В Україні мають намір замінити поняття „мови меншин” на „міноритарні мови”. Крім того, російську та білоруську виключать з переліку мов, на які розповсюджується європейська Хартія.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.
За його даними, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Законопроєктом пропонується привести назву та положення закону „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, а також положення законів „Про національні меншини (спільноти) України” та „Про медіа” у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Зокрема, слова „Європейська хартія регіональних мов або мов меншин” пропонується замінити словами „Європейська хартія регіональних або міноритарних мов”.
Також пропонується оновити перелік мов, до яких застосовуватиметься відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією.
Зокрема, передбачено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.
Зараз положення Хартії, яка була ратифікована у 2003 році, застосовуються до таких мов: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.
Таким, чином, переліку виключені білоруська та російська мови. Замість грецької буде новогрецька, замість єврейської – іврит. Виключена молдавська, оскільки у Молдові визнали молдавську мову румунською. Також додана чеська мова.
„Європейська хартія регіональних або міноритарних мов” передбачає, зокрема, такі заходи:
здійснення рішучих дій, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їх збереження;
сприяння використанню регіональних мов або мов меншин, в усній та письмовій формі, у суспільному та приватному житті і/або заохочення такого використання;
передбачення належних форм і засобів викладання і вивчення регіональних мов або мов меншин на всіх відповідних рівнях;
сприяння здійсненню наукових досліджень в галузі регіональних мов або мов меншин в університетах чи аналогічних установах.
Другий набір до Українського легіону, що формується в Польщі, буде значно масштабнішим за перший
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в ефірі телемарафону.
„Оскільки військові просили не називати цифр, то не можу вам називати конкретику. Але точно це в рази більше, ніж був перший підрозділ”, – сказав Боднар.
Він зазначив, що наразі розширюється інформкампанія щодо діяльності легіону в різних країнах. Також ведеться боротьба з російськими фейками і роз’яснюються деталі того, як функціонує цей підрозділ.
„Пояснюємо, наскільки це корисна і потрібна справа для мобілізації всього українства, не тільки тих, хто проживає в Європі”, – наголосив Боднар.
Раніше повідомлялося, що перший підрозділ Українського легіону, який наразі формують у Польщі, вже вирушив до України. Тут військовослужбовці продовжать навчання.
[type] => post
[excerpt] => Другий набір до Українського легіону, що формується в Польщі, буде значно масштабнішим за перший
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1735062180
[modified] => 1735057540
)
[title] => Новий набір до Українського легіону в рази перевищує перший, - посол
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=227380&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 227383
[uk] => 227380
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 227381
[image] => Array
(
[id] => 227381
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[original_lng] => 432450
[original_w] => 630
[original_h] => 420
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[width] => 630
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[width] => 630
[height] => 420
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[width] => 630
[height] => 420
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[width] => 630
[height] => 420
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/image-230.png
[width] => 630
[height] => 420
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1735050341:8
[_thumbnail_id] => 227381
[_edit_last] => 8
[views_count] => 1960
[_oembed_7b31674b818da5c1c6c0b540d43dbd6b] =>
Експерти МАГАТЕ провели оцінювання пошкоджень, спричинених останніми ворожими атаками в листопаді – грудні, на об’єктах енергетичної інфраструктури, що є критичними для видачі потужності атомних електростанцій споживачам і забезпечення живлення власних потреб енергоблоків АЕС.
Як зазначив міністр енергетики Герман Галущенко, удари росії по цивільних енергетичних обʼєктах, зокрема ключових підстанціях, напряму загрожують ядерній та радіаційній безпеці всієї Європи. У зв’язку з цим дуже важливо залучати міжнародних експертів для фіксації наслідків фактичного пошкодження енергетичної інфраструктури, визначеної як ключової для безпечної роботи АЕС.
„Скоординованість дій між українською стороною і міжнародними партнерами спрямована на можливість зниження ризиків ядерних інцидентів в умовах військової агресії росії проти України”, – зауважив Галущенко.
Так, під час роботи на визначених об’єктах експерти МАГАТЕ у супроводі представників НЕК „Укренерго”, НАЕК „Енергоатом” та Державної інспекції ядерного регулювання України задокументували пошкодження електричних підстанцій, спричинені російськими атаками в листопаді – грудні. Експерти, зокрема, могли порівняти інтенсивність ударів і, як наслідок, пошкоджень об’єктів від минулих атак. Також зафіксовано результати виконаних відновлювальних робіт та стан пропускної спроможності електричних підстанцій.
У Міненерго нагадали, що 12 грудня Рада керуючих МАГАТЕ на ініційованому Україною позачерговому засіданні ухвалила українську резолюцію про неприпустимість російських атак на критично важливу для роботи АЕС інфраструктуру. 13 грудня росія здійснила чергову масовану атаку на енергетичну інфраструктуру України, зокрема критичні для роботи українських АЕС підстанції.
Із 31 грудня система МСЕК припинить функціонування. На заміну їй прийде оцінювання повсякденного функціонування.
