Поляки розділилися у ставленні до прийому біженців з України.
Такими є результати опитування CBOS, передає „Європейська правда” з посиланням на Polsat News.
У грудневому опитуванні „Поляки про війну в Україні та допомогу біженцям” CBOS запитав, зокрема, чи повинна Польща приймати українських біженців з територій, охоплених конфліктом. Результати були майже ідентичними до результатів вересневого опитування.
Так само, як і тоді, 48% поляків підтримують прийняття українських біженців, 46% виступають проти цього – в цьому випадку це зростання на 1 процентний пункт. Відповідь „важко сказати” обрали 6% опитаних. Автори дослідження підкреслили, що частка рішучих голосів проти досить чітко переважає частку рішучих голосів за (19% проти 13%).
Вони додали, що на початку 2022 року відсоток поляків, які підтримують прийняття українських біженців, сягав 94% і залишався на високому рівні до середини 2023 року. Аналітики CBOS визнали в цьому контексті, що поточні результати є „найгіршими в історії наших вимірювань, які розпочалися незабаром після анексії Криму понад десять років тому”.
Згідно з результатами дослідження, проти прийому біженців з України частіше виступають респонденти з менших населених пунктів (59% у сільській місцевості проти 27% у найбільших містах). Це також особи з базовою або середньою освітою (62% серед респондентів з цієї групи) проти 26% серед респондентів з вищою освітою.
Проти прийому біженців частіше виступають респонденти з нижчим доходом „на душу населення” у своїх домогосподарствах (57% серед тих, хто має найнижчий дохід, проти 18% серед тих, хто має найвищий), а також релігійно практикуючі особи (57% у групі тих, хто практикує кілька разів на тиждень, проти 38% серед тих, хто не практикує).
Прийняття біженців найчастіше підтримують виборці лівих партій – партії „Разом” (88%) та „Лівих” (78%). Це також підтримують 70% прихильників „Громадянської коаліції” Серед електорату правих партій переважають голоси проти – 69% серед виборців „Конфедерації Польської Корони”, 61% серед виборців „Права і Справедливості” та 54% у випадку „Конфедерації”.
Згідно з опитуванням, загалом частіше проти виступають особи, які сповідують праві погляди (53% з цієї групи проти 31% з групи, яка сповідує ліві погляди).
За результатами опитування, 59% громадян України висловлюють довіру президенту Володимиру Зеленському, тоді як 35% йому не довіряють.
Про це свідчать дані результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними КМІС, за підсумками грудня рівень довіри до президента загалом залишився стабільним у порівнянні з ситуацією кількамісячної давності, зокрема до появи повідомлень про корупційні скандали в енергетичній сфері.
Разом із тим довіра до Зеленського є мінливою та значною мірою залежить від суспільного контексту. Вона коливається залежно від того, які теми домінують у публічному просторі: внутрішні проблеми, такі як управління державою чи корупція, або ж зовнішньополітичні питання – співпраця з партнерами та мирні переговори.
Серед опитаних наприкінці листопада довіру Зеленському висловили 49% респондентів, тоді як у першій половині грудня цей показник зріс до 63%. У другій половині грудня рівень довіри знизився до 55%.
Динаміка рейтингу Зеленського
Загалом можна говорити про падіння приблизно на 10 відсоткових пунктів після оприлюднення інформації про корупцію в енергетичному секторі, однак згодом, на тлі міжнародних подій і мирних перемовин, відбулося чергове “об’єднання” та зростання підтримки президента.
Наприкінці грудня ефект цього об’єднання послабився, і з’явилася тенденція до незначного зниження довіри. Водночас станом на кінець 2025 року рівень довіри до президента все ж вищий, ніж наприкінці 2024 року, хоча максимальна підтримка протягом 2025 року фіксувалася на початку травня.
Прогноз на майбутнє
Можна прогнозувати, що надалі, зокрема з урахуванням кадрових рішень, показники довіри до Зеленського й надалі залишатимуться нестабільними та чутливими до поточної ситуації.
Варто також звернути увагу на структуру довіри: серед 59% тих, хто підтримує Зеленського, 26% заявляють про повну довіру, а ще 33% – про радше довіру.
