Єврокомісарка з управління кризовими ситуаціями Аджа Лябіб анонсувала „стратегію готовності” Європейського Союзу, частиною якої буде розробка планів реагування на кризові ситуації для кожного домогосподарства.
Про це вона сказала в інтервʼю AFP, повідомляє „Європейська правда”.
За словами Лябіб, у Єврокомісії прагнуть, щоб кожен громадянин ЄС мав запаси на перші 72 години кризової ситуації – конфлікту чи стихійного лиха.
„Знання того, що робити в разі небезпеки, програвання різних сценаріїв – це також спосіб запобігти паніці”, – пояснила комісарка, нагадавши про дефіцит туалетного паперу в перші дні пандемії COVID-19.
У межах „стратегії готовності”, яку Єврокомісія представить офіційно 26 березня, домогосподарства закличуть запастися десятком речей, зокрема сірниками, документами на посвідчення особи у водонепроникному чохлі, бутильованою водою та енергетичними батончиками.
Крім того, ЄС хоче сприяти проведенню „національного дня готовності”, спрямованого на забезпечення виконання країнами-членами своїх планів, сказала Лябіб.
„Стратегія готовності” ґрунтується на рекомендаціях звіту, представленого Європейській комісії колишнім президентом Фінляндії Саулі Нііністьо наприкінці 2024 року, та прикладом нордичних країн, які вже тривалий час публікують інструкції з виживання в кризових умовах для громадян.
Середня прогнозована тривалість життя при народженні громадян ЄС в 2023 році збільшилася на 0,8 року в порівнянні з попереднім роком, до 81,4 року, перевищивши рівень, який був до епідемії коронавірусу, йдеться в опублікованому в п’ятницю звіті Євростату, статистичного відомства Європейського Союзу.
За даними офісу ЄС, найвища очікувана тривалість життя при народженні в ЄС за останні два десятиліття була досягнута в 2019 році, коли прогнозована тривалість життя становила 81,3 року, що на 3,7 року більше, ніж у 2002 році. Після спалаху епідемії коронавірусу цей показник знизився до 80,4 року в 2020 році і 80,1 року в 2021 році, нагадали фахівці.
Звіт засвідчив, що, як і в попередньому році, очікувана тривалість життя в 2023 році була найвищою в регіоні Мадрида, столиці Іспанії, – 86,1 року. За Мадридським регіоном слідував регіон Тренто в Італії (85,1 року), потім Аландські острови у Фінляндії (85,1 року), а потім провінція Наварра в Іспанії та регіон навколо Больцано в Італії (обидва – 85 років).
На противагу цьому, найнижчі показники очікуваної тривалості життя при народженні були зафіксовані в трьох регіонах Болгарії (від 73,9 до 75,2 років), а також у регіоні Північної Угорщини та заморському регіоні Майотта у Франції (обидва – 74,9 року).
За даними Євростату, середня очікувана тривалість життя при народженні в Угорщині в середньому становила 76,7 року, коливаючись від 74,9 до 78,9 року, залежно від регіону. У звіті наводяться дані про очікувану тривалість життя при народженні населення семи угорських регіонів і Будапешта. У Західно-Задунайському регіоні цей показник збільшився з 76,9 у 2022 році до 77,4 у 2022 році. У Пештському регіоні він також зріс із 76,7 у 2022 році до 77,4 у 2022 році. Як у Південному, так і в Центральному Придунав’ї середня очікувана тривалість життя при народженні зросла до 76,7 року в 2023 році з 75,8 у попередньому році. У регіоні Південної Великої рівнини вона зросла до 76,2 у 2022 році із 75,5 у 2022 році. У регіоні Північної Великої рівнини вік збільшився з 75 у попередньому році до 75,7. У Північноугорському регіоні очікувана тривалість життя при народженні становила 74,7 року в 2022 році порівняно з 74,1 року в попередньому році, а в Будапешті – 78,8 року порівняно з 78,1 року в попередньому році.
В ЄС середня очікувана тривалість життя при народженні для жінок у 2023 році зросла з 83,3 року в попередньому році до 84 років у 2023 році, все залишилося на тому рівні, що і в 2019 році, до епідемії коронавірусу. Для чоловіків цей показник становив 78,7 року в 2023 році порівняно з 77,9 року в попередньому році, що на 0,2 року більше, ніж у 2019 році.
