З верхніх поверхів колишньої імператорської кінної школи у Відні за золотими куполами російського православного собору можна розгледіти скупчення супутникових антен.
Усі посольства потребують безпечного зв’язку зі своїми столицями. Але ці антени, встановлені на будівлі російського представництва в центрі Відня, мають інше призначення, за словами експертів і західних представників безпеки, пише Financial Times.
Зокрема, вони не спрямовані на схід.
Через чотири роки після початку війни в Україні дахи розгалужених російських дипломатичних об’єктів в австрійській столиці непомітно відновили одну зі своїх найважливіших функцій часів холодної війни — як найбільша прихована платформа радіоелектронної розвідки Кремля на Заході.
«Це одна з наших головних проблем щодо російської діяльності тут. Ми знаємо, що вони націлюються на урядові та військові комунікації країн НАТО за допомогою наявних у них засобів», — сказав один високопоставлений європейський дипломат у Відні. «Відень справді набув для них великого значення… це їхній хаб у Європі».
Із Відня росія веде спостереження не лише за супутниковими та електронними комунікаціями в Європі, а й на Близькому Сході та в Африці, зазначили посадовці та експерти.
Хоча вторгнення росії в Україну у 2022 році спричинило хвилю висилок російських дипломатів із більшості європейських країн, нейтральна Австрія обрала більш поблажливий підхід щодо російських представництв.
Навіть австрійська служба внутрішньої розвідки (DSN) нещодавно попередила, що «технічні можливості та адаптивне розміщення станцій радіоелектронної розвідки російської федерації [у Відні] становлять значний ризик безпеці у сфері контррозвідки».
Один із західних розвідників у Відні повідомив, що протягом останніх двох років вони спостерігали встановлення кількох нових антен та інших незвичних конструкцій на дахах. Також привертає увагу частота, з якою деякі російські антени змінюють своє положення.
Це свідчить про те, що їх активно використовують для наведення на різні супутники, додав він, зазначивши, що антени, призначені для зв’язку посольства з Москвою, не потребували б переміщення.
Наприклад, напередодні Мюнхенської безпекової конференції минулого місяця одну з найбільших антен на даху було переналаштовано. Вона повернулася до попереднього положення наступного дня після завершення конференції. MSC є найважливішим щорічним глобальним зібранням представників сфери безпеки та оборони в Європі.
Відстеження таких змін положення антен дає рідкісне уявлення про інтереси російської радіоелектронної розвідки.
Хоча західні розвідувальні служби неохоче говорять про технічні можливості росії, аналіз відкритих джерел допомагає заповнити прогалини.
Сотні високоякісних знімків обладнання на дахах, які бачили журналісти FT і проаналізували експерти, дають уявлення про інтереси російських шпигунів.
Ці фото протягом останніх двох років зробила група віденських інженерів-електронників та ентузіастів зв’язку NomenNescio (лат. «я не знаю імені»), які документують дах найбільшого російського комплексу у Відні, жартома названого «Russencity».
Розташований на східному березі Дунаю, «Russencity» — це комплекс площею близько дев’яти акрів, оточений високими огорожами безпеки, що включає кілька житлових будівель і школу для дітей російських дипломатів.
У центрі розташована шестиповерхова восьмикутна будівля, де міститься російська місія при ООН, дах якої вкритий супутниковими антенами.
Представник NomenNescio Еріх Мехель заявив, що група робила знімки високої роздільної здатності та аерофотозйомку, щоб визначити, на які супутники спрямована увага росіян у різні моменти.
Більшість антен «Russencity» спрямовані на захід — у бік 18 геостаціонарних супутників між нульовим меридіаном і 15-ю довготою. Фото приймачів сигналу (так званих низькошумових конвертерів, LNC), встановлених перед антенами, дозволяють визначити частоти, на які вони налаштовані.
«Ми ідентифікували чотири супутники», — сказав Мехель: Eutelsat 3B і 10B, а також SES5 і Rascom QAF1. Усі вони забезпечують зв’язок між Африкою та Європою.
На фото також видно, що російські фахівці встановили спеціальні лінзи перед конвертерами, які дозволяють «охоплювати» значно ширший спектр сигналів, ніж зазвичай.