Респонденти, які повністю довіряють президенту, хотіли б бачити його на цій посаді й після завершення війни. Натомість ті, хто лише частково йому довіряє, здебільшого виступають за появу нового лідера – представника нової генерації, а не чинної опозиції.
Серед 35% опитаних, які не довіряють президенту, 23% висловлюють повну недовіру, а 12% – радше недовіру. Ці дві групи також відрізняються між собою поглядами на окремі питання.
Терпіння українців залишається на високому рівні – 62% респондентів готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з дослідженням, російський план миру залишається категорично неприйнятним для більшості громадян: 74% українців вважають його зовсім неприйнятним, тоді як лише 17% готові на російську версію миру.
Водночас 69% українців, хоч переважно і без ентузіазму, підтримують план Європи та України, а категорично відкидають його лише 16%.
Що стосується очікувань завершення війни, то лише 10% респондентів сподіваються на завершення до початку 2026 року, 16% очікують завершення в першій половині 2026-го, 12% – у другій половині року, а 29% прогнозують 2027 рік і пізніше. Кожен третій українець (33%) відповів „не знаю”.
При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було стільки ж). Ще 3% відповіли, що готові терпіти близько року.
„Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 14% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання)”, – йдеться у результатах КМІС.
Понад половина українців (53%) категорично проти жодних територіальних поступок на користь Росії. При цьому 33% громадян готові до територіальних втрат.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Під час проведення дослідження респондентам поставили запитання щодо компромісів для завершення війни в Україні.
Зокрема, вони відповідали, чи підтримують відмову України від деяких територій для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності, або цього не можна робити за жодних обставин, навіть якщо війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності.
Згідно з результатами опитування, 53% громадян категорично проти територіальних поступок на користь країни-агресорки. Водночас 33% в цілому готові до певних територіальних втрат, а 14% не могли визначитися із думкою.
Крім того, проти офіційного визнання окремих територій частиною РФ виступили 58% респондентів. Водночас 25% українців готові прийняти визнання окремих територій, ще 17% громадян не змогли визначитися зі своєю думкою.
Переважна більшість українців (66%) проти передачі РФ підконтрольних Україні територій. Лише 18% респондентів готові на такий крок.
Варіант із заморожуванням лінії фронту без офіційного визнання окупованих територій частиною Росії є прийнятним для 39% респондентів. Натомість його категорично відкидають 50% опитаних українців.
Все більше українців сподіваються, що у 2026 році війна закінчиться. Наразі надію на настання миру має третина громадян України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Соціологічної групи „Рейтинг”.
Для того, щоб з’ясувати очікування українців від 2026 року, соціологи опитали 1000 громадян. Питання стосувалися їхнього сподівання на мир у світі й бачення загальної ситуації наступного року.
Сподівання на мир зростають – якщо зараз про це повідомила третина респондентів, то у листопаді 2023 року таких налічувалося лише 26%.
Сценарії щодо миру розділилися на три рівні групи. Третина українців переконана, що рік буде більш мирним, ще одна третина вважає, що нічого не зміниться, а третя група – буде ще неспокійніше.
Більшість громадян України оптимістично дивляться на 2026 рік, проте позитивні настрої знижуються, а скепсис щодо змін збільшується.
Якщо у 2023 році 51% українців сподівалися на кращий наступний рік, то наразі таку думку висловили 39% респондентів.
Відсоток тих, хто переконаний, що все залишиться незмінним, становить 27%, хоча у 2024 році таких налічувалося 20%. Кожен четвертий опитаний, як і у 2024 році, вважає, що наступний рік буде гіршим.
Найбільш оптимістичними є мешканці сіл, а також люди віком понад 51 рік. Водночас найбільше песимізму серед чоловіків віком 18-35 років.
За рік другого президентського терміну Дональда Трампа майже половина американців не схвалює його дії щодо війни росії проти України.
Про це свідчать дані нового опитування The Economist/YouGov, результати якого наводить The Hill.
Як зазначається, 49% респондентів опитування заявили, що вони «дещо не схвалюють» або «категорично не схвалюють» підхід Трампа до ситуації між росією та Україною. 30% опитаних висловили часткову або повну підтримку, ще 20% не змогли визначитися.
