Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToxNzE7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 92143
[content] =>
Україна надіслала листа до ЮНЕСКО, щоб врятувати собор Софії Київської в столиці від загрози знищення російськими окупантами.
Про це повідомив міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко Facebook, передає УНН.
“… Міністерство оборони Російської Федерації заявило про намір бомбардувати „об’єкти Служби безпеки України“ в центрі української столиці — місті Києві. Ці злочинні наміри несуть загрозу і людям, і святиням Києва. За кілька десятків метрів від заявленої цілі бомбардування розташовується Собор Святої Софії з мозаїками та фресками 11 століття”, — написав Ткаченко.
Він наголосив, що ця унікальна архітектурна пам’ятка включена до Списку об’єктів Світової спадщини.
“Будь-яка шкода або руйнування собору, завдані Росією, стануть непоправною втратою для всього людства. Вже направили листа до ЮНЕСКО. Закликаємо світову спільноту втрутитися у ситуацію та допомогти порушити мовчання ЮНЕСКО, щоб врятувати Собор Святої Софії від загрози знищення!”, — повідомив Ткаченко.
[type] => post
[excerpt] => Україна надіслала листа до ЮНЕСКО, щоб врятувати собор Софії Київської в столиці від загрози знищення російськими окупантами.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1646169060
[modified] => 1646168599
)
[title] => Україна звернулася до ЮНЕСКО через загрозу удару Росії по Софії Київській
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=92143&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 92169
[uk] => 92143
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 92144
[image] => Array
(
[id] => 92144
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[original_lng] => 78664
[original_w] => 587
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/9a362e8226cea1a1b4c8421796effd740f455095.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1646161784:3
[_thumbnail_id] => 92144
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 2470
[translation_required_done] => 1
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739967730
[_algolia_sync] => 508160943000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 9
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[1] => Array
(
[id] => 90059
[content] =>
Творчі галузі по всьому світу втратили 10 млн робочих місць у 2020 році через пандемію COVID-19, а цифровізація образотворчого мистецтва значно ускладнила життя художникам, ідеться в доповіді ЮНЕСКО.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Gardian.
Коронавірус призвів до «безпрецедентної кризи у сфері культури, – зазначив генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азулай у передмові до 328-сторінкової доповіді «Перебудова політики в галузях творчості». – По всьому світу музеї, кінотеатри, театри й концертні зали – місця творчості та обміну – зачинили свої двері».
Ця сфера є однією з найбільш вразливих і часто ігнорується державними й приватними інвестиціями, йдеться в документі.
У роки, що передували пандемії, державні витрати на творчі індустрії скорочувалися, і ковід призвів до різкого падіння доходів і зайнятості у цій царині. Хоча багато держав істотно підтримали творчі галузі, допомагаючи постраждалим від пандемії, у 2020 році глобальна валова додана вартість творчих індустрій скоротилася на 750 млрд доларів, зазначають автори доповіді.
У документі міститься заклик до урядів вживати заходи захисту праці творчих працівників і фахівців у галузі культури на тому самому рівні, що й у в інших галузях, а також запровадити мінімальну заробітну плату для працівників культури й поліпшити пенсійне забезпечення й оплату лікарняних для фрілансерів.
З початку пандемії «цифровізація вийшла на перший план… оскільки стала відігравати дедалі більшу роль у створенні, виробництві, поширенні й доступі до форм культурного самовираження».
Для більшості творчих працівників цифрове середовище не забезпечує достатнього доходу, хоча попит на творчу продукцію зростає, вважають у ЮНЕСКО.
Зазначається, що доходи інтернет-платформ, які розміщають результати творчої праці, часто не відповідають доходам самих торців контенту.
«Виник парадокс: глобальне споживання культурного контенту й залежність від нього зросли, але водночас тим, хто створює мистецтво й культуру, стає дедалі важче працювати», зазначив помічник генерального директора ЮНЕСКО з культури Ернесто Оттоне.
