Так, згідно з новими нормами, під час дії воєнного стану на контрактну службу в ЗСУ та інших військових формування може бути прийнято осіб від 60 років, яких визнано придатними за станом здоров’я військово-лікарською комісією.
Для цього потрібно отримати письмову згоду командира військової частини.
Якщо особа претендує на контракт офіцерського складу, її кандидатура повинна бути погоджена Генеральним штабом ЗСУ або відповідним органом військового управління.
Після прийняття на службу особи віком понад 60 років передбачено випробувальний термін тривалістю два місяці. Якщо протягом цього періоду буде виявлено невідповідність вимогам служби, контракт розривається, а військовослужбовець звільняється.
Граничний вік перебування на військовій службі для цієї категорії не встановлюється.
Під час дії воєнного стану для осіб 60+, які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється один рік.
Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік.
Верховна Рада внесла зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо мобілізації. Тепер 6 мільйонів військовозобов’язаних, які досі не уточнили свої дані, зможуть зробити це і заплатити штраф 8500 гривень через „Резерв+”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його даними проєкт №12093 підтримало 240 депутатів.
Також до другого читання текст законопроєкту доповнено нормою, згідно з якою від адміністративної відповідальності звільняються люди, які добровільно вступили на військову службу.
Як зазначається в пояснювальній записці, протягом 2024 року понад 6 мільйонів військовозобов’язаних громадян не уточнили свої персональні дані. Вони мали зробити це через „Резерв+”, ЦНАП або в ТЦК.
Неуточнення персональних даних є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено адміністративне стягнення – штраф у розмірі від 17 000 гривень до 25 500 гривень.
Ключова проблема, яку пропонується розв’язати – надати можливість призовникам, військовозобов’язаним та резервістам самостійно звернутися до ТЦК та СП для уточнення персональних даних, сплативши при цьому за вчинене адміністративне правопорушення штраф у розмірі 50% від мінімального визначеного відповідною статтею КУпАП розміру.
Зміни нададуть можливість громадянам, які не уточнили дані без поважних причин, сплатити 50% від мінімальної санкції статті (8500 гривень) шляхом самостійного ініціювання процесу розгляду справи та накладення стягнення через „Резерв+”.
В Україні 17-річних хлопців, які не стали на військовий облік вчасно, штрафуватимуть. Розмір штрафу становить 17 тисяч гривень.
Про це заявив нардеп, член оборонного комітету Ради Федір Веніславський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Еспресо„.
„Якщо встановлено факт адміністративного правопорушення і немає обставин, які виключають притягнення до адміністративної відповідальності, таку особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності”, – наголосив Веніславський, коментуючи можливість штрафів для 17-річних хлопців.
Він нагадав, що ті хлопці, яким цього року виповнюється 17 років, зобов’язані протягом першого півріччя стати на військовий облік призовників.
При цьому, за його словами, Рада ухвалила закон, який дозволяє таким хлопцям стати на облік без візиту до ТЦК через електронні комунікації.
Рейди ТЦК в Україні, ймовірно, пов’язані зі зверненнями бойових командирів у військкомати для поповнення підрозділів. І такі заходи необхідні.
Таку думку висловив нардеп, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Федієнко, пише РБК-Україна з посиланням на ефір „Радіо Свобода„.
За його словами, і Міністерство оборони, і Генеральний штаб, і взагалі військові повинні більше цивільним військовозобов’язаним громадянам України розповідати і казати, інформувати, що відбувається на війні, який там стан і так далі.
„Хто вирішив нагадати? У нас є проблема у тому, що у нас немає, можливо, ким поповнювати військові формування. Хлопці там третій рік на війні, вони теж хочуть сходити на концерт „Океану Ельзи”, сходити до ресторанів”, – заявив він.
На думку Федієнка, фідбек у більшості йде від бойових військових командирів, коли вони звертаються і кажуть, що треба поповнення, а поповнення не надходить.
„Тому відбулася така історія, що центри комплектування і соціальної підтримки, я так розумію, таким чином, в рамках діючого законодавства нагадали про те, що в обов’язковому порядку кожен військовозобов’язаний громадянин України повинен стати на військовий облік, бо це вже не право, а обов’язок”, – зазначив нардеп.
За його словами, такі заходи необхідні, бо бойові підрозділи Сил оборони потребують доукомплектування.
У планах парламенту та уряду немає запровадження електронних повісток через електронні кабінети.
Про це член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський сказав в інтерв’ю РБК-Україна.
«Це питання ми обговорювали і дуже дискутували над ним під час роботи над законопроектом про мобілізацію. І кінцева позиція була консенсусна – електронних повісток через електронні кабінети не буде», – повідомив народний депутат.
Електронних повісток на військово-лікарські комісії також не буде, додав він.
«Ми не регламентували в законі про мобілізацію можливість направлення через електронний кабінет будь-яких повідомлень чи направлень на ВЛК. Тому з точки зору закону направляти на ВЛК через електронні засоби комунікації не можна», – наголосив Веніславський.
Веніславський також підтвердив, що представники ТЦК не мають права затримувати людей, це може робити лише поліція. Затримувати можна лише у разі, якщо під час перевірки документів з’ясувалося, що громадянин перебуває у розшуку.
