На сьогоднішній день кількість українських біженців за кордоном розділилась 50/50 у питанні щодо планів повернення на Батьківщину.
Про це заявив в інтерв’ю РБК-Україна комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті.
“Наскільки я пам’ятаю, у 2022 році приблизно третина хотіла повернутися додому, третина – залишитися в країні перебування, і третина не знала. Останні дані більше схиляються до приблизно 50/50 між тими, хто хоче повернутися, і тими, хто хоче залишитися”, – сказав єврокомісар.
Він також додав, що причини лишитись поза межами України дуже складні та різноманітні – до такого висновку О’Флаерті дійшов сам, поспілкувавшись з біженцями.
“Я зустрічав багато матерів, які кажуть: “Ми мусимо залишитися, бо наші діти ходять до школи, навчаються в університеті, і ми маємо бути тут заради них”. Інші розповідають про те, як вони влаштувалися й налагодили зв’язки. Вони створюють сім’ї в країні, що їх прийняла. Тож це вже не має сенсу. Ця країна стала для них домівкою”, – повідомив єврокомісар.
Однак, за його словами, є значна частина тих українців, які хочуть повернення на Батьківщину.
“Вони люблять свою країну і хочуть брати участь у її відбудові. А деякі старші люди просто хочуть провести останні роки в місці, яке вони знають і яке вони люблять. Тож причини дуже різноманітні”, – підсумував О’Флаерті.
В європейських країнах спостерігається політична тенденція щодо “вичавлювання” українських біженців назад додому. Проте виправити цю ситуацію ще можливо.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті.
За його словами, він спілкувався з українцями і бачив різні методи витиснути людей з Євросоюзу. Один з них – фінансовий тиск.
“Я бачу певні тенденції. Я подорожував Європою останніми місяцями, зустрічався з українцями в багатьох країнах і чув багато історій про, як ви сказали, “вичавлювання”. Я бачив скорочення соціальних виплат, які створюють серйозні труднощі для людей. Я бачив скорочення житлових програм. Добре, якщо людина може дозволити собі орендувати житло. Але для пенсіонерів та людей без ресурсів це велика проблема”, – сказав посадовець.
Він додав, що бачить також зростання ненависті до українців. Це відбувається не всюди і не є масовим явищем, але такий факт є.
“Українці потрапляють у загальну антиіммігрантську риторику крайніх правих сил, які хочуть звинувачувати мігрантів у всіх проблемах суспільства. Це популістська нісенітниця, і з цим потрібно боротися. Це дуже небезпечно”, – розповів комісар.
Майкл О’Флаерті припустив, що, можливо, на початку повномасштабної війни в деяких країнах була дуже щедра підтримка українців, що викликало невдоволення місцевих мешканців.
Проте посадовець вважає, що все ще можна виправити і не обов’язково ситуацію доводити до виселення українців, які все ще потребують захисту. Тим паче в рік, коли атаки РФ на цивільних були самими найінтенсивнішими від початку війни.
Уряд Данії повідомив, що не надаватиме статус біженця українським чоловікам віком від 23 до 60 років.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства імміграції та інтеграції.
Зазначається, що заплановані зміни до законодавства мають на меті запобігти ухиленню українських чоловіків від призову. Відтак, чоловіки віком 23–60 років, які не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримати дозвіл на проживання в країні.
У відомстві нагадали, що одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, парламентська більшість Данії ухвалила Спеціальний закон про Україну, що гарантував спрощений та швидкий механізм легалізації для всіх хвиль переселенців.
“Данія твердо підтримує Україну в її боротьбі за свободу. Саме тому ми зараз вносимо поправки до Спеціального закону щодо України, адже не передбачається, що наші правила проживання мають використовуватися для ухилення від мобілізації на захист України. Це підриває військові зусилля України та послаблює її здатність захищатися від російських атак”, — заявив міністр з питань імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков.
Станом на початок травня 2026 року в Данії було зареєстровано приблизно 47 600 переселенців з України, які успішно отримали посвідки на проживання в межах Спеціального закону. Вони зможуть залишитися, згідно з пресрелізом уряду Данії.
Чоловіки, які мають звільнення від військової служби, також і надалі матимуть право на захист.
Такий крок Копенгагена вже піддався критиці з боку комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті, який охарактеризував його як “приклад більш широкої тенденції до обмеження захисту для 4,3 мільйона українців, які наразі перебувають у статусі переміщених осіб у Європі”.
О’Флаерті зазначив, що загальні виключення можуть стати порушеннями прав людини й що “питання, пов’язані з призовом, зокрема відмова від військової служби з міркувань совісті, можуть стати підставою для законних вимог щодо надання захисту”.
У Гамбурзі близько 200 поліцейських провели перевірки в гуртожитках для біженців через підозри у шахрайстві з соціальними виплатами.