[type] => post
[excerpt] => Творчі галузі по всьому світу втратили 10 млн робочих місць у 2020 році через пандемію COVID-19, а цифровізація образотворчого мистецтва значно ускладнила життя художникам, ідеться в доповіді ЮНЕСКО.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1644760500
[modified] => 1644748671
)
[title] => Творчі галузі через пандемію втратили 10 мільйонів робочих місць - ЮНЕСКО
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=90059&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 90049
[uk] => 90059
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 90050
[image] => Array
(
[id] => 90050
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[original_lng] => 103089
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/unesco.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3766
[_thumbnail_id] => 90050
[_edit_lock] => 1644741575:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1740769831
[_algolia_sync] => 508159378000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[2] => Array
(
[id] => 65674
[content] =>
Комітет Всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) на засіданні у Фучжоу, Китай, прийняв безпрецедентне рішення – додав до Списку всесвітньої спадщини 9 нових об’єктів, зокрема історичний район м. Кантон (КНР), культурну зону, що оточує мадридський музей Прадо, та європейські курортні міста.
Один із головних історичних бульварів Мадрида, Пасео-дель-Прадо, і парк Буена-Ретіро увійшли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На бульварі в Мадриді розташовані великі фонтани, зокрема Сибелес і Нептун, а також площа Сибелес, яку ЮНЕСКО розцінює як важливий символ міста. «Цей об’єкт втілює в собі нову ідею міського простору та розвитку в період освіченого абсолютизму XVIII ст.», – відзначають експерти ЮНЕСКО.
До об’єктів Світової спадщини також увійшли 11 курортних міст Європи, зокрема три німецькі курорти: Бад-Емс, Баден-Баден і Бад-Кіссінген, три курортні міста Чехії: Франтішкові Лазні, Карлові Вари, Маріанські Лазні, а також австрійський Баден, бельгійський Спа, французький Віші, Монтекатіні-Терме (Італія) і Бат (Велика Британія).
Усі курортні міста були збудовані поблизу природних цілющих джерел і представляють міжнародну європейську культуру купання, яка бере свій початок з ХVІІІ ст. Найбільш стрімко вона почала розвиватися в 1900-х роках, тим самим надавши згаданим містам статус великих міжнародних курортів.
Історична частина китайського Кантону була одним із найбільших морських портів імперії династій Сун і Юань (X–XIV ст.) уздовж морського Шовкового шляху. У цьому районі знаходяться 22 колишні урядові будівлі, кілька культових споруд, у тому числі мечеть XI ст., яка є найстарішою ісламською спорудою в Китаї, з численними археологічними знахідками, залишками старих морських причалів і тогочасними реліквіями із заліза та кераміки.
Від Ісламської Республіки Іран до списку було внесено Транс-іранську залізницю, яка з’єднує Каспійське море на північному сході з Перською затокою на південному заході. При цьому вона перетинає два гірські хребти, а також річки, нагір’я, ліси й рівнини та чотири різні кліматичні зони. Її будівництво тривало 11 років – з 1927-го по 1939-й. Створення залізничної лінії завдовжки 1400 км стало можливим завдяки успішній співпраці тодішнього іранського уряду та 43 будівельних компаній з багатьох країн. У деяких районах довелося прорубувати величезні гірські масиви, збудувати 174 великі мости, 186 малих та 224 тунелі.
До списку ЮНЕСКО тепер входить і розташований у штаті Телангана храм Каката – Рудрешвара (храм Рамаппи). Він знаходиться в селі Палампет приблизно за 200 км на північний схід від Хайдарабаду і є головним храмом Шиви. Зведення споруди з піщанику почалося в 1213-му й тривало, як вважають, близько 40 років. Будівля має декоровані балки й колони з різьбленого граніту та долериту. «Скульптури храму, що відрізняються високою художньою якістю, ілюструють місцеві танцювальні звичаї та культуру Каката», – повідомляє ЮНЕСКО.
Понад 400-річний Кордуанський маяк на узбережжі Атлантичного океану в гирлі річки Жиронда відтепер також є об’єктом Всесвітньої спадщини. Башта, яка вважається шедевром серед морських маяків, була зведена інженером Луї де Фуа в ХVІ ст., однак згодом, наприкінці ХVІІІ ст., її перебудували. Споруда втілює архітектурну та технологічну історію будівництва маяків.
