Уряд Швейцарії вирішив не скасовувати до 4 березня 2026 року тимчасовий статус захисту для українців, які виїхали з України через війну.
Про це повідомили у Федеральної ради Швейцарії, інформує Укрінформ.
„Очікується, що ситуація в Україні не зміниться в осяжному майбутньому. Тому на засіданні 4 вересня Федеральна рада вирішила не скасовувати статус захисту S для українських біженців до 4 березня 2026 року і продовжити до цього часу заходи підтримки цієї групи осіб”, – йдеться в заяві.
Як зазначається, це рішення вносить ясність не лише для українських біженців, а й для кантонів, громад та роботодавців на наступні 18 місяців.
„З огляду на членство Швейцарії в Шенгенській зоні Федеральна рада вважає життєво важливою тісну координацію з ЄС, який 13 червня вирішив продовжити тимчасовий захист українських біженців до 4 березня 2026 року”, – йдеться у повідомленні.
У зв’язку з війною росії проти України Федеральна рада Швейцарії вирішила надати українським біженцям статус захисту S з 12 березня 2022 року. Він надається, доки людям загрожує серйозна загальна небезпека. Станом на кінець серпня близько 66 тисяч українців мають статус захисту S у Швейцарії.
Осло та керівництво округу Вікен заявили про скасування місцевої постанови п’ятого за величиною міста Норвегії, Драммена, яка дозволяла приймати лише українських біженців. Рішення обґрунтували тим, що документ несумісний з конституцією Норвегії та антидискримінаційними законами країни.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Шторе назвав указ, схвалений 13 лютого, незаконним, адже міська адміністрація Драммена перевищила свої повноваження. За його словами, органи місцевого самоврядування не можуть визначати національність біженців, яких планують прийняти, лише їхню кількість.
Мер Драммена, розташованого за 40 кілометрів від столиці, Осло, є членом Норвезької консервативної партії, а в міській раді консерватори разом з антиміграційною партією та Партією пенсіонерів становлять більшість.
За даними, опублікованими раніше владою Драммена, у 2023 році населення міста становило 103 тисячі жителів, з них 31 тисяча – мігранти або нащадки іммігрантів.
Згідно зі статистикою, іноземці, що проживають у місті, є переважно поляками, литовцями, іракцями, пакистанцями та сомалійцями.
Норвегія, населення якої становить 5,5 мільйона, з 2022 року прийняла 70 800 українських біженців, свідчать дані імміграційної влади.
Відповідно до офіційної інформації, у 2023-му в країні проживало 877 тисяч іноземців, переважно поляків, литовців, шведів, сомалійців та німців.
Кількість людей, які прибувають в ЄС з України дещо зростає. Згідно з новими статистичними даними, в ЄС знаходиться понад 4 мільйони осіб з України, що мають статус тимчасового захисту, їх кількість за останній час трохи виросла.
Про це свідчать дослідження Європейського статистичного бюро Євростат.
Згідно з останніми наявними даними, на кінець вересня в ЄС перебували майже 4,2 мільйона осіб із відповідним статусом.
Порівняно з кінцем серпня 2023 року кількість українських отримувачів тимчасового захисту в ЄС зросла на 31 920 (+0,8%).
Якщо розглядати співвідношення кількості прийнятих осіб з чисельністю населення кожної країни ЄС, статистичне бюро зазначає наступні цифри:
Найбільше переміщених осіб прийняла Чехія — в цій країні на 1000 громадян припадає 33,1 біженців. Далі йдуть Естонія (26,2), Польща (26,1), Болгарія (25,8) та Литва (25,5).
Основними країнами ЄС, які приймають бенефіціарів тимчасового захисту з України, залишаються Німеччина (1 194 900 осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (958 655; 23,1%) і Чехія (357 960; 8,8%).
Найбільший абсолютний приріст за попередній статистичний місяць спостерігався в Німеччині (+19 205; +1,6%), Нідерландах (+3 685; +2,8%) та Ірландії (+2 875; 3,2%).
З іншого боку, кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зменшилася у п’яти країнах: Чехія (-7 125; −2%), Франція (-2 155; −3,2%), Польща (-1 895, −0,2%).), Словенія (-405; −4,6%) і Люксембург (-10; −0,2%).
