Понад 80% українських шкіл забезпечені генераторами, й органи місцевого самоврядування продовжують їх закуповувати.
Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти та науки України на запит hromadske.
„Цих генераторів недостатньо для повноцінної організації освітнього процесу з використанням усієї потрібної техніки, проте їх може бути достатньо для очних зустрічей учителів з дітьми”, — сказали у відомстві.
Зазначимо, що МОН планує наступного навчального року повернути до очного навчання у школах якомога більше дітей. Там вказують, що в умовах вимкнень електрики це найліпший варіант, бо „діти будуть в одних умовах, а не в себе вдома з різним розкладом вимкнень”.
На питання про те, яким буде навчання за умов тривалих відключень світла, у відомстві вказують, що школи мають автономію в тому, щоб гнучко організовувати освітній процес залежно від ситуації.
У школах, в яких ще немає укриттів або безпекова ситуація не дозволяє вчитися очно, обставини будуть складнішими, вказує відомство. Тут розглядають варіант асинхронного дистанційного навчання.
Міносвіти впроваджує комплексну політику „Школа офлайн” для надання доступу до безпечної очної освіти, а також для підвищення якості дистанційного навчання.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
„Школа офлайн” — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти”, – ідеться в повідомленні Міносвіти.
„Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки… Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику „Школа офлайн”, ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти”, — зазначає Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
„Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини”, — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Як зазначається, сьогодні майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.
„Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог”, – наголосили в міністерстві.
Політика „Школи офлайн” містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання.
2. НАВЧАННЯ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ ДИТИНИ
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
3. ПЕРЕГЛЯД МЕРЕЖІ ДИСТАНЦІЙНИХ ШКІЛ
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
4. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ НА ТОТ
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.
5. ДІТИ ЗА КОРДОНОМ
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Учні 10–11 класів закладів загальної середньої освіти вивчатимуть модельну навчальну програму „Захист України”, що містить теоретичні уроки та практичні заняття на новому обладнанні.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства освіти і науки України.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Практичні заняття міститимуть орієнтування на місцевості, основи інженерної фортифікації, стрілецьку підготовку.
В 11 класі учні вивчатимуть розвиток військових технологій, особливості інформаційної безпеки, домедичну допомогу, методи захисту цивільного населення в кризових умовах, можливості та способи оборони України.
„Навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні. Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги”, – йдеться у повідомленні.
Учні будуть відпрацьовувати на практиці керування дронами, інформаційну безпеку, навігацію, розвідку на основі відкритих джерел (OSINT), стресо- та психологічну стійкість. Обов’язковими стануть навчально-польові збори або тренінгові заняття, а також навчальні екскурсії, проєкти, ігри тощо.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти та науки України.
Зазначається, що оновлений проєкт предмета Захист України відображає реалії та виклики, з якими стикається Україна. Програма буде однаковою для всіх учнів незалежно від статі.
Зміст предмета охоплює широкий спектр тем, зокрема інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу.
„Сьогодні наше завдання – підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета Захист України спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій”, – заявив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надаватимуть практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації та стрілецькій підготовці.
Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.
„Щоб гарантувати повноцінний шкільний навчальний рік, ми розпочнемо його раніше – 19 серпня. Таке рішення сьогодні прийняв Штаб підготовки міста до зими.
У разі повного блекауту всі львівські школи стануть цілодобовими пунктами незламності, де львів’яни зможуть зігрітися та зарядити пристрої”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що якщо ситуація з електроенергією взимку стабілізується, школи працюватимуть у звичному режимі.
Також мер повідомив, що планові зимові канікули розпочнуться 21 грудня. На випадок погіршення ситуації з електроенергією – канікули буде продовжено. А в школах працюватимуть чергові групи для дітей, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома.
За інформацією МОН, у 2024 році очно працюють понад 7,3 тисячі шкіл (58%), де навчається більш ніж 1,7 млн учнів. 2,4 тисячі (19%) шкіл працюють дистанційно та 2,8 тисячі (22%) — змішано.
Шмигаль нагадав, що цьогоріч Уряд передбачив 2,5 млрд грн на облаштування безпечних умов у школах. Як повідомили в МОН, уже розподілено кошти на 50 проєктів. Загалом укриттями забезпечено 10,5 тисяч шкіл. У понад 5 тисячах є умови для організації навчання в сховищах.
Крім того, 1 млрд грн цьогоріч Уряд виділяє на придбання шкільних автобусів.
МОН у свою чергу доповіло, що наразі в закладів освіти є більш як 12 тисяч генераторів. На кінець навчального року приблизно 50% шкіл могли забезпечити освітній процес завдяки альтернативним джерелам живлення.
Прем’єр-міністр дав завдання керівникам областей обстежити освітні заклади на предмет їхньої готовності до наступного опалювального сезону.
Україна планує перенести початок занять у школах на 10 годину і продовжити зимові канікули, щоб знизити споживання енергії в пікові періоди.