Про це заявила заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич, передає Укрінформ.
„МСЕК як інституція перестане існувати 31 грудня. Відповідно на заміну впроваджується оцінювання повсякденного функціонування. По суті це процес, який дозволяє оцінити наскільки травма чи захворювання впливає на повсякденне функціонування людини… На заміну МСЕК оцінювання будуть проводити безпосередньо лікарі-практики, у найбільших, найкраще оснащених медзакладах по всій території України”, – пояснила вона.
За словами Карчевич, на сьогодні визначено майже 300 медзакладів в усіх куточках України.
„До складу цих команд вже увійшло понад 4 тисячі лікарів, це більше експертів, аніж працювало у медико-соціальних комісіях. Саме оцінювання буде базуватися на потребах людини, наскільки людина може самостійно справлятися, маючи певні обмеження, і наскільки вона потребує допомоги держави. Відповідно до її потреб будуть визначатися послуги, які вона може отримати в рамках соціальної, освітньої сфери, До прикладу, це перенавчання, працевлаштування тощо”, – сказала заступниця міністра.
Також систему буде цифровізовано, всі процеси будуть в IT-системі та фіксуватимуться. Цифровізація має бути одним із запобіжників від корупційних ризиків, оскільки кожен запис фіксуватиметься в електронній системі і на нього накладатиметься цифровий підпис лікаря, додала Карчевич.
„Таким чином ми зможемо відстежувати весь процес, ми зможемо моніторити аномалії, які будуть виявлятися і реагувати на них. Крім того, усі дані будуть у публічній доступності, низка громадських організацій також зможуть моніторити процес”, – сказала вона.
Карчевич додала, що впроваджені інші заходи, наприклад, склад експертних команд, на відміну від складу МСЕКів, не буде сталим. Кожна команда формується індивідуально, під кожного пацієнта, і кожного разу склад команди буде іншим. Дані як пацієнта, і того, хто увійшов до експертної команди, будуть приховані до дня оцінювання, щоб виключити можливість домовленості про певні дії.
До 50% чоловіків призовного віку готові повернутися в Україну, не чекаючи закінчення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням.
Про це сказав віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, повідомляє Інтерфакс-Україна.
„50% чоловіків призовного віку готові повернутися в Україну вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням. Не війна сьогодні є тим фактором, який зупиняє чоловіків повертатися. Безумовно, вони залякані питанням можливої мобілізації. Погано це чи добре, цьому нам давати оцінку пізніше, це так – як воно є”, – сказав Чернишов на засіданні комітету Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.
За його словами, у зв’язку з цим у майбутніх Хабах єдності (Unity Hub) за кордоном мають надавати послуги з працевлаштування в Україні та розв’язання питань із мобілізацією та військово-обліковими документами.
Чернишов представив робочу концепцію Міністерства національної єдності України. Зокрема, при відомстві буде створено Агентство національної єдності, а далі воно відкриє департаменти в ключових країнах перебування українців, насамперед, у Німеччині, Польщі та Чехії, а в столицях цих країн буде створено Хаби єдності (Unity Hub).
Також Чернишов повідомив, що Міннацєдності працюватиме над підготовкою законопроєкту про національну єдність і спеціальною цифровою платформою Unity App.
В Україні не планують знижувати мобілізаційний вік. Інформація про відповідний законопроект є фейком.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич у Telegram.
„Жодних законопроектів щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років ні у Верховній Раді, ні в профільному Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки зокрема – не було і немає. Інформація, поширена сьогодні в ЗМІ, є неправдивою”, – заявив він.
Сьогодні в мережі поширилась інформація щодо зниження мобілізаційного віку в Україні. Сергій Лунич, якого назвали представником 17-ї Полтавської бригади Нацгвардії, заявив, що „проект закону про зниження призовного віку до 18 років уже лежить на столі у Верховній Раді й чекає свого схвалення”.
У 17-й бригаді заявили, що Лунич не є особою командування бригади – ні командиром, ні заступником. Тому він не є уповноваженою особою для коментування законопроєктів чи змін до них.
У Національній гвардії додали, що фейк про зниження мобілізаційного віку було поширено зі „зламаної” сторінки одного з сайтів Полтавської області.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки України Андрій Коваленко також повідомив, що інформація про зниження мобілізаційного віку в Україні, яке нібито готується, не відповідає дійсності.
„Інформація про зниження мобілізаційного віку, існування якихось законопроєктів, є брехнею”, – написав він у Telegram.
Укренерго отримало 86 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку. Кошти будуть спрямовані на будівництво антидронового захисту на ключових підстанціях системи передачі електроенергії.
„Ми дуже вдячні партнерам за продовження підтримки. В умовах російських атак на енергосистему, захист ключового обладнання наших підстанцій – критично необхідний. Ефективність вже реалізованих проектів була доведена, зокрема, під час останніх масованих ракетно-дронових ударів у листопаді-грудні. Роботи зі спорудження захисту тривають. Чим більше підстанцій нам вдасться захистити – тим стійкішою буде українська енергосистема, тим меншим буде ризик вимушених знеструмлень для споживачів”, – заявив т.в.о. голови правління НЕК „Укренерго” Олексій Брехт.
Віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська зауважила, що інвестиція у 86 млн євро є важливим кроком до зміцнення енергетичної інфраструктури України в умовах постійних військових загроз.
„Підтримуючи «Укренерго» у зведенні антидронових укриттів, ми прагнемо забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні, відповідаючи на потреби як цивільного населення, так і бізнесу. ЄІБ залишається надійним партнером України, разом із партнерами з ЄС, працюючи над відновленням і модернізацією критично важливої інфраструктури, зокрема – в енергетичному секторі, який є ключовим для забезпечення повсякденного життя, економічної стабільності та відновлення країни”, – сказала вона
Загалом, від початку повномасштабної війни, ЄІБ надав Укренерго кредитної підтримки на 136 мільйонів євро.
Перший підрозділ Українського легіону, який формують у Польщі, вже поїхав в Україну, де військовослужбовці продовжать навчання.
Про це повідомив посол України у Польщі Василь Боднару коментарі Радіо Свобода.
Зауважується, що вже 10 січня 2025 року наступні добровольці підпишуть контракти із Збройними силами України і вирушать на полігон у Польщі на навчання.
„Це насправді історія успіху, з якої пробують робити деякі політики або і російська пропаганда негативний факт. Процес, звичайно, ми б хотіли, щоб він ішов швидше, але він йде як йде. Ми працюємо над тим, щоб ця інформація була загальнодоступною у всіх країнах ЄС, а можливо і за океаном. Стимулювати ми можемо лише добровільним заохоченням, це абсолютно добровільний підрозділ. Наші громадяни, які до нього зголошуються, переконаний, будуть мати відповідну сатисфакцію з гарної підготовки”, – зазначив Боднар.
Навчання перших добровольців-легіонерів продовжиться на українських полігонах.
Частка респондентів, готових підтримати вступ України до НАТО у разі, якщо частка українських територій залишиться окупованою Росією, зросла до 47%. Півтора роки тому цю ідею підтримували 33% опитаних.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не готові підтримати вступ до НАТО, якщо частина території України буде окупованою, 36%, що на 16 відсоткових пунктів менше, ніж у червні 2023 року.
Частіше про неготовність підтримати вступ до НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою, повідомляли: респонденти, старші 50 років (40%); респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (36%), центральних (38%), південних (48%) областях; респонденти, які живуть за межею бідності (46%); респонденти, які мають близьких на тимчасово окупованих територіях (42%).
Опитування проведено фондом „Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face опитано 1518 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%
[type] => post
[excerpt] => Частка респондентів, готових підтримати вступ України до НАТО у разі, якщо частка українських територій залишиться окупованою Росією, зросла до 47%. Півтора роки тому цю ідею підтримували 33% опитаних.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1734977340
[modified] => 1734976424
)
[title] => В Україні зросла підтримка вступу до НАТО без окупованих територій
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=227263&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 227220
[uk] => 227263
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 227222
[image] => Array
(
[id] => 227222
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[original_lng] => 30602
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2175
[_thumbnail_id] => 227222
[_edit_lock] => 1734969225:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_f2a86334f4663f760d80c91769627088] =>
[_oembed_time_f2a86334f4663f760d80c91769627088] => 1736360188
[_oembed_7b31674b818da5c1c6c0b540d43dbd6b] =>
Соціологи додають, що якщо йтиметься про втрату підтримки і санкції від Заходу, то прихильне ставлення до відновлення ядерної зброї знижується до 46%, а частка тих, хто не підтримає таку ініціативу, зросте до 44%. Решта 10% мають невизначені погляди.
Проте якщо Україна має достатньо ресурсів протриматися до моменту отримання ядерної зброї, то 58% готові були б піти на втрату підтримки Заходу з метою отримання ядерної зброї. Не підтримали б рішення отримати ядерну зброю за такого сценарію – 33%, а 8% мають невизначені погляди.
Також досліджували, як бажання відновити ядерну зброю пов’язане із довірою НАТО.
„Як можна бачити, довіра НАТО не суперечить бажанню відновити ядерну зброю. Навіть більше, якщо говорити про в цілому бажання відновити ядерну зброю, найбільше цього прагнуть ті, хто довіряє НАТО”, зазначили у КМІС.
Соціологи нагадали, що у 1994 році Україна остаточно відмовилися від ядерної зброї та підписала Будапештський меморандум. У середині 1994 року 50% українців вважали, що Україна має стати без’ядерною державою, а за володіння ядерною зброєю виступали 30%. Решта 20% мали невизначені погляди. Важливо, що ставлення до ядерної зброї не дуже відрізнялося залежно від регіону: залежно від регіону орієнтовно 25-35% хотіли збереження ядерної зброї проти 45-55%, які виступали за без’ядерний статус.
