Опитування соціологічної групи “Рейтинг” показало зниження підтримки українцями вступу в ЄС і НАТО з лютого 2023 року.
Як повідомляє “Європейська правда”, відповідні результати опублікували за підсумками останнього опитування.
Респондентів запитували, який міжнародний економічний союз мала б обирати для себе Україна, якщо потрібно вибрати лише один.
Станом на вересень 2024 року 75% відповіли, що це має бути ЄС, 2% висловилися за співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі і Казахстану, а решта понад 20% вказали “інше”.
У регіональному розрізі відповідей на користь ЄС найбільше на заході України і менше – на півдні та сході.
Порівняння результатів з попередніми опитуваннями показує, що з лютого 2023 року частка відповідей на користь ЄС знизилася на 10 відсоткових пунктів – з 85%, коли вона була на максимумі. При цьому відповіді на користь Митного союзу залишилися незмінними, але зросла частка відповідей “інше”.
Схожа тенденція – у відповіді на запитанні, як би респонденти голосували на потенційному референдумі за вступ України у НАТО. Якби референдум проходив у день опитування, у вересні 2024 року “за” проголосували би 75%, проти – 7%. 16% вказали, що не голосували би, або не стали відповідати.
У лютому 2023 року, коли показник був на максимумі, за вступ у НАТО проголосували би 82%.
Втім, це суттєво вищий показник, аніж у квітні 2022 року, коли “за” голосували би 59%. Зараз така частка позитивних відповідей лише на сході України, а на заході підтримка вступу України у НАТО сягає 83%.
Також опитування показало переконання більшості українців, що Україні для вступу до ЄС знадобиться до п’яти років.
Європейські країни задіяли старі радянські танки з музеїв для навчання українських військ тактикам, які, за словами командувача навчальної місії ЄС, часто використовують російські солдати.
Про це заявив голова Командування спеціальної підготовки ЄС генерал-лейтенант Андреас Марлоу, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
“Ці музейні системи застосовуються російською стороною. Іноді в покинутій техніці встановлюються міни-пастки”, – заявив він.
Використання таких машин дає змогу учням зрозуміти, де і як слід бути обережними.
Німецькі військові підготували умови, максимально наближені до реальності на полі бою, для навчання українців. Наприклад, траншеї вириті за російськими стандартами. Інструктори з 17 країн підготували близько 18 тисяч українських солдатів у Німеччині, навчивши їх роботі з високотехнологічними системами ППО, снайперським і медичним навичкам, а також управлінню дронами.
Місію, організовану Європейським союзом у 2022 році, було продовжено на два роки, щоб підтримати українські війська в боротьбі проти російського вторгнення.
“Частина навчання присвячена вивченню особливостей російських траншейних систем, які будуються за фіксованою схемою”, – наголосив Марлоу.
Інструктори також використовують сучасні тренажери та високотехнологічні манекени для навчання українських медиків.
Безпілотники відіграють ключову роль у тренуваннях, допомагаючи солдатам вчитися розпізнавати загрозу з боку ворожих дронів.
“Москва і Київ прагнуть розвивати свої безпілотні технології, що робить цей елемент навчання особливо важливим”, – додав Марлоу.
Європейський Союз вимагає від України прописати стандарти питної води, але якщо уряд це зробить, виявиться, що в державі лише технічна вода.
Про це розповіла заступниця міністра охорони здоровʼя Марина Слободніченко в інтерв’ю для Українських новин.
Вона зазначила, що технічна вода коштує менше, тож державі необхідно буде знизити тарифи, а з цим є складнощі.
“Одне з важких – питання питної води. Тобто якої якості в Україні має бути питна вода. ЄС вимагає від нас прописати це на рівні законів, щоб врегулювати дотримання певних стандартів питної води”, – зазначила посадовиця МОЗ.
За її словами, якщо Україна зараз пропише ці стандарти, як цього хоче Євросоюз, то, за відповідними стандартами, вода по всій країні вважатиметься не питною, а технічною.
Якщо споживач користується технічною водою, то він має сплачувати за неї меншу вартість. Впадуть тарифи на воду, будуть ненадходження до бюджету, додає заступниця міністра.
“Щоб привести у відповідність до європейських ці стандарти, потрібно не просто написати їх на папері, а реалізувати в країні. І це велике питання”, – зазначила чиновниця, додавши, що це питання не одного року.
У Євросоюзі підготували звіт про цивільну та військову готовність країн Європи. Громадянам радять зробити запаси їжі та води на випадок війни чи іншої “великої надзвичайної ситуації”.
Звіт підготував експрезидент Фінляндії та спецрадник президента Єврокомісії Саулі Нііністе.
Документ налічує 165 сторінок, наразі його представили президентці ЄК Урсулі фон дер Ляєн.
У звіті наголошується, що ЄС не був готовий ні до пандемії COVID-19, ні до агресії Росії проти України, і що йому необхідно перейти “від реакції до проактивної готовності”.
Там зазначається, що ЄС має порадити домогосподарствам своїх країн бути готовими до самозабезпечення протягом щонайменше 72 годин у разі виникнення надзвичайної ситуації.