Міністерство освіти та науки зробило рекомендаційний лист щодо того, щоб розпочати навчальний рік раніше в теплий сезон, зробити більші зимові канікули і завершити навчальний рік пізніше в закладах вищої освіти, фахової передвищої освіти і профтехосвіти. У школах навчальний рік не планується розпочинати раніше, але, можливо, буде змінено розклад занять, зміщуючи початок занять у школі на 10-у годину. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Ми працюємо з графіками навчання, з розкладами навчання. Сьогодні заклади вищої освіти, фахової передвищої освіти і профтехосвіти – ми вже зробили рекомендаційний лист щодо того, щоб розпочати навчальний рік раніше в теплий сезон, зробити більші зимові канікули і завершити навчальний рік пізніше. Таким чином у піковий період холодів перемістити канікули, збільшити зимові канікули. Щодо шкіл. Ми не будемо розпочинати навчальний рік раніше. Ми будемо працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо, там, де немає позмінного навчання, зміщуючи початок занять у школі на 10-у годину. Зараз працюємо над цими рекомендаціями
– сказав Лісовий.
Він зазначив, що забезпечення технічними засобами закладів освіти лягають на плечі органів місцевого самоврядування.
„У нас біля 30 відсотків закладів освіти забезпечено генерацією, але ця генерація різна. Є доволі потужна, яка дозволяє закладу освіти працювати, якщо ми говоримо про заклади загальної середньої освіти. Будемо в крайніх випадках повертатися до змішаного або до онлайнового навчання в якихось пікових складних періодах”, – додав Лісовий.
З 1 вересня 2024 року кількість учнів у перших класах повинна становити не більше ніж 24 дитини.
Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти й науки.
В яких школах буде діяти ця норма
У 2024/2025 навчальному році норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів.
Наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів).
„Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів і учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню / учениці та вибудувати ліпший зв’язок з ними”, – пишуть на сайті МОН.
Як вчителям організовувати роботу
Для більш ефективної роботи у МОН радять вчителям ділити клас на групи для вивчення певних предметів.
Водночас зауважимо, що поділ класу закладу загальної середньої освіти на групи для вивчення окремих предметів здійснюють за наявності певної кількості учнів.
„Наприклад, для вивчення української мови у класі має бути більше ніж 27 учнів. Отже, клас із 24 учнями не ділиться на групи для вивчення цього навчального предмета (крім закладів із навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, румунською та угорською мовами) „, – пояснюють у Міністерстві.
Розподіл освітньої субвенції
Освітня субвенція – це один із видів трансфертів місцевим бюджетам, що надаються з державного бюджету для виплат зарплат педагогічним працівникам шкіл.
Розрахунок освітньої субвенції (тобто кількості коштів для зарплат з усіма нарахуваннями) здійснюють на основі фактичної кількості учнів і студентів усіх типів закладів освіти станом на перше жовтня року, що передує плановому бюджетному періоду (календарний рік).
Таким чином розрахунки для 2024 календарного року вже відбулися.
Проте, наголошують у МОН, оскільки зміни в наповнюваності стосуються тільки перших класів, це не матиме значного впливу на потребу в коштах на рівні територіальних громад.
„Територіальні громади мають продовжувати аналізувати ефективність наявної шкільної мережі та ухвалювати управлінські рішення щодо формування мережі закладів загальної середньої освіти, що якнайліпше забезпечить освітні потреби учнів”, – пояснюють у МОН.
Влада Греції вирішила тимчасово закрити деякі школи та дитячі садки й дозволити роботу з дому через спеку.
Згідно з прогнозом місцевої метеорологічної служби, у південній і центральній частинах країни з вівторка по четвер температура повітря може перевищити 40 градусів за Цельсієм. У деяких регіонах, зокрема на острові Евія, будуть закриті початкові школи, дитячі садки, подекуди навчальні заклади працюватимуть лише у ранкові години.
Уряд Греції закликав людей, які працюють на відкритому повітрі, за можливості, уникати роботи в найспекотніші години – між 12 та 17 годинами.
За статистикою температура в Греції в цей період зазвичай становить від 20 до 33 градусів за Цельсієм.
У державних установах приміщення з кондиціонером відкриють для мешканців, які шукатимуть порятунку від спеки, зокрема для людей похилого віку та дітей.
Згідно з даними місцевої метеослужби, температура повітря знизиться наприкінці цього тижня, а наступного тижня повернеться до нормального рівня.
З 1 вересня 2024 року максимальне наповнення початкових класів державних та комунальних установ загальної середньої освіти може становити не більше 24 учнів.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти та науки України.
«У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному (чергування очного й дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів», – йдеться в повідомленні.
У МОН пояснили, що ця норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів та учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі.
«Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню / учениці та вибудувати ліпший звʼязок з ними», – додали в міністерстві.
