Наступного тижня віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов обговорить це питання під час свого візиту до Чехії.
«Створення центрів повернення в Чехії стане предметом зустрічі з віцепрем’єр-міністром України, відповідальним за зв’язки з громадянами України за кордоном Олексієм Чернишовим, який прибуває до Чехії для переговорів 28 січня», – розповіла Хана Мала з відділу преси Міністерства внутрішніх справ.
За даними видання, створення подібних центрів можливе також в Берліні. Крім цього, Україна також обговорила проєкт з Польщею.
Новостворені центри мають допомагати українцям з поверненням, а також слугувати культурними та громадськими центрами.
Україна повернула тіла 757 загиблих на фронті військових з Донецького, Бахмутського, Вугледарського, Запорізького та Луганського напрямків.
Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими у п’ятницю в Telegram 24 січня.
«За результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 757 полеглих захисників», – йдеться у повідомленні.
Як зазначено, серед повернутих тіл захисників:
451 з Донецького напрямку;
71 з Бахмутського напрямку;
51 з Вугледарського напрямку;
13 з Луганського напрямку;
137 із Запорізького напрямку;
з моргів в рф повернули 34 загиблих.
У Коордштабі, зокрема, висловили подяку за сприяння Міжнародному комітету Червоного Хреста.
«Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС у найкоротші терміни будуть встановлені особи загиблих», – зазначено в повідомленні.
61% українських біженців планують повернутися в Україну, коли буде безпечно. ООН працює з урядом над забезпеченням житлом та працевлаштуванням для майбутніх репатріантів.
Більшість українських біженців прагнуть повернутися додому, щойно в Україні буде безпечно. За даними опитування, 61% із них готові повернутися, коли створяться відповідні умови. Про це розповів верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді під час пресконференції.
„Сьогодні зранку на дуже конструктивній зустрічі, яку ми мали з прем’єр-міністром, ми обговорювали те, що ціллю є, звичайно, не тільки забезпечення того, щоб ці люди залишалися назавжди біженцями. Ціллю є створити умови, щоб ці люди поверталися до України. Цього потребує Україна, і це те, що й хоче більшість біженців відповідно до нашого опитування: 61% біженців хочуть повернутися в Україну, як тільки буде встановлено безпечні умови в Україні”, — сказав Гранді.
Він зазначив, що вже зараз хочуть почати працювати над питанням забезпечення житлом і працевлаштуванням. За словами Гранді, цього ранку він зустрічався із заступником міністра економіки, оскільки вони прагнуть підтримати урядові українські програми, спрямовані на створення умов для збільшення можливостей працевлаштування, зокрема програми підвищення кваліфікації та створення робочих місць. Він також додав, що співпрацюють з урядом у питаннях житла та житлових умов.
Україна не проводитиме жодних примусових заходів щодо повернення українців додому. Цей процес має відбуватися добровільно.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов у сюжеті телеканалу «1+1».
За його словами, зараз за кордоном перебувають 20-25 мільйонів українців. В Україні залишилось близько 32 мільйонів громадян.
«Це велика потужна нація, яка сьогодні вимушено частково перебуває за кордоном, і ми розпочинаємо процес повернення українців додому. Я хотів би зазначити, що повернення виключно добровільне, жодних примусових заходів не здійснюватиметься», – заявив Чернишов.
При цьому він додав, що Україна також буде рада успіху українців за кордоном, якщо вони знайдуть там місце для себе та своїх сімей.
31 січня 2024 року відбувся обмін полоненими, внаслідок якого додому повернули ще 207 українських громадян.
У 2024 році із російського полону вдалося повернути 1358 українців. Загалом пройшло 11 обмінів.
Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
„У році, що минає, ми змогли забезпечити проведення 11 обмінів і повернули на 356 людей більше, ніж у 2023 році. Тому ми радіємо, що 1358 наших людей було врятовано, але водночас і печалимося, бо значно більше наших співвітчизників досі перебуває в російській ворожій неволі”, – зазначили у Штабі.
Також там додали, що над поверненням наших земляків працювали представники Сил безпеки та оборони, Омбудсмана, державних установ, міністерств та інституцій, покликаних допомагати нашим людям, як військовим так і цивільним, повертатися з ворожої неволі
Майже половина (47%) всіх українських біженців, які проживають у Норвегії кажуть, що не повернуться в Україну, навіть якщо війна закінчиться, свідчать результати опитування.
Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення компанії Imdi, наводить VG.
Опитування також показало, що лише 10% українських біженців в Норвегії кажуть, що хочуть повернутися на батьківщину.
Дослідниця Вільде Хернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при Oslo Met каже про дві тенденції серед українців, що проживають в Норвегії.