Відень «ідеально розташований» для цього, зазначив Мехель, вказуючи, що трохи більше ніж за 100 км на південний схід, у Афленці, розташована одна з головних станцій супутникового зв’язку Європи. Крім того, столиця Австрії є базою для багатьох міжнародних організацій, зокрема агентств ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ та ОПЕК, які мають власні супутникові термінали.
Комплекс «Russencity», будівництво якого розпочалося у 1983 році, ймовірно, з самого початку проєктувався для радіоелектронної розвідки, зазначив австрійський історик Томас Ріглер. «Цей намір, імовірно, був закладений у проєкті».
Комплекс було збудовано за розпорядженням Юрія Андропова — багаторічного керівника КДБ, який певний час очолював СРСР. Його спроєктував головний архітектор Москви як «демонстрацію стратегічного значення Відня», сказав Ріглер.
Інвестиція виправдала себе. У той час як російські агенти зазнають значного тиску в інших частинах Європи, у Відні для них спостерігається справжній бум.
У місті досі працює близько 500 російських дипломатів, і, за оцінками австрійської розвідки, до третини з них можуть таємно виконувати шпигунські функції.
«Russencity» — лише один із кількох об’єктів, залучених до радіоелектронної розвідки. «Поки що ми проаналізували лише дуже малу частину цієї діяльності», — сказав Мехель.
Фото російського посольства за собором також показують антени та інше обладнання, подібне до того, що виявлено в «Russencity».
Російський культурний центр на площі Брамса також має значні установки на даху. Крім того, щонайменше чотири антени розміщені на даху колишнього санаторію на вулиці Штернвартештрассе — колишньої клініки, яку таємно використовували керівники НКВС Сталіна для відновлення і яку росіяни придбали у 1953 році.
На ще одному об’єкті поблизу Дунаю помітні ознаки недавньої активності. Мало хто знає, що пара невисоких житлових будівель також належить російській державі. Протягом багатьох років вони були занедбані, але тепер там встановлені камери спостереження, укріплений вхід, щодня приїжджає автобус, а супутникові знімки показують невеликий павільйон на даху.
Подібні павільйони можна побачити і на дахах посольств США та Великої Британії. За словами Мехеля, їх будують для прикриття чутливого обладнання матеріалами з низькою щільністю.
Великі розвідувальні держави ведуть радіоелектронну розвідку у Відні, зазначив Ріглер. «Росіяни просто роблять це дуже відкрито і часто доволі грубо». За його словами, це пов’язано з відчуттям впевненості.
Австрійська контррозвідка мало що може зробити: за австрійським законодавством шпигунство не карається, якщо воно не спрямоване проти національних інтересів. Попри рекомендації DSN, Відень не проявляє значного бажання висилати дипломатів чи вживати інших заходів проти російських агентів.
DSN передала уряду список осіб, які, за її даними, керують російськими станціями радіоелектронної розвідки у Відні. Але чиновники вважають, що дії на основі цієї інформації можуть лише спровокувати росію.
Міністерство внутрішніх справ Австрії відмовилося від коментарів, обмежившись висновками останнього звіту DSN.
Російське посольство у Відні не відповіло на запит про коментар.
Австрія є нейтральною країною і не входить до НАТО, але останніми роками активно працює над відновленням безпекових відносин з іншими європейськими державами. Частиною цього стало — принаймні за закритими дверима — визнання росії спільною загрозою.
Хоча висилка дипломатів може не розглядатися, це не означає, що немає інших способів, якими Австрія може допомогти стримувати та перешкоджати російській діяльності, спрямованій проти європейських інтересів, зазначив один австрійський посадовець у сфері безпеки. Значна частина інформації про те, що відбувається у Відні, передається партнерам.
У розвідці, додав він, інколи краще спостерігати, ніж діяти.
Неочікуваний репутаційний удар стався для Роланда Вайсманна за два місяці до домашнього Євробачення.
Австрійський національний мовник ORF, який має приймати ювілейне 70-те Євробачення, опинився в центрі репутаційної кризи: 9 березня 2026 року генеральний директор телерадіокомпанії Роланд Вайсманн офіційно пішов у відставку через серйозні звинуваченння.
