Громадська організація «Про культура Субкарпатіка» провела у Великоберезькому будинку-музеї майстер-клас, який створює передсвяткову атмосферу очікування в час Адвенту. У заході взяли участь учні Яношівського ліцею. Одним із провідних напрямів діяльності організації, яка ставить собі за мету відродження та передачу традицій, є підготовка до одного з найважливіших християнських свят – Різдва. Мета зустрічі – ознайомити дітей з традиціями, пов’язаними з різдвяними святами, а також створення атмосфери передчуття свята, – зазначила Адель Гал, координатор програм Великоберезького будинку-музею.
У Берегові вже традиційно історичні церкви, громадські організації та міська влада об’єднують зусилля, щоб гідно провести період адвентового очікування. Адвент у місті — це час єдності, спільної молитви та духовного оновлення, коли громада готується до Різдва, що приносить мир і любов у кожен дім.
На головній площі, поруч із різдвяно-новорічною ялинкою, 30 листопада зібралися мешканці міста, щоб урочисто запалити першу свічку Адвенту – свічку Надії. Це світло стало символом перемоги добра над темрявою та надії, яка веде крізь труднощі й випробування.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS) традиційно відкрила адвентський період у Берегові в межах програми «Спільний Адвент». Із 2015 року на центральній площі міста збираються керівники Берегова, священнослужителі, громадські активісти та родини, щоб разом розпочати час духовного приготування до Різдва. Цьогорічний старт відбувся у співпраці з Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці ІІ.
Святковий захід відкрив проректор Університету Ракоці Олександр Бергхауер, який нагадав, що вже десять років берегівська громада зберігає цю традицію. Попри виклики сучасності – пандемію, війну та економічні труднощі, дух єдності залишається незмінним.
«Коли ми разом запалюємо цю свічку, ми посилаємо одне одному та світу сигнал віри, що надія не може згаснути», – сказав Бергхауер, побажавши громаді миру та внутрішнього оновлення протягом адвентських тижнів.
Керівний консул Генерального консульства Угорщини в Берегові Іштван Буцко підкреслив глибоку символіку першої свічки: «Це полум’я маленьке, але достатньо сильне, щоб принести світло в темряву, тепло в серця та надію в повсякдення».
Він також висловив сподівання, що Україна якнайшвидше віднайде мир, а громади зможуть повернутися до спокійного життя.
Після промов першу адвентську свічку разом запалили координаторка PCS Крістіна Молнар, проректор Олександр Бергхауер та консул Іштван Буцко.
У завершальній частині церемонії представники історичних церков Берегова – римо-католицький парох Янош Молнар, греко-католицький священник Іштван Мароші та реформатський пастор Ференц Тарацкезі – піднесли спільні молитви та попросили Божого благословення для міста й усіх присутніх. Їхні слова стали духовним нагадуванням про сенс Адвенту: підготовку серця до приходу Христа, світла й миру.
Організатори повідомили, що наступної неділі другу адвентську свічку запалять представники Берегівської міської ради та римсько-католицької парафії.
PCS та партнери запрошують мешканців і гостей міста долучатися до спільної адвентської молитви, співів та згуртованої громади, яка вже десять років підтримує цю світлу та важливу традицію.
У першу неділю Адвенту громади сіл Яноші та Балажер разом запалили першу свічку на вінку, яка символізує віру.
Староста сіл Єлизавета Бакош, вітаючи присутніх на затишному заході, наголосила, що в час передріздвяного очікування саме віра – та надійна опора, до якої кожен може повернутися.
«Ця свічка нагадує, що посеред змін та невизначеності світу завжди є одне певне – віра, яка підтримує, надихає та веде. Бажаю, щоб ця свічка зміцнила нашу віру в те, що світло завжди перемагає темряву», – зазначила вона.
Коротку літургію провів очільник греко-католицької парафії Міклош Еґреші. Після благословення Єлизавета Бакош урочисто запалила першу свічку адвентового вінка.
