У п’ятницю, 19 липня, стартувало подання заяв для вступу на бакалавра, магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти та науки.
Прийом заяв на бюджет та контракт триватиме до 18:00 31 липня. Після цього заклади зможуть проводити додаткові набори лише на контракт.
Як і раніше, подання заяв відбувається через е-кабінет вступника на сайті.
«Після подання першої заяви жодні дані в е-кабінеті змінити вже неможливо, тому слід уважно перевірити, чи все правильно, до початку формування самих заяв», – нагадали в МОН.
Загалом до вишів можна подати 15 заяв (п’ять на бюджет та 10 – на контракт). Для заяв на бюджет потрібно встановити пріоритети від 1 до 5, де 1 – це найбажаніша заява для вступу.
Оприлюднення списку абітурієнтів, рекомендованих до зарахування до бюджету, відбудеться до 5 серпня.
З 1 вересня 2024 року максимальне наповнення початкових класів державних та комунальних установ загальної середньої освіти може становити не більше 24 учнів.
Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти та науки України.
«У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному (чергування очного й дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів», – йдеться в повідомленні.
У МОН пояснили, що ця норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів та учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі.
«Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню / учениці та вибудувати ліпший звʼязок з ними», – додали в міністерстві.
Міністерство освіти розробляє навчальну програму з фінансової грамотності для дошкільнят. Над документом міністерство працює спільно з Національним банком України.
Зазначається, що міністерство освіти і науки України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно розробили Рамку фінансових компетентностей для дітей та молоді (віком від 5 до 18 років).
На основі цього документа і розробляється спеціальна програму з фінансової грамотності для дошкільнят. Її планують запровадити у дитячих садочках у всій країні.
„Відповідно до документа фінансову освіту варто починати ще з дошкільного віку. Що раніше дитина почне опановувати фінансові знання та навички, то простіше їй буде у майбутньому ухвалювати зважені та ефективні фінансові рішення, а також бути фінансово успішною. З найменшого віку діти дізнаватимуться, що таке гроші, у чому їхня цінність, як планувати витрати та заощаджувати кошти”, – йдеться у повідомленні МОН.
У міністерстві зазначили, що у документі особливу увагу надано питанням фінансової безпеки.
„Діти дошкільного віку мають розуміти ризики втрати грошей чи цінних речей, а також усвідомлювати небезпеку, пов’язану із шахраями та незнайомцями, що цікавляться фінансовими питаннями”, – йдеться у заяві міністерства.
Цьогоріч вступники на творчі спеціальності обов’язково складатимуть національний мультипредметний тест і творчий конкурс.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
„Творчий конкурс є ключовим критерієм для вступу на мистецькі спеціальності і має найбільший вплив на конкурсний бал вступника — 60%. Результати НМТ відіграватимуть меншу роль у формуванні вступного бала, ніж творчий конкурс — по 10% конкурсного бала за кожний предмет”, – пояснили у відомстві.
Для вступу на творчі спеціальності в разі розподілу ваги балів між творчим конкурсом і НМТ на рівні 60-40 — бали з кожного предмета тесту відіграватимуть невирішальну роль у сумі загального вступного бала, але все ж будуть мати місце. Це свідчитиме про готовність вступника до вищої освіти, додали в Міносвіти.
Крім того, складання НМТ дає можливість вступнику подавати заяви для вступу не лише на мистецькі, але й на всі інші спеціальності, а також обирати місце навчання з урахуванням результатів конкурсного відбору.
Міністерство освіти та науки України ухвалило рішення з 1 вересня 2025 року закрити школи, в яких навчається менш ніж 45 дітей. Уряд не фінансуватиме навчальні заклади з малою кількістю учнів. Здебільшого це стосується шкіл у селах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу МОН.
З 1 вересня 2025 року уряд вирішив не фінансувати коштом освітньої субвенції зарплату вчителів у школах із кількістю учнів менш ніж 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року – менш ніж 60 осіб.
При цьому це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5-11 класів.
Громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Тобто на місцях вирішуватимуть: довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
Варто зазначити, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей має супроводжувати вчитель. На закупівлю шкільних автобусів виділяють кошти.
