У Бельгії близько чотирьох тисяч людей обрали евтаназію в 2024 році, що на 16,6 відсотків більше, ніж роком раніше. Більшості заявників було більше 70 років і більше половини хворіли на рак, повідомляє Index із посиланням на інформагентство MTI.
Згідно з даними Комісії з моніторингу та оцінки евтаназії Бельгії (FCEE), у 2024 році 3991 пацієнт у Бельгії вибрав евтаназію, що на 16,6 відсотка більше, ніж у попередньому році.
Зверталися здебільшого люди, які хворіли на кілька захворювань одночасно. Смерть через евтаназію становить 3,6 відсотка всіх смертей у Бельгії.
Кількість звернень до FCEE щороку зростає, в 2024 році було зафіксовано 15-відсоткове зростання.
Більшість тих, хто звернувся з проханням про евтаназію, – люди похилого віку. 72 відсотки – старше 70 років, 43 відсотки – старше 80 років, пацієнти віком до 40 років – лише 1,3 відсотка. Евтаназію також проводили для неповнолітніх, що стало можливим після внесення поправок до закону 2014 року. Більшість пацієнтів, які просили евтаназію, страждали від раку.
Багато хто страждав від кількох захворювань одночасно – 26 відсотків заявників. Неврологічні захворювання, такі як бічний аміотрофічний склероз (БАС), стали третьою за поширеністю причиною прохання про евтаназію. Когнітивні розлади, такі як хвороба Альцгеймера, зустрічалися рідше і становили лише 1,4 відсотка випадків, тоді як рівень евтаназії через психіатричні захворювання залишався таким самим — 1,4 відсотка.
У базі даних реєстрації евтаназії лікарі також вказують, чи за рішенням стоять фізичні, психологічні хвороби, чи, можливо, обидві.
У 82 відсотках лікарі вказали як фізичні, так і психологічні недуги, у 15 відсотках причиною були лише фізичні. Більше половини хворих, 50,4 відсотка, померли вдома, 30 відсотків – у лікарні, 17 відсотків – у будинку престарілих.
Іноземці також можуть просити евтаназію в Бельгії. Минулого року більшість іноземних пацієнтів приїхали з Франції. За евтаназією звернулося загалом 120 іноземців, 106 з яких були громадянами Франції.
[type] => post [excerpt] => У Бельгії близько чотирьох тисяч людей обрали евтаназію в 2024 році, що на 16,6 відсотків більше, ніж роком раніше. Більшості заявників було більше 70 років і більше половини хворіли на рак, повідомляє Index із посиланням на інформагентство MTI. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1742745300 [modified] => 1742727914 ) [title] => Торік майже чотири тисячі людей обрали евтаназію в Бельгії [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=236277&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 236141 [uk] => 236277 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 4357 [image] => Array ( [id] => 4357 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [original_lng] => 25805 [original_w] => 696 [original_h] => 391 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/eutanasia.jpg [width] => 696 [height] => 391 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 470 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 4357 [_edit_lock] => 1742720746:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 90666 [1] => 79139 ) [tags_name] => Array ( [0] => Бельгія [1] => евтаназія ) ) [1] => Array ( [id] => 230651 [content] =>
З початку війни в Україні близько третини українських біженців, які прибули до Бельгії, знайшли роботу, найбільше – у Фландрії, північній фламандськомовній частині країни, повідомляє видання La Libre Belgique.
Згідно з останніми даними Євростату, статистичного відомства Європейського Союзу, станом на листопад Бельгія надала статус тимчасового захисту 120 550 українським біженцям.
Служба зайнятості (Forem) південного франкомовного регіону Бельгії повідомила виданню, що з початку війни в Україні у Валлонії як шукачів роботи зареєстрували 5263 українських біженців.
Понад чверть українців знайшли роботу, тобто загалом 1393 особи. За останніми даними, зараз у Валлонії працюють 746 українців.
