватися на посилення Європи чи НАТО.
[type] => post
[excerpt] => Значна частина німецького суспільства й військово-політичної еліти досі переконана, що у разі реальної загрози США прийдуть на допомогу, і саме ця віра стримує швидке й самостійне реагування на російську загрозу.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1769032800
[modified] => 1769028079
)
[title] => Багато німців вірять, що у разі небезпеки США прийдуть їм на допомогу – президент Кільського інституту
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=269979&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 270444
[uk] => 269979
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 269980
[image] => Array
(
[id] => 269980
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[original_lng] => 102514
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/630-360-1769003981-227.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1769023596:2
[_thumbnail_id] => 269980
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 468
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 647906396001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 141
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => опитування
)
)
[8] => Array
(
[id] => 268686
[content] =>
У Польщі громадяни розділилися у ставленні до прийому біженців з України.
Про це свідчать результати опитування CBOS, Polsat News.
У грудневому опитуванні „Поляки про війну в Україні та допомогу біженцям” CBOS запитав, зокрема, чи повинна Польща приймати українських біженців з територій, охоплених конфліктом. Результати були майже ідентичними до результатів вересневого опитування.
Так само, як і тоді, 48% поляків підтримують прийняття українських біженців, 46% виступають проти цього – в цьому випадку це зростання на 1 процентний пункт. Відповідь „важко сказати” обрали 6% опитаних. Автори дослідження підкреслили, що частка рішучих голосів проти досить чітко переважає частку рішучих голосів за (19% проти 13%).
Вони додали, що на початку 2022 року відсоток поляків, які підтримують прийняття українських біженців, сягав 94% і залишався на високому рівні до середини 2023 року.
Аналітики CBOS визнали в цьому контексті, що поточні результати є „найгіршими в історії наших вимірювань, які розпочалися незабаром після анексії Криму понад десять років тому”.
Згідно з результатами дослідження, проти прийому біженців з України частіше виступають респонденти з менших населених пунктів (59% у сільській місцевості проти 27% у найбільших містах). Це також особи з базовою або середньою освітою (62% серед респондентів з цієї групи) проти 26% серед респондентів з вищою освітою.
Проти прийому біженців частіше виступають респонденти з нижчим доходом „на душу населення” у своїх домогосподарствах (57% серед тих, хто має найнижчий дохід, проти 18% серед тих, хто має найвищий), а також релігійно практикуючі особи (57% у групі тих, хто практикує кілька разів на тиждень, проти 38% серед тих, хто не практикує).
Прийняття біженців найчастіше підтримують виборці лівих партій – партії „Разом” (88%) та „Лівих” (78%). Це також підтримують 70% прихильників „Громадянської коаліції” Серед електорату правих партій переважають голоси проти – 69% серед виборців „Конфедерації Польської Корони”, 61% серед виборців „Права і Справедливості” та 54% у випадку „Конфедерації”.
Згідно з опитуванням, загалом частіше проти виступають особи, які сповідують праві погляди (53% з цієї групи проти 31% з групи, яка сповідує ліві погляди).
Понад половина респондентів вважають Європу надійним союзником України, тоді як частка тих, хто бачить тиск з боку США, зросла до 59%.
Більшість українців – 55% – продовжують вважати, що Європа серйозно допомагає Україні і хоче завершення війни на справедливих умовах. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Водночас вважають, що Європа втомилася і тисне для несправедливого миру – 33%. Порівняно із початком жовтня 2025 року трохи зросла частка тих, хто має невизначені погляди – з 6% до 12% (і за рахунок цього стало трохи менше і тих, хто вважає Європу надійним союзником, і тих, хто так не вважає).
Якщо у випадку Європи за минулі декілька місяців є відносна стабільність, то у випадку США продовжується низхідна тенденція.
Так, порівняно із початком жовтня 2025 року з 52% до 59% стало більше тих, хто вважає, що США втомилися і тиснуть на Україну для поступок Росії.
Натомість з 38% до 28% стало менше тих, хто, навпаки, продовжує вважати США надійним союзником. Водночас нинішні показники хоча й погіршилися, але протягом 2025 року був період, коли сприйняття політики США було гіршим (найгірші показники були у березні 2025 року).
Відповідаючи на питання про довіру до ЄС, США і НАТО, майже половина респондентів – 48% – заявили що довіряють Євросоюзу. Не довіряють ЄС 26% українців. Для порівняння, у грудні 2024 року було 46% і 19%, тобто без змін, хоча все-таки стало трохи більше тих, хто не довіряє.
Решта 25% відповіли “складно сказати напевно” – у грудні 2024 року було 35%, тобто дещо зросла визначеність у довірі до ЄС. Загалом можна бачити, що ЄС скоріше користується довірою українців.
Водночас значно нижчі показники довіри до США і до НАТО, які до того ж демонструють суттєву низхідну динаміку за рік. Так, США довіряють 18%, порівняно з 41% у грудні 2024 року, не довіряють – 52%, порівняно з 24% у грудні 2024 року. Решта 30% не змогли визначитися із своєю думкою.
У випадку НАТО 30% довіряють організації – відзначається зниження з 43% у грудні 2024 року. Про недовіру до Альянсу заявили 43% респондентів, порівняно з 25% минулого грудня. Решта 27% не змогли визначитися.
In a legal first, a jury in New York awarded $2 million in damages to a 22-year-old woman over her gender transition surgery that took place when she was a teenager. The plaintiff accused her psychologist and plastic surgeon of violating standard practices in their fields.… pic.twitter.com/PQ8Ea0rk19
BREAKING: Note allegedly written by Epstein before his first suicide attempt has been released after being obtained by the NYT.
“They investigated me for a month - found nothing!!! So 16 year old charge results. It is a treat to be able to choose one’s time to say goodbye.… pic.twitter.com/Kt44NoQFIm
