Під час навчань НАТО Збройні сили Норвегії та Швеції орендували так звані „російські котеджі”, що належать російській еліті і розташовані на півночі Норвегії. З вікон будиночків відкривається вид на військову авіаційну станцію в Бардуфоссі, де регулярно тренуються норвезькі та союзні підрозділи.
Про це пише TV2.
“Котеджі розташовані посеред центру військової потужності Збройних сил Норвегії на півночі країни”, — відзначає норвезький телеканал.
Служба безпеки поліції Норвегії (PST) підтвердила телеканалу TV 2, що їм відомо про те, що норвезькі збройні сили орендували „російські будиночки”. Там також підтвердили, що у співпраці зі Збройними силами Норвегії зараз працюють над ситуацією, що склалася навколо цих котеджів.
Телеканал TV 2 пов’язав кількох власників котеджів із російською владною елітою, зокрема з мером Мурманська Ігорем Мораром. Він представляє партію президента рф Володимира Путіна. Один із інших будиночків купив російський політик Віктор Сайгін, який має тісні зв’язки з російськими військовими.
Котеджі періодично здавалися в оренду через Målselv Fjellandsby — лижний курорт в Норвегії.
У суботу PST повідомила TV 2, що серед орендарів котеджів, що належать росіянам, були і норвезькі збройні сили. Газета Nordlys була першою газетою, яка оприлюднила цю угоду про оренду.
У суботу генеральний менеджер гірського селища Оле-Йохан Педерсен, повідомив Nordlys, що каюти орендували як шведські, так і норвезькі збройні сили.
“Зовсім недавно під час навчань НАТО”, — розповів він газеті.
На початку березня 20 000 солдатів з 13 країн взяли участь в арктичних військових навчаннях Nordic Response. Значна частина навчань контролювалася з Бардуфосса, нагадує видання.
У Fjellandsby кажуть, що вони не знали, що російські власники були пов’язані з російським режимом.
„Ми ведемо розслідування щодо цих котеджів вже деякий час”, — розповів прессекретар Служби безпеки поліції Норвегії (PST) Ейрік Веум.
При цьому він не захотів уточнити, як довго триває розслідування.
У відповідь на запитання, чи підозрюють у Службі безпеки поліції Норвегії, що тут могло статися щось незаконне, Веум відповів:
“Це одна з причин, чому ми залучили PST. Більше нічого не можу сказати”.
Коментуючи оренду між норвезькими збройними силами та росіянами, речник сказав, що “коли орендодавець є громадянином росії, який може бути пов’язаний з російським режимом, це не має значення, кому він здає в оренду”. За його словами, PST веде розслідування щодо російських котеджів не лише через оренду.
Як зазначає голова контррозвідки PST Інгер Хаугланд, наразі посилилася загроза для Норвегії з боку росії та російської розвідки. Норвезькі збройні сили і військова діяльність союзників у Норвегії є особливо вразливою мішенню для розвідки.
Зазначається, що телеканал TV 2 цікавився у Збройних силах Норвегії та PST про росіян, їхні зв’язки та місцезнаходження котеджів ще наприкінці лютого — за кілька днів до навчань НАТО.
Ані Збройні сили Норвегії, ані Служба безпеки не захотіли давати конкретних коментарів щодо місця розташування котеждів, але PST підкреслила, що такі покупки нерухомості можуть бути викликом для безпеки.
У кількох оцінках загроз, остання з яких була зроблена цього року, PST застерігала щодо такої нерухомості, як котеджі в Бардуфоссі.
„Ми вказуємо на те, що іноземні держави, в тому числі росія, купують нерухомість, щоб отримати уявлення про норвезьку ситуацію, що може бути на шкоду інтересам норвезької безпеки”, — каже Хаугланд.
Йдеться про доступ до власності, що може дати російським спецслужбам доступ до інформації, яку вони не мали би в іншому випадку.
Норвезьке управління національної безпеки (NSM) також наголошує на цій проблемі вже кілька років поспіль. У своїй оцінці ризиків у 2023 році воно пише, що іноземні придбання стратегічно важливої власності можуть становити загрозу національній безпеці.
Голова контррозвідки PST каже, що норвезька влада повинна більш критично ставитися до приватної власності.