Як пояснили в МОН, опорна школа – це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями й краще оснащена. Завдяки більшій наповнюваності класів учитель може організовувати різні формати навчання, як-от проєктну роботу.
Водночас початкові школи, у яких навчаються менш як 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування. Початкова школа має бути якнайближче до дитини: якщо старші учні можуть подужати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно.
У разі, якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.
Як зазначили у міністерстві, рішення набуде чинності з 1 вересня 2025 року, щоб громади мали час для підготовки.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство освіти та науки України ухвалило рішення з 1 вересня 2025 року закрити школи, в яких навчається менш ніж 45 дітей. Уряд не фінансуватиме навчальні заклади з малою кількістю учнів. Здебільшого це стосується шкіл у селах.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1710358200
[modified] => 1710356680
)
[title] => В Україні закриють школи, де навчається менш ніж 45 дітей: МОН роз'яснило, що буде з учнями
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=180936&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 180921
[uk] => 180936
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 180922
[image] => Array
(
[id] => 180922
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[original_lng] => 40715
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/oktatas-iskola-tanulok.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 3666
[_thumbnail_id] => 180922
[_edit_lock] => 1710349480:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] =>
[_oembed_time_79fc581cb48c6c8167f8db562e00c688] => 1711969128
[_oembed_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] =>
[_oembed_time_00745e41cf7c97dc8227b0985f90b162] => 1713023336
[_oembed_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] =>
[_oembed_time_c007fbb55da06c31cfbfeb90f8276c03] => 1713543592
[_oembed_d0f9cb50bc115ae1c1749f5b703c3fe3] =>
Several Indian men allege they have been forced into fighting for the Russian military in Ukraine
За останні 15 років кількість студентів в Україні скоротилася майже вдвічі, тому мережу закладів вищої освіти планують зменшити шляхом об’єднання.
Що передбачає модернізація мережі вишів і які має переваги, розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, у 2009 році в Україні діяло 350 закладів вищої освіти, де в середньому здобували освіту по 6 700 студентів.
Наразі кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400 людей, каже міністр.
„Кількість вступників щороку зменшується і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина – депопуляція. Також свою роль відіграє війна”, – каже Оксен Лісовий.
За його словами, в результаті об’єднання заклади освіти, що приєднаються до інших вишів, матимуть переваги:
більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу;
доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні для цільових потреб інституту чи факультету;
можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.
„Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети. Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, „не розчиняючись” у виші, до якого приєднуються”, – повідомив Оксен Лісовий.
Він додав, що на навчання студентів реорганізація закладів освіти не вплине. Зміни стосуватимуться лише майбутніх вступників.
Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому має відбутися зменшення або укрупнення закладів вищої освіти.
Про це сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю The Ukrainians.
За його словами, торік в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл, тоді як ще у 2008 році ця кількість сягала 640 тисяч.
У 2008 році функціонувало близько 350 навчальних закладів, у яких у середньому навчалися по 6,7 тисячі студентів.
Водночас у 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300. У середньому в кожному з них здобувають освіту близько 3,4 тисячі студентів, додав Михайло Винницький.
„Проблема відтоку українських студентів за кордон набагато менша, ніж ми думаємо. Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому.
До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників, і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій”, – каже заступник очільника МОН.
Також він додав, що нині в Україні крім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів.
У міністерстві розробили законопроєкт про реформу вищої освіти, в результаті якої кількість вишів має зменшитися до близько 100.
„Має відбутися певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. До того ж законопроєкт передбачає не тільки зменшення кількості університетів, а й поліпшення їхньої якості”, – додав Михайло Винницький.
З огляду на щорічне скорочення кількості випускників шкіл має відбуватися зменшення кількості або укрупнення закладів вищої освіти.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю виданню The Ukrainians, передає LB.ua.
„Уже зараз розроблено законопроєкт про передумови модернізації мережі закладів вищої освіти. Насправді це законопроєкт не тільки про зменшення кількості університетів, а й про поліпшення їхньої якості”, – зазначив Винницький.
Він розповів, що минулого року в Україні було близько 360 тис. випускників шкіл, тоді як у 2008 році ця кількість сягала 640 тис.