Держави-члени повинні надати громадянам рекомендації щодо створення необхідних запасів, евакуації та доступу до екстрених служб тощо.
Також там наводиться перелік речей, які необхідно мати на випадок надзвичайної ситуації. Йдеться про запаси їжі, напоїв та ліків, ліхтарики, радіоприймач на батарейках.
“Ці поради спрямовані на те, щоб підготувати громадян ЄС до надзвичайних ситуацій – від чергової пандемії до екстремальних погодних умов або збройної агресії. Хоча у звіті російська агресія не називається єдиною можливою загрозою, вона вказується як головна”, – пише видання.
“У нас немає чіткого плану, що робитиме ЄС у разі збройної агресії проти держави-члена. Загроза війни, яку становить рф для європейської безпеки, змушує нас розглядати це як центральний елемент нашої готовності, не припиняючи роботу над підготовкою до інших серйозних загроз”, – зазначається у звіті.
У документі йдеться, що хоч загрозу агресії рф найбільше відчувають її безпосередні сусіди, будь-які дії рф проти однієї країни-члена ЄС вплинуть на всі 27 країн блоку.
Європейська комісія уперше виступила із критикою українського телемарафону «Єдині новини» і очікує відновленням роботи інших мовників.
Про це йдеться у звіті Єврокомісії щодо прогресу держав-кандидатів, включно з Україною, який є в розпорядженні «Європейської правди».
Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування з держбюджету телемарафону «Єдині новини». Також прозвучали сумніви про об’єктивність телемарафону.
«У 2023 році український уряд інвестував державні кошти в проєкт телевізійного марафону. Варто переоцінити, чи є це найкращий майданчик для вільної дискусії», – йдеться у документі.
Також Єврокомісія дорікнула щодо телеканалу «Рада», основним завданням якого мало би бути «поширення інформації про парламентську діяльність, у тому числі про роботу представників парламентської опозиції». Як відомо, на адресу телеканалу «Рада» лунає критика через низький рівень представленості опозиції, а також щодо того, що трансляція засідань парламенту, зупинена у 2022 році, не відновилася.
Документ, у якому ЄК висловила ці критичні зауваження, є частиною щорічного звіту про усі держави-кандидати, включно з Україною. У ньому, зокрема, аналізується дотримання державами засадничих цінностей ЄС, до яких належить також повага до свободи слова і свободи вираження.
Також у цьому звіті Єврокомісія визначає задачі країн-кандидатів на найближчий час. Дотично до роботи телевізійних мовників у документі міститься відповідна норма: ЄС чекає, що влада України буде «поступово відновлювати прозорий, плюралістичний і незалежний медіаландшафт», поступово знімаючи обмеження, причому це очікування не пов’язане із завершенням воєнного стану.
70% українських респонденів вважають неефективною підтримку Євросоюзом боротьби з корупцією в Україні, у той же час більшість українців вважають цей напрямок європейської підтримки найактуальнішим.
Як пише “Європейська правда”, про це свідчать результати опитування “Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформування органів правопорядку та підтримку ЄС”, яке провела соціологічна група “Рейтинг”.
Як свідчить опитування, найактуальнішими напрямами підтримки України від Європейського Союзу опитані вважають боротьбу з корупцією (62%), допомогу деокупованим територіям (43%), супровід у розслідуванні воєнних злочинів (38%) та підтримку справедливого правосуддя (31%).
Підтримку у сфері консультацій про вступ України до ЄС вважають актуальною 21% опитаних.
Водночас, попри те, що абсолютна більшість українців наголошують на найбільшій актуальності боротьби з корупцією, ефективною підтримку ЄС на цьому напрямку вважають лише 24% опитаних. 70% респондентів назвали її неефективною.
Опитування також вказує на те, що найбільше респондентів – 48% – оцінюють позитивно підтримку ЄС на деокупованих територіях. Підтримку ЄС у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.
Також, як свідчить опитування, 74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найважливішою реформою.
Реформи у сфері національної безпеки, оборони та судової системи найважливішими назвали 36% опитаних, реформи поліції та митниці – 10%.
Опитування проводилося з 24 по 29 вересня 2024 року на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Вибірка склала 2000 респондентів, а похибка становить 2,2%.
Понад 80% українців проголосували б за вступ України до ЄС і НАТО, якби такий референдум відбувся найближчим часом.
Про це, як пише “Європейська правда”, свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, яке було презентовано в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Опитування проводили 20-26 вересня. За його результатами у референдумі щодо вступу України до Європейського Союзу готовий взяти участь 81% українців.
За вступ проголосували б 88% тих, хто має намір узяти участь у такому референдумі, проти – 8%.
Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли б участь 82% опитаних і за вступ проголосували б 86% тих, хто має намір узяти участь, проти – 10%.
За вступ до ЄС висловили намір голосувати 96% жителів заходу країни, які мають намір узяти участь у референдумі (проти ˗ 3%), 90% жителів центру (проти 5,5%), 81% жителів сходу (проти 13%) і 69% жителів півдня (проти 20%).