Хоча очікувана тривалість життя при народженні для жінок, народжених в країнах – членах ЄС у 2023 році, була на 5,3 року вищою, ніж для чоловіків, між країнами існували відмінності. Латвія лідирує, де очікується, що жінки житимуть на 10,1 року довше, ніж чоловіки. За нею йдуть Литва, де різниця становить 9 років, і Естонія, де вона становить 8,8 року. Найменша різниця в Нідерландах (3 роки), за ними йдуть Швеція і Люксембург (3,3 роки).
В Угорщині очікувана тривалість життя при народженні для жінок зросла з 79,3 року в 2022 році до 79,9 року, а для чоловіків – з 72,6 року в 2022 році до 73,4 року, згідно зі звітом Євростату.
[type] => post [excerpt] => Середня прогнозована тривалість життя при народженні громадян ЄС в 2023 році збільшилася на 0,8 року в порівнянні з попереднім роком, до 81,4 року, перевищивши рівень, який був до епідемії коронавірусу, йдеться в опублікованому в п'ятницю звіті Єв... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1742130900 [modified] => 1742136061 ) [title] => За даними Євростату, середня тривалість життя європейців зросла [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235583&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 235336 [uk] => 235583 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 235337 [image] => Array ( [id] => 235337 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [original_lng] => 93409 [original_w] => 720 [original_h] => 480 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/nyugger.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1529 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 235337 [_edit_lock] => 1742128861:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 584109 [2] => 43 [3] => 574 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Статті [3] => Цікаве ) [tags] => Array ( [0] => 294 [1] => 27352 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => життя ) ) [2] => Array ( [id] => 234950 [content] =>
Станом на січень 2025 року 4,3 млн українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Найбільше біженців прийняли Німеччина (27,3%), Польща (23,2%) та Чехія (9,2%).
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які виїхали з країни через повномасштабне вторгнення росії, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу.
Про це повідомляє офіційний сайт Європейського Союзу.
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС
– йдеться у повідомленні.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:
Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
Польща (993 015; 23.2%);
Чехія (394 985; 9.2%).
У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).
Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).
Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:
Данія (-2 245; -6.1%);
Франція (-660; -1.1%);
Австрія (-420; -0.5%);
Литва (-155; -0.3%).
Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.
Хто саме отримує тимчасовий захист
Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.
Загроза ескалації війни в Україні та припинення військової підтримки з боку США змушують країни Європейського Союзу готуватися до нового масового потоку українських біженців.
Про це повідомляє Politico.
За даними видання, Європейські країни готуються до можливого значного збільшення кількості українських біженців, якщо війна в Україні загостриться, а допомога США буде припинена.
“Якщо Путін ще більше загострить цю війну і американська підтримка зникне, і якщо це призведе до збільшення потоку біженців… нам потрібен обов’язковий розподіл біженців з України по всьому ЄС відповідно до справедливого механізму”, – заявила міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер.
Водночас вона зазначила, що наразі не очікує нового великого напливу біженців і що це “лише сценарій”, який мають обговорити міністри. “Німеччина підтримуватиме Україну доти, доки триватиме жахливий напад Путіна”, – підкреслила вона.
Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, коментуючи можливість нової хвилі біженців, заявив, що його країна вже “зробила свій внесок” і тепер зосереджуватиметься на інтеграції людей, які вже там.
“На душу населення Австрія очевидно прийняла більше (біженців – ред.), ніж багато інших країн”, – сказав Карнер журналістам.
У грудні минулого року, за даними Євростату, понад 4,3 мільйона українців перебували під тимчасовим захистом у європейських країнах. Найбільше біженців прийняли Німеччина, Польща та Чехія.
Держави Євросоюзу можуть надати Україні доступ до своєї зони роумінгу ще до завершення цієї весни. Але спочатку потрібна схвальна оцінка Єврокомісії.
Про це заявив єврокомісара з питань досліджень та інновацій Єкатерини Захарієвої на спільному засіданні уряду України і Єврокомісії в Києві.