Фрески XIV ст. італійського міста Падуя також стали частиною Світової спадщини. Виготовлені з 1302 по 1397 рік, вони були написані різними художниками в різних будівлях, проте кожна відображає єдиний стиль та зміст. Серед фресок, зокрема, цикл зображень Джотто в каплиці Скровені, що знаменує собою початок революційного розвитку в історії фрескового живопису.
Художня колонія Матільденхьое в Дармштадті, Німеччина, та культурний район Хіма на південному заході Саудівської Аравії з його 7000-літньою наскельною різьбою, також увійшли до Списку всесвітньої спадщини.
Джерело: (hirado.hu)
[type] => post
[excerpt] => Комітет Всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) на засіданні у Фучжоу, Китай, прийняв безпрецедентне рішення – додав до Списку всесвітньої спадщини 9 нових об’єктів, зокрема історичний район м....
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1627579800
[modified] => 1627578731
)
[title] => До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесли 9 нових об’єктів
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=65674&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 65276
[uk] => 65674
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 65277
[image] => Array
(
[id] => 65277
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park.jpg
[original_lng] => 303136
[original_w] => 1600
[original_h] => 1000
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park-300x188.jpg
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park-768x480.jpg
[width] => 768
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park-1024x640.jpg
[width] => 1024
[height] => 640
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park-1536x960.jpg
[width] => 1536
[height] => 960
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park.jpg
[width] => 1600
[height] => 1000
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/buen-retiro-park.jpg
[width] => 1600
[height] => 1000
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1627567945:3
[translation_required] => 1
[views_count] => 3842
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 65277
[_edit_last] => 3
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1740340975
[_algolia_sync] => 1202737897001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[3] => Array
(
[id] => 65481
[content] =>
ЮНЕСКО внесла французьке місто Ніцца до переліку об’єктів світової спадщини.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Le Figaro.
„Історія Ніцци, як вкоріненої, так і відкритої, середземноморської та альпійської, європейської та космополітичної, створила унікальну архітектуру та ландшафт, зразок для великої кількості інших міст світу”, – привітав включення Ніцци у список спадщини мер міста Крістіан Естрозі.
„Це визнання освячує Ніццу як архетип зимового курорту Рів’єри з її винятковим розташуванням, між морем і горами, та різними впливами, які сформували її спадщину”, – заявила міністр культури Франції Розелін Бачело у Twitter.
Варто зазначити, що заявка на включення Ніцци до переліку об’єктів світової спадщини у 2019 році виявилася невдалою.
[type] => post
[excerpt] => ЮНЕСКО внесла французьке місто Ніцца до переліку об'єктів світової спадщини.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1627411500
[modified] => 1627407738
)
[title] => Ніццу внесли у список світової спадщини ЮНЕСКО
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=65481&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 65481
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 65482
[image] => Array
(
[id] => 65482
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[original_lng] => 39614
[original_w] => 600
[original_h] => 338
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/fr02.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1627398423:3
[_thumbnail_id] => 65482
[_edit_last] => 3
[views_count] => 2289
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739644338
[_algolia_sync] => 1202737839001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[4] => Array
(
[id] => 54122
[content] =>
Україна сподівається, що Чорнобильська зона відчуження увійде у список Світової спадщини ЮНЕСКО, що сприятиме фінансуванню та збільшенню туристичних потоків.
Вибух реактора на АЕС стався 35 років тому і вважається найсерйознішою ядерною катастрофою в світі. Після вибуху Європу накрило радіоактивною хмарою, тисячі людей довелося евакуювати з цього регіону. В результаті катастрофи одразу загинули десятки людей, включаючи працівників електростанцій та пожежників, які приїхали на виклик. Пізніше кілька тисяч людей втратили життя через хвороби, пов’язані з радіацією.
«Вважаємо, що Чорнобиль може потрапити у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Це стало би першим кроком, щоб зробити це надзвичайне місце унікально цікавим для усього світу», – повідомив міністр культури України Олександр Ткаченко.
До списку прагнуть внести величезний військовий локатор, побудований поблизу Чорнобиля в 1970-х роках, а також всю 30-кілометрову зону відчуження.