За вступ до НАТО висловили намір голосувати 95% жителів заходу України, які мають намір узяти участь у референдумі (проти ˗ 2%), 88,5% жителів центру (проти 8,5%), 78% жителів сходу (проти 16%) і 64% жителів півдня (проти 26%).
Відзначається зростання частки тих, хто проголосував би за вступ до ЄС і до НАТО. Зокрема, у листопаді-грудні 2021 років вступ до ЄС були готові підтримати 78% учасників такого референдуму, 18% проголосували б проти.
За вступ до НАТО тоді були готові проголосувати 70% респондентів, проти – 24,5%.
Дослідження проводили в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснює Pact в Україні.
Опитування методом face-to-face проведено в усіх підконтрольних уряду регіонах України серед 2016 респондентів віком від 18 років.
Європейська комісія ухвалила дві нові пропозиції щодо оцифрування паспортів та посвідчень особи. Для тих, хто їде до та повертається із Шенгенської зони, буде створено так званий «Цифровий додаток ЄС для подорожей». Ініціатива спрямована на полегшення і прискорення прикордонного контролю в умовах збереження високого рівня безпеки.
У рамках пропозицій буде доступна цифрова версія даних паспорта та ID-картки, яка міститиме на чипі в документі інформацію, наприклад фото обличчя власника, але без відбитків пальців.
Цифрові проїзні документи, які подорожні зможуть отримувати добровільно й безкоштовно, зберігатимуться на їхніх мобільних телефонах.
Ця нова система дозволить надсилати свій цифровий паспорт або ID-картку до органів влади заздалегідь, до початку подорожі, що може значно скоротити час очікування на кордонах. Такою можливістю зможуть користуватися громадяни ЄС та інших країн, які не є членами ЄС. Це сприятиме вільному пересуванню та зменшенню адміністративного тягаря, особливо під час переїзду до іншої держави – члена ЄС або для доступу до систем електронної ідентифікації.
Для підвищення ефективності прикордонного контролю органи влади зможуть здійснювати перевірки заздалегідь, що дозволить їм звертати більше уваги на питання боротьби з транскордонною злочинністю та нелегальною міграцією.
Цифрові проїзні документи полегшать також перевірку автентичності документів та ускладнять зловживання фальшивими.
Коли з’явиться цифровий паспорт ЄС?
Новий цифровий додаток ЄС для подорожей буде розроблений Європейською комісією і стане доступним з 2030 року. Це дозволить подорожнім створювати цифрові проїзні картки й заздалегідь подавати плани своїх подорожей до органів влади, що значно скоротить час очікування на кордонах. Захист персональних даних є ключовим акцентом додатку, який гарантує, що вони будуть оброблятися лише за згодою користувача.
Нова система є частиною цифрового порядку денного ЄС, мета якого – оцифрування державних послуг до 2030 року, що сприятиме широкому впровадженню електронної ідентифікації в державах-членах. Нові цифрові паспорти та ID-картки є частиною «Шенгенської стратегії», спрямованої на модернізацію прикордонного контролю та посилення безпеки, а також прискорення подорожей.
Європейський Союз знову відклав запровадження нової системи прикордонного контролю (EES) для громадян країн, які не входять до блоку. Раніше очікувалося, що правила набудуть чинності 10 листопада.
Про це повідомила єврокомісарка із внутрішніх справ Ільва Йоханссон, передає Euronews.
Введення нових правил відклали після того, як Німеччина, Франція та Нідерланди заявили, що прикордонні комп’ютерні системи ще не готові.
«10 листопада більше не розглядається», – заявила Йоханссон журналістам.
«Я сподіваюся, що ми зможемо почати якнайшвидше, але поки що жодних нових термінів немає. Це також залежить від юридичної оцінки, яку ми проведемо, і ми працюємо над цим прямо зараз», – додала вона.
За її словами, в якості альтернативи Євросоюз міг би вводити EES поетапно, а «не влаштовувати масштабний вибух на всіх пунктах перетину кордону одночасно».
У відповідь на запит про допомогу від Боснії і Герцеговини від 5 жовтня ЄС розгорнув пошуково-рятувальні команди та направив надзвичайні вантажі для підтримки служб швидкого реагування, які мають справу з повенями та зсувами ґрунту.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомили в Єврокомісії.
Загалом 12 країн запропонували допомогу Боснії і Герцеговині через Механізм цивільного захисту ЄС.
Пошуково-рятувальні команди з Хорватії, Словенії, Чорногорії та Сербії вже були розгорнуті на вихідних. Вони шукають зниклих безвісти і розбирають завали, щоб допомогти відновити життєво важливу інфраструктуру.
Крім того, ЄС також мобілізував надзвичайні запаси, такі як предмети для укриття з Албанії, Угорщини, Чорногорії, Румунії та Туреччини.
„Ми також надаємо високоякісні супутникові знімки через нашу супутникову систему Copernicus, щоб допомогти місцевій владі оцінити збитки, завдані повенями”, – йдеться у повідомленні.
Комісар з управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич висловив вдячність за численні пропозиції Боснії і Герцеговині: „Я дякую всім країнам, які активізувалися на підтримку Боснії і Герцеговини. Це сильний прояв солідарності ЄС у час великої потреби”.
