Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського у грудні зріс до 61%, тоді як 32% респондентів заявили про недовіру.
Як повідомляє РБК-Україна, про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Як зазначається в опитування, таким чином, баланс довіри-недовіри становить +29%, що майже відповідає показникам початку жовтня.
Водночас соціологи фіксують позитивну динаміку протягом останніх тижнів. Так, серед опитаних наприкінці листопада (26–30 листопада) Зеленському довіряли 49% громадян, тоді як у грудні (1–13 грудня) цей показник зріс до 63%.
Найвищий рівень довіри було зафіксовано в період 8–13 грудня – 65% респондентів заявили, що довіряють главі держави. Це свідчить про помітне зростання підтримки президента наприкінці року.
Нові дані свідчать про помірне зростання довіри до антикорупційної політики. Суспільство поступово відновлює оптимізм після спаду 2024 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування КМІС.
Станом на початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% респондентів переконані, що Україна залишається безнадійно корумпованою.
Порівняно з 2024 роком ці показники покращилися: тоді песимістів було 47%, а оптимістів – лише 48%. Хоча рівень довіри ще не повернувся до показників 2023 року (59%), тенденція до відновлення оптимізму є помітною.
Соціологи відзначають, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців іти на поступки у війні. Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, 34% готові офіційно визнати частину територій росією, тоді як серед оптимістів таких лише 22%.
Ще 25% із групи песимістів допускають передачу росії частини нині підконтрольних територій (проти 15% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією). Водночас більшість критично налаштованих українців усе ж виступають проти найжорсткіших умов – передачі або офіційного визнання територій.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що наратив про „тотальну корупцію” безпосередньо впливає на стійкість суспільства.
„Як показують наші результати, наратив про безнадійно корумповану Україну пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які умови для завершення війни. Вістря інформаційної війни – це саме розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію”, – зазначив Грушецький.
Він наголосив, що боротьба з корупцією – це спільна справа держави та громадян. „Довгострокова розбудова інституцій та стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства – від чиновників до пересічних громадян”, – підсумував соціолог.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року серед 1008 респондентів.
У вересні 2025 року абсолютна більшість українців вірять у перемогу. Водночас можливості для ведення війни оцінюються посередньо.
Про це свідчать дані моніторингу „Українське суспільство” хвиля 2025 року Інституту соціології НАН України.
Впевненість в перемозі
За даними опитування, повністю впевнені в перемозі 40,9% респондентів, скоріше впевнені 34%. Зовсім не впевнені 6,1%, скоріше не впевнені 12,6% опитаних.
Можливості для ведення війни
Думки щодо актуальних можливостей України для ведення війни розділилися. Вважають, що вони загалом хороші – 7,2%, задовільні – 39,5%. Як загалом погані можливості оцінюють 41,6% респондентів.
Як змінилася оцінка міжнародної підтримки
У вересні 2025 року 25,4% громадян вважали рівень міжнародної допомоги дуже добрим, 54,7% – задовільним, лише 20% дуже поганим.
Польовий етап останнього дослідження тривав з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. Статистична похибка вибірки обсягом 1835 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 2,4%.
У 2025 році частка українців, які заявляють про бажання повернутися з країн Європейського Союзу, зросла до 64%. Водночас 36% опитаних визнали, що наразі не вірять у реальну можливість повернення.
Про це свідчать результати другого етапу дослідження компанії Gradus Research, повідомляє NV.
Для порівняння: у 2023 році про бажання повернутися заявляли 75% українців, а у 2024-му — 55%. Таким чином, цьогорічне зростання показника свідчить радше про емоційне прагнення, ніж про реальну готовність повернутися додому.
«Українцям дедалі складніше обирати між емоційним бажанням повернутися й об’єктивними чинниками, що їх стримують. Люди хочуть додому, проте далеко не завжди бачать для цього відповідні умови», — зазначили у Gradus Research.
Серед головних перешкод для повернення респонденти назвали економічну нестабільність, нестачу робочих місць, ризики безпеки, пов’язані з війною, соціальну невизначеність і труднощі з житлом.
Попри це, більшість українців за кордоном продовжують підтримувати зв’язок із батьківщиною, стежити за новинами та допомагати родинам в Україні. За даними дослідження, майже третина українців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, не можуть повернутися через брак фінансової підтримки або роботи.
