Президент Володимир Зеленський анонсував низку нових рішень для посилення української піхоти, реформування контрактної системи та врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням військових частин.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал Володимира Зеленського.
Зеленський повідомив, що разом із міністром оборони України Михайлом Федоровим затвердив низку пріоритетних завдань на найближчі тижні. Вони стосуються кількох ключових напрямків:
посилення української піхоти;
удосконалення системи контрактів в армії;
реагування на випадки самовільного залишення військових частин (СЗЧ).
„Заходи повинні бути такими, що реально спрацюють”, – наголосив президент.
Окремим напрямком роботи стане розширення експортних можливостей українських виробників зброї та налагодження спільних виробництв з міжнародними партнерами.
У Білому домі заявили, що перша леді США Меланія Трамп вчетверте допомогла із поверненням викрадених українських дітей до їхніх сімей.
Про це йдеться у заяві, пише „Європейська правда”.
Як зазначається, шестеро українських неповнолітніх дітей, які наразі знаходяться у рф, повернуться до своїх родин в Україну.
У Білому домі зауважили, що сьома українська дитина повернеться додому до членів сім’ї пізніше цього місяця в рамках цього возз’єднання.
„Повернення дітей до їхніх близьких у цьому регіоні світу залишається однією з найважливіших глобальних проблем сьогодення. Мене надихає те, що обидві сторони залишаються відданими постійній співпраці, ставлячи безпеку та добробут дітей понад цю жахливу війну”, – додала Меланія Трамп.
BREAKING: Note allegedly written by Epstein before his first suicide attempt has been released after being obtained by the NYT.
“They investigated me for a month - found nothing!!! So 16 year old charge results. It is a treat to be able to choose one’s time to say goodbye.… pic.twitter.com/Kt44NoQFIm
За завданням Міністерства оборони Агенція оборонних закупівель ДОТ системно збільшила закупівлі інженерних мін і боєприпасів для дронів. За перші три місяці 2026 року вже передали понад 50% загального обсягу цих позицій, поставлених за весь 2025-й. До кінця року обсяги будуть значно більшими.
Як результат системного нарощування закупівель, підрозділи швидше отримують засоби ураження безпосередньо на фронті.
Інженерні міни знищують ворожу техніку та змушують її рухатися за нашим сценарієм — у „вогневі мішки”. Вартість однієї міни значно нижча за техніку, яку вона зупиняє або знищує. Це математика війни.
Боєприпаси до БпЛА дають змогу точково працювати по піхоті та легкій техніці без використання дорогих боєприпасів великого калібру. Вони дістають ворога там, де інші засоби не ефективні, і зберігають ресурси для складніших цілей.
Військо потребує цих позицій у великих обсягах, тому продовжуємо масштабувати постачання.
Разом із Силами оборони активно рухаємося за планом війни. Одне з ключових завдань — посилити підрозділи та забезпечити їх необхідними засобами.
Уже оновили річну потребу та значно збільшуємо закупівлі в ключових категоріях:
FPV-дрони,
розвідувальні та ударні БпЛА,
боєприпаси до них,
інженерні міни та
інші рішення, які щодня визначають ефективність на полі бою.
„Пріоритет команди — трансформація системи закупівель. Наша мета — зробити її однією з найпрозоріших і найефективніших у світі. Закупівлі мають працювати швидко й без бюрократії. Від швидкості контрактування та постачання безпосередньо залежить життя військових на фронті”, – наголосив міністр.
Уряд встановив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті та науці.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України на своєму офіційному сайті.
У МОН пояснили, що це один із кроків для виконання Закону про застосування англійської мови в Україні.
Так, для кандидатів на посади державної служби категорії «А», а також голів місцевих адміністрацій та їхніх заступників встановили мінімальний рівень B1 за шкалою CEFR.
Водночас для претендентів на посади керівників державних наукових установ і закладів вищої освіти визначили рівень не нижче B2.
Для інших посад у держслужбі та освіті рівень володіння англійською залежатиме від конкретної посади та її функціоналу.
Також у МОН наголосили, що для окремих претендентів на посади може братися до уваги знання іншої офіційної мови Європейського Союзу.
«Якщо кандидат має документ, який підтверджує володіння такою мовою на рівні не нижче B2, то вимога до рівня англійської може становити B1», – йдеться у повідомленні.
Нові вимоги наберуть чинності через декілька років із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Також в Міністерстві додали, що ці вимоги стосуються лише визначених законом посад, а не всіх працівників освіти, науки чи держслужби.
За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.
“У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.
Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).
Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).
Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.
У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році.
Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва перерозподілить 30 млн євро на підготовку інженерних рішень і закупівлю обладнання для відновлення нового безпечного конфайменту (НБК).
„Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва здійснить перерозподіл 30 млн євро з адміністративного бюджету для підготовки необхідних інженерних рішень та завчасну закупівлю обладнання, необхідного для відновлення функціональності НБК. Відповідне рішення ухвалено у Лондоні під час засідання Асамблеї, у якому взяв участь заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що учасники засідання заслухали підсумковий звіт щодо наслідків пошкодження арки та інженерної оцінки можливих варіантів її відновлення, а також розглянули дорожню карту робіт з відновлення.
Розглянули також звіт ЧАЕС щодо виконаних термінових робіт для уникнення розгерметизації та подальшого руйнування арки та результати роботи місії МАГАТЕ з підтримки у відновлені НБК. Крім того, йшлося про аналіз стану виконання кожної з п’яти грантових угод, підписаних між ЄБРР та Чорнобильською АЕС, та подальші кроки в рамках їхньої реалізації.