За даними Forem, близько 30% зареєстрованих на роботі українців – чоловіки, 70% – жінки. У відомстві зазначили, що часто пошук роботи ускладнюється через проблему мобільності, адже до деяких віддалених районів Валлонії важко дістатися. Ситуація в Брюсселі інакша, зазначається у звіті відомства.
Як повідомляє служба зайнятості Actiris, з лютого 2022 року в Брюсселі було зареєстровано 5698 громадян України, які шукали роботу. Майже третина з них, тобто 1755 осіб (30,8%), знайшли роботу в бельгійській столиці.
У Фландрії з початку війни в Україні офіційно зареєстрували близько 20 тисяч українських біженців, які шукали роботу. Згідно з останніми даними, трохи більше половини з них (53%) знайшли роботу в північному регіоні країни, продовжують працювати 35%.
У Бельгії в неділю, 1 грудня, набув чинності закон про соціальні гарантії для працівників секс-індустрії, який передбачає офіційне працевлаштування, а також право на відпустку по догляду за дитиною та пенсію.
Про це йдеться в публікації агентства АР, пише “Європейська правда”.
Нове законодавство передбачає, що секс-працівники у Бельгії матимуть доступ до медичного страхування, оплачуваної відпустки, декретних виплат, допомоги по безробіттю та пенсій.
Законодавство також встановлює правила щодо робочого часу, оплати праці та заходів безпеки секс-працівників.
Приміром, тепер роботодавці у сфері секс-роботи в Бельгії повинні отримати дозвіл, дотримуватися суворих протоколів безпеки і відповідати попереднім вимогам, зокрема не мати судимостей за сексуальне насильство або торгівлю людьми.
Вони також повинні надавати чисту білизну, презервативи та засоби гігієни й встановити кнопки екстреного виклику на робочих місцях секс-працівників.
Незалежна секс-праця у Бельгії й далі залишається дозволеною, але нерегульоване наймання третіх осіб або порушення чинного законодавства переслідуватиметься за законом.
Закон про соціальні гарантії секс-працівників, який прирівнює їх до будь-яких інших працівників, парламент Бельгії ухвалив у травні – це стало першою подібною ініціативою у світі.
Закон покликаний покласти край “сірій зоні”, створеній у 2022 році, коли секс-праця була декриміналізована в Бельгії без надання секс-працівникам жодних гарантій захисту або трудових прав.
Бельгія відправить для мешканців Гази 511 містких наметів, які можуть слугувати тимчасовим житлом. Їх доставить міністерство оборони країни військовим транспортним літаком з аеропорту Мелсбрук, що поблизу Брюсселя. Про це інформує МЗС Бельгії.
Ця акція є частиною діяльності міжміністерської служби цивільної безпеки під назвою B-FAST, яка організовує доставку екстреної допомоги в регіон Близького Сходу, що постраждав від кризи.
Намети доповнять допомогу Бельгії для забезпечення нагальних потреб мирного населення та цивільних осіб, які були змушені залишити Газу.
У міністерстві закордонних справ нагадали, що умови життя в місті погіршуються з кожним днем. З наближенням зими населення, зокрема діти, потерпає від нестачі всього необхідного й живе в нелюдських умовах. Регіону загрожує гуманітарна катастрофа.
«Ми повторюємо наполегливий заклик до припинення вогню, звільнення заручників і початку переговорів щодо створення двох держав, зокрема заснування палестинської держави поряд з Ізраїлем», – зазначається в повідомленні міністерства. – Мовчання зброї – це перший крок до стабільності та міцного миру в регіоні».
Крім того, наголошується, що через безперервне насильство, яке триває вже 11 місяців, 1,9 мільйона людей переїхали з Гази. Це означає 9 із 10 жителів. Їхні будинки залишися в руїнах.
Гуманітарні організації роблять усе можливе, щоб надати притулок людям. Згадана поставка з Бельгії стане значним внеском у забезпечення прихистку для сімей у Газі, хоча це лише тимчасове рішення.
Що дійсно потрібно цим людям, так це негайне і тривале припинення вогню, додало МЗС Бельгії у своїй заяві.