[type] => post
[excerpt] => Під час навчань НАТО Збройні сили Норвегії та Швеції орендували так звані "російські котеджі", що належать російській еліті і розташовані на півночі Норвегії. З вікон будиночків відкривається вид на військову авіаційну станцію в Бардуфоссі, де рег...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1712837820
[modified] => 1712833689
)
[title] => Навчання НАТО у Норвегії: військові орендували котеджі російської еліти, що вікнами виходять на військову базу ЗМІ
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=183863&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183761
[uk] => 183863
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 183762
[image] => Array
(
[id] => 183762
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat.jpg
[original_lng] => 59088
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/nato-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2776
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 183762
[_edit_lock] => 1712823023:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 831880757002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 2215
[1] => 17773
)
[tags_name] => Array
(
[0] => НАТО
[1] => Норвегія
)
)
[1] => Array
(
[id] => 183770
[content] =>
Осло та керівництво округу Вікен заявили про скасування місцевої постанови п’ятого за величиною міста Норвегії, Драммена, яка дозволяла приймати лише українських біженців. Рішення обґрунтували тим, що документ несумісний з конституцією Норвегії та антидискримінаційними законами країни.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Шторе назвав указ, схвалений 13 лютого, незаконним, адже міська адміністрація Драммена перевищила свої повноваження. За його словами, органи місцевого самоврядування не можуть визначати національність біженців, яких планують прийняти, лише їхню кількість.
Мер Драммена, розташованого за 40 кілометрів від столиці, Осло, є членом Норвезької консервативної партії, а в міській раді консерватори разом з антиміграційною партією та Партією пенсіонерів становлять більшість.
За даними, опублікованими раніше владою Драммена, у 2023 році населення міста становило 103 тисячі жителів, з них 31 тисяча – мігранти або нащадки іммігрантів.
Згідно зі статистикою, іноземці, що проживають у місті, є переважно поляками, литовцями, іракцями, пакистанцями та сомалійцями.
Норвегія, населення якої становить 5,5 мільйона, з 2022 року прийняла 70 800 українських біженців, свідчать дані імміграційної влади.
Відповідно до офіційної інформації, у 2023-му в країні проживало 877 тисяч іноземців, переважно поляків, литовців, шведів, сомалійців та німців.
Керівництво Драммена – п’ятого за величиною місто Норвегії – вирішило, що відтепер воно прийматиме лише українських біженців. Відповідне рішення викликало різку критику політичних гравців, керівництво міста звинуватили навіть у расизмі.
Керівництво міста, розташованого на півдні країни, проголосувало за те, щоб у майбутньому приймати лише українських біженців, незважаючи на попереднє попередження центрального уряду.
За словами прем’єр-міністра Йонаса Гар Штера, міська адміністрація перевищила свої повноваження. «Це не те питання, яке міста можуть вирішувати самостійно», — зазначив Штер у телеінтерв’ю.
Драммен із населенням 120 тисяч осіб, розташований за 40 кілометрів від столиці, Осло. Мер – член Консервативної партії Норвегії, а в міській раді домінують консерватори та представники Партії пенсіонерів, які дотримуються антиміграційних поглядів.
Ерна Солберг, очільниця Консервативної партії, теж розкритикувала рішення, прийняте в місті Драммен. За її словами, жоден муніципалітет не може приймати рішення про прийом біженців лише з певних держав.
Штер також наголосив на необхідності ставитися до всіх біженців однаково.
Один із членів партії «Центрум», яка входить до урядової коаліції, подав заяву в поліцію на адміністрацію міста Драммен за «інституційний расизм».
[type] => post
[excerpt] => Керівництво Драммена – п'ятого за величиною місто Норвегії - вирішило, що відтепер воно прийматиме лише українських біженців. Відповідне рішення викликало різку критику політичних гравців, керівництво міста звинуватили навіть у расизмі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1708085460
[modified] => 1708080896
)
[title] => Одне із міст Норвегії бажає приймати лише українських біженців
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=178576&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178451
[uk] => 178576
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 178452
[image] => Array
(
[id] => 178452
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1.jpg
[original_lng] => 580655
[original_w] => 2271
[original_h] => 1347
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-300x178.jpg
[width] => 300
[height] => 178
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-768x456.jpg
[width] => 768
[height] => 456
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-1024x607.jpg
[width] => 1024
[height] => 607
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-1536x911.jpg
[width] => 1536
[height] => 911
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1-2048x1215.jpg
[width] => 2048
[height] => 1215
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-1.jpg
[width] => 2271
[height] => 1347
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2838
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 178452
[_edit_lock] => 1708073697:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Норвегія з весни почне навчальний курс для українських морських піхотинців з проведення операцій з малими човнами, а також передасть Україні такі човни зі спорядженням.
Дані навчання є внеском Норвегії у рамках „морської коаліції”, яку вона очолює серед країн формату „Рамштайн” разом з Британією.
„Норвегія вже налагодила хорошу співпрацю з українськими морпіхами під час навання у Норвегії. Тепер ми робимо ще крок вперед і запускаємо спеціальну навчальну програму”, – зазначив міністр оборони Бйорн Арільд Грам.
