Зазначаться, що мобільні сховища модульного типу КубМ здатні захистити людей від різних загроз, у тому числі світлового випромінювання ядерного вибуху та радіоактивного забруднення.
Повідомляться, що виробничий процес розгорнувся в місті Дзержинську.
На сайті Всеросійського науководослідного інституту ГОНС вказується, що ця подія стала результатом багаторічних досліджень та зусиль вчених та експертів у галузі захисту населення та територій. Проте, зазначає tsargrad.tv, все якось підозріло збіглося з погіршенням обстановки у світі, коли то одна, то інша країна погрожує ядерною зброю.
Відомо, що в базову комплектацію КубМ входять два модулі, де зможуть сховатися одразу 54 людини.
Мобільне сховище більш ніж удвічі дешевше за будівництво стаціонарного, а термін його виготовлення та монтажу не перевищу трьох місяців.
Нагадаємо, зявилось супутникове зображення, на якому зафіксовано процес спорядження та підготовки російської міжконтинентальної балістичної ракети Р30 Булава.
Ракета Р30 Булава частиною ядерної тріади рф і базується на атомних підводних крейсерах проекту 955 Борей. Defense Express зазначає, що час і місце, що відображені на знімку, наразі точно невідомі.
Ймовірно, транспортнопусковий контейнер із ракетою Р30 Булава сірого кольору розташований у нижньому лівому куті знімка, також видно кілька машин із різним призначенням.
Уряд зазначив, що загородження має допомогти, якщо із росії в Норвегію прямуватиме потік біженців. Зведення паркану може бути одним зі способів покращення ситуації із безпекою.
У повідомленні йдеться, що міністерка юстиції Емілі Енгер Мель надихнулась прикладом Фінляндії, яка продовжує будувати загородження на кордоні із росією.
У відомстві додали, що будівництво загороджень є дорогим процесом, тому уряду необхідно оцінити доцільність подібних вкладень. При цьому розглядають можливість інвестицій у закупівлю дронів та збільшення кількості прикордонників, які патрулюватимуть територію.Play Video
До слова, протяжність сухопутного кордону між Норвегією та росією становить 200 кілометрів.
Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита у межах робочої поїздки на Берегівщину разом із депутатом обласної ради Юдітою Петеї відвідали шелтер для перебування одиноких матерів з дітьми в Берегові, де оглянули хід будівництва об’єкта.
Про це повідомляє Закарпатська ОДА
Цей проєкт реалізовується за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської по всій країні з метою підтримки вимушених переселенців, їхньої адаптації та розвитку, освіти для дітей, працевлаштування жінок і відповідного медичного обслуговування.
Для реалізації проєкту залучилися партнери з Акредитованого відокремленого підрозділу Угорської екуменічної служби допомоги в Україні під керівництвом Яноша Геревича у межах гуманітарної програми «Криза в Україні», яка фінансується Урядом Угорщини.
Для розміщення притулку придбали будинок та спроєктували пʼять окремих апартаментів для довготривалого перебування 5 сімей. Тут облаштували кімнати, кухню та санвузли. Загальна кошторисна вартість проєкту — близько 8 млн грн.
Завершення ремонтно-будівельних робіт згідно з календарним планом відбудеться наприкінці серпня.
Щиро дякую представникам Угорської екуменічної служби допомоги в Україні та усім причетним за підтримку і реалізацію проєкту.
Бригади з тилових областей допомагають будувати лінію оборони та військові інженерно-технічі споруди у прифронтових регіонах.
До будівництва захисних споруд у прифронтових та прикордонних регіонах залучені усі області України. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Олексій Кулеба у Facebook в понеділок, 19 лютого.
“Бригади з тилових областей допомагають будувати лінію оборони та військові інженерно-технічі споруди, облаштовувати системи загороджень тощо. Кіровоградщина та Закарпаття – допомагають у Запорізькій області. Тернопільщина та Львівщина – у Сумській. Бригади з Івано-Франківської, Полтавської, Черкаської, Хмельницької та Чернівецької областей – будують захист на Донеччині”, – написав він.
Кулеба нагадав, що ворог щодня здійснює атаки за допомогою дронів, крилатих ракет та балістики. Щонайменше половину ворожих безпілотників збивають мобільні вогневі групи.