(Index)
[type] => post
[excerpt] => Україна сподівається, що Чорнобильська зона відчуження увійде у список Світової спадщини ЮНЕСКО, що сприятиме фінансуванню та збільшенню туристичних потоків.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1619457000
[modified] => 1619454348
)
[title] => Чорнобиль стане об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=54122&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53867
[uk] => 54122
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 39311
[image] => Array
(
[id] => 39311
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4.jpg
[original_lng] => 172218
[original_w] => 880
[original_h] => 586
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4.jpg
[width] => 880
[height] => 586
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4.jpg
[width] => 880
[height] => 586
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4.jpg
[width] => 880
[height] => 586
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/csernobil4.jpg
[width] => 880
[height] => 586
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 4145
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 39311
[_edit_lock] => 1619443548:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_2b17b98730aebeac11f396d23adaf0ed] =>
[_oembed_time_2b17b98730aebeac11f396d23adaf0ed] => 1619446208
[_oembed_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] =>
[_oembed_time_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] => 1651775142
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739282796
[_algolia_sync] => 508055086000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 639
[1] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Чорнобиль
[1] => ЮНЕСКО
)
)
[5] => Array
(
[id] => 39860
[content] =>
З 1986 року зона найстрашнішої у світі ядерної катастрофи – це місце, де час зупинився. Незважаючи на це, непридатний для проживання район Чорнобиля стає дедалі популярнішим серед туристів. Цей факт надихнув людей на нові ідеї та заохотив чиновників внести об’єкт до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Чорнобильська зона відчуження – це населений пункт Прип’ять та його тридцятикілометровий радіус. На сьогодні регіон є одним зі знакових регіонів України, який стає все більш популярним серед туристів.
Чорнобильська зона сьогодні є всесвітньо відомою, але територія досі не має офіційного статусу, – зазначив екскурсовод Максим Поливко інформаційному агентству AFP, передає науковий вебпортал ScienceAlert. Хоча в цьому районі не рекомендується поселятися протягом наступних 24 тис. років, природа, очевидно, все частіше відвойовує покинуті будинки, магазини та будівлі, – додав він, зазначивши, що у сусідніх лісах були помічені лосі та олені, але тут також часто з’являються і вовки.
Згідно з урядовою ініціативою, ця територія може бути внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО поряд із такими визначними пам’ятками, як індійський Тадж-Махал або стародавній Стоунхендж в Англії.
Посадовці сподіваються, що визнання Агентства культури ООН підвищить туристичну привабливість об’єкта і тим самим допоможе зусиллям щодо збереження навколишніх застарілих будівель. І хоча сотні тисяч людей покинули район після катастрофи, попри небезпеку радіації, тут все ще мешкають понад 100 людей похилого віку.
Я сподіваюся, що модернізований статус може спонукати чиновників діяти „більш відповідально”, щоб зберегти дезінтегруючу інфраструктуру радянських часів навколо комплексу, яка потребує ремонту, – наголосив у своїй заяві Поливко.
У той час, як у 2018 році зону відчуження відвідали 72 тисячі туристів, у 2019 році, до карантинних обмежень та локдауну, в Чорнобилі побувала рекордна кількість відвідувачів – 124 тисячі осіб. На думку експертів, популярності місця також значно посприяв телевізійний серіал, прем’єра якого відбулася минулого року.
Очікується, що українська влада подасть заявку навесні наступного року, але для прийняття остаточного рішення доведеться зачекати до 2023 року.
[type] => post
[excerpt] => З 1986 року зона найстрашнішої у світі ядерної катастрофи – це місце, де час зупинився. Незважаючи на це, непридатний для проживання район Чорнобиля стає дедалі популярнішим серед туристів. Цей факт надихнув людей на нові ідеї та заохотив чиновник...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1608390955
[modified] => 1608390956
)
[title] => Скарби світової спадщини: Тадж-Махал, Стоунхендж, Чорнобиль...
