Місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) села Галабор 5 жовтня організував традиційне свято завершення збору врожаю винограду. Захід провели у стінах місцевого Будинку культури ім. Шарі Федак.
Народні традиції, пов’язані із завершенням періоду збору винограду, мають об’єднуючу силу та просякнуті духом сільського життя. Ці традиції передають ті цінності, які допомагають молодим поколінням краще зрозуміти минуле. Передача живих традицій через такі суспільні заходи надає можливість молоді пізнавати багату спадщину предків, зберігати культурну ідентичність.
Будинок культури, оновлений за підтримки угорського уряду, вщент заповнили місцеві жителі та запрошені гості. Присутніх привітала голова галаборського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Сільвія Кадар. «Збереження традицій для нас надзвичайно важливе. У Галаборі не було двору, де б не ріс виноград, практично всі були виноробами», – зазначила вона. Раніше в селі щороку проводили масове гуляння з нагоди завершення збору врожаю винограду, так званий сюреті бал, але через нинішню ситуацію на це немає можливості, водночас народні традиції щороку плекають разом із дітьми. Такі заходи об’єднують громаду, «для нас важливе збереження національної ідентичності, збереження угорської громади на батьківщині, нашої церкви, школи», – додала Сільвія Кадар.
Підтримку для проведення заходу надав Берегівський районний осередок ТУКЗ-КМКС. Його очільник Йожеф Шін під час виступу повідомив: «Галабор три роки тому отримав чудовий подарунок – оновлений Будинок культури. З того часу тут вирує культурне життя, що підтверджує і нинішній захід, на який завітали дорослі й діти. А виступи колективів – яскравий приклад збереження народних традицій у краї, котрі прикрашають повсякденне життя».
Відтак розпочалася культурна програма. На сцені виступили танцювальні колективи, а також вихованці гуртків зі збереження народних традицій, котрі представили народні танці. З нагоди дня людей похилого віку представників старшого покоління привітали віршами.
На завершення заходу провели танцювальний майстер-клас та невелике частування.
Будинок культури в центрі села на березі Тиси був сповнений дитячим галасом, тож можна сказати, що захід досяг мети і засвідчив, що робота, націлена на збереження громади та культурної ідентичності, не марна.
Закарпатська обласна військова адміністрація створить десять шкільних класів безпеки в заздалегідь обраних навчальних закладах. Проєкт реалізується у межах співпраці з організацією «Save the Children» та за підтримки Фонду «Humanitarian Fund». Одним з обраних закладів у Берегівській громаді став Ліцей ім. Лайоша Кошута. Клас безпеки тут був додатково облаштований вже наявними у закладі предметами та засобами для надання першої медичної допомоги з метою, щоб діти якомога краще засвоїли базові правила безпеки, які можуть знадобитися у житті.
27 вересня у Косоньському ліцею імені Арань Яноша організували свято збору врожаю винограду «Сюреті бал». У школі завжди приділяється велика увага підтриманню традицій, щоб молодь знала, які звичаї та традиції пов’язані з нашим краєм.
З давніх-давен люди відмічали свято осені, свято зібраного урожаю. Десятиліття тому ще існував звичай, коли молодь особисто відвідувала поселення та навколишні села, щоб запросити людей на бали врожаю.
Виноград достиг – час збирати щедрі дари природи. Відзначили традиційно, майстерно відтворили звичаї та обрядові дії, пов’язані з давніми традиціями святкування. У такий спосіб люди дякують природі за щедрі дари. Народні гуляння, що завершуються колоритним балом з піснями, танцями та іграми, тривають з самого ранку до пізнього вечора. На святкування збираються цілими сім’ями – радіють та співають веселі пісні. Традиції предків зберігають та примножують школярі Косоньського ліцею. Свято збору врожаю стало вже добрим звичаєм, коли старшокласники відроджують старі обряди. Весь тиждень учні одинадцятого класу ретельно готувалися до свята. Розробляли декорацію для оздоблення залу, підготували програми для молодших класів.
Свято розпочалося вітальними віршами у виконанні молодших учнів. За старим звичаєм старшокласники виконали традиційний фольклорний танець «Csősztánc».
Під час заходу діти брали участь у конкурсах та іграх, розіграшах, а також мали змогу скуштувати виноград різних сортів та поласувати різноманітними випічками, які виготовили їхні батьки до цієї нагоди.
А на завершення молоді станцювали «Csősztánc» на вулиці перед будинком школи, чим дали знати, що збір винограду «Szüret» закінчився.
Цей захід є хорошим прикладом того, що у Косоньському ліцеї плекають народні традиції та звичаї.
Жіночий підрозділ Благодійного фонду Pro Agricultura Carpatica в рамках програми «Повна комора» організував традиційне варіння леквару в селі Бене. Мета заходу – підтримати людей похилого віку, які потребують допомоги, особливо під час відсутності електроенергії, пов’язаної з війною, що триває в країні. Господині готують запаси на зиму за стародавніми методами.
У Бене на території парафіяльного будинку римо-католицької церкви зібралися жінки з різних куточків Закарпаття. Єва Сані з Великої Доброні, одна із засновниць жіночого підрозділу ГО, відповідаючи на наше запитання, розповіла, що в рамках програми «Повна комора» господині ознайомлюються з рецептами закруток, поширеними в певних районах та населених пунктах. «Ми обираємо дати, пристосовуючись до часу дозрівання фруктів, і їдемо туди. Минулого року, наприклад, виготовляли полуничне варення в Ботарі, сливове – у Великій Доброні. Але коли йдеться про абрикоси та персики, це обов’язково Бене».
А куди потрапляє готова продукція? «У першу чергу спрямовується на благодійність, – каже інша ініціаторка, Беата Яворська з села Тисааґтелек. – Крім того, залишаємо щось на подарунки, якщо нас запросять на якийсь захід».
Із самого ранку жінки приступили до підготовки фруктів. Допомагали й чоловіки: установлювали казан, запалювати вогонь, а після того, як ґаздині засипали персики, долучилися до перемішування.
Про техніку варіння розповіла Жужанна Бабель з Бене: «Дуже важливо обирати якомога спіліші фрукти, це стосується й персиків. Цей леквар вариться приблизно 3–3,5 години. У якій пропорції додавати цукор, точно не визначено. Усе залежить від того, скільки було дощів, скільки сонця».
Учасником заходу став і місцевий фермер, член БФ Pro Agricultura Carpatica Іштван Варга з родиною. «Програма «Повна комора» допомагає зробити запаси під час війни та відсутності електропостачання. Фактично ми готуємо леквар, використовуючи традиційні технології, які перейняли від наших предків. У разі Бене, це персики. З них можна виготовляти не лише леквар, але й сироп, компот або палинку. Усе це традиція в Бене. Леквар ми готуємо із сортів «Промінь» та Red Haven. Фруктами забезпечили місцеві фермери», – розповів він.
У рамках заходу організатори приготували і традиційні наїдки та напої: кукурудзяний хліб, поґачі, випічку. Можна було скуштувати також палинку з абрикосів. І поки в одному з казанів варився леквар, в іншому – готувався смачний боґрач для вправних господиньок.
Берегово – серце угорської національної спільноти в Україні. В архітектурі та звичаях міста закарбувалася більш ніж тисячолітня епоха правління угорської держави, тож для багатьох місцевих мешканців саме угорська мова є рідною. Берегово та околиці – приклад того, як у незалежній Україні гармонійно проживають представники різних етносів, зберігаючи, водночас, власну культурну ідентичність. Берегівський міський голова Золтан Бабяк розповідає, що з моменту повномасштабного вторгнення чимало закладів освіти стали прихистками, а місцева громада згуртувалася, забезпечуючи базові потреби людей, які шукали житло чи стояли у кількаденній черзі на кордоні з Угорщиною. Частина чоловіків приєдналася до територіальної оборони, відтак нині вони несуть службу на сході країни. А берегівчани намагаються забезпечити захисників усім необхідним та підтримати фінансово.
В одному з закладів Берегівської громади відбулася робоча нарада керівництва області, представників обласного ТЦК та СП, а також ДПСУ з лідерами місцевих рад Берегівського району. На порядку денному були питання життєдіяльності громад, зміцнення економіки, системного забезпечення та фінансування ЗСУ, взаємодія з військовослужбовцями прикордонної служби, підтримки національних спільнот та ще багато іншого.