У перший рік другого терміну Трампа адміністрація намагалася сприяти завершенню війни в Україні, але суттєвого прогресу досягти не вдалося.
Опитування також показало, що 27% американців вважають, що на даний момент перевага у війні на боці росії, 6% – на боці України, 44% вважають, що переваги немає, а 24% не визначилися.
Опитування The Economist/YouGov проводилося з 26 по 29 грудня серед 1 550 респондентів. Статистична похибка становить 3,6 процентних пунктів.
[type] => post
[excerpt] => За рік другого президентського терміну Дональда Трампа майже половина американців не схвалює його дії щодо війни росії проти України.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1767282420
[modified] => 1767280114
)
[title] => Майже половина американців не схвалюють підхід Трампа до війни рф проти України – опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=267759&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 267893
[uk] => 267759
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 267760
[image] => Array
(
[id] => 267760
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1.jpg
[original_lng] => 65760
[original_w] => 1140
[original_h] => 651
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1-768x439.jpg
[width] => 768
[height] => 439
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1-1024x585.jpg
[width] => 1024
[height] => 585
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 651
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 651
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/230047-1-large-1.jpg
[width] => 1140
[height] => 651
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1767272971:3
[_thumbnail_id] => 267760
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 786
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 653900216000
[_oembed_c69d7028c0bd692a4b9f4edd54fd590c] =>
Today at Trump National Doral Miami, we witnessed an unforgettable moment with the dedication of the 22-foot statue honoring President Donald J. Trump.
Let me be clear: this is not a golden calf. We worship the Lord Jesus Christ and Him alone.
Громадська думка стосовно війни та миру в Україні за останній період суттєво не змінюється. І в цьому серед людей є „своєрідний консенсус”.
Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький.
Чому українці – не перешкода на шляху до миру
Згідно з нещодавнім опитуванням КМІС щодо питань війни, миру, довіри до західних партнерів і внутрішньої ситуації, громадська думка стосовно війни та миру за останній період суттєво не змінюється.
„І в цьому серед людей є своєрідний консенсус: з одного боку, більшість українців відкриті і до перемовин, і навіть до важких компромісів”, – поділився експерт.
При цьому, за його словами, зберігається така тенденція, що абсолютна більшість українців відкидають варіант, який би передбачав:
офіційне визнання частини наших територій російськими;
виведення військ з територій, які Україна контролює;
суттєве скорочення армії;
те, що у нас не буде надійних гарантій безпеки.
„Більш як 70% українців це відкидають, приблизно стільки ж було й у вересні”, – зауважив Грушецький.
Водночас „загалом українці не є перешкодою, як дехто любить нас звинувачувати, у досягненні миру політико-дипломатичним шляхом„.
„Більше 70% українців були готові прийняти варіант, пропонований Європою. Той, який включає заморожування лінії фронту, але отримання Україною певних гарантій безпеки. І, звісно, без жодного офіційного визнання окупованих Росією територій офіційною частиною РФ”, – розповів очільник КМІС.
Він додав, що в українців є розуміння: „ми готові до миру навіть при замороженні лінії фронту, але йти на вимоги, які висуває Росія – це для українців неприйнятно„.
„63% відповідають, що ми готові терпіти війну стільки, скільки необхідно для досягнення прийнятних для України умов”, – визнав експерт.
Які емоції відчувають сьогодні українці
Грушецький поділився, що навіть попри виснаження, українці не готові поступатися.
„Одна з емоцій, які відчувають українці – це психологічне виснаження. У нас близько 70% на пряме запитання, що вони відчувають, що їхнє психоемоційне здоров’я погіршилося після початку вторгнення РФ. І є доволі висока тривожність„, – розповів він.
Ще одна емоція українців зараз, за його словами, це невизначеність.
„Якщо запитати, скільки ще триває війна, третина українців скажуть: ми не знаємо. Не знаємо і не можемо сказати, бо ситуація дуже невизначена”, – пояснив очільник КМІС.
Водночас „українці усвідомлюють, що ми не тільки здатні, а й повинні чинити опір”, адже все одно „Росія сприймається як екзистенційна загроза„. І це залишає не так багато простору для компромісів.