Причиною такого радикального кроку стали серйозні звинувачення в сексуальних домаганнях, висунуті однією зі співробітниць ORF. Попри те, що 57-річний Вайсманн категорично заперечує свою провину, рада мовника прийняла рішення про зміну керівництва, щоб уникнути подальшої шкоди іміджу напередодні масштабного міжнародної події.
Згідно з офіційною заявою ORF, звинувачення стосуються подій початку каденції Вайсманна у 2022 році. Подробиці інциденту наразі не розголошуються, проте наглядова рада наполягає на швидкому та прозорому розслідуванні. Адвокат ексдиректора Олівер Шербаум заявив, що його клієнту навіть не надали повного тексту скарги, а відставка була добровільним жестом. Захист Вайсманна також готує позови проти ORF, стверджуючи, що оприлюднення непідтвердженої інформації в медіа порушує особисті права посадовця та є передчасним кроком до завершення офіційного розслідування. У прощальній заяві ORF подякувала Роланду Вайсманну за 30 років відданої роботи в компанії, де він пройшов шлях від рядового співробітника до очільника найбільшого медіахолдингу країни.
Хто очолить ORF
Виконувачкою обов’язків генерального директора ORF призначена Інгрід Турнхер – ветеранка австрійської журналістики та керівниця радіомовлення ORF. Саме їй доведеться взяти на себе відповідальність за фінальний етап підготовки до Євробачення-2026, яке вже супроводжується численними суперечками, зокрема через напружену ситуацію навколо участі Ізраїлю. Вайсманн, який очолював мовника протягом чотирьох років, сподівався отримати другий п’ятирічний термін наприкінці 2026 року, проте нинішній скандал фактично поставив хрест на його подальшій кар’єрі в структурі національного телебачення.
Австрія оприлюднила свій план боротьби з антисемітизмом, який передбачає, що в майбутньому іммігранти повинні заявляти, що вони не є антисемітами.
Цього тижня Австрія презентує свою національну стратегію боротьби з антисемітизмом. «Рішучі дії проти антисемітизму є невід’ємною частиною роботи уряду», – підкреслив у своїй заяві міністр внутрішніх справ Герхард Карнер.
У понеділок повний проєкт був опублікований на вебсайті австрійського уряду: у 236-сторінковому проекті були передбачені заходи проти ненависті до євреїв на період з 2025 по 2030 рік.
Згідно з опублікованим на сайті резюме, у проєкті запропоновано 49 конкретних заходів у 8 різних сферах. «З часу терористичних атак Хамасу 7 жовтня 2023 року ми спостерігаємо в Європі, в тому числі й в Австрії, нову хвилю антисемітизму, яка є більш відкритою, агресивною і поширюється в цифровому просторі», – цитують на сайті пояснення Олександра Прльоля, державного секретаря, відповідального за боротьбу з антисемітизмом, щодо необхідності цих заходів.
Швейцарське видання Die Weltwoche звертає увагу на те, що, згідно з проєктом, у майбутньому іммігранти також повинні будуть заявляти, що вони не є антисемітами.
Ця заява стане обов’язковою частиною так званої декларації про інтеграцію, в якій іммігранти раніше вже повинні були висловити свою підтримку таким цінностям, як демократія і верховенство права. Серед найважливіших елементів нової стратегії також фігурує більш інтенсивне використання систем штучного інтелекту для виявлення антисемітського контенту в Інтернеті, а також перегляд можливості створення музею Голокосту у Відні.
За даними Віденської єврейської громади, у першій половині 2025 року в столиці було зареєстровано 730 антисемітських інцидентів, що приблизно на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ідеологічне походження цих дій розподілилося майже рівномірно: 28 відсотків приписали лівим, 27 відсотків – мусульманам і 20 відсотків – правим, пише Die Weltwoche.
Уряд Австрії виплачував 190 євро одноразової допомоги на особу, проте, за даними Фонду соціальної допомоги Відня, ця сума з 2022 року не індексувалася і покриває лише невелику частину фактичних витрат.
В Австрії до кінця року припинить роботу останній центр прийому вимушених переселенців з України – віденський Quartier Schlossberg. Про це повідомляє ORF у понеділок, 20 жовтня.