Рано-вранці правоохоронці провели масштабну операцію в кількох центрах розміщення біженців, зокрема в так званому «Українському домі». Перевірки були пов’язані з підозрами у незаконному отриманні дитячої допомоги. За попередніми даними, йдеться приблизно про 150 підозрілих випадків.
Разом із поліцейськими на місці працювали співробітники Федерального агентства праці Німеччини. Вони перевіряли, чи дійсно особи, зареєстровані в гуртожитках, а також їхні діти фактично проживають за вказаними адресами.
«Перевірки зосереджені, зокрема, на ймовірних випадках підробки документів, що посвідчують особу та громадянство, а також на встановленні фактичної присутності відповідних осіб і їхніх дітей», — заявили у відомстві.
За інформацією BILD, у «Українському домі» зареєстровано близько 1 000 осіб, хоча заклад розрахований більш ніж на 1 500 місць.
Посилення таких перевірок стало наслідком рішень Конференції міністрів внутрішніх справ Німеччини, спрямованих на боротьбу з організованими зловживаннями системою соціальних виплат.
У деяких польських містах українцям почали масово відмовляти у наданні статусу тимчасового захисту PESEL UKR. Замість цього громадянам присвоюють статус NUE, який позначає економічного мігранта та не передбачає спеціальних пільг.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Gazeta Prawna.
Польські громади змінили підхід через що тепер українцям складніше отримати допомогу. Замість спеціального статусу UKR все частіше дають звичайний – це позначка NUE. Вона означає, що людина є економічним мігрантом.
Така практика поширюється у багатьох міських громадах. Посадовці посилюють контроль та прискіпливо вивчають кожну заяву. Чиновники вважають, що люди їдуть за роботою, а не через пряму загрози життю.Play Video
Під особливу перевірку потрапляють такі категорії:
мешканці регіонів, де немає активних бойових дій;
особи, які в’їхали до Польщі з іншої безпечної країни;
громадяни, які вже мали захист чи посвідку в країнах ЄС.
Якщо ви приїхали з тилового міста, шанси на UKR падають. Польща вважає, що ви шукаєте кращої долі, а не порятунку від бомб.
Крім того, багато хто намагається оформити документи занадто пізно. Закон встановлює чіткі рамки: якщо терміни перетину кордону порушені, у статусі UKR відмовляють автоматично.
Журналісти наголошують на юридичній колізії. Чинне польське законодавство все ще на боці біженців. Спеціальний закон гарантує захист усім українцям. Проте місцева влада діє по-своєму. Муніципалітети самостійно трактують правила.
Українцям почали масово відмовляти у наданні статусу тимчасового захисту PESEL UKR в деяких польських містах. Натомість громадянам присвоюють статус NUE, який позначає економічного мігранта та не передбачає спеціальних пільг, повідомляє Gazeta Prawna.
Замість спеціального статусу UKR все частіше дають звичайний – NUE, який означає, що людина є економічним мігрантом, пише ЗМІ.
Така практика поширюється у багатьох міських громадах. Посадовці посилюють контроль та прискіпливо вивчають кожну заяву. Чиновники вважають, що люди їдуть за роботою, а не через пряму загрози життю.
Під особливу перевірку потрапляють такі категорії:
жителі регіонів, де немає активних бойових дій;
особи, які в’їхали до Польщі з іншої безпечної країни;
громадяни, які вже мали захист чи посвідку в країнах ЄС.
Багато українців намагаються оформити документи занадто пізно. Закон встановлює чіткі рамки: якщо строки перетину кордону порушені, у статусі UKR відмовляють автоматично.
Журналісти наголошують на юридичній колізії, а чинне польське законодавство все ще на боці біженців.
Спеціальний закон гарантує захист усім українцям. Проте місцева влада діє по-своєму. Муніципалітети самостійно трактують правила.
За даними УВКБ ООН, понад 5,7 млн українців через збройну агресію проти України були змушені виїхати за кордон.
Одним із найболючіших наслідків війни для України – це масове вимушене переселення громадян. За офіційними даними, кількість українців, які змушені були залишити країну, обчислюється мільйонами. Про це в суботу, 20 червня, заявив український омбудсман Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі.
“20 червня – Всесвітній день біженців. Для України він має особливе значення, адже вимушене переміщення стало реальністю для мільйонів наших громадян”, – зазначив Лубінець.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, через російську збройну агресію понад 5,7 мільйона українців опинилися за кордоном у пошуках безпеки та прихистку.
Омбудсман звернув увагу на те, що за цими цифрами ховаються не просто статистичні дані, а справжні життєві істррії тих, чиї долі війна розділила на життя “до” і “після”.
” Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням “Як ви?” та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці”, – зауважив омбудсман.
Лубінець також висловив подяку державам, громадам та людям з усього світу, які відчинили свої двері для українців, надавши їм підтримку та притулок після початку повномасштабної війни.
“І ми точно знаємо: ми повернемося. Відбудуємо. Обіймемо своїх. Бо де б ми не були – наш дім завжди там, де Україна”, – сказав він на завершення.