Також примусово доставляти до ТЦК для проходження медичної комісії можна лише громадян у розшуку. І це має робити поліція, наголосив він.
Наразі в Україні передбачено кілька підстав, коли співробітники ТЦК можуть використати силу, щоб затримати громадян.
Про це розповів заступник голови комітету Верховної ради з питань прав людини Руслан Горбенко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Укрінформ„.
Від початку мобілізаційних заходів в Україні час від часу в мережі з’являються відео сутичок між представниками ТЦК та громадянами мобілізаційного віку.
Неодноразово на такі випадки реагував і уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. У зв’язку з цим, журналісти напитали в Горбенка, як може держава та парламент змінити ситуацію з протиправною мобілізацією й діями ТЦК та СП.
„Кожну справу, кожен окремий випадок потрібно розглядати ретельно і комплексно”, – наголосив він.
За словами заступника голови комітету ВР, представники ТЦК можуть застосовувати силу або вдаватись до примусових заходів у випадках, коли
громадяни відмовляються виконувати законні вимоги щодо мобілізації;
у випадках затримання осіб, які самовільно залишили військову частину або місце служби.
„Проте наразі почали ширитись заяви про побиття або навіть вбивства осіб від рук співробітників ТЦК. Звісно, необхідно проводити розслідування таких випадків, ретельні перевірки співробітників центрів комплектування. Були випадки, коли саме їхня некомпетентність ставала причиною конфліктів”, – підкреслив Горбенко.
Він також зауважив, що через це дуже важливий належний відбір кандидатів до ТЦК, зокрема, з урахуванням їхнього психологічного стану та підготовки для спілкування з військовозобов’язаними.
„Це зробить мобілізацію ефективнішою та вибудує довіру суспільства до центрів комплектування. Водночас очевидно, що необхідні більш жорсткі санкції за протиправні дії з боку посадових осіб, відповідальних за мобілізацію”, – зауважив заступник голови комітету ВР.
Верховна Рада ухвалила у цілому закон щодо вдосконалення системи початкової загальновійськової підготовки.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram в середу, 22 травня.
За його словами, законопроєкт №11092 підтримали 297 парламентаріїв.
Згідно з законом, запроваджується початкова загальновійськова підготовка замість допризовної.
Початкова загальновійськова підготовка реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти та проводиться в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
Початкова загальновійськова підготовка складатиметься із дисципліни Захист України та військово-патріотичного виховання.
Наразі нові програми із дисципліни розробляються за погодженням з Міністерством оборони України.
Верховна рада не змогла ухвалити у повторному другому читанні законопроєкт №10195 про адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
За його словами, «за» проголосували лише 190 депутатів.
«І повернення також провалили (216). Закон вважається повністю відхиленим», – написав він.
Цим законопроєктом пропонувалося, зокрема, запровадити адмінвідповідальність за порушення режиму воєнного стану, зокрема, комендантської години у вигляді штрафу.
Згідно з документом:
Протоколи складатиме поліція, притягуватиме суд. Законопроект передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2, установивши адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), та порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану.
Передбачається надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників комендантської години.
Верховна Рада ухвалила новий закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів замість закону, який діяв з 2005 року.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Проєкт закону №8300 підтримали 294 народних обранців.
Наразі ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю становить 320 тис. грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих, а за шкоду, заподіяну майну потерпілих – 160 тис. грн на одного потерпілого, але не більше 800 тис. грн на одну страхову подію.
Згідно з законом упродовж двох років поетапно збільшаться суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб до 1 млн грн на одного потерпілого та 20 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб – до 2 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб
Крім того, упродовж чотирьох років після року вступу України до Європейського Союзу пропонується поетапно збільшити ці суми за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих осіб, до не менше ніж 52 млн гривень на одну потерпілу фізичну особу та 258 млн гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб, а за шкоду, завдану майну потерпілих осіб, – до не менше ніж 52 млн грн на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих
Також закон:
запроваджує швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію закону (до 90 днів);
розширює застосування європротоколу – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
запроваджує порядок розрахунку розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі, необхідному для відновлення транспортного засобу.
Співробітники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення мобілізації не повинні порушувати права людини, бо за це на них очікує покарання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву члена комітету Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федора Веніславського в ефірі телеканалу „Київ 24„.
За його словами, безперечно, що в процесі здійснення мобілізаційних заходів порушувати права людини, право на недоторканність приватного життя, право на власність, яке не обмежується воєнним станом, не можна.
„І тут будь-які заходи мають здійснитися з дотриманням поваги до людської гідності, тому що право на людську гідність це те, що взагалі не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану”, – пояснив нардеп.
Він уточнив, що бувають випадки, які набувають не тільки суспільного розголосу, але на них реагують правоохоронні органи, якщо в діях представників ТЦК і СП є ознаки правопорушення чи то кримінальні, чи то адміністративні, а далі вони реєструються й розслідується.
„Дуже багато представників ТЦК СП після таких скандальних випадків порушення прав людини, вони просто перестають бути представниками ТЦК СП і відправляються в бойові підрозділи”, – додав Веніславський.