„Подальші прогнози також невтішні. Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому. До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників – і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій”, – додав Винницький.
Щодо університетів, то, за його словами, 2008 року в Україні функціонувало близько 350 навчальних закладів, у яких у середньому було по 6,7 тис. студентів. Водночас 2021 року загальна кількість закладів зменшилася до 300, але в середньому в кожному з них було всього 3,4 тис. студентів.
„Зважаючи на ці дані, так чи інакше, певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти має відбуватися, але це надзвичайно болісний процес. Ми намагаємося робити це плавно, не створюючи зайвої суспільної напруги”, – заявив Винницький.
За його словами, сьогодні в Україні, окрім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів, і це не враховуючи філій, а в результаті реформи має залишитися близько 100.
В Україні призупинено друк підручників із так званої „молдовської мови” після того, як Румунія висловила публічне обурення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Міністерства освіти та науки України та румунське видання Libertatea.
Напередодні румунські ЗМІ звернули увагу на те, що українське державне видавництво „Світ” готує підручники „Молдовська мова” та „Молдовська та світова література” – обидва для учнів 5-х класів в Одеській області.
В Міністерстві освіти та науки України своєю чергою повідомили, що наразі триває робота щодо приведення діючого законодавства у відповідність до цього рішення щодо використання в Україні поняття „румунська мова” замість поняття „молдовська мова”.
„Окремо зауважуємо, що всі подальші акти Уряду будуть прийматися з урахуванням домовленостей. А всі державні службовці, які допускатимуть порушення рішення Уряду, будуть нести дисциплінарну відповідальність”, – наголосили в МОН.
За даними міністерства, факти, зазначені у ЗМІ щодо надрукованих підручників, стосуються примірників, затверджених до друку в травні цього року. А основний тираж цих підручників був надрукований ще влітку, до прийняття рішення щодо невикористання поняття „молдовська мова”.
„Сьогодні Міністерство освіти і науки України зупинило будь-який додатковий друк цих підручників. А також розробляє механізм заміни раніше надрукованих примірників підручниками румунською мовою”, – наголосили в міністерстві.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий запропонував німецьким партнерам внести українську мову до переліку іноземних, які вивчають у німецьких школах.
8 листопада Оксен Лісовий разом із федеральною міністеркою освіти та досліджень Німеччини Беттіною Штарк-Ватцінгер підписали Декларацію „Про наміри щодо співробітництва у сфері науки, технологій та інновацій” і обговорили деталі співпраці.
Зокрема, більша частина ключових напрямів взаємодії базується на співробітництві в науковій і дослідницькій сфері, а також партнерстві між німецькими й українськими університетами.
Крім того, міністр освіти і науки Оксен Лісовий запропонував німецьким партнерам створити у своїх закладах освіти факультатив з української мови. На цих заняттях українські діти, які вимушено переїхали за кордон через повномасштабне вторгнення росії, зможуть додатково вивчати рідну мову. У МОН переконані, що таке рішення підтримає школярів і школярок, а також дасть їм змогу зберегти національну ідентичність.
„Ця домовленість також є фундаментом для укладання нової угоди у сфері науки, технологій та інновацій між Україною та Німеччиною вже наступного року”, – зазначили в МОН.
[type] => post
[excerpt] => Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий запропонував німецьким партнерам внести українську мову до переліку іноземних, які вивчають у німецьких школах.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1699606980
[modified] => 1699564859
)
[title] => МОН запропонувало запровадити у школах Німеччини факультативи з української мови
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=168375&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 168375
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 168376
[image] => Array
(
[id] => 168376
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50.png
[original_lng] => 537618
[original_w] => 1280
[original_h] => 726
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50-300x170.png
[width] => 300
[height] => 170
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50-768x436.png
[width] => 768
[height] => 436
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50-1024x581.png
[width] => 1024
[height] => 581
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50.png
[width] => 1280
[height] => 726
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50.png
[width] => 1280
[height] => 726
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/word-image-50.png
[width] => 1280
[height] => 726
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1699557646:8
[views_count] => 1971
[_thumbnail_id] => 168376
[_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