[type] => post
[excerpt] => У 2025 році частка українців, які заявляють про бажання повернутися з країн Європейського Союзу, зросла до 64%. Водночас 36% опитаних визнали, що наразі не вірять у реальну можливість повернення.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1760440620
[modified] => 1760392815
)
[title] => Більше українців за кордоном хочуть повернутися додому — дослідження Gradus Research
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=257857&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 257857
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 257858
[image] => Array
(
[id] => 257858
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png
[original_lng] => 1075731
[original_w] => 1159
[original_h] => 766
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-300x198.png
[width] => 300
[height] => 198
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-768x508.png
[width] => 768
[height] => 508
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-1024x677.png
[width] => 1024
[height] => 677
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png
[width] => 1159
[height] => 766
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png
[width] => 1159
[height] => 766
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png
[width] => 1159
[height] => 766
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1760382016:8
[_thumbnail_id] => 257858
[_edit_last] => 8
[views_count] => 1120
[_algolia_sync] => 494470887000
[_oembed_f43cf628860ac211837aabef9a589874] =>
[_oembed_time_f43cf628860ac211837aabef9a589874] => 1763036587
[_oembed_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] =>
[_oembed_time_bead7fe669fcd31895fa7cadb85cb87a] => 1774193113
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 578
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Суспільство
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 899
[1] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => опитування
[1] => Україна
)
)
[4] => Array
(
[id] => 257852
[content] =>
Близько четверті українців назвали свою родину бідною. Тих, хто вважає, себе багатим, значно менше.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на моніторинг „Українське суспільство” хвиля 2025 року Інституту соціології НАН України.
За даними опитування, переважна більшість (72,4%) оцінили рівень добробуту своєї родини як середній.
Крім того, 3,5% оцінили його як злиденний, 21,9% – бідний.
Заможними вважають себе 2,1% респондентів, а багатими 0,2%.
Заявили, що їм не потрібно економити, позичати або звертатися по грошову допомогу для таких речей:
Продукти харчування – 67,3%,
Комунальні платежі – 59,7%,
Бюджетні електроприлади – 59,6%,
Нова велика побутова техніка – 25,5%.
Польовий етап останнього дослідження тривав з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. Статистична похибка вибірки обсягом 1835 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 2,4%.
Володимир Зеленський зберігає доволі високу довіру в українському суспільстві. Водночас лише 25% хочуть бачити його президентом після війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС, проведеного наприкінці вересня – на початку жовтня.
Рівень довіри до президента Володимира Зеленського практично не змінився порівняно з першою половиною вересня. Наразі 60% українців довіряють йому, 35% – не довіряють. Баланс довіри-недовіри становить +25%, як і раніше.
Після зниження довіри між травнем та серпнем, коли показник впав з 74% до 58%, за останні два місяці спостерігається стабілізація. Рівень довіри нині вищий, ніж у грудні 2024 року, але нижчий за травневий максимум.
Очікування щодо діяльності після війни
Соціологи запитували українців про майбутню політичну діяльність Зеленського та Петра Порошенка після завершення війни.
41% вважають, що Зеленському варто залишатися в політиці, з них 25% підтримують продовження президентства.
36% респондентів вважають, що йому краще піти з політики.
23% українців хотіли б, щоб він залишився в політиці, 9% бачать його на топ-посаді.
46% підтримують його вихід з політики.
23% бажають кримінального переслідування.
У КМІС наголошують, що ці показники не є електоральними рейтингами, а відображають очікування щодо ролі політичних лідерів після війни.
Поляризація очікувань
Якщо об’єднати відповіді на два питання:
45% респондентів не бачать у політиці після війни ні Зеленського, ні Порошенка.
46% підтримують залишення одного з лідерів, найчастіше Зеленського (32%).
Лише 9% хотіли б бачити обох у політиці.
У КМІС зазначають, що українці здебільшого схильні до цивілізованого виходу політичних діячів та не вимагають жорсткого покарання. Це, на його думку, відповідає європейським демократичним стандартам.
Коментар КМІС
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, отримані результати показують, що Зеленський зберігає доволі високу довіру в українському суспільстві.
Разом з іншими даними, відповідно до яких більшість українців проти проведення виборів найближчим часом, можна стверджувати, що Зеленський зберігає високу легітимність як голова держави на період до завершення війни, вважає він.
„Водночас на період після завершення війни скоріше є очікування побачити на посаді президента когось нового”, – додав Грушецький.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року серед 1008 респондентів.
Наше опитування показало: вони не тільки чули про нього, а й можуть дати правильні відповіді на непрості біблійні запитання. Щиро й по-дорослому — їхні думки в новій рубриці «Дитпростору».
Більшість українців вважають, що країна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення росії у лютому 2022 року. Відповідальність покладають як на владу, так і на самих себе.
Про це свідчать результати опитування КМІС.
Думка українців про підготовку
За даними дослідження, 81% опитаних переконані, що Україна не була достатньо готовою. З них 37% вважають, що зусилля були частковими, а 44% – що вони були повністю недостатніми.
Лише 16% респондентів заявили, що країна зробила достатньо, серед них 14% оцінили дії як „скоріше достатні”, а 2% – як „повністю достатні”.
Українці назвали головні причини неготовності до російського вторгнення у 2022 році
Причини недостатньої готовності
Серед тих, хто вважає Україну непідготовленою, 46% покладають провину на політичну владу, яка, на їхню думку, не доклала необхідних зусиль. Ще 35% говорять про відсутність готовності серед самого населення, що не вірило у вторгнення.