Центр обслуговував понад 8 900 українців, надаючи тимчасове житло, харчування, консультації та допомогу в організації подальшого переїзду до інших федеральних земель.
Центр, який працював під керівництвом організації Volkshilfe, уже тривалий час працює на межі своїх можливостей. У ньому можуть розміститися понад 200 осіб. Його закриття стало останнім у ланцюзі закриттів аналогічних центрів, зокрема, у федеральній землі Форарльберг. Відень залишався останньою федеральною землею з окремим центром прийому для українських переселенців.
Від моменту відкриття Quartier Schlossberg надав допомогу майже 9 тис. громадянам України, котрі отримували короткострокове житло, харчування, консультації та підтримку в організації подальших кроків – реєстрації у поліції, оформленні документів чи переїзді до інших федеральних земель.
На кожну особу уряд виплачував одноразово 190 євро на первинне забезпечення, що, за словами представників Фонду соціальних послуг Відня, покривало лише частину витрат.
За словами соціального радника Петерa Хакера, закриття було заздалегідь анонсоване та обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. Нині у Відні перебувають на базовому забезпеченні 10 786 осіб з України, в усій Австрії – близько 30 000.
Уряд Австрії погодився впровадити заборону на носіння хіджабу для дівчат до 14 років в державних і приватних школах.
Про це повідомляє APA.
Заборона стосуватиметься учениць від дошкільного віку до восьмого класу включно — як у державних, так і в приватних навчальних закладах. Вона поширюватиметься не лише на уроки, а й на всі шкільні заходи.
У разі порушення передбачено поступову систему покарань: спершу бесіда з ученицею та інформування батьків, далі — залучення освітніх органів.
У крайньому випадку можливі штрафи від 150 до 1000 євро або 14 діб арешту.
За словами міністерки інтеграції Клаудії Плакгольм, дитячий хіджаб «обмежує свободу і видимість дівчат та є символом пригнічення».
Аргументи «за» і «проти»
Прихильники закону (урядові партії ÖVP, NEOS, частково SPÖ та «Зелені») наголошують:
це захист дитячих прав і запобігання тиску з боку батьків чи однолітків;
хіджаб — не нейтральний одяг, а символ ранньої сексуалізації та нерівності;
у Франції подібна заборона не призвела до відмови від освіти, а навпаки — покращила інтеграцію дівчат.
Критики ініціативи (Ісламська релігійна громада Австрії, експерти-юристи, молодіжні організації) заявляють:
заборона порушує принцип рівності та релігійної свободи,
Конституційний суд уже скасовував подібний закон у 2020 році як такий, що дискримінує мусульманок,
покарання у вигляді штрафів лише стигматизує дітей.
Законопроект винесуть на шеститижневе громадське обговорення. Якщо його ухвалять, зміни до законів про шкільну та приватну освіту можуть набути чинності вже з другого семестру.
У 2026 році пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться у столиці Австрії — Відні.
Про це повідомили організатори «Євробачення».
Півфінали відбудуться 12 та 14 травня, гранд-фінал — 16 травня на найбільшій критій арені Австрії — Wiener Stadthalle.
За можливість проведення «Євробачення» наступного року боролися два міста Австрії: Інсбрук та Відень.
Австрія здобула право провести «Євробачення» у 2026 році завдяки перемозі свого співака JJ на цьогорічному конкурсі.
Уперше країна виступила на «Євробаченні» у 1957 році у Франкфурті. Тоді австрійський співак Боб Мартін із піснею Wohin, Kleines Pony фінішував останнім серед 10 учасників.
Лише у 1966 році Австрія здобула свій перший беззаперечний успіх, коли Удо Юргенс виступив із баладою Merci, Chérie. Для нього це була вже третя участь у конкурсі.
Удруге Австрія перемогла у 2014 році завдяки дрег-артистці Кончіті Вурст, яка виконала пісню Rise Like a Phoenix. Пізніше Вурст стала прихильницею JJ, який піднявся на вершину турнірної таблиці на «Євробаченні-2025» у Базелі.
З 1 липня 2025 року австрійська федеральна земля Бургенланд запроваджує обов’язкову участь біженців у громадських роботах. Всі особи, які отримують притулок у регіоні, зобов’язані виконувати трудові завдання.