Чи вірять українці, що війна скоро закінчиться
На запитання „Яка мета Росії у війні” 60-70% громадян стабільно відповідають, що „мета Росії – фізичне знищення українців або знищення української нації”.
„Тобто є чітке усвідомлення, що РФ становить екзистенційну загрозу”, – повідомив Грушецький.
Крім того, „великий відсоток каже: навіть якщо Росія і не хоче знищити українську націю, то точно хоче захопити більшість наших територій і встановити там маріонетковий режим”.
„Люди розуміють, що Росія не збирається зупинятись, що вона збирається продовжувати агресію”, – додав спеціаліст.
Він зауважив, що „лише невелика частина українців вважає, що тут є якісь прості рішення”.
„Як деякі партнери нам кажуть: „Віддайте Донбас і війна закінчиться”. Українці цю точку зору не поділяють”, – наголосив Грушецький.
Так, у нещодавно опублікованому опитуванні, „лише 9% українців очікують на завершення війни до початку 2026 року, і ще лише 14% очікують це хоча б в першій половині 2026-го”.
„Одна з причин – люди розуміють: не те, щоб не можна досягти домовленостей, а Росія сама не збирається війну завершувати”, – пояснив фахівець.
Він нагадав, що „навіть у випадку мирного плану, який передбачає надійні гарантії безпеки для України (план України і Європи), у вересні близько 60% відповідали, що Росія, скоріше за все, знову нападе на Україну„.
Як впливають на настрій людей ворожі обстріли
Настрої, які панують сьогодні серед більшості українців, повністю руйнують тези ворожої пропаганди, буцімто українці готові здатися, якщо війна триватиме далі (якщо продовжаться обстріли, будуть блекаути тощо).
„Ми в жовтні 2022 року, одразу як почалися масштабні обстріли української енергетики й відключення світла, спитали українців: „Уявімо, Росія знищує нашу енергетику. Що нам краще – йти на перемовини, йти на важкі поступки чи продовжувати опиратися? Більшість відповіли, що треба продовжувати опиратися”, – розповів Грушецький.
Він додав, що зараз – ситуація аналогічна.
„Обстріли лише зміцнюють відчуття того, що Росія – це терорист, росіяни – це терористи, і вони будуть продовжувати знищення нашої інфраструктури”, – наголосив експерт.
Він зауважив, що про те, про що нещодавно говорив президент – соціологи чують від своїх респондентів з усіх куточків України.
„Нам потрібні в першу чергу не питання територій, а параметри безпеки проти повторної російської агресії. Українці хочуть почути: „Як ви забезпечите те, щоб Росія знову не напала?„, – пояснив очільник КМІС.
Згідно з його особистим спостереженням, „2022 рік був романтичним роком”.
„Попри тяжку ситуацію і наступ РФ з різних сторін, тоді люди думали, що західні партнери нарешті прозріли й ми отримаємо всю обширну підтримку для відбиття нападу агресора. Що нас чекають в ЄС, в НАТО, і ми туди рухаємось максимально швидкими способами”, – повідомив Грушецький.
На його думку, якщо у 2022 році Україні пропонували еквівалент 5 статті НАТО, люди б це „сприйняли з великою надією”.
„А зараз українці стали такими прагматичними й навіть цинічними. І коли запитуємо про аналог 5 статті НАТО зараз, вони відповідають: „А що конкретно це означає? Це включає військове постачання? Чи відправлять в Україну війська?” Українці почали недовірливо до цього ставитись і вимагають більше конкретики„, – підсумував експерт.
Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова – українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої “лагідної українізації”, яка не передбачає тиску в побуті.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіввиконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
За словами соціолога, 66% українців вважають, що єдиною державною мовою в Україні має бути саме українська. Такі результати показують соціологічні дослідження.
“Якщо говорити про статус російської мови, то 66% українців відповідають, що єдиною державною мовою має бути саме українська”, – зазначив Грушецький.
Ще 24% респондентів допускають можливість другої офіційної мови на регіональному рівні, однак більшість із них не хотіли б бачити російську офіційною саме у своєму регіоні.
Після початку повномасштабної війни ставлення до вивчення російської мови в освіті суттєво змінилося.
“Більше половини респондентів кажуть, що російську не потрібно вивчати в школах взагалі”, – наголосив представник КМІС.
