Україна та Німеччина підписали декларацію про створення «Центрів єдності» у Берліні.
Україна та Німеччина підписали Спільну декларацію про наміри щодо створення українських «Центрів єдності» у Берліні. Ці хаби стануть ключовими майданчиками для підтримки українців у Німеччині, надаючи можливості для адаптації, навчання та працевлаштування.
Як зазначив міністр національної єдності Олексій Чернишов, центри допоможуть об’єднати переселенців, підприємців і культурні ініціативи, сприяючи інтеграції українців у німецьке суспільство.
Основні напрями роботи «Центрів єдності»:
Допомога переселенцям у пошуку роботи та освіті.
Підтримка кар’єрного розвитку та власних проєктів.
Надання ресурсів для тих, хто планує повернення в Україну.
Відкриття нового німецько-українського товариства відбулося за підтримки Institute for Foreign Relations e.V (ifa) за кошти Міністерства закордонних справ ФРН.
У Берліні (Німеччина) презентовано нову платформу, метою якої є зміцнення відносин між Україною та ФРН. Офіційне відкриття Німецько-українського товариства За нашу і вашу свободу e.V (DUG) відбулось 29 листопада, повідомляє Укрінформ.
Відкриття нового німецько-українського товариства відбулося за підтримки Institute for Foreign Relations e.V (ifa) за кошти Міністерства закордонних справ ФРН.
Під час церемонії відкриття відбулась і перша панельна дискусія
Наразі товариство нараховує понад 100 членів, воно присутнє в інтернеті. Правління DUG сподівається, що згодом осередки з’являться в різних федеральних землях.
Готель із трьох корпусів у Берліні перетворять на центр для біженців. Багатьох місцевих жителів така новина обурила, вони вважають, що цей район і так перенаселений, а громадські, освітні та оздоровчі заклади перевантажені.
З наступного літа в центрі Берліна розмістять понад тисячу біженців. Очікується, що перші 740 мігрантів прибудуть туди вже в листопаді. Серед містян це викликало величезне невдоволення, інформує taz.de.
Колишній готель Berlin City East Berlin-Lichtenberg може вмістити 1200 шукачів притулку. Три багатоповерхові корпуси на алеї Ландсбергер перетворюються на центр прийому мігрантів, щоб зменшити перенаселеність колишнього аеропорту «Тегель».
Денніс Хаустайн, депутат парламенту від опозиційної партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), провів громадське обговорення цієї ситуації серед місцевих жителів. Вони обурені й нарікають, зокрема, на те, що дізналися про цю новину з преси.
Як повідомив мер району Мартін Шефер, держава не поцікавилася його думкою. Чиновника «дуже сердить», що, крім цього великого приміщення, будуються додаткові 16 нових контейнерних майданчиків, чотири з яких будуть облаштовані в Ліхтенберзі.
Місцеві жителі критикують план, оскільки житловий простір і так обмежений: дитячі майданчики та магазини переповнені, погіршується якість медичного обслуговування. Багатьох хвилює питання щодо шкіл, адже вчителів не вистачає вже й тепер.
Людей непокоїть те, що частина новоприбулих не працюватиме, оскільки підтвердження їхньої кваліфікації доволі складне. Водночас економіка Німеччини дуже потребує іммігрантів – саме вони вберегли східні райони країни від рецесії.
Держава попросила в мешканців розуміння, мовляв, біженці живуть в антисанітарних умовах, маючи в «Тегелі» лише 2,5 квадратного метра на особу. Речниця Державної служби з питань надання притулку (LAF) Саша Лангенбах запевнила, що мігрантам не будуть надавати розкішних апартаментів, двоспальні ліжка в готелі замінять на багаторівневі алюмінієві.
За словами представниці громадської організації Лари Шмідгалл, соціальні проблеми та погіршення якості державних послуг викликані не біженцями, а соціально-політичними рішеннями.
Після громадського обговорення Сіна Прассе, голова організації з допомоги біженцям, повідомила журналістам про зміну настроїв серед місцевих мешканців. Зокрема розповіла про те, що наразі мігранти стикаються з набагато більш відкритою ворожістю. За її словами, потрібні додаткові ресурси, аби протистояти расизму та організованим ультраправим у Ліхтенберзі.