Біженці працюватимуть у сферах догляду за парками, допомоги в будинках для людей похилого віку та прибирання. За участь у програмах вони отримуватимуть 1,6 євро на годину, що майже вдесятеро менше за середню погодинну зарплату по країні.
“Той, хто постійно отримує підтримку від держави, має також брати на себе відповідальність і віддавати щось суспільству”, – заявила міністерка соцполітики Бургенланда Даніела Вінклер.
У разі двократної відмови від участі у роботах без поважних причин біженці можуть зіткнутися зі скороченням соціальної допомоги, включно з обмеженням житла, медичного страхування та харчування.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер оголосив загальнонаціональну триденну жалобу після стрілянини у школі міста Грац, у якій загинули щонайменше 10 людей.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Der Standard.
На пресконференції у вівторок Штокер висловив співчуття родичам загиблих та постраждалим унаслідок стрілянини у Граці.
„Сьогодні – темний день в історії нашої країни. Стрілянина – це національна трагедія, яка глибоко нас вразила”, – сказав австрійський канцлер.
Він подякував усім службам, які брали участь у реагуванні на стрілянину, і заявив про триденну жалобу в Австрії, яка почнеться 11 червня після загальнонаціональної хвилини мовчання вранці.
Інцидент стався вранці 10 червня в навчальному закладі на вулиці Драєршюценгассе міста Грац, що на південному сході Австрії.
За даними місцевих ЗМІ, підозрюваний у стрілянині – колишній учень, який відкрив вогонь по учнях двох класів. Один із цих двох класів, імовірно, був колишнім класом 22-річного хлопця.
Підозрюваний мав при собі два види зброї – пістолет і рушницю.
В Австрії в чоловіка діагностували проказу після того, як його друг-лікар припустив імовірність саме цього захворювання на основі симптомів. Лабораторні тести підтвердили найважчий тип прокази, інформує Index.
Симптоми прокази у 60-річного австрійця з’явилися ще півтора року тому. Зокрема – оніміння стоп. Згідно з повідомленням видання Kronen Zeitung, він відвідав кількох лікарів, але тривалий час ніхто не розумів, що стоїть за симптомами.
„Це почалося з легкого оніміння стоп. Спочатку я думав, що все пройде саме по собі. Але з часом оніміння посилилися. Діагноз став повною несподіванкою. Ніби я повернувся у далеке минуле”, – повідомив віденець.
Першим проказу запідозрив друг-лікар чоловіка. А після обстеження у Віденській університетській лікарні Allgemeines Krankenhaus der Stadt Wien підозра підтвердилася.
За даними лікарів, у чоловіка найважча форма захворювання – бактерії поширилися по всьому його тілу.
Австрієць думав, що ця хвороба вже вимерла в Європі, діагноз здивував не лише його, а й усіх оточуючих. Чоловік багато подорожує по роботі, зокрема, до тропічних країв, але наразі невідомо, де він заразився.
Після встановлення діагнозу йому призначили три спеціальні антибіотики та регулярні обстеження. Медики перевірили і родину хворого, але зараження виключили.
На сьогодні біженці з України автоматично мають право на всі австрійські соціальні виплати, але цій практиці може бути покладено край, повідомляє Express з посиланням на міністерку з питань інтеграції, сім’ї та Європи Австрії Клаудію Плакольм.
За словами політикині, згідно з чинним законодавством, українські біженці отримують особливе ставлення порівняно з іншими шукачами притулку. На її думку, це несправедливо. Вона вважає, що дію положення про тимчасовий захист слід призупинити й застосовувати до українців такі ж правила, як і до будь-яких інших шукачів притулку.
Згідно зі звітом, наприклад, у Зальцбурзі дедалі більше ромських сімей із Закарпаття реєструються як такі, що прибули з новими українськими паспортами, хоча не розмовляють ні українською, ні російською мовами. Утім ці люди мають повний доступ до австрійської системи підтримки сім’ї, зокрема допомоги на виховання дітей та соціальне забезпечення.
The Express зазначає, що в той час як в Австрії всі українські біженці автоматично мають право на соціальні виплати, наприклад, в Угорщині та Словаччині подібну допомогу отримують лише ті, хто прибуває із зон бойових дій.