Захід завершився спільним співом, який ще більше підкреслив атмосферу передріздвяного очікування та єдності громади.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica (PCS) 5 грудня провела передріздвяне заняття для дітей у Великоберезькому будинку-музеї.
У християнському культурному колі Адвент, який триває від найближчої до дня Андрія (30 листопада) неділі – першої неділі Адвенту – до 25 грудня, дня народження Ісуса Христа, є часом приготування до Різдва.
Слово походить від латинської фрази «adventus Domini», що означає «пришестя Господа». Раніше в деяких регіонах цей період називали «малим постом». Символом Адвенту є адвентовий вінок, який зазвичай плетуть із соснових гілок, і щонеділі на ньому запалюють одну з чотирьох свічок. Свічки символізують світло, яке поширюється через народження Ісуса, а також віру, надію, любов і радість.
Цьогоріч день Андрія був останнім днем перед першою неділею Адвенту. Період очікування пов’язується з кількома важливими днями: днем Варвари, днем Святого Миколая та днем Луки, які також пов’язувалися із гаданнями щодо врожаю, погоди та судженого.
Цього разу на заняття у Великоберезький будинок-музей завітали учні Дийдянської гімназії. Представниця громадської організації Pro Cultura Subcarpathica, координаторка будинку-музею Адель Ґал ознайомила дітей зокрема з народними звичаями періоду Адвенту. Відтак школярі заспівали щедрівки, що підкреслило святкову атмосферу заняття. Учні долучилися і до майстер-класу з рукоділля – виготовляли різдвяні декорації з природніх матеріалів. Незважаючи на відсутність електрики, захід відбувся в гарному настрої, адже діти із задоволенням майстрували у світлі вогню свічок. Крім столових прикрас, діти загортали цукерки на ялинку, виготовлені з горіхової маси, карамелізованого цукру тощо, замість різноманітних ароматизованих цукерок, поширених сьогодні.
Дітей залучили і до приготування традиційних різдвяних смаколиків, які випікали у печі. Наприкінці заняття всі разом скуштували здобні рулети з маком, горіхом і кисломолочним сиром. Захід завершили спільним співом.
Основна мета будинку-музею – незважаючи на важкі часи, внести в будні гостей закладу святкову атмосферу. Організатори прагнули підкреслити, що період Адвенту – це можливість підготуватися до свята, відпустити проблеми та, відірвавшись від звичної буденної рутини, трохи сповільнити темп і приділити більше уваги один одному.
«Програма побудована на атмосфері свята, Різдва. Важливо трохи прикрасити як власну душу, так і навколишнє середовище. Виготовленими різдвяними прикрасами зі свічками ми також вносимо трохи світла в повсякденне життя», – зазначила Адель Ґал, додавши що наступні два заняття у Великоберезькому будинку-музеї теж будуть присвячені цій меті.
За ініціативи та підтримки місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) у центрі села Велика Добронь, на площі перед реформатською церквою, уперше встановили адвентовий вінок.
1 грудня, у першу неділю Адвенту, після богослужіння свічку віри на вінку запалили голова Великодоброньського осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді та його дружина.
Пастор реформатської церкви Андраш Коложі попросив Божого благословення на учасників заходу. «Сьогодні ми стали частиною чогось особливого, можна сказати, історичного моменту для Великої Доброні. Адже в селі вперше було встановлено громадський адвентовий вінок, і ми запалюємо на ньому першу свічку. Цей вогонь – не просто світло свічки, а й символ нашої віри, надії та єдності. У ці важкі часи, коли темрява оточує нас не лише духовно, але часто й фізично, це полум’я має особливе значення. Перша свічка на адвентовому вінку – це свічка віри», – зазначив пастор. З Біблії він процитував пророка Ісаю.
Учні Великодоброньського ліцею представили короткий тематичний виступ, який підготували з ними директорка Берта Катона-Миронова, вчителька Валерія Уска та кантор Шандор Баті.