В німецькій столиці Берліні посилюють заходи безпеки перед очікуваним приїздом президента України Володимира Зеленського.
Про це повідомляє Bild, інформує „Європейська правда”.
Видання зазначає, що спочатку додаткові заходи планувались у зв’язку приїздом президента США Джо Байдена, але той скасував візит через ураган „Мілтон”.
Тож тепер берлінській поліції не доведеться скасовувати заплановані заходи безпеки, оскільки очікується візит Зеленського.
У профспілці поліції заявили, що Зеленський перебуває на найвищому рівні можливого ризику, „що, звісно, означає, що ми повинні задіяти всіх наявних людей, щоб забезпечити максимальний рівень безпеки”.
Очікується, що допомогу нададуть поліцейські з інших федеральних земель і федеральної поліції.
Наразі невідомо, чи прибуде Зеленський у центр Берліна з аеропорту кортежем чи прилетить вертольотом.
Влада Берліна заборонила проведення напередодні Нового року пропалестинської демонстрації, пише DW із посиланням на місцеву поліцію.
На думку правоохоронців, існує загроза, „що збори призведуть до підбурювання, антисемітських вигуків, прославлення насильства”, і таким чином до „залякування та насильства”.
Мітинг під гаслом „Немає святкуванню під час геноциду” було заявлено на період з 22:30 напередодні Нового року до першої години ночі 1 січня.
Заборона на мітинг може бути оскаржена у судовому порядку. При цьому анонсована акція викликала критику, в тому числі через додаткове навантаження на поліцію, яка і так працює понаднормово новорічної ночі. Торік у Берліні відбулися масові заворушення та напади на силовиків із використанням піротехніки.
Влада Берліна заборонила проведення напередодні Нового року пропалестинської демонстрації.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на DW.
На думку правоохоронців, існує загроза, „що збори призведуть до підбурювання, антисемітських вигуків, прославляння насильства”, і в такий спосіб до „залякування і насильства”.
Мітинг під гаслом „Ні святкуванню під час геноциду” був заявлений на період з 22.30 напередодні Нового року до першої години ночі 1 січня. Організатори акції звинувачують Ізраїль у скоєнні „геноциду” під час війни проти терористичного руху ХАМАС у секторі Газа.
Заборону на мітинг може бути оскаржено в судовому порядку. Водночас анонсована акція викликала критику, зокрема через додаткове навантаження на поліцію, яка і так працює понаднормово в новорічну ніч.
Минулого року в Берліні відбулися масові заворушення і напади на силовиків із використанням піротехніки.
Влада Берліну ввела заборону на демонстрування російських та українських прапорів біля радянських меморіалів 8 та 9 травня у Трептові, Тіргартені та Шенхольцер-Хайде.
Про це інформує Berliner Morgenpost.
У поліції також повідомили, що під заборону потрапили гасла, які у зв’язку з ситуацією, що склалася, можуть бути сприйняті за схвалення, прославлення або героїзацію війни в Україні”.
„Ці два дні позначають 78-му річницю закінчення Другої світової війни в Європі. З метою забезпечення „гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів тодішньої радянської армії” навколо трьох меморіалів також заборонено виконання маршів і військових пісень”, – йдеться в повідомленні.
Сенат Берліна продовжив роботу центру прийому біженців з України у колишньому аеропорту „Тегель” щонайменше до кінця вересня.
BERLIN, GERMANY – MARCH 25: Refugees from Ukraine wait for transfer at an aid center set up at former Tegel airport on March 25, 2022 in Berlin, Germany. City authorities have installed a temporary shelter and registration center at Tegel as refugees from Ukraine continue to arrive daily in Berlin, many by rail via Poland. (Photo by Hannibal Hanschke/Getty Images)
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на DW.
Це рішення також стосується використання пункту тимчасового розміщення для українців, які утекли від війни, на території термінала С.
Передбачалося, що табір у „Тегелі” мав бути відкритий до 30 червня, але зараз є перспектива продовжити його роботу навіть до кінця року.
Після відкриття нового аеропорту Берлін-Бранденбург 8 листопада 2020 року, аеропорт у Тегелі зачинено, і всі рейси переміщено в новий аеропорт.
За словами мера Берліна Франциски Гіффай, через великий брак місць для проживання та квартир у німецькій столиці, від використання колишнього аеропорту „Тегель” наразі не можна відмовитися.
Зараз там мешкають близько трьох тисяч людей. З них 2600 осіб перебувають довше, ніж заплановані три дні, деякі – уже місяці. Це „не є оптимальним” для людей, зазначила Гіффай.
З початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Німеччина прийняла близько 1,1 мільйона українських біженців.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
У понеділок екоактивісти розпочали демонстрації на понад 30 локаціях столиці Німеччини. Паралізувавши рух, вони вимагали змінити кліматичну політику федерального уряду.
Група «Остання генерація» (Letzte Generation) спільно з кількома іншими організаціями із захисту навколишнього середовища влаштувала безстрокову серію демонстрацій, зібравши близько 800 активістів.
За даними поліції, акції почалися на 33 локаціях – переважно транспортних розв’язках, в’їздах та з’їздах з автомагістралей. Протестувальники меншими групами приклеювали себе до дороги клеєм чи тримали транспаранти, перекриваючи шлях транспорту.
Для розблокування руху в столиці було задіяно пів тисячі поліцейських. Активістів, які приклеїли руки до дороги так званим «суперклеєм», віддирали за допомогою методів, відпрацьованих під час подібних демонстрацій, що проводилися в останні місяці. Зокрема використовували пензлики, шпателі та розчинники.
Демонстрація спричинила серйозні затори. Наприклад, на трасі A100, яка проходить через місто в обох напрямках, рух затримався на 90 хвилин, повідомляють місцеві ЗМІ.
«Остання генерація» стала відомою у 2022 році, коли провела низку гучних акцій для привернення уваги до проблеми захисту клімату. Представники групи, зокрема, проникли на території міжнародних аеропортів Берліна та Мюнхена, щоб паралізувати рух.
У Гамбурзі в Рейнській філармонії двоє членів групи під час концерту приклеїли себе до диригентської кафедри. У всесвітньо відомому приватному музеї Потсдама двоє активістів облили картопляним пюре одну з картин Клода Моне. Робота французького художника-імпресіоніста була захищена склом, тож не постраждала.
Берлінський філармонічний оркестр стане меценатом Київського симфонічного оркестру та Молодіжного симфонічного оркестру України. Планується співпраця у сфері освіти, підтримка в організації виступів та купівлі інструментів. Про це 12 квітня повідомили на сайті Берлінської філармонії.
У 2022 році Фонд Берлінської філармонії запрошував обидва українські оркестри виступити у Берлінській філармонії. Тоді між цими закладами встановився регулярний контакт і бажання співпрацювати.
„Після того, як наші колеги з Київського симфонічного оркестру звернулися до нас, ми вирішили взяти шефство над оркестром.
Хотіли би висловити нашу солідарність з музикантами в Україні, які намагаються підтримувати музичне життя в Україні за жахливих обставин.
Київський симфонічний оркестр також виступає важливим послом своєї країни, даючи концерти за межами України. Ми хочемо максимально підтримати музикантів у цьому”, – прокоментувала Єва-Марія Томасі, скрипалька та членкиня оркестрової ради Берлінської філармонії.
Генеральний директор Фонду Берлінської філармонії Андреа Ціцманн говорить, що ці меценатські проєкти мають допомогти українським оркестрам, аби вони могли продовжувати свою творчу діяльність і залишатися помітними зараз, що особливо важливо.
„Для нас меценатство над Молодіжним симфонічним оркестром України є логічним продовженням нашої давньої прихильності до Національного молодіжного оркестру Німеччини, з яким ми тісно співпрацюємо з 2017 року, задовго до початку російського вторгнення в Україну”, – зазначає Андреа Ціцманн.
Олександра Зайцева, директорка Молодіжного симфонічного оркестру України та керівниця Київського симфонічного оркестру Олександра Зайцева відреагувала на допомогу та щиро подякувала Берлінській філармонії за меценатство.
„Це відкриває нам перспективу тісного обміну. Разом із засновницею та головним диригентом Молодіжного симфонічного оркестру України Оксаною Линів, з усіма колегами Київського симфонічного оркестру та головним диригентом Луїджі Гаджеро ми прагнемо до європейської інтеграції української культури, підтримки молодого покоління українських митців та подальшого розвитку цієї безперервної музичної традиції, особливо у сьогоднішні складні часи”, – говорить Олександра Зайцева.
