Літаки польських Військово-повітряних сил вилетіли з країни, аби підтримати операції, пов’язані з евакуацією польських громадян з Близького Сходу.
Poznañ, 03.03.2026. Polscy turyci opuszczaj¹ samolot na lotnisku £awica im. Henryka Wieniawskiego w Poznaniu, 3 bm. Na poznañskim lotnisku wyl¹dowa³ samolot z Dubaju z polskimi turystami wracaj¹cymi z Wietnamu. Ich samolot w sobotê mia³ miêdzyl¹dowanie w Dubaju, sk¹d przez zamkniêcie przestrzeni powietrznej, nie móg³ planowo wystartowaæ. W zwi¹zku z sobotnimi nalotami przeprowadzonymi na Iran przez USA i Izrael, oraz odwetem si³ irañskich wiele pañstw Bliskiego Wschodu zamknê³o przestrzeñ powietrzn¹. (sko) PAP/Jakub Kaczmarczyk ***Do tego materia³u zdjêciowego dostêpna jest równie¿ depesza w systemie CSI, pt.: Poznañ/ Na lotnisku £awica wyl¹dowa³ samolot z Dubaju***
Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі у соцмережі Х, пише “Європейська правда”.
Операція розпочалася вранці у четвер, 5 березня, близько 06:00 за місцевим часом.
“Літаки польських ВПС вилетіли з Польщі для підтримки операцій, пов’язаних з евакуацією польських громадян з Близького Сходу”, – повідомило Оперативне командування Збройних сил країни.
У Польщі з 5 березня набувають чинності зміни в доступі до безкоштовної медичної допомоги для українців, які втекли від війни. Так, право на безоплатне лікування збережуть лише окремі пільгові категорії громадян України.
Як пише польське видання Rynek Zdrowia, зміни є наслідком закону про скасування так званого „спецзакону”, який президент Польщі Кароль Навроцький підписав 19 лютого, передає Liga.net.
Як зазначається, це змінює умови життя українців у Польщі, і для тих, хто не працює або працює неофіційно, доступ до медицини стане складнішим.
Польща поступово згортала пільговий режим медичного доступу для українців.
30 вересня 2025 року дорослі українці без медичного страхування втратили право на компенсацію вартості ліків та стоматологічного лікування.
При цьому базова медична допомога, консультації фахівців та стаціонарне лікування для них залишалися доступними.
Як повідомляється, з 5 березня безкоштовна медична допомога в Польщі надаватиметься лише окремим категоріям громадян України, зокрема:
жертвам тортур і зґвалтування;
дітям і молоді;
вагітним жінкам і жінкам у післяпологовий період;
особам, які проживають у центрах колективного розміщення;
пораненим внаслідок війни.
Інші категорії дорослих українців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року для користування державною системою охорони здоров’я, повинні будуть сплачувати медичний внесок (страхування).
Для доступу до безкоштовної допомоги потрібно мати номер PESEL і статус UKR (легальне перебування).
Також частина послуг виключається з безкоштовного пакета (зокрема лікування безпліддя та операції з видалення катаракти).
Водночас зазначається, що фінансово українці внесли в польську систему значно більше коштів, ніж вона витратила на їх лікування.
За даними Міністерства охорони здоров’я та МВС Польщі, надходження до Національного фонду здоров’я (NFZ) від українців за 2022-2024 роки становили понад 9 млрд злотих, тоді як вартість наданих послуг склала близько 2,1 млрд злотих.
2025 року витрати на лікування українців становили близько 723 млн злотих – це менше, ніж роком раніше.
Наголошується, що безперебійний інтернет є основою для роботи цифрової держави.
„У час повномасштабної війни термінали Starlink дають змогу лікарням, школам, об’єктам критичної інфраструктури та прифронтовим регіонам залишатися на звʼязку навіть під час найважчих блекаутів”, – розповіли у Мінцифри.
Також зауважується, що Польща є стратегічним і надійним партнером України. За час повномасштабної війни Польща передала понад 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансово підтримувати їхню роботу. Це колосальний внесок у стійкість України.
„Вдячні віцепремʼєру й міністру цифровізації Польщі Кшиштофу Гавковському та всьому Уряду Польщі за непохитну підтримку, солідарність і відкритість до співпраці”, – додали в міністерстві.
Міністерство культури надало дозвіл на проведення пошукових робіт у районі колишнього села Гута Пеняцька, нині у межах сіл Жарків та Голубиця Львівської області.