Від організаторки події Єви Сані ми дізналися, що кожної неділі до Різдва щоразу інша організація чи установа зобов’язалися здійснювати церемонію запалення наступної свічки. Наприклад, 8 грудня це зроблять представники місцевої адміністрації, зокрема голова Великодоброньської територіальної громади Ференц Надь, та вихованці школи мистецтв, які підкреслять атмосферу заходу своїм виступом.
У місті Берегово історичні церкви, громадські організації та керівники міста вже традиційно спільно реалізовують програми, організовані в період адвентового очікування.
Адвент у Берегові – це час єдності, спільних молитов і очікування Різдва, що приносить мир і любов у кожен дім.
На головній площі Берегова, біля різдвяно-новорічної ялинки, зібралися містяни, щоб урочисто запалити першу свічку Адвента – свічку Надії. Ця подія стала символом світла, яке завжди перемагає темряву, та Надії, що веде нас у майбутнє, навіть у найскладніші часи.
Першу адвентну свічку разом запалили міський голова Берегова Золтан Бабяк з духовним служителем римо-католицької громади Яношем Молнаром.
Під час урочистого заходу прозвучали проникливі слова та духовне благословення. Різдвяні пісні, що лунали на площі, створили затишну атмосферу, нагадуючи про наближення свята. Запалено першу свічку Адвенту.
«Попри всі труднощі сьогодення ми продовжуємо плекати традиції, адже вони дарують нам віру, що майбутнє буде світлим і радісним», – зазначив міський голова Золтан Бабяк у своєму зверненні.
Наприкінці церемонії представники історичних церков, зокрема, римо-католицький парох Берегова Янош Молнар, греко-католицький священник Іштван Мароші та пастор Берегівської реформатської церкви Ференц Тарацкезі просили Божого благословення на життя присутніх.
Адвент
Адвент – час радісного очікування, що передує Різдву Христовому. В цей час триває приготування до свята.
Духовний сенс Адвента – подвійний. По-перше, це час радісного очікування, період приготувань до святкування Різдва, по-друге, час для роздумів про прийдешнє друге пришестя Христа.
Основними кольорами Адвента під час прикрашання вінків, різдвяних прикрас є червоний (як символ крові Христа) та зелений (символ вірності вірян Христу і його вірності вірянам, символ надії).
Однією з найвідоміших традицій, що стосуються Адвента, є «віночок Адвента» – вінок з ялинових гілок. У першу неділю запалюють одну свічку, в другу – дві, і так далі, з кожним днем стає щораз світліше. У день Різдва Христового запалюють усі свічки, символізуючи тим самим світле свято. Такими вінками прикрашають як церкви, так і помешкання вірян.
Кожна з чотирьох неділь Адвента має певну тематику, відтворену в євангельських недільних читаннях Письма на богослужінні.
Перша неділя – залізний або вишневий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка – символ прийдешнього пришестя Ісуса Христа.
У цей день запалюють першу свічку у вінку Адвента – свічку Пророцтва. Вона символізує старозавітні пророцтва пришестя Спасителя. Перша неділя Адвенту вважається початком нового літургійного (церковного) року.
Друга неділя — мідний або бузковий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка — Івана Хрестителя.
Це світлий символ приготування до зустрічі немовляти Христа.
Третя неділя — срібний або бузковий Адвент. Запалюють червону або рожеву свічку. Свічка — пастухів-вівчарів.
А в третю неділю Адвента допускаються прикраси рожевого кольору. Рожевою може бути і свічка вівчарів.
Четверта неділя — золотий або каштановий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка — ангельська свічка або свічка останнього пришестя у славі з усіма ангелами.
У цей день запалюють перші три свічки і приєднують останню -ангельську свічку. Вона означає останнє пришестя Спасителя у славі з усіма ангелами, щоб взяти всіх істинно віруючих з собою на небеса.
У третю неділю Адвенту на центральній площі Берегова запалили третю свічку на вінку – символ радості.