“Саме тому разом з обласними військовими адміністраціями продовжуємо роботу над збільшенням мережі таких груп та їх укомплектування для боротьби із “шахедами” по всій Україні. Будуємо та посилюємо захист країни постійно”, – запевнив чиновник.
У межах ініціативи першої леді України Олена Зеленська «Адреса дитинства», разом з Камʼянською громадою та міжнародною гуманітарною організацією «Людина в біді Словацька Республіка ми створюємо власний проєкт сучасного, комфортного й безбарʼєрного середовища для нових сімей.
Чотири двоповерхові будинки зводяться за передовими технологіями для того, щоб забезпечити сімейне виховання дітей, які за певних життєвих обставин позбавлені можливості зростати у своїй родині.
Розвинена місцева інфраструктура має все для їх комфортного проживання й навчання. Неподалік є школа, дитячий садок, спортивний майданчик, магазини та зупинка громадського транспорту.
Попри війну ми робимо все можливе, щоб діти знайшли свої родини, а разом із ними білет у майбутнє у вільній європейській Україні.
Плануємо завершити проєкт у 2024 році й передати готове житло окремим сім’ям, які візьмуть на виховання та спільне проживання не менш ніж 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
[type] => post [excerpt] => У межах ініціативи першої леді України Олена Зеленська «Адреса дитинства», разом з Камʼянською громадою та міжнародною гуманітарною організацією «Людина в біді Словацька Республіка ми створюємо власний проєкт сучасного, комфортного й безбарʼєрного... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1700495100 [modified] => 1700487086 ) [title] => На Закарпатті споруджують 4 будинки для сімей, які візьмуть на виховання не менше 5 сиріт [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=169713&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 169772 [uk] => 169713 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 169712 [image] => Array ( [id] => 169712 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376.jpeg [original_lng] => 229419 [original_w] => 2048 [original_h] => 1365 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376-1024x683.jpeg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376-1536x1024.jpeg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376.jpeg [width] => 2048 [height] => 1365 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/201120231700479376.jpeg [width] => 2048 [height] => 1365 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_thumbnail_id] => 169712 [_parental_post_id] => 155546 [views_count] => 1464 [_edit_lock] => 1700483452:5 [_edit_last] => 8 [_ukrnet_feed_include] => 1 [_oembed_f9adee9843e70ca24372cc7474033ad2] =>
Three more Ukrainian children returned to the Homeland!
The work of returning children home will continue, so once again I sincerely thank everyone who helps to do this.
В Ужгороді планують створити великий реабілітаційний центр для ветеранів українсько-російської війни. Такі плани ще минулого місяця озвучував голова обласної військової адміністрації Віктор Микита. Зараз уже обране місце для цього центру – старий пологовий будинок, є керівник проєкту та перші домовленості про кошти на реновацію будівлі. За планом – це наймасштабніший проєкт такого типу в області. Нинішня вартість робіт близько 400 мільйонів гривень. Однак поки що усієї суми для робіт нема. В ОВА сподіваються на допомогу міжнародних фондів.
Хустський замок – символ величі і могутності у минулому, а зараз, на жаль, руїни, однак – неймовірно привабливі для туристів. Аби зробити місцину більш популярною, у місті в попередні роки реалізовувалося декілька проєктів за сприяння закордонних партнерів. Зокрема, у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» за фінансової підтримки Євросоюзу та безпосередньо завдячуючи підтримці угорців біля підніжжя Замкової гори було встановлено фігурку солекопа та міні-скульптуру самого замку. Наразі ці два об’єкти стали своєрідною фотозоною як для гостей нашого краю, так і для самих хустян.
Крім того, наразі триває робота над упорядкуванням ще однієї локації. Це – побудова фортеці у мініатюрі. Її зведення фінансує Словаччина. Детальніше – у матеріалі «Карпатського об’єктива».
Словаки підтримують закарпатців
Дорогою на Замкову гору в Хусті є місце, яке старожили називали «сосняком», бо там була галявина, яку оточували високі сосни. На ній раніше діти любили грати в футбол, а літні люди зупинялися відпочити, коли йшли на кладовище, яке теж у Хусті знаходиться на цьому узгір’ї. Зараз там тривають будівельні роботи – зводять новий об’єкт, який мають закінчити, за словами самих будівельників, незабаром.