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=39860&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 39305
[uk] => 39860
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 39306
[image] => Array
(
[id] => 39306
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[original_lng] => 101104
[original_w] => 644
[original_h] => 417
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1-300x194.jpg
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[width] => 644
[height] => 417
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[width] => 644
[height] => 417
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[width] => 644
[height] => 417
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[width] => 644
[height] => 417
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/20180426csernobil1.jpg
[width] => 644
[height] => 417
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 5270
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 39306
[_edit_lock] => 1608383628:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_2b17b98730aebeac11f396d23adaf0ed] =>
[_oembed_time_2b17b98730aebeac11f396d23adaf0ed] => 1608383757
[_oembed_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] =>
[_oembed_time_5ce8ed844163ab2e0553ecdd6877940a] => 1651854809
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1742636531
[_algolia_sync] => 831514640002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 578
[3] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Суспільство
[3] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 639
[1] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Чорнобиль
[1] => ЮНЕСКО
)
)
[6] => Array
(
[id] => 38370
[content] =>
Перед одним із храмів у Неаполі Асоціація виробників піци міста встановить вертеп із тіста для піци. Інсталяція перед базилікою Санта-К’яра буде урочисто відкрита у понеділок, із нагоди третьої річниці визнання неаполітанської піци об’єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Асоціація виробників піци (Associazione Pizzaiuoli Napoletani) та майстри з виготовлення вертепів разом із однією громадською організацією вирішили відзначити визнання. Вертеп висотою два метри та діаметром три метри виготовлять з борошна, води, дерева та пробкового дерева, всі елементи зроблять вручну.
«Ми підкреслюємо цінність двох важливих елементів культурної ідентичності нашого міста, виготовлення піци та вертепного мистецтва», – каже Серджо Мікку, представник Асоціації.
У вівторок у цьому місці проведуть месу, присвячену виробникам піци.
Джерело: 24.hu
[type] => post
[excerpt] => Перед одним із храмів у Неаполі Асоціація виробників піци міста встановить вертеп із тіста для піци. Інсталяція перед базилікою Санта-К'яра буде урочисто відкрита у понеділок, із нагоди третьої річниці визнання неаполітанської піци об'єктом світов...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1607197616
[modified] => 1607195901
)
[title] => У Неаполі встановлять вертеп із тіста для піци
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=38370&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 38348
[uk] => 38370
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 38349
[image] => Array
(
[id] => 38349
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[original_lng] => 91499
[original_w] => 710
[original_h] => 399
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[width] => 710
[height] => 399
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[width] => 710
[height] => 399
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[width] => 710
[height] => 399
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[width] => 710
[height] => 399
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/pizza-betlehem.jpg
[width] => 710
[height] => 399
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3727
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 38349
[_edit_lock] => 1607188986:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739422687
[_algolia_sync] => 831513021002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 28879
[1] => 28880
[2] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Неаполь
[1] => піцца
[2] => ЮНЕСКО
)
)
[7] => Array
(
[id] => 33167
[content] =>
Укpaїнці пoвинні зaxищaти бopщ, бo мoвa нe пpo їжу, a пpo oдин із cимвoлів нaціoнaльнoї ідeнтичнocті тa єднocті, ввaжaє oдин із нaйвідoмішиx укpaїнcькиx шeф-куxapів Євгeн Клoпoтeнкo. Він, дo peчі, caм дужe aктивнo пpocувaє ініціaтиву щoдo включeння цієї cтpaви дo пepeліку oб’єктів культуpнoї cпaдщини ЮНECКO, пoвідoмляє відoмe бpитaнcькe видaння The Times.
У тoй жe чac бaгaтo pocійcькиx ЗМІ poзкpитикувaли цю ініціaтиву Києвa, нaгaдуючи пpo тe, щo «бopщ тpaдиційнo гoтують у бaгaтьox кpaїнax Cxіднoї Євpoпи, aлe зa влacними peцeптaми».
A вce poзпoчaлocя з тoгo, щo Мініcтepcтвo культуpи Укpaїни нe тaк дaвнo oгoлocилo пpo тe, щo poзпoчнe дoбивaтиcя oфіційнoгo визнaння бopщу нaціoнaльним нaдбaнням для тoгo, щoб внecти йoгo дo пepeліку культуpнoї cпaдщини ЮНECКO.