У рамках серії заходів «Спільний Адвент», започаткованої 8 років тому за ініціативи Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та громадської організації Pro Cultura Subcarpathica, щонеділі на адвентському вінку в центрі Берегова чергову свічку з разом з історичними церквами запалюють різні організації. Третя неділя традиційно за Товариством угорської культури Закарпаття та греко-католицькою церквою.
«Сьогодні ми запалюємо третю свічку адвентського вінка, і це свідчить про те, що в місті живе багато мешканців, які зберігають християнські традиції та цінності», – зазначив під час виступу голова Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін. «Справжня радість – це спільна радість, спільне святкування! Люди шукають джерело радості, а хто шукає, той знаходить його в народженні Ісуса», – наголосив він.
«Що таке справжня радість? Коли ми запалювали першу свічку, по дорозі сюди я слухав радіо і в ефірі була програма, де в дошкільнят питали, який вони хочуть подарунок на Різдво, чому б зраділи найбільше. Переважна частина з них відповіли, що найбажанішим подарунком було б повернення додому тата й можливість усім разом зустріти свято».
«Відчуття повної радості затьмарює біль війни, пошматованих родин. Наше завдання тут, в Україні, наш обов’язок – берегти світло Адвенту, підтримувати надію та віру в любов. Послання Різдва полягає в тому, щоб зрозуміти, наскільки великою є любов, яку ми отримуємо від Бога. Нехай вогонь свічки стане символом миру. Нехай наше Різдво буде тихим, як биття сердець, мирним, як падаючий сніг, гарним, як сяйво свічки, і радісним, як дитячий сміх», – підсумував Йожеф Шін, побажавши всім щасливого та мирного Різдва.
Священник греко-католицької церкви Іштван Мароші наголосив на зміцнювальній силі спільноти. «Наші зустрічі, рукостискання, погляди в очі, посмішки одне одному підсилюють душу людини», – підкреслив він. «Це неділя радості. Може виникнути думка, що в нас немає приводу для неї, але в християн є підстави радіти, адже ми чекаємо на Різдво Христове. І не слід забувати, що радість – це насамперед відчуття й усвідомлення того, що ми не самотні, що з нами Бог. Саме це може зробити радість справді дорогоцінною і справді живою в серці та душі християнина», – наголосив Іштван Мароші.
Відтак учасники заходу запалили третю свічку на адвентському вінку, після чого представники історичних церков – греко-католицький священник Іштван Мароші, настоятель Берегівської римо-католицької парафії Янош Молнар і пастор реформатської церкви Юлій Черніга – попросили Божого благословення на присутніх.
Атмосферу дійства підкреслив виступ студентів Греко-католицького коледжу ім. Елемира Ортутая та хору Берегівської греко-католицької парафії.
Запалення третьої свічки на адвентському вінку свідчить про те, що наближається Різдво – свято любові. Ця традиція в час його очікування призначена саме для того, щоб радість якнайшвидше сповнила наші серця й залишилася назавжди в житті родин.
В Берегові історичні церкви, громадські організації та керівники міста вже традиційно спільно реалізовують програми, організовані в період адвентового очікування. За організації ГО “Про Культура Субкарпатіка” та Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, 3 грудня була запалена перша свічка адвентового вінка.
На головній площі Берегова, біля новорічно-різдвяної ялинки, зібралися містяни, щоб урочисто запалити першу свічку Адвента.
Ілдика Орос, президентка ЗУІ, розповіла, що у 2015 році вперше відбулося запалення адвентської свічки, і відтоді проводять цей традиційний захід. «Щонеділі під час Адвента запалюємо спільно свічку, яка буде освітлювати наші душі до Різдва Христового. Протягом цього часу, можливо, ми можемо зробити внесок своїми молитвами та думками, а також підготуватися до великої події, на яку очікуємо з усім християнським світом. Приємно, що нас зібралося так багато, адже це також показує, як сильно ми хочемо, щоб нарешті між нами народилася любов. І давайте більше молитися, щоб мир прийшов з Ісусом», – звернулася пані Ілдика до присутніх.