„Ми маємо допомогти Україні у її зусиллях зберегти відкритими торгові шляхи у Чорному морі. Наша мета – посилити обороноздатність України на морі і здатність діяти уздовж її власних берегів”, – додав він.
Морські піхотинці будуть тренуватися діяти у прибережній зоні та на переправах річок, з адаптацією до умов, в яких їм доведеться працювати в Україні.
На додачу, Норвегія передасть надувні човни з необхідним спорядженням для проведення таких операцій, їхня загальна вартість складатиме 60 млн норвезьких крон (близько 5 млн євро).
Навчання проводитимуться близько року і перший час будуть проходити у Нідерландах.
У понеділок, 29 січня, норвезький уряд оголосив про посилення заходів контролю за українськими біженцями. Вони покликані зменшити кількість українців, оскільки країні не вистачає ресурсів, аби забезпечувати належні умови перебування.
Пропозиції, які представили на пресконференції міністерка праці й соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренна та міністерка юстиції Емілі Мель, спрямовані передусім на скорочення фінансової допомоги українським біженцям. Українці, які живуть у приватних помешканнях, а це центрах надання притулку, більше не отримуватимуть фінансові виплати.
Для отримання одноразової грошової допомоги (наразі це майже 93 тисячі крон або понад 337 тис грн) треба перебувати в Норвегії мінімум рік. Також буде скорочена початкова допомога для пар з України без дітей приблизно на 6000 норвезьких крон (понад 21 тис грн) на місяць.
Норвезький уряд також хоче прив’язати надання певних соцвиплат і послуг українським біженцям із перебуванням у країні, але ці положення ще будуть обговорюватись. Крім того, пропонується заохочувати біженців з України, які відвідують імміграційні курси в Норвегії, активніше шукати роботу чи підробіток.
Голова норвезького Мін’юсту Емілі Мель пояснила, що зміни програми та рівня виплат необхідні для забезпечення контролю над потоком біженців. За її словами, уряд країни не повинен допустити, щоб тиск на муніципалітети став настільки високим, що «підтримка допомоги Україні може бути поставлена під сумнів».
[type] => post
[excerpt] => У понеділок, 29 січня, норвезький уряд оголосив про посилення заходів контролю за українськими біженцями. Вони покликані зменшити кількість українців, оскільки країні не вистачає ресурсів, аби забезпечувати належні умови перебування.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1706612820
[modified] => 1706607036
)
[title] => Норвегія посилила заходи контролю за українськими біженцями
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=177063&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 177063
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 177064
[image] => Array
(
[id] => 177064
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border.jpg
[original_lng] => 117614
[original_w] => 1280
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/d756ac0-2020-03-27t000000z-1378997396-rc2fsf9xyi7m-rtrmadp-3-health-coronavirus-poland-border.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1706599836:8
[_thumbnail_id] => 177064
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2628
[_oembed_760548ded892e09e0ff5ebada193fdae] =>
Надзвичайно холодна погода простежується в багатьох частинах Північної Європи.
В одному з районів норвезької столиці Осло зафіксовано мінус 31 градус за Цельсієм, що є історичним мінімумом. В інших частинах країни морози ще лютіші, а оленярам доводиться працювати за температури мінус 46 градусів за Цельсієм. Кілька норвезьких гірськолижних курортів довелося закрити через екстремальні морози.
У Швеції в суботу було зафіксовано мінус 18 градусів за Цельсієм. Як і норвежці, шведи також переживають найхолоднішу пору за останні 25 років.
У німецьких землях Саксонія-Ангальт і Нижня Саксонія все ще борються з повенями. Дамби, які були прорвані через потужну повінь, лагодяться спільними зусиллями волонтерів, пожежників, поліції і солдатів.
У Ноттінгемширі, Англія, будівлі та вулиці затоплені внаслідок безперервних сильних дощів.
Директор служби реагування на надзвичайні ситуації Тоне Ванген зазначає, що рівень загроз в Норвегії не змінився. Але, за оцінками, у країні загострилася загроза антисемітизму.
Правоохоронці попереджають жителів Норвегії, що вони можуть побачити поліцейських зі зброєю на вулицях міст. Особливо біля церков та релігійних місць. При цьому поліція закликає громадян святкувати Новий рік у звичайному режимі.
Додамо, що у 2016 році у Норвегії вирішили, що поліцейські більше не будуть носити зброю. Тоді у поліції наголошували, що ситуація у Норвегії не вимагали присутності озброєних правоохоронців.
Норвегія змінює умови і правила для українців з тимчасовим захистом, пише NRK.
Зазначається, що уряд країни вирішив зробити умови менш привабливими, щоб до Норвегії їхало менше нових переселенців. Зміни торкнуться житлових умов, виплат родинам з дітьми і можливості поїздок додому з поверненням у Норвегію.