Роботи спрямовані на виявлення місць поховань жителів села, які загинули під час Другої світової війни.
Пошукові роботи виконуватиме спільна українсько-польська експедиція, яка намагатиметься встановити точне місце поховання, а у разі виявлення останків – провести ексгумацію з подальшим перепохованням.
Рішення про проведення робіт ухвалене на підставі домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті та підтверджене під час зустрічі президентів України та Польщі у грудні 2025 року.
У 2026 році Україна та Польща також планують інші пошукові роботи, зокрема на Волині, Тернопільщині та Рівненщині, а також продовження досліджень у Польщі.
Поляки з подвійним громадянством у Росії можуть підпасти під мобілізацію до лав окупаційної армії.
Польща звернулася до своїх громадян із закликом залишити територію Росії через війну проти України та ускладнення безпекової ситуації. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ Польщі.
МЗС наголосило на важливості утримання від поїздок до Росії без нагальної потреби.
„Ми рекомендуємо громадянам Польщі, які проживають в Росії, залишати її територію доступними комерційними та приватними засобами, якщо їхні особисті, сімейні або професійні обставини не вимагають від них залишатися у країні”, – зазначили в МЗС.
Окремо підкреслено, що можливості для консульської допомоги стають дедалі обмеженішими через скорочення дипломатичного штату і закриття частини консульських установ у Росії. У разі подальшого погіршення безпекової ситуації евакуація може стати дуже складною або взагалі неможливою.
У заяві також акцентовано увагу на проблемах громадян Польщі з подвійним громадянством: російська влада розглядає їх виключно як своїх громадян. Під час нових хвиль мобілізації такі особи можуть підпадати під призов.
МЗС Польщі окремо звернуло увагу на ризики свавільних затримань, обшуків телефонів, можливих обмежень на виїзд з країни, ускладнень із доступом до фінансових ресурсів, а також труднощів у подорожах через відсутність прямих авіарейсів.
Система складатиметься з 18 антидронових батарей, 52 вогневих і 18 взводів управління та 703 транспортних засобів.
Польща протягом двох років створить cучасну антидронову систему Сян (San), що буде складовим елементом протиповітряної оборони країни. Про це свідчить угода, яку підписали в п’ятницю, 30 січня, Агентство озброєнь та консорціум у складі державної Польської групи озброєнь (PGZ), приватної компанії APS і норвезької компанії Kongsberg, повідомляє Укрінформу.
Підписання угоди відбулося у присутності прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска та віцепрем’єра, міністра національної оборони РП Владислава Косіняка-Камиша.
За його словами, це буде „безпрецедентна, сучасна система, яка сьогодні не має аналогів у Європі”.
Туск зауважив, що після російської дронової атаки на Польщу у вересні 2025 року стало зрозуміло, що для боротьби з дронами неадекватними засобами є винищувачі чи ракети.
Систему Сян він назвав „ефективним, дешевшим і мудрішим” методом реагування на такого типу агресію в повітряному просторі.
Своєю чергою Косіняк-Камиш пояснив, що система Сян складатиметься з 18 антидронових батарей, 52 вогневих і 18 взводів управління, 703 транспортних засобів, з яких 400 вантажних автомобілів Jelcz і 300 армійських позашляховиків Legwan.
Загальна вартість усіх рівнів створюваної сучасної протиповітряної оборони Польщі (програми Сян, Пілиця, Нарва, Вісла) сягне майже 250 млрд злотих (понад 70 млрд доларів).
За неофіційною інформацією польських ЗМІ, вартість реалізації програми Сян становитиме 15 млрд злотих (понад 4 млрд доларів).
До Києва прибули 130 генераторів з Польщі, на які зібрали кошти небайдужі поляки. Ці генератори підсилять стійкість закладів соціальної сфери та об’єктів критичної інфраструктури.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву мера Києва Віталія Кличка в Telegram.
За його словами, Київ отримав від Польщі 130 генераторів різної потужності, які в умовах енергетичної кризи в Україні та столиці дозволять місту підсилити рівень стійкості критичних обʼєктів, закладів соціальної сфери.
“Кошти на ці генератори збирали польські волонтери. За 10 днів 60 тисяч поляків здали 80 млн злотих (майже 2 млн євро)”, – повідомив Віталій Кличко.