[type] => post
[excerpt] => Кількість людей, які прибувають в ЄС з України дещо зростає. Згідно з новими статистичними даними, в ЄС знаходиться понад 4 мільйони осіб з України, що мають статус тимчасового захисту, їх кількість за останній час трохи виросла.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1699694640
[modified] => 1699649748
)
[title] => Кількість українських біженців в ЄС зростає — Євростат
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=168487&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 168494
[uk] => 168487
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 168488
[image] => Array
(
[id] => 168488
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[original_lng] => 43568
[original_w] => 587
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/ef003e535ce41a9df3d166ca042f9cdd6280518c.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1699642548:2
[_thumbnail_id] => 168488
[_edit_last] => 2
[views_count] => 1372
[_oembed_d9e47a26cb89f2cb36074cf8b9257a31] =>
[_oembed_time_d9e47a26cb89f2cb36074cf8b9257a31] => 1699642554
[_oembed_7dd9c550439fe4639602246016c103d4] =>
[_oembed_time_7dd9c550439fe4639602246016c103d4] => 1699642554
[_oembed_c1c69be37868a842451d321f7426a9bd] => {{unknown}}
[_oembed_cf266498bbc1ee58c401c138bd8571ae] =>
[_oembed_time_cf266498bbc1ee58c401c138bd8571ae] => 1720443152
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
[6] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
[6] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 85415
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженців
)
)
[3] => Array
(
[id] => 162181
[content] =>
У Єврокомісії запропонували продовжити тимчасовий захист для тих українців, які перебувають у країнах ЄС через агресію Росії проти України до 2025 року.
Під тимчасовим захистом перебуває 4 млн українців у ЄС
Директива ЄС про тимчасовий захист українських біженців мала діяти до березня 2024р. Європейська комісія запропонувала продовжити цей термін до 3 березня 2025р. Йдеться про понад 4 млн людей з України, які отримали захист у всьому ЄС. Продовження дії Директиви зробить можливим підтримати і надалі цих людей та надати їм визначеність, вважають у ЄК.
У Єврокомісії зазначають, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються, а тому його продовження є необхідною відповіддю на нестабільну ситуацію в Україні, яка унеможливлює безпечне та тривале повернення тих людей, які користуються тимчасовим захистом у ЄС.
Така заява була оприлюднена на сайті Єврокомісії у вівторок, 19 вересня, передає Слово і діло.
Українці зможуть проживати в Європі до 2025р.
Таку пропозицію Єврокомісії має затвердити Рада ЄС.
Це рішення означатиме, що всі українці, які перебувають у європейських країнах, зможуть продовжувати проживати, навчатися та працювати у країнах ЄС до 2025р.
Нагадаємо, що завдяки Директиві про тимчасовий захист українці отримали законне право на перебування на території Європейського союзу, отримали доступ до медичних та соціальних послуг країн, в яких вони перебувають та необхідну підтримку й допомогу.
Зараз українці такі ж бажані у Європі, як і в перші тижні війни, – президентка Єврокомісії
13 вересня Урсула фон дер Ляйєн, президентка Єврокомісії, запропонувала продовжити термін дії Директиви про тимчасовий захист для українців.
У своїй доповіді “Стан Союзу в Європарламенті”, пані Урсула підкреслила, що зараз українці такі ж бажані у Європі, як і в перші тижні війни. Президентка зазначила, що такий спеціальний механізм ЄС був застосований вперше для надання притулку українцям. А ЄС в рамках підтримки України надав 12 млрд євро на виплати заробітних плат та пенсій.
43 мільярди євро на найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової
Всього Європа витратила понад 43 млрд євро на українських біженців. Таку цифру називає Міністерство реінтеграції з посиланням на Кільський інститут світової економіки. В розрахунок включили грошові виплати, житло, медичні, освітні послуги та забезпечення українських біженців продуктами харчування та речами першої необхідності. Лідерами за видатками стали Польща та Німеччина з витратами 12 та 11 млрд євро відповідно.
За даними ООН, це найбільша міграційна криза в Європі з часів Другої світової війни.
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
Зустріч із представниками відповідних муніципальних організацій і міністрами внутрішніх справ федеральних земель має відбутися протягом наступних двох-трьох тижнів, поінформував у понеділок речник міністерства Максиміліан Калль.
„Це напружена ситуація, до нас прибуває дуже багато людей”, – сказав він.
У багатьох місцях бракує доступного житла, дитячих садків і вчителів для курсів німецької мови, у деяких їх просто вже немає зовсім. Це стає серйозним викликом і навантаженням для влади на місцях і до того ж веде до зростання соціальної напруги. Ситуація, втім, дуже різниться між регіонами. Центральна влада хоче виробити механізм кращого розподілу шукачів притулку.
Речник МВС зауважив, що 8 з 10 шукачів притулку – українці. З України в Німеччину від війни втекли понад мільйон біженців. Офіційно з них зареєстровані, за даними відомства, 1 057 286 осіб.