Тим caмим oфіційний Київ cпpoбує вигpaти «війну зa бopщ», якa poзгopілacя у coцмepeжax щe минулoгo poку піcля тoгo, як нa cтopінці МЗC PФ у coціaльній мepeжі Twitter бopщ був нaзвaний oдним із нaйвідoмішиx і улюблeниx pocійcькиx cтpaв і «cимвoлoм» тpaдиційнoї pocійcькoї куxні.
Цeй фaкт мoмeнтaльнo викликaв буpxливі диcкуcії у вcіx coціaльниx мepeжax і укpaїнcькі кoмeнтaтopи пoчaли пpямo звинувaти Pocію у cпpoбі вкpacти і пpивлacнити coбі бopщ, пopівнюючи цe з «aнeкcією Кpиму» у 2014 poці.
Дo peчі, пepші згaдки пpo бopщ, дo якoгo у якocті ocнoвниx інгpeдієнтів вxoдять кapтoпля, кaпуcтa, мopквa, буpяк, цибуля, квacoля тa звичaйнo ж м’яco і, який пoдaють зі cмeтaнoю, віднocятьcя щe дo XVI cтoліття. Пpи цьoму нa cьoгoднішній дeнь іcнують дecятки pізниx peцeптів у вcіx peгіoнax Укpaїни. І, тут пoтpібнo звaжaти caмe нa тoй фaкт, щo укpaїнcькі зeмлі іcтopичнo пepeбувaли у cклaді вce тиx жe Pocії, Пoльщі, Литви, Мoлдoви, Pумунії тoщo.
Тoж, шeф-куxap Євгeн Клoпoтeнкo і взявcя мaкcимaльнo пoпуляpизувaти пepшу укpaїнcьку cтpaву №1. Для цьoгo він зібpaв pізні peцeпти пo вcій кpaїні і влaштувaв cпeціaльну пpeзeнтaцію для чинoвників з Мініcтepcтвa культуpи.
І, caмe нa йoгo думку, Укpaїнa пoвиннa зaxищaти бopщ як oдин із cимвoлів cвoєї нaціoнaльнoї ідeнтичнocті, ocкільки любoв дo цієї cтpaви «oб’єднує» вcю укpaїнcьку нaцію.
У тoй жe чac pocійcькі ЗМІ oxapaктepизувaли цю ініціaтиву Києвa як «нoвий пpивід для cкaндaлу». Зoкpeмa, «Кoмcoмoльcькa пpaвдa» нaпиcaлa, щo бopщ зapaз нe мoжнa нaзвaти виключнo «укpaїнcьким» cтpaвoю. A «Pocійcькa гaзeтa» відзнaчилa, щo бopщ «відoмий у вcій Cxідній Євpoпі, від Pумунії дo Литви, і кoжнa кpaїнa ввaжaє йoгo cвoїм».
У cвoю цe oбуpилo бaгaтьox укpaїнcькиx кoмeнтaтopів, які виcлoвили думку, щo pocіянaм «кpaщe вapити щі», aджe caмe щі, a нe бopщ ввaжaютьcя тpaдиційним pocійcьким cупoм.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Укpaїнці пoвинні зaxищaти бopщ, бo мoвa нe пpo їжу, a пpo oдин із cимвoлів нaціoнaльнoї ідeнтичнocті тa єднocті, ввaжaє oдин із нaйвідoмішиx укpaїнcькиx шeф-куxapів Євгeн Клoпoтeнкo
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1602880826
[modified] => 1602880829
)
[title] => Відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко хоче щоб борщ як національну страву включили до світової спадщини ЮНЕСКО
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=33167&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 33167
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 33174
[image] => Array
(
[id] => 33174
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[original_lng] => 107930
[original_w] => 1296
[original_h] => 879
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-300x203.jpg
[width] => 300
[height] => 203
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-768x521.jpg
[width] => 768
[height] => 521
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52-1024x695.jpg
[width] => 1024
[height] => 695
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/10/0-52.jpg
[width] => 1296
[height] => 879
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1602870030:8
[views_count] => 5053
[_thumbnail_id] => 33174
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] =>
[_oembed_time_2cfa6461c4fb17aec77682070f4a3bb0] => 1658932516
[_oembed_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] =>
[_oembed_time_5c815bc181c9a9fdef13cac58a1bac0e] => 1658932516
[_oembed_c11dd4d8ab3873fdc5941cab9399825f] => The Russians use rubber and resin rubber replacement inserts in some of their tanks instead of ERA explosives. Inserts of this type have a only psychological effect for crew but do not protect the tank against ATGM missiles. https://t.co/sMb1hGzQ1A pic.twitter.com/z2I8BL6zit