Іштван Дебнар, виконуючий обов’язки консула Консульства Угорщини в Берегові, інтерпретував послання Генерального консула Йожефа Бачкаї.
У своєму виступі він зазначив, що програми, організовані в період Адвента, сприяють збереженню традицій: «За допомогою благодійних акцій можемо повернути первісне значення Різдва. Навіть у цей важкий період можемо трохи заспокоїтися і чекати народження Христа».
Першу адвентну свічку разом запалили президентка ЗУІ Ілдика Орос, консул Іштван Дебнар, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Куті та ректор ЗУІ Іштван Черничко.
Наприкінці церемонії представники історичних церков, зокрема, римо-католицький парох Берегова Янош Молнар, греко-католицький священник Іштван Мароші та пастор берегівської реформатської церкви Янош Маргітич просили Божого благословення на життя присутніх.
Захід продовжився адвентським концертом у ЗУІ, де виступив оркестр Школи мистецтв Бейла Бартока з Виноградова під художнім керівництвом Віктора Маруська. Також взяли участь хори художньої школи Бейла Бартока та художньої школи Золтана Кодаля з Берегова. У передсвятковому концерті прозвучали твори Пітера Мартіна, Миколи Леонтовича, Джона Вільямса, Франца Ґрубера та класичні різдвяні пісні. Присутні мали змогу насолодитися інструментальним та хоровим виконанням найпопулярнішої різдвяної пісні у світі «Щедрик» українського композитора М.Леонтовича.
Уже протягом багатьох років Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді надає закарпатським митцям можливість представляти свої твори. Цього разу в стінах дипломатичної установи відкрилася виставка робіт сучасних художників під назвою «Налаштовуючись на Адвент».
Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді проводить Адвент, сповнене надії та очікування. З наближенням свят разом із відомими закарпатськими художниками дипломатична установа намагається привнести трохи світла та затишної атмосфери в темряву сьогоднішнього нелегкого повсякденного життя, підтримуючи сферу культури Закарпаття. Послання періоду Адвенту відіграє особливо важливу роль у нинішньому світі, спустошеному війною. «Чудове завдання Адвенту – оживити спогади про добро і відчинити двері надії» (Папа Римський Бенедикт XVI).
Урочисте відкриття виставки відбулося 12 грудня в пообідній час.
Генеральний консул Йожеф Бочкаї, звертаючись до присутніх, насамперед зазначив, що це відкриття експозиції буде незвичайним, адже в неділю ми запалили третю свічку на адвентському вінку, і на його думку, після цього не варто оголошувати офіційну промову.
«Ми всі готуємося до Різдва, до народження Ісуса Христа, готуємося зовнішньо і духовно до цього великого дня. Ми вже прикрасили ялинку в Генконсульстві, але насправді найважливіша ялинка для нас – це наша духовна ялинка, яку сьогодні з великою радістю можемо прикрасити роботами українських та угорських художників Закарпаття. Адже вони цього року зробили дуже важливу справу: своїми роботами, аукціонами підтримали незалежність України, багато допомагали військовим і родинам переселенців. Сьогодні відкриттям цієї виставки ми хочемо подякувати їм», – наголосив Йожеф Бочкаї.
Відтак він зазначив, що для кожного художника під ялинкою підготовлена пляшка дуже смачного угорського вина, яке можна забрати після завершення відкриття експозиції. «Таким чином ми хочемо показати, що любимо їх та приділяємо їм увагу», – сказав Генеральний консул і подібним жестом висловив особливу подяку й журналістам, які протягом року висвітлювали події, що відбувалися в дипломатичній установі.
Заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, у свою чергу, зазначив, що в Ужгороді така гарна, сніжна, різдвяна погода є рідкістю. «Тут ялинка і в повітрі відчувається святкова атмосфера. Я не рахував, скільки виставок було організовано в Генконсульстві, але це дуже важлива робота для підтримки культури», – наголосив він, подякувавши керівникам і співробітникам дипломатичної установи за це, а також за згадку про військових. За словами керівника краю, ще до кінця року він поїде на передову й передасть їм те, що нині тут прозвучало.
