Протягом десяти років Німеччина хоче збільшити кількість військовослужбовців у Бундесвері; питання про те, як саме це зробити, є іншим, і в деталях SPD та CDU/CSU мають розбіжності.
Німецький уряд може вже цього тижня запропонувати рішення щодо моделі військової служби, повідомив у понеділок федеральний міністр оборони Борис Пісторіус (SPD) під час візиту до військ у Мюнстері.
«Іноді потрібно лише трохи часу, і не все, що подається як величезна суперечка, в кінцевому підсумку стає такою», – сказав політик SPD.
Заява Пісторіуса пролунала через кілька місяців після того, як Бундестаг ухвалив новий закон про військову службу, метою якого було призивати щороку десятки тисяч новобранців.
Однак законопроєкт, який спочатку передбачав добровільну службу, але містив суперечливі плани щодо введення в майбутньому обов’язкового елементу, викликав питання.
За словами Томаса Рьовекампа (CDU), голови Комітету з питань оборони, остаточна модель залежить лише від деталей. Він також переконаний, що цього тижня буде досягнуто згоди.
Незрозуміло, чи буде оголошення про військову службу зроблено 12 листопада, в 70-ту річницю Бундесверу, чи перед коаліційним комітетом. За словами Рьовекампа, все ще є «невирішені питання».
Чому законопроєкт про військову службу є суперечливим?
Згідно із законопроєктом про «нову військову службу», Міністерство оборони планує в довгостроковій перспективі збільшити чисельність збройних сил до приблизно 460 000 військовослужбовців, включаючи резервістів, у рамках національної та федеральної оборони.
З них близько 260 000 повинні бути активними військовослужбовцями. Ця мета включає близько 200 000 резервістів і, за даними Міністерства оборони, базується на часовому горизонті до 2035 року.
Однак щодо військової служби Пісторіус неодноразово наголошує, що війська необхідно посилити добровольцями, оскільки «такий консенсус досягнуто в коаліційній угоді між ХДС, ХСС і СДПН».
Незважаючи на чітку заяву міністра, запланована реформа військової служби розділяє нинішню коаліцію.
Пісторіус підтримує добровільну, привабливу військову службу за шведським зразком, яку підтримуватиме призов молодих чоловіків по всій країні.
Обов’язкова військова служба буде введена лише в тому випадку, якщо добровільної служби буде недостатньо. У цьому контексті SPD прагне модернізувати Бундесвер за допомогою «величезного пакету заходів, що підвищують його привабливість».
Натомість CDU/CSU віддає перевагу випадковому процесу відбору, щоб пом’якшити потенційні труднощі з набором. Пісторіус відкидає це і натомість віддає перевагу відбору на основі фізичної придатності та професійних навичок.
Думки щодо збільшення чисельності персоналу також розділилися: CDU/CSU виступає за конкретні цілі щодо збільшення чисельності військовослужбовців, щоб задовольнити потреби.
Натомість SPD спочатку хоче зосередитися на добровільній службі та підвищенні привабливості, щоб зробити збільшення чисельності військ більш гнучким.
«Ще один документ про вагання»
Історик військової справи Сьонке Нейцель, запрошений як експерт, на слуханнях Комітету з питань оборони 10 листопада попередив, що добровільний підхід сам по собі навряд чи буде достатнім для забезпечення необхідної чисельності персоналу Бундесверу.
На думку Нейцеля, законопроєкт, безсумнівно, є «кроком у правильному напрямку для забезпечення боєготовності Бундесверу».
Він також підтримує загальну мобілізацію, заплановану на літо 2027 року, але законопроєкт є одночасно «нерішучою демонстрацією німецької політики безпеки за останні три з половиною роки». «На мою думку, це ще один документ про вагання і зволікання», — пояснює військовий історик.
«Введення обов’язкової військової служби було б абсолютно необхідним для швидкого збільшення чисельності персоналу Бундесверу», — сказав Нейцель.
Однак він визнав, що на даний момент це не видається політично реалістичним, тому Міністерство оборони виходить з того, що збільшення чисельності можна досягти за допомогою добровільної служби.
У своїй письмовій заяві Нейцель також торкнувся питання стратегічної загрози: згідно із заявами німецького уряду, Росія може напасти на НАТО протягом декількох років.