За попередніми оцінками, для повного ремонту арки необхідно 412 млн євро. Роботи мають бути проведені до 2030 року з огляду на наявні ризики корозійного ураження металевих конструкцій, що надалі можуть ускладнити відновлення функціональності НБК.
В Україні наразі працює близько 13,1 мільйона людей, що становить менше половини працездатного населення.
Про це йдеться у заяві прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
За її словами, уряд змушений переглядати підходи до політики зайнятості через серйозний дефіцит кадрів. Основними причинами називають наслідки війни та масштабну міграцію населення.
Прем’єр-міністерка зазначила, що більшість компаній в Україні стикається з труднощами під час пошуку працівників. За наявними даними, близько 74% роботодавців мають проблеми з комплектуванням штату.
„В Україні працює лише 13,1 мільйона людей — це менше половини працездатного населення”, — наголосила Свириденко.
У зв’язку з цим уряд продовжує реформування ринку праці та впроваджує нові механізми підтримки бізнесу і працівників.
Серед ключових рішень передбачено компенсацію частини заробітної плати для підприємств, які постраждали від обстрілів або змушені призупиняти діяльність. Це має допомогти зберегти робочі місця та підтримати економічну стабільність.
Також запроваджується механізм дистанційного припинення трудових відносин. Йдеться про випадки, коли роботодавці залишилися на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Завдяки цьому працівники зможуть офіційно звільнитися і знайти нову роботу, адже раніше вони формально залишалися працевлаштованими і не могли укласти новий трудовий договір.
Понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні – EUMAM Ukraine починаючи із 2022 року.
Про це повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ у вівторок, 31 березня.
„Із 2022 року понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні – EUMAM Ukraine. Місія є прямою відповіддю на запит України про підтримку”, – йдеться у повідомленні.
Мандат місії передбачає: індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку для ЗСУ; координацію та синхронізацію діяльності держав-членів у сфері навчання; EUMAM Ukraine охоплює широкий спектр навчальних програм (тактична медицина, РХБЯ-захист (радіаційний, хімічний, біологічний, ядерний), розмінування, логістика та зв’язок, тактичне планування та підготовка до маневрених дій, координація бойових стрільб).
У Генштабі наголосили, що участь у EUMAM Ukraine відкрита для країн, що не є членами ЄС.
Фінансове забезпечення EUMAM Ukraine здійснюється в рамках Європейського фонду миру. Місія тісно співпрацює з міжнародними партнерами.
[type] => post [excerpt] => Понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні - EUMAM Ukraine починаючи із 2022 року. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1774992240 [modified] => 1774984826 ) [title] => Понад 87 тисяч військових України пройшли навчання в межах місії ЄС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=278483&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 278717 [uk] => 278483 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 278484 [image] => Array ( [id] => 278484 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png [original_lng] => 1032938 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-300x158.png [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-768x403.png [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-1024x538.png [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1774974027:8 [_thumbnail_id] => 278484 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 573 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 788235453001 [_oembed_623b94b62919934326fa546d4f52290a] => [_oembed_time_623b94b62919934326fa546d4f52290a] => 1780335488 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 44720 [1] => 294 [2] => 3313 [3] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => війська [1] => ЄС [2] => навчання [3] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 278468 [content] =>
Офіс Президента розробляє проєкт Пантеону видатних українців — простору пам’яті, де перепоховають політичних, військових та культурних діячів, чиї могили розташовані за кордоном.
Про це йшлося на нараді керівника офісу Кирила Буданова, передає Суспільне.
Під час наради Кирило Буданов наголосив, що перепоховання видатних українців, які померли за кордоном, є частиною повернення національної спадщини:
„Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу — як у дружніх, так і в недружніх країнах. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті — це дуже важлива справа, яка особливо актуальна в часи війни за суверенітет та незалежність”.
Буданов закликав учасників зустрічі підготувати перелік видатних українців, чиї могили можна перемістити, а також напрацювати механізм перепоховання та визначити місце для майбутнього пантеону. Серед можливих локацій розглядають Національне військове меморіальне кладовище.
До обговорення долучилися голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, заступниця керівника ОП Ірина Верещук, науковці, представники уряду, громадськості та Українського інституту національної пам’яті.
Заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца повідомила, що українські дипломати вже ідентифікували поховання 98 громадян у 21 країні. Серед них — діячі УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та національно-визвольних змагань.
Руслан Стефанчук наголосив на необхідності проаналізувати українське та міжнародне законодавство. Він зазначив, що ініціатива може охопити не лише перепоховання, а й повернення історичних артефактів і документів, важливих для державотворення.
Історик Юрій Юзич закликав першочергово зосередитися на похованнях, які можуть зникнути через відсутність догляду або особливості місцевого законодавства, зокрема в європейських країнах.
За підсумками наради уряду доручили доопрацювати пропозиції разом із науковцями та громадськістю. Після узгодження проєкт створення пантеону подадуть на розгляд президентові України.
„Україна пам’ятає всіх своїх героїв і має віддати їм належну шану на рідній землі”, — наголосив Кирило Буданов.
Зокрема, за кордоном поховані Симон Петлюра, Нестор Махно, Євген Коновалець, Степан Бандера, Ярослав Стецько, Іван Багряний, Андрій Мельник, Володимир Винниченко та інші.