Голова Закарпатської організації Національної спілки художників України Борис Кузьма назвав відрадним той факт, що співпраця між митцями та Генконсульством триває й надалі. «Мистецтво – це зброя, яка виконує свою благородну справу, і я переконаний, що воно вже багато зробило для настання миру в найближчому майбутньому. Ми сподіваємося та віримо в це», – наголосив художник. Він також розповів, що днями відкрилася виставка робіт закарпатських художників у Посольстві Угорщини в Києві. Йому зателефонував посол і повідомив, що дві роботи вже придбали. За його словами, це дуже відрадно і свідчить про те, що мистецтво живе й робить свою благородну справу.
Засновник Товариства мистецтва та культури Карпатського регіону Ласло Орі наголосив, що для нього велика честь бути присутнім на відкритті виставки. «Коли почалася війна, наше Товариство вирішило протистояти їй силою мистецтва в рамках проєкту «Пензлем за мир». У Будапешті була проведена виставка робіт художників України, зокрема Закарпаття, та Угорщини, відбулися пленери в селищі Пийтерфолво, експозиція в Угорському домі в Мукачеві. Ми зробили проєкт європейським і повезли картини в Німеччину. На превелику радість, бачимо можливість відправити роботи також у Брюссель», – повідомив він і передав різдвяне вітання художників із Німеччини, яким відомі закарпатські митці і які прагнуть надати всебічну підтримку народу України, закарпатським угорцям та українцям у цій складній ситуації: «На Різдво ми святкуємо народження Христа, який є джерелом життя. Бажаю, щоб це джерело було на Закарпатті, в Україні! Нехай знову буде життя і нарешті настане мир!»
Вітання від депутатського корпусу та керівництва Ужгородської міської ради передав заступник міського голови Василь Пинзеник. «Перший сніжний день зими повертає нас у дитинство, у миті святкового очікування, але сьогодні ми завдячуємо нашим воїнам за можливість думати про прийдешні свята в одній із найбезпечніших областей України», – зазначив він.
На виставці в Генеральному консульстві Угорщини в Ужгороді представлені картини Франциска Ерфана, Василя Габди, Агнеш Кулін, Бориса Кузьми, Петра Матла, Едуарда Приходька, Яноша Рейті, Сергія Біби, Степана Шолтеса, Василя Сочки, Василя Свалявчика та інших відомих художників, з якими протягом наступних тижнів можна ознайомитися після попереднього узгодження.
У селі Галабор у стінах Центру культури ім. Шарі Федак третьої неділі Адвенту діти представили тематичний виступ для батьків, рідних, знайомих та всіх місцевих жителів.
Пастор Елемер Дейнеш Жуковскі, процитувавши уривок з Євангелія від Матвія, провів паралель між подіями понад двотисячолітньої давнини – народженням Ісуса та втечею до Єгипту – і нинішнім періодом.
За його словами, як тоді сім’я Ісуса мусила тікати від небезпеки, так і сьогодні є багато сімей, які залишають своє родинне гніздо через війну, нестатки чи в надії об’єднатися з рідними. Але велика родина, церковна спільнота, чекає всіх назад, і коли небезпека мине, сподіваємося, що всі повернуться на батьківщину.
Після короткого боговшанування пролунали тематичні адвентські вірші й пісні у виконанні вихованців будинку культури та учнів релігієзнавства. Діти представили також вертепну виставу, народні пісні й танці.
На завершення дійства всі присутні отримали солодкі подарунки у вигляді плиток шоколаду, а також долучилися до невеликого пригощання.
Крім того, дітям вручили солодкі подарунки за виступ завдяки сприянню декана Берегівського церковного округу Міклоша Жуковського та місцевого будинку культури.
Наприкінці заходу керівниця Центру культури ім. Шарі Федак, очільниця місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Галабор Сільвія Кадар подякувала за виступ дітям та педагогам, які їх підготували, і побажала всім Божого благословення та якнайшвидшого миру.