«Міністерство оборони вважає, що до 2035 року чисельність можна збільшити на добровільній основі. Це означає, що в середньому чисельність потрібно збільшувати на 8000 солдатів на рік», от зазначив він.
Він додав: «Якби Бундесвер зростав такими темпами під час створення в період холодної війни, його формування тривало б 60 років».
За припущенням Пісторіуса, для виконання вимог НАТО та підготовки військ до війни потрібно від 60 000 до 100 000 додаткових солдатів.
Хоча рішення ще не знайдено, закон, як очікується, набуде чинності 1 січня 2026 року. Обов’язкова військова служба для всіх молодих чоловіків буде введена з липня 2027 або 2028 року.
[type] => post [excerpt] => Протягом десяти років Німеччина хоче збільшити кількість військовослужбовців у Бундесвері; питання про те, як саме це зробити, є іншим, і в деталях SPD та CDU/CSU мають розбіжності. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1763294979 [modified] => 1763295003 ) [title] => Німеччина близька до укладення угоди про військову службу [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261982&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 261485 [uk] => 261982 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 261487 [image] => Array ( [id] => 261487 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-scaled.jpg [original_lng] => 510316 [original_w] => 2560 [original_h] => 1440 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-2048x1152.jpg [width] => 2048 [height] => 1152 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/bild-kanal-organisation-feierliches-geloebnis-scaled.jpg [width] => 2560 [height] => 1440 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1108 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 261487 [_edit_lock] => 1763287841:2 [_algolia_sync] => 518479641002 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18390 [1] => 141 ) [tags_name] => Array ( [0] => військова служба [1] => Німеччина ) ) [1] => Array ( [id] => 255144 [content] =>
Міноборони запускає нову цифрову систему обліку військових «Імпульс», яка матиме актуальні дані про кожного військовослужбовця та історію призначень.
Про це міністр оборони Денис Шмигаль повідомляє у Telegram.
Як зазначається, цифрова система «Імпульс» найближчими днями запрацює в Сухопутних військах та на рівні новостворених корпусів, а першими систему почали використовувати підрозділи Десантно-штурмових військ.
«Це цифрова система обліку особового складу, яка дозволяє отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, історію призначень, формувати звіти та проєкти наказів. І все це без паперів, швидко і прозоро. «Імпульс» – це перша масова інформаційно-комунікаційна система (ІКС) тактичного рівня, яка має запрацювати в кожній військовій частині», – йдеться у повідомленні.
Шмигаль також пояснив, які переваги очікуються із введенням нової системи. Очікується, що:
військові частини – отримають швидкий доступ до актуальної інформації про особовий склад та швидко генерувати накази й інші документи;
вище керівництво – зможе приймати управлінські рішення на основі чітких прозорих даних по кожній частині.
«У майбутньому «Імпульс» плануємо інтегрувати з іншими цифровими рішеннями для Сил оборони: застосунком для військових Армія+, Медичною інформаційною системою тощо. Це створить єдиний електронний простір управління особовим складом», – додав Шмигаль.
Він додав, що бюрократичне навантаження на військовослужбовців лишиться в минулому, а доступ до даних буде швидким та прозорим.
Оформіть відстрочку від мобілізації! Закарпатський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки закликає осіб, які мають право на відтермінування від військової служби, узаконити і привести в порядок документи. Це не лише зменшить соціальну напругу, а й в законний спосіб вбереже потенційного військового від неправомірних дій.
Військові частини Збройних Сил України потребують медиків. На службу за контрактом на особливих умовах запрошують громадян із медичною освітою, лікарів та інтернів для здобуття нового досвіду.
Після сімнадцяти років перерви Хорватія знову запроваджує обов’язкову військову службу, перші новобранці розпочнуть навчання восени, інформує Index.
Міністр оборони Хорватії Іван Анушич заявив, що вишкіл триватиме два місяці на базах у Кніні, Слуні та Пожеги, і щороку загалом планується навчання п’ять поколінь, по 800 призовників із кожного.
Кожен чоловік, якому виповнюється 18 років, буде призваний на військову службу, новобранців направлятимуть на базову підготовку в календарному році, в якому їм виповнюється 19 років. Протягом двох місяців вони вчитимуться користуватися зброєю, рухатися та реагувати на полі бою, спілкуватися, захищатися та підтримувати фізичну форму, пояснив міністр.