Заборона стосується використання закису азоту в рекреаційних аспектах, а для медичних і кулінарних цілей він буде доступним і надалі.
Уряд Бельгії заявив про офіційну заборону використання закису азоту, широко відомого як звеселяючий газ, після сплеску уваги до вживання цієї речовини серед молоді за останні кілька років.
Заборона звеселяючого газу на федеральному рівні була вперше запропонована рік тому, але речовина досі була у вільному доступі. Згідно з рішенням уряду, надалі зберігання, транспортування та продаж закису азоту в країні буде вважатися незаконним.
Споживання закису азоту серед молоді у Великобританії, Бельгії та Франції зросло за останні кілька років зокрема через те, що цей наркотик легкодоступний та дешевий. Європейський центр моніторингу наркотиків і наркозалежності пояснює, що газ при вдиханні викликає у споживача тимчасову ейфорію, розслаблення та відчуття відстороненості.
Минулого року відомство назвало зростання вживання речовини «тривожним». У таких містах, як Лондон і Брюссель, масово з’являлися фото порожніх балонів.
«Уряд вирішив включити закис азоту в закон про наркотики», – йдеться в заяві Кабінету Міністрів, яку цитують бельгійські ЗМІ. «Неправомірне вживання карається так само, як і коноплі», – йдеться в повідомленні.
Заборона стосується продажу, імпорту, володіння, транспортування та купівлі закису азоту, але речовина залишається доступною як медичний анестетик і в харчовій промисловості, де її часто використовують для збивання вершків.
Бельгія – не перша країна, яка заборонила звеселяючий газ. У Нідерландах речовину заборонили на початку цього року, а у Великій Британії – на початку листопада. У Великобританії закис азоту класифікується як наркотик класу С разом зі стероїдами та кхатом, стимулятором, який зазвичай жують як тютюн.
Уряд Бельгії ухвалив рішення долучитися до тренування українських пілотів на винищувачах F-16, передає Le Soir.
Бельгійська міністерка оборони Людівін Дедондер повідомила, що шестеро українських інструкторів та чотири фахівці з планування місій пройдуть підготовку у Бельгії для подальшого навчання українських пілотів та іншого персоналу.
Крім того, у найближчі тижні Міністерство оборони направить команду до навчального центру українських пілотів F-16 у Данії, який надав у розпорядження свою авіабазу на півдні країни.
У 2024 році Міноборони направить до Данії для підвищення кваліфікації два літаки F-16 – двомісний навчальний літак типу F-16B – а також загін чисельністю близько 50 солдатів, переважно технічний персонал, який забезпечить розгортання F-16.
“Поряд із цим важливим внеском у підготовку та введення в експлуатацію винищувальної авіації, наш уряд офіційно наголошує на своїй підтримці у створенні цього нового потенціалу, необхідного для модернізації українських Збройних Сил. У цьому контексті Бельгія підтримає пропозицію послуг, сформульовану нашою галуззю, досвід якої накопичений протягом кількох десятиліть. Я продовжуватиму підтримувати і сприяти цим контактам”, — заявила Дедондер.
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
Міністерство закордонних справ Бельгії у п’ятницю оголосило про надання Україні термінової гуманітарної допомоги для подолання наслідків підриву Росією Каховської гідроелектростанції.
Про це йдеться в заяві бельгійського МЗС, яку цитує “Європейська правда”.
Допомогу Україні Бельгія надасть через урядовий механізм B-FAST, який використовується для підтримки іноземних держав у кризових ситуаціях.
Щоб допомогти людям, які постраждали від повені, B-FAST надасть обладнання для укриття (намети, матраци, спальні мішки, каністри, гігієнічні набори) загальною вартістю 350 тисяч євро.
У співпраці з Міністерством охорони здоров’я України надасть медичне обладнання на суму 1,6 мільйона євро – ліки, медичні вироби, резервуари для зберігання питної води, а також забезпечить зневоднені сухі пайки для евакуйованих.