Навіть після закінчення війни мільйони українських біженців залишаться у Європі надовго.
Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй (ООН) у справах біженців (UNHCR).
В ООН змоделювали три сценарії щодо російсько-українського конфлікту до кінця 2029 року: продовження війни, “тендітний мир із поступками” та перемогу України.
Згідно зі сценарієм “тендітного миру”, бойові дії припиняються, але РФ зберігає контроль над захопленими територіями, а тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року. У цьому випадку, за оцінкою UNHCR, у Європі залишаться близько 2,9 млн. українців – це 56% нинішніх біженців.
За продовження війни в Європі залишаться 99% українських біженців.
І навіть у сценарії перемоги України за кордоном, за розрахунками ООН, залишаться близько 1,67 млн осіб – приблизно третина цьогорічного числа.
Найбільше українців, як очікується, залишиться у Німеччині – близько 789 тисяч людей. У Польщі – понад 530 тисяч.
Також в ООН визнають, що значна частина українців уже глибоко інтегрувалася в європейське життя: діти ходять до місцевих шкіл, сім’ї працюють, і багато хто не бачить умов для швидкого повернення.
При цьому майже 60% працевлаштованих українців у Європі працюють нижче за свою кваліфікацію, отримуючи доходи в середньому приблизно на 40% нижче, ніж у місцевого населення.
UNHCR окремо попереджає Брюссель, що різке припинення тимчасового захисту у 2027 році може спричинити хаос, перевантажити системи притулку та спровокувати вторинну міграцію всередині Європи.
У зв’язку з цим, організація рекомендує країнам ЄС готувати довгострокові механізми легалізації перебування українців, включаючи спрощені умови отримання посвідки на проживання та нові форми захисту.
За сценарію досягнення “крихкого миру з поступками” у російсько-українській війні в цьому році, понад половина від поточної кількості біженців з України залишатиметься у Європі до кінця 2029 року.
Про це свідчить дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
В одному зі сценаріїв дослідження моделюється варіант, за якого росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на підконтрольних українського уряду територіях залишається на середньому чи високому рівні, а статус тимчасового захисту для українських біженців в ЄС припиняється у березні 2027 року.
У такому випадку прогнозується, що 2,9 млн українських біженців (56% від їх поточної кількості) залишаться в Європі принаймні до 2029 року.
За другого сценарію – “статус-кво”, тобто продовження російської агресії, – в Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 млн біженців з України (99% від їх поточної кількості).
За третього сценарію, який передбачає перемогу України із поверненням їй окупованих територій до кінця цього року, кількість біженців може скоротитися до 32%.
В УВКБ ООН уточнили, що ці сценарії не є прогностичними, а дослідження продемонструвало те, як поведінка може змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних, зокрема опитувань.
На п’ятому році повномасштабної війни в Європейському Союзі продовжують перебувати мільйони українських біженців, але дедалі більше людей приймають рішення повернутися на батьківщину.
Згідно з останніми даними Євростату, станом на лютий 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали близько 4,4 мільйона українців. Хоча загальна статистика демонструє помірний приріст (на 22,4 тисячі осіб за місяць), чіткої тенденції немає: міграційні процеси стабілізуються, оскільки значна частина людей повертається додому, тоді як інші вирішують залишитися в Європі, повідомляє Euronews.
До країн, які приймають найбільше біженців, належать Німеччина, Польща та Чехія.
Динаміка надання захисту різниться залежно від регіону: якщо в Іспанії кількість зареєстрованих збільшується, то в Естонії та Франції поступово зменшується.
Переважна частина отримувачів захисту (понад 98%) є громадянами України. В основному це жінки та діти, кількість дорослих чоловіків значно менша.
Однак за цифрами офіційної статистики приховується важливий процес – активне повернення українців навіть у прифронтові регіони. Понад 1,6 мільйона осіб уже повернулися до таких областей, як Харківська, Донецька, Херсонська й Сумська, попри близькість до лінії фронту та значні руйнування.
Згідно з дослідженням організації Save the Children, рішення про повернення зазвичай зумовлене не політичними чинниками, а глибоко особистими та економічними причинами. Три чверті опитаних назвали ключовими мотивами гостру тугу за домом і брак звичного соціального кола. Багато хто зізнається, що в країнах перебування почувається ізольовано, а процес інтеграції дається вкрай важко.
Близько половини респондентів повернулися до України через емоційний стан дітей, які за кордоном почувалися нещасними, самотніми та перебували в постійному стресі. Вагомим аргументом стали й фінансові труднощі: понад половина опитаних нарікають на стрімке зростання вартості життя в Європі та відсутність гідних можливостей для працевлаштування.
Гуманітарна організація наголошує: ніхто не приймає рішення про повернення в зону бойових дій легковажно. Багато українців, знайшовши фізичну безпеку в країнах ЄС, так і не змогли досягти фінансової стабільності чи компенсувати втрату соціальних зв’язків і звичного середовища.