Водночас 38% опитаних вважають, що російську мову все ж варто вивчати в певному обсязі – зокрема для розширення кругозору, розуміння мови ворога або через те, що частина українців досі нею спілкується.
Цього року соціологи провели окремий експеримент, зачитуючи респондентам деталі різних моделей мовної політики – від жорсткої українізації до м’яких і компромісних варіантів. Результат виявився несподіваним.
“Понад половина українців готові підтримати і жорстку українізацію, і м’яку українізацію, і навіть приховану русифікацію”, – пояснив експерт.
Метою дослідження було з’ясувати, яка мовна політика веде до суспільного консенсусу.
Найбільш прийнятною для суспільства виявилася саме модель лагідної українізації.
“Вона передбачає, що українська є єдиною державною та офіційною мовою, є єдиною в сфері навчання, створюються умови для поширення українськомовного контенту, але при цьому немає примусу щодо російської в побуті”, – пояснив Грушецький.
За його словами, такий варіант підтримують близько 90% українців – незалежно від регіону чи мовної групи.
“Якщо ми будемо рухатися в такому ключі, це буде підтримано суспільством без провокування конфліктних ситуацій”, – наголосив він.
Соціолог зазначає, що за останні 15-20 років в Україні відбулася суттєва еволюція поглядів.
“Ми пройшли шлях від значної частки українців, які хотіли бачити російську другою державною, до переважної підтримки української як єдиної державної”, – зазначив він.
Водночас у повсякденному житті мовне питання довгий час не було серед пріоритетних проблем.
“В наших опитуваннях питання мови було десь на 20 місці за важливістю. Українці жили у формулі толерантного співіснування – українська як державна, а в побуті всі могли порозумітися”, – підсумував Грушецький.
[type] => post
[excerpt] => Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова - українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої "лагідної українізації", яка не передбачає тиску в побуті.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1766151360
[modified] => 1766149968
)
[title] => Скільки людей підтримують статус української мови як єдиної державної
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=266354&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 266354
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 110925
[image] => Array
(
[id] => 110925
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[original_lng] => 8489
[original_w] => 277
[original_h] => 182
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1037
[_thumbnail_id] => 110925
[_edit_lock] => 1766143003:8
[_algolia_sync] => 586995412002
[_oembed_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] =>
[_oembed_time_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => 1766238891
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 931
[1] => 899
[2] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мова
[1] => опитування
[2] => Україна
)
)
[8] => Array
(
[id] => 265851
[content] =>
Більше 50% громадян України переконані, що проведення виборів можливе лише після підписання остаточної мирної угоди та повного завершення війни з Росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження КМІС.
Водночас лише 9% респондентів підтримують ідею проведення виборів уже зараз, не чекаючи завершення бойових дій. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке тривало з 26 листопада по 13 грудня.
Згідно з результатами дослідження, лише 9% опитаних вважають, що вибори слід проводити ще до припинення вогню (у вересні цей показник становив 11%). Ще 25% респондентів підтримують проведення виборів у разі припинення бойових дій та отримання гарантій безпеки, що дещо більше порівняно з вереснем, коли таких було 22%.
Водночас більшість опитаних – 57% – наполягають на тому, що виборчий процес має відбутися лише після повного завершення війни та укладення мирної угоди.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що серед переважної більшості українців наразі відсутній запит на проведення загальнонаціональних виборів до закінчення бойових дій.
Він також підкреслив, що рівень довіри до президента Володимира Зеленського залишається високим, а його легітимність у суспільстві не ставиться під сумнів. Через це заклики до проведення виборів під час війни сприймаються громадськістю критично та розцінюються як спроби послабити державу.
Опитування КМІС проводилося методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. У дослідженні взяли участь 547 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, що перебувають під контролем української влади.
Більшість українців готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли по їх очікуванням може закінчитись вторгнення РФ в Україну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження КМІС.
“Більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року”, – йдеться у результатах КМІС.
Також зазначається, що про більш короткий період завершення війни (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів – у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання.
Окрім того, лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
“Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент (33%, ріст з 23% порівняно з вереснем) відповів “не знаю”, – додали у КМІС.