Одна з них полягає в тому, що ті, хто вже тривалий час перебуває в Норвегії, з більшою ймовірністю хочуть залишитися. Інша полягає в тому, що ті, хто приїхав нещодавно, тепер частіше від самого початку заявляють, що хочуть залишитися в Норвегії.
Вона також каже, що до Норвегії все частіше приїжджають 16-17-річні українські підлітки. Дослідниця пов’язує це з тим, що українські підлітки хочуть виїхати, поки це дозволено, до того, як їх можуть забрати на війну.
У понеділок, 9 грудня, Україні вдалося вивезти ще п’тьох дітей із родинами з тимчасово окупованих територій та росії.
Про це повідомляє керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«У рамках ініціативи президента України Bring Kids Back UA ще п’ятеро українських дітей разом із родинами повернулися на підконтрольну територію України», – повідомив Єрмак.
Згідно з його словами, серед повернутих – троє молодих українців, які щойно стали повнолітніми. Зокрема, двоє з них були депортовані на територію країни-агресора.
«Серед повернутих – троє молодих українців, які щойно стали повнолітніми. Двоє з них тривалий час перебували в росії, де зазнавали психологічного тиску, а третій юнак, позбавлений родинної підтримки, нарешті виїхав із тимчасово окупованої території», – йдеться у повідомленні.
Водночас, Україні вдалося визволити родину з чотирьох осіб, у якій діти 11 та 14 років стали мішенню переслідувань через проукраїнську позицію батьків. Також вдалося допомогти 77-річній жінці, яка не могла евакуюватися самостійно.
За перші 72 години дії нового закону близько 3000 військовослужбовців повернулися до служби після СЗЧ. Закон дозволяє повернутися без покарання до 1 січня 2025 року тим, хто залишив частини до 29 листопада 2024.
Близько трьох тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили місце служби, скористалися можливістю повернутися до лав Збройних Сил України протягом перших 72 годин дії нового закону. Про це повідомив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ полковник Олександр Гринчук під час брифінгу.
Згідно з новими змінами до законодавства, військові, які до 29 листопада 2024 року самовільно залишили військові частини, можуть повернутися до 1 січня 2025 року без покарання. Командири зобов’язані протягом 72 годин після повернення відновити дію їхнього контракту, а також забезпечити грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення. Соціальні гарантії поновлюються одразу з моменту повернення, але виплати за час відсутності не нараховуються.
Полковник Гринчук зазначив, що новий закон, розроблений за участі Військової служби правопорядку, позитивно впливає на обороноздатність країни. Загалом 40-60% військових, які залишають частини, повертаються добровільно.
Для реалізації закону створено робочі групи у 17 визначених військових частинах, а також затверджено чіткий алгоритм дій для командирів. За минулий місяць із самовільного залишення частин (СЗЧ) повернулися близько 6000 військових.
На брифінгу також обговорювали інші завдання Військової служби правопорядку. Зокрема, йшлося про запобігання правопорушенням серед військовослужбовців, протидію диверсійним та терористичним актам.
Полковник Богдан Столярчук наголосив, що близько 80% спецпризначенців ВСП постійно виконують бойові й спеціальні завдання. Вони захищають як військові підрозділи, так і цивільне населення від ворожих диверсій.
[type] => post
[excerpt] => За перші 72 години дії нового закону близько 3000 військовослужбовців повернулися до служби після СЗЧ. Закон дозволяє повернутися без покарання до 1 січня 2025 року тим, хто залишив частини до 29 листопада 2024.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1733315580
[modified] => 1733312025
)
[title] => 3 тис. військових повернулися до ЗСУ після СЗЧ за 3 дні: як працює новий закон
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=224769&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 224769
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 224770
[image] => Array
(
[id] => 224770
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large.webp
[original_lng] => 53742
[original_w] => 1141
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large-300x189.webp
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large-768x485.webp
[width] => 768
[height] => 485
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large-1024x646.webp
[width] => 1024
[height] => 646
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large.webp
[width] => 1141
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large.webp
[width] => 1141
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/1733302577-3426-large.webp
[width] => 1141
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1733304829:2
[_thumbnail_id] => 224770
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 2246
[translation_required_done] => 1
[_oembed_ca8c61cff728609b4fb17d34f0fd6112] =>
[_oembed_time_ca8c61cff728609b4fb17d34f0fd6112] => 1740936598
[_algolia_sync] => 508518654000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 578
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Суспільство
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 32280
[1] => 1425126
)
[tags_name] => Array
(
[0] => повернення
[1] => СЗЧ
)
)
[8] => Array
(
[id] => 224037
[content] =>
Працевлаштування є однією з ключових потреб, задоволення якої сприятиме поверненню українських біженців на батьківщину. Для цього держава та бізнес повинні спільно розробити план дій, спрямований на створення нових робочих місць, підвищення мотивації працівників і покращення умов оплати праці, пише РБК Україна.
Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дослідження ринку праці, проведене Європейською Бізнес Асоціацією.
За словами Шуляк, з початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхали близько 7,5 мільйонів українців, і лише 64% з них висловили намір повернутися додому. Особливо тривожним є відтік найбільш працездатної частини населення, яка є рушійною силою економіки. Повернення цих людей до України залишається одним із головних викликів для держави.
Вона також наголосила, що найважливішим фактором для повернення є безпека, але одразу за нею стоять питання доступності житла та можливості знайти роботу.
Працевлаштування – фактор повернення українців додому
Улітку було проведено дослідження міграційних настроїв серед українців як в Україні, так і за кордоном. За його результатами, стабільне працевлаштування визнали одним із ключових факторів повернення 41% респондентів. Найбільшу готовність повернутися продемонстрували мігранти, які працюють дистанційно на українські компанії — про це заявили 70% опитаних. Серед тимчасово непрацевлаштованих цей показник становить 68%.
Як зазначила Олена Шуляк, стабільне працевлаштування, яке сприятиме поверненню українців, можливе лише за умови активного розвитку підприємництва. Це означає створення нових робочих місць. Для цього ухвалюється низка законодавчих ініціатив, зокрема законопроєкт №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без ліцензій і дозволів на період воєнного стану. Такий крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та стимулювання економіки в умовах війни.
Потрібно створювати робочі місця
Також Шуляк наголосила, що уряд впроваджує програми підтримки бізнесу, спрямовані на створення нових робочих місць. Серед них — пільгове кредитування та гранти на відкриття власної справи.
Крім того, як свідчать дані Європейської Бізнес Асоціації, приватний сектор також бере активну участь у розв’язанні проблеми. У 2024 році 71% компаній повідомили про значний дефіцит кваліфікованих працівників. У відповідь на це 56% підприємств інвестували у професійний розвиток своїх співробітників.
Як свідчить опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією, компанії планують у 2025 році продовжувати інвестувати у розвиток персоналу. Зокрема, 46% роботодавців мають намір збільшити кількість працівників, 33% – виділити більше коштів на навчання та розвиток, а 24% – підвищити заробітну плату на 10-15%, зазначила Олена Шуляк.
Чоловіки в Україні працюють менше, ніж у світі
Вона також акцентувала увагу на проблемах працевлаштування жінок, наголосивши на необхідності впровадження в Україні європейських практик. Відзначається значний розрив між зайнятістю чоловіків і жінок. У світі працюють 50% жінок та 80% чоловіків. В Україні, до початку повномасштабної війни, цей показник становив 47,8% серед жінок і 62,9% серед чоловіків.
Особливий вплив на працевлаштування жінок має народження дитини, що майже не стосується чоловіків. Чим більше дітей, тим менший шанс жінок повернутися до професійної діяльності, що безпосередньо впливає на економічний розвиток. Наприклад, у Європі 40% жінок визнають, що наявність дітей впливає на їхню кар’єру. Після народження другої дитини 47% скорочують робочі години, а після третьої – 70% припиняють працювати. Таким чином, рішення жінки мати другу або третю дитину часто ускладнює її професійне зростання.
Шуляк зазначила, що важливою стратегією є сприяння навчанню жінок технічним професіям, які традиційно вважаються „чоловічими”. Набуття такого досвіду до народження дитини підвищує ймовірність повернення до роботи після декрету. Ці професії забезпечують фінансову мотивацію та сприяють адаптації роботодавців до потреб кваліфікованих фахівчинь.
У вівторок, 26 листопада, Україні вдалося повернути з тимчасово окупованих територій ще двох дітей, а саме – дівчаток віком 6 та 14 років.
Про це йдеться у повідомленні керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
«Сьогодні додому повернулися ще двоє українських дівчат з тимчасово окупованих територій у рамках ініціативи президента України Bring Kids Back UA», – повідомив Єрмак.
Згідно з його словами, 6-річна Марія жила разом із бабусею та дідусем у Донецькій області. Після загибелі бабусі дівчинка залишилася лише з дідусем.
«Він боявся, що окупаційна влада відбере онуку від нього, розуміючи, що єдиним порятунком для дитини є евакуація на безпечну територію. Сьогодні Марія у безпеці разом із мамою та молодшим братиком», – йдеться у повідомленні.
Водночас, 14-річна Вероніка після втрати батьків потрапила до опікунської родини у Херсонській області. У 2022 році її село опинилося в окупації. Постійний стрес і страх негативно впливали на здоров’я дитини, а відсутність стабільного зв’язку та електрики ускладнили процес навчання.