— Junsupreme (@RyszardJonski) August 10, 2022
[_oembed_time_c11dd4d8ab3873fdc5941cab9399825f] => 1661012349
[_oembed_60029edcdb613442e6cb1f073848a7e3] =>
[_oembed_time_60029edcdb613442e6cb1f073848a7e3] => 1661528749
[_oembed_4c83a4338e894fc8b15b9b665fa40321] =>
[_oembed_time_4c83a4338e894fc8b15b9b665fa40321] => 1667918261
[_oembed_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] =>
[_oembed_time_635b29fa5e55b0ac4b6c00bc581609f6] => 1667918261
[_oembed_afef12a07fde7b4657f61ef2169a4fd7] =>
[_oembed_time_afef12a07fde7b4657f61ef2169a4fd7] => 1682841168
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
Read more:https://t.co/8GHXgkyQFZ
— Sky News (@SkyNews) April 3, 2024
[_oembed_time_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] => 1713168654
[_oembed_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] =>
[_oembed_time_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => 1713168655
[_oembed_2d59738dcad60af8bcda5e695ead6aef] => {{unknown}}
[_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => {{unknown}}
[_oembed_66d2fe4e6f2f6e25bc82d3850c3437ce] =>
[_oembed_time_66d2fe4e6f2f6e25bc82d3850c3437ce] => 1716790773
[_oembed_9d3c93096efce2f64244bce82cd2a12d] =>
[_oembed_time_9d3c93096efce2f64244bce82cd2a12d] => 1717072082
[_oembed_3bf01125e354b5ac9cec42258133b21f] =>
[_oembed_time_3bf01125e354b5ac9cec42258133b21f] => 1723647376
[_oembed_aa8c57dc729d63d23389edefbab19926] =>
[_oembed_time_aa8c57dc729d63d23389edefbab19926] => 1728819199
[_algolia_sync] => 508036289000
[_oembed_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] =>
[_oembed_time_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => 1761486457
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 578
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Суспільство
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 23407
[1] => 1411
[2] => 23406
[3] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => борщ
[1] => Україна
[2] => шеф-кухар
[3] => ЮНЕСКО
)
)
[8] => Array
(
[id] => 25307
[content] =>
Десятки історичних будівель у Бейруті перебувають під загрозою обвалення після потужного вибуху, що прогримів у міському порту на минулому тижні. Про це вже попередили офіційні особи Лівану. Шоковані станом речей у Бейруті і в ЮНЕСКО.
Так, вибух у Бейруті зруйнував частину історичного східного району Бейрута Ахрафіє, де розташований знаменитий музей Сурсок. Всього ж постраждали не менше восьми тисяч будівель, багато з яких сконцентровані саме в історичних кварталах Гемайзе і Мар-Міхаель, повідомив генеральний директор відділу старожитностей міністерства культури Лівану Саркіс Хурі.
За його словами, в їх числі опинилися 640 історичних будівель, близько 60 з яких знаходяться під загрозою обвалення. Гемайзе і Мар-Міхаель виходять на порт і відомі своїм активним нічним життям, багато старих будівлель у цих районах переобладнані у паби або ресторани.
За повідомленням представників ЮНЕСКО, постраждали й інші райони, в яких розташовані Національний музей і Археологічний музей Американського університету Бейрута. Пошкоджено художні галереї та релігійні об’єкти.
ЮНЕСКО обіцяє очолити міжнародну кампанію по відновленню історичної спадщини Бейрута, повідомляє видання Guardian. «Міжнародне співтовариство направило потужний сигнал підтримки Лівану після цієї трагедії… Наше агентство прагне очолити відновлення в області культури, яка повинна стати ключовим елементом більш широких зусиль з реконструкції та відродження Лівану», – повідомив помічник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне Рамірес.