Призовники отримуватимуть щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро та не будуть звільнені з роботи через службу. Навчання буде враховуватися при нарахуванні пенсій, а молоді люди, які пройшли строкову службу, матимуть пріоритет при заміщенні посад на державній службі.
Міністр зазначив, що бажаючі віком від 19 до 30 років, включаючи жінок, також можуть подати заявку на добровільну службу. Для жінок служба не є обов’язковою.
Міністр нагадав, що обов’язкову військову службу в Хорватії було скасовано у 2008 році, частково через те, що багато людей відмовилося від користування зброєю.
Ті, хто отримали повістку, і надалі зможуть відмовитися від зброї з міркувань совісті.
Вони повинні будуть проходити альтернативну службу, яка триватиме три місяці. Але вони будуть додатковими резервістами, як і ті, хто проходив військову підготовку, наголосив міністр оборони.
Через зміну глобальних геополітичних та безпекових обставин, зміни клімату, дедалі частіші стихійні лиха та подібні виклики, Хорватія вирішила відновити обов’язкову військову службу, щоб навчити молодь військовим навичкам та врегулюванню кризових ситуацій, повідомив Анушич. У лютому 2024 року уряд доручив міністру вивчити можливість відновлення обов’язкової військової служби.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про право на освіту для військовослужбовців (18-25 років), які служать за контрактом або мобілізацією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Олексія Гончаренка в Telegram.
За його даними урядовий проєкт №13235 за основу підтримали 253 депутати.
Згідно з проєктом, військовослужбовці віком від 18 до 25 років зможуть навчатися у вишах і коледжах без відриву від служби.
Вони отримають гарантії збереження місця навчання та стипендії на період військової служби.
Також їм гарантують право на відпустку для складання іспитів та навчання у закладі вищої освіти,
Пільги поширюються як на здобуття вищої, так і фахової передвищої ((коледжі, технікуми тощо) освіти.
Законопроєктом пропонується внести зміни до законів України „Про військовий обов’язок і військову службу”, „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, „Про вищу освіту”, „Про освіту” та „Про фахову передвищу освіту”.
Близько 7% громадян, які мали статус «обмежено придатних» і пройшли повторну військово-лікарську комісію, отримали висновок про повну непридатність до військової служби.
Про це повідомив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.
За словами речника, приблизно така ж кількість чоловіків — ще 6-7% — визнані повністю придатними до служби. Решта військовозобов’язаних отримали статус придатних до служби в підрозділах забезпечення, центрах комплектування та військових навчальних закладах.
«Зараз процес триває, проходження ВЛК триває. Чимало громадян доволі відповідально поставилися до цього. Скажу, що з тих, хто пройшов повторну ВЛК, близько 7% визнані непридатними», — зазначив Лазуткін.
В Україні діє експериментальний проєкт для чоловіків 18-24 років з метою підвищення мотивації проходження військової служби. На початку реалізації постанови кабінетом міністрів було визначено 6 підрозділів, нині їх кількість зросла до 24-х, серед яких і 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада. Нагадаємо, у межах проєкту контрактник може обрати посаду і напрямок, на якому проходитиме службу. Наразі військовим пропонується 18 професій у різних підрозділах Збройних сил України.
Данія запроваджує обов’язкову військову службу для жінок із наступного року, пише Bloomberg.
Таким чином будуть прискорені заплановані реформи, щоб збільшити чисельність своїх збройних сил і допомогти протистояти зростаючим загрозам з боку росії.
Наразі жінки можуть піти в армію на добровільній основі, тоді як чоловіки повинні служити, якщо їх призивають за системою лотереї, розробленої для компенсації потенційної нестачі добровольців.
Згідно зі зміненими планами, Данія поширить обов’язковий військовий призов на жінок на рік раніше, ніж спочатку планувалося, заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен на брифінгу в Копенгагені у вівторок. Це сталося після того, як уряд досяг згоди з переважною більшістю партій у парламенті.
Сусідня Норвегія стала першим членом Організації Північноатлантичного договору, який запровадив такий призов у 2015 році. Швеція відновила призов із 2017 року, поширивши його на жінок.
28-річного Максима мобілізували 8 місяців тому. У центрі комплектування, куди чоловік прибув з власної волі, йому запропонували кілька напрямів військової служби. Ще до початку повномасштабного вторгнення ужгородець захоплювався прикордонниками, адже саме у цьому відомстві несуть службу чимало його друзів. Тож, щойно отримав можливість вибору – не вагався.