Зокрема планують скасувати виплату соціальної допомоги „заднім числом” на дітей за перші 12 місяців перебування в країні: цю допомогу виплачують після продовження тимчасової посвідки на проживання за підсумками першого року і при цьому родини можуть отримувати нові щомісячні виплати. Перехідні умови для родин, які вже перебувають у Норвегії на момент змін, ще погоджують.
Планують посилити й контроль за поїздками додому, щоб люди, які отримують виплати, справді проживали у Норвегії більшість часу. Тобто поїздки додому потрібно буде обґрунтувати, а якщо вони будуть суперечити умовам посвідки на проживання, посвідки можна позбутися.
Українці, які приїжджають до Норвегії і потребують житла, мають звертатися тільки до Національного центру прийому у муніципалітеті Роде. Національний центр прийому стане єдиною „точкою входу” для того, щоб отримати житло, а від розселення у готелях планують відмовлятися.
Йдеться й про запровадження „періоду очікування” перед отриманням доступу до повного пакета соціальної підтримки.
Зазначається, що до цього уряд спонукав значний інтерес до Норвегії українців, які виїхали у Європу через війну, й більш вигідні, ніж у сусідніх країнах, умови. Наприклад, станом на серпень, виплати для українців у Норвегії були у 2-4 рази вищими, ніж у Швеції, і приблизно вдвічі більші, ніж у Данії. За останні два місяці у Норвегію приїхали по тимчасовий захист на 50% більше українців, ніж до Данії, Швеції й Фінляндії, разом узятих, тому країна відчуває дуже велике навантаження на соціальну систему.
Крім того, у Данії офіційно працевлаштовані 56% українців з тимчасовим захистом, а в Норвегії цей показник з серпня по жовтень зменшився з 19,3% до 18,1%.
Уряд Норвегії оголосив про виділення додаткового мільярда норвезьких крон (84 мільйони євро) організаціям, які надають гуманітарну підтримку Україні.
Про це йдеться в пресрелізі, опублікованому на сайті Міністерства закордонних справ Норвегії.
Кошти підуть таким норвезьким організаціям, як норвезький Червоний Хрест, Норвезька рада у справах біженців, Church Aid, Peopleʼs Aid, Caritas Norway й організаціям Save the Children і NORCAP.
Допомогу спрямують, зокрема, на освіту, охорону здоров’я та психосоціальну підтримку людей в Україні. Крім того, Норвегія також активізує зусилля з розмінування.
Очільник норвезького МЗС Еспен Барт Ейде зазначив, що його країна, згідно з програмою Нансена для України, надаватиме екстрену допомогу та захист мільйонам українців, які живуть у складних умовах.
«Зараз на українців чекає нова холодна зима війни. Майже 18 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги. Жорстока загарбницька війна росії проти українського народу триває повною силою», — сказав міністр.
Our diplomats from the Consulate General in Lviv are currently transporting a shipment of dryers provided by Ukraine to Czechia. Ukraine is at war, yet it does not forget its friends in need.
Осло запровадило програму, щоб переконати якомога більше з понад 51 000 українських біженців, котрі проживають у Норвегії, повернутися додому. Громадянам України, які хочуть покинути королівство, пропонують допомогу в розмірі майже 18 000 норвезьких крон, повідомляє портал Mandiner.
Схема, деталі якої були опубліковані на сайті Директорату з питань фінансування Кабінету міністрів (UDI), обіцяє 17 500 норвезьких крон людям, котрі отримали «колективний захист або дозвіл на проживання на підставі серйозних гуманітарних міркувань», але вирішили повернутися додому.
Ті, хто звертається за виплатою, повинні описати маршрут своєї подорожі й надати копії квитків на літаки, поїзди, автобуси чи інші види транспорту або заповнити форму самодекларації, якщо користуються власним автомобілем.
Заявників також попереджають, що вони можуть втратити дозвіл на проживання чи статус біженця, якщо поїдуть додому. А ті, хто бажає повернутися до Норвегії, повинні повністю або частково віддати допомогу, яку отримали, коли виїхали.
Норвегія не єдина країна, яка пропонує громадянам України грошові стимули для виїзду. Раніше цього місяця швейцарські ЗМІ повідомляли про подібну урядову схему, а влада Ірландії використовувала фонди соціальної допомоги для заохочення українців до повернення на початку цього року.
Минулого місяця УВКБ ООН підрахувало, що понад 6 мільйонів українців покинули свою країну 2022 року. Близько 4,8 мільйона з них оселилися в ЄС або Великій Британії. Майже два мільйони українців прийняла росія.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