До речі, протягом багатьох років у Лівані висловлювалися побоювання з приводу того, що історичні будівлі продаються, а потім зносяться і замінюються висотними будинками. А в останні дні з’явилися повідомлення про те, що посередники зв’язуються з власниками постраждалих у результаті вибуху історичних будівель і пропонують високі ціни за купівлю їхньої власності. Тимчасовий міністр фінансів Газі Вазні видав у позавчора, 12 серпня указ, який забороняє продаж будь-якого будинку, що має історичну цінність без дозволу ліванського міністерства культури. Цей крок спрямований на запобігання будь-якої «комерційної експлуатації цих об’єктів».
Слід відмітити також і те, що влада Лівану реально шокована наслідками вибуху. І ці наслідки не лише соціально-економічні, а й суспільно-політичні, і верхівка політичної еліти це прекрасно розуміє.
Нагадуємо, що десять днів тому, 4 серпня серпня у Бейруті вибухнуло 2750 тонн аміачної селітри, що зберігалася у порту ліванської столиці, що призвело до надзвичайно серйозних руйнувань у ліванській столиці. Крім цього, загинули понад 170 осіб, поранено понад шість тисяч жителів. Загальний збиток оцінюється у сумі від 10 до 15 мільярдів доларівСША.
Також, учора, 13 серпня офіційні особи Лівану погодилися призначити судового слідчого, який очолить розслідування під егідою Вищої судової ради, який розслідує політичні злочини і злочини в області державної безпеки. Крім цього, стало відомо, що на запрошення ліванських властей американське ФБР приєднається до іноземних фахівців у розслідуванні цієї справи.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Десятки історичних будівель у Бейруті перебувають під загрозою обвалення після потужного вибуху, що прогримів у міському порту на минулому тижні. Про це вже попередили офіційні особи Лівану
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1597425672
[modified] => 1597425550
)
[title] => ЮНЕСКО та влада Лівану шоковані через ймовірні руйнування унікальних історичних пам'яток у Бейруті
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=25307&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 25353
[uk] => 25307
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 25310
[image] => Array
(
[id] => 25310
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[original_lng] => 32642
[original_w] => 400
[original_h] => 258
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696-300x194.jpg
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/3-2020-08-14t170507696.jpg
[width] => 400
[height] => 258
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1597414750:8
[_thumbnail_id] => 25310
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 6095
[translation_required_done] => 1
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1739448337
[_algolia_sync] => 508033135000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
[9] => Array
(
[id] => 196
[content] =>
Український елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Це відбулося 12 грудня 2019 року у ході 14-ї сесії
Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини (9-14 грудня
ц. р., м. Богота, Колумбія).
Традиція косівської мальованої кераміки – посуду,
обрядових предметів, іграшок та плитки – виникла у 18 столітті та має практичну
та художню цінність. Кераміка, виготовлена з місцевої глини, характеризується
своїми образними малюнками, в яких мотиви зображують історію, побут, фольклор,
вірування та звичаї гуцулів.
Зазначена подія засвідчила, що навіть в епоху
глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій, для України залишається
пріоритетним завданням збереження елементів нематеріальної культурної спадщини
нашої країни та її визнання у світовому культурному просторі.
[type] => post
[excerpt] => Український елемент «Традиція Косівської мальованої кераміки» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1576349107
[modified] => 1576349108
)
[title] => «Традицію Косівської мальованої кераміки» включено до культурної спадщини людства
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=196&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 196
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 197
[image] => Array
(
[id] => 197
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[original_lng] => 682332
[original_w] => 1024
[original_h] => 703
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-300x206.jpg
[width] => 300
[height] => 206
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307-768x527.jpg
[width] => 768
[height] => 527
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2019/12/234307.jpg
[width] => 1024
[height] => 703
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1576349109:2
[_thumbnail_id] => 197
[_edit_last] => 2
[views_count] => 4284
[_wp_old_slug] => традицію-косівської-мальованої-кер
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1740735063
[_algolia_sync] => 508001678000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЮНЕСКО
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
ЮНЕСКО (Сторінка 3)