Біженці з України відрізняються від інших процедурою оформлення. Вони не мають подавати документи на отримання притулку, адже автоматично отримують тимчасовий захист.
Між тим, торік у Німеччині 217 774 людини подали заяву про притулок – це найбільший показник з 2016 року, коли ФРН пережила попередню хвилю біженців. Більшість шукачів притулку приїхали з Сирії, Афганістану, Туреччини, Іраку та Грузії.
У 2022 році федеральний уряд надав землям і муніципалітетам фінансову підтримку на біженців у розмірі 3,5 млрд євро. Ще 2,75 мільярда євро було погоджено на цей рік.
Подібна зустріч стане не першою, попередня була восени минулого року. Тоді Фезер запропонувала виділення для розміщення біженців додаткової нерухомості, яка є в розпорядженні державних структур.
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
У Данії відкрився музей, присвячений біженцям та його ролі у формуванні сучасного датського суспільства. Музей знаходиться за 275 кілометрів на захід від Копенгагена, але всього за 95 кілометрів від німецького кордону. Королева Данії Маргарет урочисто відкрила музей, вартість зведення якого коштувала 16 мільйонів євро.
У період із лютого до травня 1945 року понад 200 000 німецьких цивільних прибули в окуповану Данію. В останні місяці Другої світової війни радянський напад на нацистську Німеччину спричинив виїзд мільйонів німців зі своїх домівок. У 1945 році на плантації Аал в Оксболі був створений найбільший у Данії табір біженців. Після Другої світової війни тут проживало 35 тисяч німців. Проте великий наплив біженців – це не лише частина історії. Нещодавно мільйони людей покинули такі країни, як В’єтнам, Боснія та Сирія – через війну, голод і стихійні лиха. Кожен біженець має свою унікальну історію.
„Бути біженцем – це не те, про що вирішувати вам. Це не особисте рішення людини, а те, що з нею стається”.
Саусан Гаріб Далл
Палестинський біженець, який проживає в Данії
Flugt, що датською означає „втеча”, розповідає історію іммігрантів своїми словами, яка транслюється через масштабні відеопроєктори. Куратор Клаус К’єльд Йенсен пояснив, що мета музею – «перетворити цифри на людей».
„Коли сьогодні говорять про біженців по всьому світу, звучать величезні безликі цифри, це часом велика кількість людей, які прибувають у вашу країну. Але ми хочемо розповісти, що за цими цифрами є живі люди”, – додав директор музею Клаус Кьєльд Йенсен.
Музей був спроєктований відомим датським архітектором Б’ярке Інгельсом і становить арочну сучасну споруду з дерева і скла, яка з’єднує дві старі цегляні будівлі, котрі функціонували як лікарні в післявоєнні роки. Із 5,8 мільйона жителів Данії понад 650 000 є іммігрантами і 208 тис. є нащадками іммігрантів – за державною статистикою.
[type] => post
[excerpt] => У Данії відкрився музей, присвячений біженцям та його ролі у формуванні сучасного датського суспільства. Музей знаходиться за 275 кілометрів на захід від Копенгагена, але всього за 95 кілометрів від німецького кордону
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1656432420
[modified] => 1656423053
)
[title] => У Данії відкрився музей біженців
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=108531&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 108363
[uk] => 108531
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 108369
[image] => Array
(
[id] => 108369
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164.jpg
[original_lng] => 247739
[original_w] => 1440
[original_h] => 810
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164.jpg
[width] => 1440
[height] => 810
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164.jpg
[width] => 1440
[height] => 810
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1440x810-cmsv2-b2886be1-6201-57f0-82fd-9ac4f3abd842-6802164.jpg
[width] => 1440
[height] => 810
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1923
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 108369
[_edit_lock] => 1656412254:8
[_oembed_d9e47a26cb89f2cb36074cf8b9257a31] =>
[_oembed_time_d9e47a26cb89f2cb36074cf8b9257a31] => 1656412122
[_edit_last] => 8
[_oembed_dd8a37bd692dd4aadcd4b0b68f998e2e] =>
[_oembed_time_dd8a37bd692dd4aadcd4b0b68f998e2e] => 1656412339
[_oembed_d60cd7d3d03b25898e35494a8fc3e9b3] =>
At the Medyka border in Poland I met families who fled the war in Ukraine, leaving loved ones behind, with no idea when they will be able to return home. I’m so impressed w/@refugees representatives & how committed they are to supporting people on their journeys.#WithRefugeespic.twitter.com/buxUIIqilU
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh