На сьогодні в Україні близько 140 тисяч безпритульних тварин потребують допомоги волонтерів.
Україна входить до першої десятки країн із найбільшою чисельністю безпритульних тварин. Допомоги волонтерів потребують приблизно 140 тисяч тварин. Про це повідомила співзасновниця Всесвітньої асоціації з тварин України (UPAW) Оксана Кошак, передає Інтерфакс-Україна.
„На початку війни кількість запитів була на орієнтовно 50 тисяч тварин, і це, я нагадаю, тільки ті, хто має опікунів і якими опікуються люди, ми не знаємо точної кількості тих, про кого не піклується ніхто. На сьогодні кількість запитів на допомогу становить 140 тисяч тварин”, – сказала вона.
За словами Кошак, 84% тварин, які потрапляють у комунальне підприємство з вилову тварин у Львові, були викинуті господарями. 11% тварин – це загублені тварини й лише 5% – це спадково безпритульні, тобто ті, які були народжені на вулиці.
Кошак додала, що держава має спонукати власників тварин до відповідальності перед ними як перед членами сім’ї. І йдеться не лише про те, щоб не покидати їх, а й щоб стерилізувати та вакцинувати, зокрема від сказу.
Запорука цього, як вважає фахівчиня – запровадити обов’язкову реєстрацію тварин по всій країні. У 2016 році це запровадили в масштабах Львова, і кількість безпритульних тварин там знизилася на 80%.
Загалом в Україні налічується близько 5 млн тварин, майже 20% з яких – безпритульні. Динаміка збільшення їх чисельності внаслідок повномасштабного вторгнення РФ збільшується в геометричній прогресії. Так, за даними організації UAnimals, тільки за перший рік війни кількість котів і собак у притулках зросла на 60%. Евакуація тварин із зон бойових дій відбувається щодня, але місць у притулках бракує.
Проблема виживання бездомних з настанням холодів загострюється як ніколи. Щозими десятки людей в Україні гинуть від переохолодження, сотні звертаються до медиків з обмороженнями. Тому напередодні холодів починають діяти пункти обігріву для людей, які цього потребують.
В Україні для допомоги бездомним діють постійні притулки. Наприклад, у Києві діє три притулки, де бездомні можуть отримати допомогу з відновлення документів, переночувати, поїсти, прийняти душ та попрати речі, отримати змінний одяг. У КМДА кажуть, що безхатченки доступ до всіх послуг притулків мають, однак воліють ними не користуватися. А примусити безхатченків жити у притулку ніхто не може, розповідає Світлана Назаренко, заступник директора департаменту соціальної політики КМДА в інтерв’ю Радіо Свобода.
Координаторка руху “Молодь за мир” Ольга Макар зазначає, що дістатися до притулку, який знаходиться за 70 км від Києва, для бездомних вкрай важко, адже потрібно мати і кошти, і відповідний зовнішній вигляд, щоб людину пустили в громадський транспорт. Крім того, бездомні часто не довіряють соціальним працівникам, а тому відмовляються від перебування в притулку.
Світлана Назаренко зазначає, що пункти обігріву створені в кожному районі столиці та навіть є банки одягу, де люди мають змогу отримати необхідні речі. А оголошення про діяльність таких пунктів розмістили у поліклініках. Однак, безхатченки туди навіть не заходять, бо не знають, що такі пункти є і де саме вони знаходяться, наголошує волонтерка Ольга Макар.
Волонтер Євген Савватєєв вирішив перевірити, як саме працюють пункти обігріву і виявив, що більшість із них існують лише “на папері” або розміщені в коридорах ЖЕКів чи лікарень. Деякі працюють лише до 17, ще в одному є місце тільки для однієї людини, а в єдиному пункті, де можна хоч якось зігрітися, люди змушені спати на підлозі, бо не вистачає місць, передає видання Хмарочос. Нагадаємо, що в столиці налічується від 5 до 20 тисяч безпритульних людей.
Взимку ситуація для безхатченків лише загострюється. Під час похолодання вижити на вулиці вкрай не просто. Тому підрозділи ДСНС облаштовують мобільні пункти обігріву.
У Житомирі створили 4 пункти обігріву в адмінбудівлях, також лікарні надаватимуть всю необхідну допомогу при переохолодженні та обмороженні, а всіх бажаючих закликають приносити теплий одяг та продукти харчування, йдеться на сайті Житомирської міської ради.
На Закарпатті діють 27 пунктів обігріву, з яких розгорнули два мобільних пункти в Ужгороді і Рахові. За три дні роботи вже надали допомогу 365 особам, йдеться на сайті Закарпатської ОДА.
А що в Європі?
У кожній із країн ЄС намагаються допомогти людям, які опинилися в складних життєвих обставинах. Наприклад, в Угорщині заборонено спати на вулицях, відтак всі бездомні повинні знайти собі притулок, щоб уникнути проблем з поліцією. У Будапешті діє благодійний фонд Menedékház Alapítvány (Shelter House Foundation), який допомагає вирішити проблему комплексно: людині надають притулок, соціальні працівники допомагають у пошуку роботи та надають психологічну підтримку, передає DreamKyiv.
Бездомні навряд чи мають доступ до інтернету, щоб загуглити собі адресу притулку чи пункту обігріву. Про це подумали у Швеції і тому тут розміщують таку інформацію на сітілайтах та рекламних щитах.
Продукти у смітник – зась
У Франції законом заборонено викидати або утилізовувати зіпсовані продукти. Тому тут супермаркети не чекають, поки зійде строк придатності, а масово постачають громадські організації та благодійні фонди їжею, термін придатності якої скоро має закінчитися.
Притулок у автобусі, капсула для ночівлі
У Великобританії, місто Стретфорд-на-Ейвоні, старий двоповерховий автобус переобладнали під компактний пересувний притулок для бездомних. Він вміщує 9 людей та навіть має невелику кухню.
У Німеччині, у місті Ульм встановили автономні капсули для бездомних або людей, що потрапили в екстремальні життєві обставини, передає Gazeta.ua. Такі капсули мають послужити альтернативою ночівлі на свіжому повітрі та у випадках, коли інших варіантів просто немає. Автори розробки зазначають, що хоча капсула захищає від вітру, опадів та холоду, однак низькі температури можуть виникнути навіть у цій капсулі.
Капсули зроблені з дерева та металу, оснащені системою оповіщення для соціальних працівників, які зранку запропонують допомогу відвідувачу такої нічліжки. Людина в такій капсулі може зачинитися зсередини, а нічліжка обладнана датчиками температури, вуглекислого газу, вологості. Також є вентиляція, тривожна кнопка та датчики GPS. У капсулі є освітлення та система підігріву повітря за рахунок сонячних панелей. Всередині залишають спальний мішок, а після кожного відвідувача проводять прибирання.
Капсули встановлюють у місті лише в холодні зимові місяці, на технічне обслуговування та амортизацію щороку витрачають 5,7 тис. євро з міського бюджету.
Безкоштовне житло до кінця життя
У Норвегії для людей які опинилися на вулиці, створена національна програма Housing First («Спочатку – житло»). Згідно з нею, уряд безкоштовно забезпечує людей, які цього потребують постійним житлом. Крім цього, їм надають всебічну допомогу та підтримку, навіть нарко- чи алкозалежним. Програма діє безумовно, тобто житло не відбирають, доки людина взаємодіє із соціальними працівниками. Орендну плату бере на себе житловий фонд, а житло залишається за людиною до кінця життя.
