У брюссельському Інституті імені Ференца Ліста вже традиційно щороку в листопаді проводять День Закарпаття. І цього разу він також не залишився поза увагою. Захід десять років тому започаткувала Андрея Бочкор, перша депутатка Європарламенту з Закарпаття. Мета – привернути увагу до угорської громади Закарпаття, до буднів, позначених війною, а також – із прагненням представити фрагменти місцевого угорського образотворчого та театрального мистецтва.
У Європейському парламенті відбулася конференція на тему «Стійкість закарпатських жінок в Україні – загрози психічному здоров’ю жінок». У центрі уваги заходу були виклики, з якими змушені стикатися жінки, що живуть у воєнних умовах, зокрема представниці закарпатської угорської громади. На зустрічі експерти, політики та представники громадських організацій обговорили, які конкретні кроки можна зробити, як не лише словами, а й реальними діями підтримати жінок, що несуть тягар повсякденного життя.
Ініціаторка конференції, дерутатка Європарламенту закарпатського походження Вікторія Ференц, вітаючи учасників, наголосила: допомогти жінкам із Закарпаття, які щодня відчувають наслідки війни (незалежно від того, залишилися вони вдома чи перебувають в Угорщині), – наш моральний обов’язок. «Тільки мир може забезпечити довгострокове вирішення проблем психічного здоров’я», – зазначила євродепутатка, додавши, що надзвичайно важливі саме системна підтримка та конкретні дії. «Необхідно не лише говорити про допомогу, а й реально її надавати», – підкреслила Вікторія Ференц.
У свою чергу, Олівер Варгеї у відеозверненні запевнив учасників конференції, що ЄС приділяє особливу увагу психічному здоров’ю своїх громадян. Єврокомісар з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів повідомив, що в межах програми EU4Health надається підтримка тим, хто перебуває під найбільшим тиском, зокрема жінкам в Україні, у тому числі на Закарпатті.
Представниця Угорської реформатської служби допомоги Вікторія Катона ознайомила з роботою організації, котра допомагає нужденним як в Угорщині, так і за її межами. За її словами, прийняття своєї вразливості – це не слабкість, а перший крок до зцілення та єднання. «Ми забули, як бути слабкими, але саме це робить нас людьми», – зауважила пані Вікторія.
Емьоке Берґгауер-Олас у своїй презентації проаналізувала повсякденні кризи закарпатських жінок. За словами доцентки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, кризові ситуації можуть створювати не лише труднощі, а й можливості для духовного оновлення, якщо супроводжуються відповідними емоційно орієнтованими стратегіями подолання. Програми психологічної підтримки відіграють у цьому плані надзвичайно важливу роль, підсумувала голова Закарпатського угорського товариства спеціалістів психічного здоров’я.
Петрі Бернадет, уповноважена міністра угорського уряду, зазначила, що духовні та культурні потреби закарпатської угорської громади заслуговують на особливу увагу: «Духовне відродження не може функціонувати без культурної ідентичності». Вона закликала враховувати відмінності між регіонами під час надання підтримки, інакше ті, хто найбільше її потребує, можуть залишитися без уваги.
Останньою на заході виступила Маргарита де ла Піза Карріон, членкиня депутатської групи «Патріоти за Європу», яка долучилася до слів попередніх доповідачів і запевнила в подальшій підтримці жертв російсько-української війни.
Меседж конференції був чітким: психічне здоров’я жінок – це не лише індивідуальна, а й соціальна та моральна відповідальність. Підтримка та увага до жіночого населення в охоплених війною регіонах не повинні бути під питанням, адже це важливі завдання європейської спільноти.
Європейський парламент у середу прийняв законопроєкт про штучний інтелект (ШІ), спрямований на захист основних прав, демократії, верховенства права та екологічної стійкості від штучного інтелекту (ШІ) з високим ступенем ризику, а також на стимулювання інновацій, ідеться в повідомленні органу ЄС.
Нові правила забороняють застосування штучного інтелекту, яке може порушувати права громадян. Приклади включають біометричну категоризацію на основі конфіденційних персональних даних або створення баз даних розпізнавання осіб з використанням зображень облич, які не були цілеспрямовано завантажені з інтернету чи замкнутих телевізійних мереж. Крім того, забороняють використання систем машинного розпізнавання емоцій на робочому місці та в школах, а також штучного інтелекту для класифікації громадян відповідно до їхнього соціального класу або походження та систем, які можуть впливати на поведінку людей чи користуватися їхньою вразливістю.
Системи віддаленої біометричної ідентифікації (RBI) не доступні для правоохоронних органів, за деякими винятками. RBI в режимі реального часу буде використовуватися лише за умови дотримання суворих гарантій. Наприклад, обмежена в часі та географії, за наявності спеціального судового або адміністративного дозволу. Вони можуть бути використані, зокрема, для пошуку зниклих безвісти або для запобігання терористичним атакам. Використання таких систем ex-post, після того, як злочин було встановлено, вважається високоризикованим і тому вимагає судового дозволу.
Інші системи штучного інтелекту з високим ступенем ризику також підпадають під чіткі зобов’язання. До них належать, наприклад, критична інфраструктура, освіта і навчання, працевлаштування, основні приватні й державні послуги, правоохоронні органи, управління міграцією і кордонами, правосуддя і певні системи демократичних процесів. При використанні таких систем необхідно оцінювати і зменшувати ризики, вести журнали використання та забезпечувати людський нагляд. Громадяни матимуть право скаржитися на системи штучного інтелекту й отримувати роз’яснення щодо рішень, які впливають на їхні права на основі систем штучного інтелекту з високим ступенем ризику.
Системи ШІ загального призначення і моделі ШІ, які вони використовують, повинні відповідати вимогам прозорості, включаючи авторське право ЄС і публікацію детальних резюме контенту, що використовується для навчання. До високопродуктивних моделей ШІ, які становлять системні ризики, застосовуються додаткові вимоги, зокрема щодо проведення оцінювання моделей, оцінки та зменшення системних ризиків, а також повідомлення про інциденти.
Згідно з новим законодавством, у державах – членах ЄС має бути створене регуляторне середовище для випробувань і тестування в реальних умовах із залученням МСП та стартапів, щоб забезпечити виведення на ринок зрілих і протестованих інноваційних систем штучного інтелекту.
Остаточний текст закону ще має бути офіційно затверджений Радою держав – членів ЄС та опублікований в «Офіційному віснику ЄС». Регламент набуде чинності на 20-й день після публікації.
Євродепутати підкреслили, що нові правила орієнтовані на людей, зосереджені на захисті прав споживачів, дозволяючи при цьому впроваджувати інновації та використовувати економічні можливості. «Для нас завжди було пріоритетом те, що регулювання ЄС у сфері ШІ повинно не тільки зосереджуватися на безпеці людей і враховувати ризики, пов’язані з використанням ШІ, а й забезпечувати рівні умови для цифрових МСП», – заявили депутати Європарламенту.
Зокрема Едіна Товт зазначила: «Важливо, щоб розробка і використання ШІ в Європі залишалися під контролем людини, були безпечними, прозорими та недискримінаційними, а також слугували добробуту суспільства і навколишнього середовища».