Мер уточнив, що столиця отримала 108 генераторів FOGO F12000iSG потужністю 12 кВт, 20 генераторів FOGO FV20000TE/TRE потужністю 20 кВт, дизельний генератор FD 600 D потужністю 600 кВт та генератор FD 80 B потужністю 80 кВт. Загальна потужність переданого обладнання – 2 376 кВт.
За словами Кличка, це лише перша партія генераторів, придбаних на благодійні гроші.
“Найближчим часом очікуємо наступну. Також вже в дорозі чергова допомога від Варшави – ще 90 генераторів”, – наголосив він.
Віталій Кличко подякував організаторам збору, волонтерам та всім, хто брав в ньому участь.
“Така підтримка є прикладом єдності українців та поляків, ефективної взаємодії та людяності в цій надзвичайній ситуації. Нагадаю, від початку повномасштабного вторгнення Україна отримує допомогу від міжнародних партнерів. Польща стала одним із ключових із них”, – сказав він.
Як додав Кличко, завдяки полякам українці отримали багато гуманітарної допомоги, в тому числі, задля енергозабезпечення.
“А також медичного обладнання, продуктів харчування та інших необхідних ресурсів”, – зазначив Кличко.
Київ та громади навколо столиці України отримають від Польщі 400 генераторів різних типів. Вони вже у дорозі.
Про це заявив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукашевич, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його пост у соцмережі Х.
“Шановні кияни та мешканці громад навколо Києва! До вас з Польщі їде 400 генераторів різних типів з урядових запасів. Польща допомагає”, – написав він.
Поляки зібрали на генератори для Києва понад 3 млн злотих. Збір «Тепло з Польщі для Києва» вирішили продовжити.
Про це у понеділок, 19 січня, повідомили організатори благодійної ініціативи.
Станом на 14:40 поляки пожертвували на придбання генераторів для Києва 3 млн 182 тис. злотих (37,8 млн грн). Тому організатори збору вирішили його продовжити та встановили нову мету – 5 млн злотих (понад 59 млн грн). Збір триває вже чотири дні, за цей час пожертви зробили майже 27 тис. людей.
«Дорогі друзі, ваша солідарність неймовірна. Ми збільшуємо нашу мету до 5 млн злотих. Відгук поляків перевершив наші очікування. Ви показали, що вам небайдужа доля ваших сусідів. Завдяки вашим пожертвам ми можемо зробити набагато більше, ніж планували», – йдеться у повідомленні.
Збір «Тепло з Польщі для Києва» організував благодійний фонд Stand With Ukraine, до якого долучилася ще низка організацій. Спочатку планувалося зібрати 1 млн злотих (11,7 млн грн), щоб закупити 100 генераторів для жителів Києва. Проте вже ввечері 18 січня сума пожертв становила понад 2 млн злотих (більше ніж 28 млн грн) й організатори підвищили мету до 3 млн злотих (понад 35 млн грн), однак вже 19 січня ця сума була зібрана.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив вдячність громадянам Польщі за чуйність та допомогу.
«Це вираз справжньої солідарності, людяності та щирої підтримки в часи, коли тепло і світло означають безпеку і життя. Щиро дякуємо всім, хто має відкрите серце, волонтерам та організаціям, які ініціювали збір коштів і підтримали його […] Ми відчуваємо, що не самотні. Дякуємо Польщі за таку важливу допомогу та за тепло, яке зігріває нас у найтемніші хвилини», – написав Андрій Сибіга.
Додамо, що за словами міського голови Києва Віталія Кличка, 9 січня 6 тис. будинків столиці залишились без опалення внаслідок російського обстрілу. Станом на вечір 18 січня без тепла все ще залишалися 32 будинки. Комунальники продовжують працювати над усуненням наслідків російських атак.
За даними прикордонників, у пунктах пропуску «Медика» та «Хребенне» призупинено роботу бази даних, яка використовується для оформлення вантажних транспортних засобів із товаром, що виїжджають з України до Польщі. Водночас у пункті пропуску «Корчова» база даних польської митної служби продовжує працювати, однак у сповільненому режимі.
Порожні вантажівки наразі оформлюють у звичному режимі. Інші категорії транспорту проходять прикордонно-митні процедури без змін.
За попередніми даними, повноцінну роботу інформаційної системи польської митниці планують відновити 18 січня до 22:00 за київським часом.
«Обмеження стосуються вантажних транспортних засобів із вантажем, які прямують на виїзд з України через ПП «Шегині» та «Рава-Руська». У ПП «Краківець» оформлення вантажів здійснюється у сповільненому режимі», – пояснили прикордонники.