За словами Захарієвої, Єврокомісія зараз розглядає питання інтеграції України в законодавство ЄС щодо роумінгу. Наступного місяця ЄК оприлюднить оцінку щодо приєднання України до роумінгової зони ЄС.
„Наступного місяця ми оприлюднимо нашу оцінку, і якщо вона буде позитивна, ми запропонуємо державам-членам надати Україні доступ до зони роумінгу ЄС. Сподіваємося, що процес завершиться вже цієї весни”, – зазначила єврокомісар.
Захарієва додала, що інтеграція України в єдину роумінгову зону ЄС є одним із перших досягнень у межах Плану пріоритетних дій у співпраці з Україною.
Після того, як цей процес завершиться, українці матимуть ті ж самі переваги у роумінгу, що й жителі країн ЄС на території Євросоюзу.
Єврокомісар додала, що це стало можливим завдяки швидкому узгодженню законів України із європейськими законами про цифрові послуги та про цифрові ринки.
Додамо, що у квітні 2022 року телекомунікаційні оператори ЄС та України вперше підписали спільну заяву. У ній вони зобов’язалися докладати скоординованих зусиль для забезпечення та стабілізації доступного або безкоштовного роумінгу та міжнародних дзвінків між ЄС та Україною.
Європейські країни, які підтримують відправку в Україну своїх військових для контролю безпеки після війни, готові потенційно направити 25-30 тис. солдатів.
Про це пише The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами чотирьох співрозмовників видання, чисельність імовірного військового контингенту розкрили у відповіді на лист США, у якому Штати просили країни ЄС деталізувати можливості для підтримки Києва.
У матеріалі йдеться: нині держави Європи готові забезпечити декілька бригад для ймовірної дислокації на території України – орієнтовно від 25 тис. до 30 тис. військовослужбовців.
Джерела акцентують, що війська не розміщуватимуть на лінії зіткнення – вони будуть готові до демонстрації сили, якщо рф знову нападе. Водночас європейські солдати можуть мати більше підкріплення за межами України „у випадку, якщо їм потрібно буде швидко нарощувати сили і просуватися”.
WP пише, що найбільш ретельне військове планування щодо цього здійснила Франція, яка, як зазначено, може спрямувати майже 10 тис. військових.
„Хоча інші європейські союзники досі були більш неспокійними або стикалися з проблемами щодо обмеження військових сил”, – додають у матеріалі з посиланням на двох чиновників.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС, станом на 31 грудня 2024 р., мають 4,3 млн осіб, які залишили Україну внаслідок війни з рф.
Такі дані оприлюднив 10 лютого Євростат, повідомляє Укрінформ.
Серед країн ЄС найбільше отримувачів статусу тимчасового захисту з України прийняли Німеччина (1 161 450 осіб; 27,3% від загальної кількості), Польща (991 630; 23,3%) та Чехія (388 625; 9,1%).
Порівняно з кінцем листопада 2024 року, загальна кількість осіб з тимчасовим захистом на кінець грудня в ЄС зросла на 25 590 (+0,6%). Найбільше абсолютне зростання кількості отримувачів тимчасового захисту спостерігалося в Німеччині (+8 830; +0,8%), Польщі (+3 705; +0,4%) і Чехії (+3 435; +0,9%). Водночас скорочення їх кількості зафіксували в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) та Франції (-595; -1,0%).
Станом на 31 грудня, понад 98,3% отримувачів тимчасового захисту в ЄС були громадянами України. Майже половину одержувачів становили дорослі жінки (44,8%), діти – майже третину (31,9%), дорослі чоловіки – 23,2% від загальної кількості.
У відомстві розповіли, що протягом двох років проводилася робота за участі народних депутатів України, представників Мінфіну і Державної митної служби України, операторів газотранспортної системи і газосховищ, експертного середовища, громадянського суспільства та виробників біометану щодо внесення змін до законодавства України, пов’язаного зі здійсненням митного контролю та митного оформлення біометану.
„У сучасних умовах питання енергетичної безпеки та екологічної стійкості набувають надзвичайної важливості для України. Біометан, як екологічно чистий і відновлювальний енергоносій, стає стратегічним ресурсом для розвитку національної економіки та забезпечення енергетичної незалежності нашої країни”, – йдеться у повідомленні.