Також респонденти називали надмірні ресурси Росії (21%), вплив проросійських сил (17%), помилки військового командування (15%), недостатню підтримку Заходу (15%) та неможливість повної підготовки за короткий час (14%).
Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що критичне осмислення досвіду має стати частиною стратегії майбутніх дій. „Навчання на власних помилках дається Україні дуже дорогою ціною, але зроблені висновки мають стати важливою складовою стратегії подальших дій”, – сказав він.
Водночас експерт підкреслив, що громадська думка не є точним показником реального рівня підготовки, адже українці оцінюють ситуацію радше через призму довіри до влади та впливу інформаційної війни.
За словами соціологів, дискусії про підготовку до війни мають залишатися конструктивними. Попри критику минулих дій, українці зберігають віру в перемогу: 76% впевнені у можливості перемогти росію, а 62% готові терпіти стільки, скільки буде потрібно.
Опитування КМІС проводилося з 19 по 28 вересня 2025 року серед 1029 респондентів по всій Україні.
[type] => post
[excerpt] => Більшість українців вважають, що країна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення росії у лютому 2022 року. Відповідальність покладають як на владу, так і на самих себе.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1759331160
[modified] => 1759328977
)
[title] => Українці назвали головні причини неготовності до російського вторгнення у 2022 році
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=256364&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 256359
[uk] => 256364
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 191598
[image] => Array
(
[id] => 191598
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[original_lng] => 63207
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ukrajna-haboru-emberek-tarsasalom.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1836
[_thumbnail_id] => 191598
[_edit_lock] => 1759319413:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 419145586001
[_oembed_72096707fcbc0dbb5f6412abb722f967] =>
[_oembed_time_72096707fcbc0dbb5f6412abb722f967] => 1759745403
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 98316
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна в Україні
[1] => опитування
)
)
[8] => Array
(
[id] => 255626
[content] =>
Соціологічна група „Рейтинг” оприлюднила результати опитування про ставлення громадян до міжнародних організацій. Найвищий рівень довіри отримав Європейський Союз.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію опитування „Довіра, реформи та інтеграція до ЄС: що думають українці у 2025 році” на Youtube.
ЄС повністю довіряють 18% респондентів, ще 45% – скоріше довіряють. Лише 25% висловили недовіру.
Міжнародному валютному фонду довіряють 58% опитаних (16% повністю і 42% скоріше довіряють). Недовіру висловили 29%.
НАТО підтримують 54% українців (17% повністю і 37% скоріше довіряють). Водночас 41% респондентів заявили, що не довіряють Альянсу.
Рада Європи отримала 53% довіри (14% повністю і 39% скоріше довіряють). Недовіра становить 29%.
Таким чином, ця організація посідає четверте місце за рівнем підтримки серед українців.
ООН має лише 40% довіри проти 56% недовіри. Це свідчить про критичне сприйняття ролі організації у війні.
До ОБСЄ довіра ще нижча – 37%. Недовіра становить 47%, що є одним із найгірших показників серед усіх структур.
Опитування було проведене серед 2000 респондентів з 31 липня по 5 серпня 2025 року. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Українці визначили, коли країна може вступити до ЄС, і назвали головні ризики від інтеграції. Опитування показало як очікування, так і побоювання громадян.
Опитування показало, що ідею вступу України до ЄС підтримує 74% громадян. Найвищий рівень підтримки зафіксовано у Києві (82%), на Заході (80%), Півночі (78%) та в Центрі (76%).
На Півдні та Сході показники нижчі – 69% і 64% відповідно. Проти вступу виступають лише 6% громадян, ще 18% не визначилися зі своєю позицією.
Українці пов’язують з ЄС покращення майбутнього для дітей (65%), встановлення миру (60%), економічне зростання (60%) та підвищення рівня життя (59%).
Також серед очікувань – нові можливості для працевлаштування (58%), подолання корупції (55%) та зміцнення верховенства права (54%). Водночас лише 2% опитаних заявили, що не бачать жодних переваг від інтеграції.
Головним ризиком респонденти називають відтік молоді за кордон – 48%. Іншими побоюваннями стали експлуатація природних ресурсів (35%), приплив мігрантів (31%) та зростання бюрократії (30%).
Також 30% вважають, що вступ може погіршити стосунки з Росією, а 11% переконані, що у самого Євросоюзу немає майбутнього. Водночас 8% українців заявили, що не бачать жодних недоліків у євроінтеграції.
42% опитаних вважають, що вступ до ЄС відбудеться впродовж найближчих 5 років. Ще 22% відводять на цей процес від 6 до 10 років.
Водночас 12% респондентів переконані, що Україна ніколи не стане членом Євросоюзу.
Опитування проведене агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine у червні–липні 2025 року. Участь взяли 1015 респондентів з усіх підконтрольних Україні територій.