На підставі офіційного запиту, отриманого через європейський координаційний механізм, B-FAST закупить генератори вартістю 1,5 мільйона євро і направить їх у райони, які постраждали від повені.
Нарешті, з раніше оголошеного пакету гуманітарної допомоги Україні у 24 мільйони євро на цей рік 7 мільйонів євро підуть до Гуманітарного фонду ООН для України.
Бельгія готова навчати українських пілотів літати на винищувачах F-16. Про це заявили в Офісі прем’єр-міністра Марка Рютте.
Як повідомляє TopNews, резидент Володимир Зеленський обговорював питання щодо F-16 із прем’єр-міністрами Бельгії і Нідерландів Александром Де Кроо та Марком Рютте.
“В Гаазі на початку цього місяця питання F-16 також обговорювалося під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром. Ми сказали, що не можемо постачати літаки, але можемо навчати пілотів”, – заявили в офісі прем’єр-міністра Бельгії.
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
В Україну від Люксембургу направлено 14 бронеавтомобілів швидкої допомоги виробництва британської компанії Venari.
Про це повідомляє посольство України в Бельгії та Люксембурзі.
“Уже найближчим часом транспортні засоби будуть відправлені на лінію фронту, де вони здійснюватимуть свою головну місію – рятуватимуть життя наших захисників, які боронять нашу державу, а також мирних жителів, які постійно стають жертвами варварських російських обстрілів”, – ідеться в повідомленні.
У ньому уточнюється, що акцію було реалізовано в рамках ініціативи “Ukraine is calling”, організованої Громадою українців у Люксембурзі LUkraine asbl, і підтриманої посольством України в Бельгії та Люксембурзі.
Метою зазначеної ініціативи став збір 10 млн євро для закупівлі 112 автомобілів швидкої допомоги та пожежних машин.
Група зі 165 гравців з Бельгії зірвала джекпот міжнародної лотереї EuroMillions. Переможці, які проживають у селі Ольмен у провінції Антверпен, виграли загалом майже 143 мільйони євро. Це означає, що кожен із них отримає близько 870 тисяч євро, інвестувавши 15 євро, адже стільки становив внесок кожного в придбання лотереї.
Власник крамниці, звідки надіслали виграшні квитки, Вім ван Времоер повідомив, що звідусіль чує, наскільки добре, що виграло багато людей, а не хтось один, бо тепер щасливі 165 осіб. На запитання журналіста, скільки переможців уже були в магазині після розіграшу, він відповів, що приблизно половина.
Переможців попросили надати номери їхніх рахунків для перерахування виграшу.
Поспілкуватися з ними журналістам удалося, але лише анонімно, бо ніхто не хотів називатися. Зокрема один із чоловіків повідомив, що радіє, але гроші швидко розійдуться, бо має трьох дітей і вісьмох онуків. Інший розповів, що продовжить свою відпустку і вже забронював житло в Ньою-Йорку. За його словами, він давно мріяв провести кілька місяців у США.
Що таке EuroMillions?
EuroMillions(«Євромільйони») – це транснаціональна лотерея, яка була запущена у 2004 році французькою Française des Jeux, іспанською Loterías y Apuestas del Estado та британською Camelot. Перший розіграш відбувся 13 лютого 2004-го в Парижі. Спочатку в розіграшах брали участь лише Велика Британія, Франція та Іспанія, а бельгійська, австрійська, ірландська, люксембурзька, португальська та швейцарська лотереї приєдналися 8 жовтня 2004 року.
Розіграші проводяться щовівторка та п’ятниці в Парижі о 20:45 за місцевим часом. Щоб виграти джекпот, треба вгадати сім чисел.
Виграш у 143 мільйони євро не є рекордом в історії лотереї. Шість років тому житель Брюсселя виграв 168 мільйонів євро, а в липні британець отримав 230 мільйонів євро. Після цього встановили граничну межу джекпоту на рівні 240 мільйонів євро.