У митниці зазначили, що трубопровідний експорт біометану відкриває нові перспективи для стабільного постачання екологічно чистого газу до Європи.
„Україна має величезний потенціал для виробництва біометану та може бути важливим постачальником зеленої енергії на європейському ринку. Це ще один крок до сталої енергетики та економічного зростання, ще один доказ нашої стійкості та готовності до інновацій”, – заявили у службі.
Кількість мігрантів, які в’їжджають до Європейського Союзу нелегальними шляхами, скоротилася в цілому на 38% у 2024 році, досягнувши найнижчого рівня з 2021 року.
Про це повідомило у вівторок прикордонне агентство ЄС Frontex, передає „Європейська правда”.
„Нові попередні дані Frontex свідчать про значне зниження на 38% кількості нелегальних перетинів кордону з ЄС у 2024 році, досягнувши найнижчого рівня з 2021 року, коли на міграцію все ще впливала пандемія COVID”, – йдеться у повідомленні агенції.
Однак кількість людей, які перетинають кордони ЄС з Білоруссю та Росією, підскочила на 192% до 17 тисяч, повідомляє Frontex.
Значна кількість мігрантів або шукачів притулку також прибула з Сирії, Афганістану, Єгипту та африканських країн, навіть незважаючи на зміну маршрутів до ЄС.
Нелегальна міграція стала ключовим питанням європейської політики, оскільки багато ультраправих і популістських партій використовували її на нещодавніх і майбутніх виборах, в тому числі в Німеччині наступного місяця, обіцяючи посилити боротьбу з міграцією.
Frontex заявив, що зниження кількості нелегальних перетинів кордону до трохи більше ніж 239 тисяч минулого року відбулося завдяки активізації співпраці ЄС і партнерів у боротьбі з контрабандними мережами.
За даними Frontex, загальне скорочення нелегальної міграції відбулося в основному за рахунок різкого падіння на 59% кількості прибулих центрально-середземноморським маршрутом через зменшення кількості виїздів з Тунісу та Лівії, а також на 78% на західно-балканському маршруті завдяки рішучим зусиллям країн регіону, спрямованим на зупинення потоку мігрантів.
Натомість на 14% більше, до 69 400 випадків, було зафіксовано спроб нелегального перетину кордону на східному середземноморському маршруті через нові коридори зі східної Лівії, де переважають мігранти з Сирії, Афганістану та Єгипту.
Також на 18% зросла кількість мігрантів, які прямують західноафриканським маршрутом до Канарських островів: минулого року їхня кількість сягнула майже 47 тисяч, що було зумовлено виїздом з Мавританії.
„Хоча у 2024 році відбулося значне скорочення кількості нелегальних перетинів кордону, це також висвітлило нові ризики і зміну динаміки”, – сказав голова Frontex Ганс Лейтенс.
Авіакомпанія Ryanair просить владу країн Європи встановити обмеження на кількість алкогольних напоїв, придбаних в аеропортах, через інциденти із п’яними пасажирами.
Авіакомпанія закликала європейську владу додатково обмежити продаж алкоголю, щоб пасажири не випивали надмірно перед посадкою на літак.
Як зазначається, авіакомпанії мають право відмовити в посадці нетверезим людям, однак тепер Ryanair хоче зобов’язати пасажирів показувати посадкові талони, коли вони купують алкоголь в барах і пабах аеропорту, так само як і в магазинах безмитної торгівлі.
„Настав час, щоб влада ЄС вжила заходів щодо обмеження продажу алкоголю в аеропортах”, – йдеться в повідомленні компанії.
Представники Ryanair кажуть, що коли рейси затримуються, пасажири випивають надмірну кількість алкоголю. У компанії очікують, що нові правила зроблять польоти безпечнішими.
Авіаперевізник вже судиться з невідомим пасажиром на суму €15 тис., намагаючись відшкодувати витрати. У квітні 2024 року рейс з Дубліну до Лансароте перенаправили в португальське місто Порту через поведінку чоловіка, який перебрав алкоголю.
Зазвичай екіпажі мають право не подавати алкоголь, але у Ryanair стверджують, що більшою проблемою є те, що люди напиваються в самих аеропортах перед тим, як зійти на борт.