«Цей проєкт реалізовується спільно зі словацькими партнерами у рамках міжнародної співпраці. Це – євро грант. Мова йде про будівництво дороги до замку, встановлення лавиць, освітлення, водовідведення, упорядкування паркувальної зони та встановлення в’їзної брами біля підніжжя гори. Робота почалася ще декілька років тому, але через війну усе затягнулося у часі. До кінця року плануємо завершити», – розповідає «Карпатському об’єктиву» заступник Хустського міського голови Іван Фетько.
За його словами, виконує роботи підрядна організація, яка виграла тендер. Макет розробляли проектанти і міні-замок практично відтворює саму фортецю тільки у зменшеному вигляді. Саме будівництво триває п’ять місяців. Наразі об’єкт на завершальній стадії.
«Сам замок відновити не можна, не могли його свого часу відбудувати навіть угорські феодали, які володіли великими статками та яким він належав. Зараз руйнування вже настільки сильні, що фортецю можна хіба що законсервувати, аби ще більше не нівечив її час. Тому відтворення споруди у мініатюрі є дуже цікавим варіантом для сучасників, адже кожен охочий може побачити, який вигляд колись мав замок, відчути ту колишню могутність, яку вже втрачено», – каже місцевий краєзнавець Іван Довжанин.
Загалом об’єкт цікавий. Дійсно він нагадує сам оригінал – тобто хустську фортецю, будується він із каменю, а поруч можна побачити міні-скульптуру кота-охоронця у лицарських шатах.
«Ця реконструкція дає можливість зрозуміти, якою була багато сторіч тому сама фортеця. Особливо цікавою локація може стати для туристів, які крім фантастичної панорами з вершини гори можуть отримати цілісне уявлення про минувшину Хуста, власне унікальну замкову споруду, її архітектурний стиль, розташування башт, різних укріплень, господарських приміщень, підземель, криниці тощо. На мою думку, цінним буде об’єкт і для молоді, адже біля нього вчителі зможуть проводити уроки і наочно показувати, чим і як жили колись наші пращури, чим могли пишатися і яку мали культурну спадщину», – додає краєзнавець.
Споглядаючи пам’ятку-макет хочеться продовжити мандрівку до руїн самої фортеці, історія якої, між іншим, є доволі суперечливою, зокрема, щодо того, коли саме її будували.
Скільки років самому замку
У тому, що Хустський замок будували саме угорці, сумнівів ні в кого не викликає. Але коли саме це робилося – є предметом суперечок між істориками. Офіційно вважається, що будівництво почалося в 1090 році та закінчилося за короля Бели ІІІ у 1191 році.
Але ужгородський історик та археолог, доцент кафедри історії стародавнього світу УжНУ Ігор Прохненко іншої думки.
«Те, що Хуст є одним з найдавніших міст Закарпаття, ні в кого не викликає сумнівів і я з цим не сперечаюся, однак виникає логічне питання, коли саме зводилися фортеці в Ужгороді і Хусті. Вони, як свідчать розкопки, є молодшими, ніж прийнято було раніше вважати. Ці твердині є замками Угорського королівства, яке почало підніматися і будувати фортифікаційні споруди аж наприкінці ХІІІ – на початку ХІV сторіччя. Тобто, Хустський замок фактично будували не в ХІ-ХІІ сторіччі, а в XIV – наголошує він. – Спочатку це була порівняно невелика споруда, яка у результаті періодичних масштабних перебудов на XV – XVII ст. перетворилася на значний за розмірами складний комплекс захисних, житлових і господарських об’єктів. Фортеця, як і саме місто Хуст, заснована у період відбудови Угорського королівства після монголо-татарського нашестя. З неї відмінно контролювалася долина річки Тиси і фортеця мала виконувати певні функції, а саме: захищати навколишні села новоствореного Маромороського комітату та соляний шлях, які приносили суттєвий прибуток до королівської скарбниці у ті часи».
Директор Хустського краєзнавчого музею Борис Прокопів, у свою чергу, переповідає більш офіційну і традиційну історію.
«Є декілька версій побудови замку. Одна з них – це 1090-1191 рік. Цю версію взяли за основу через те, що було знайдено камінь, на якому було вирізьблено «1190». Сама фортеця знаходиться на 150-метровій горі. Утім коли зводили будівлю, поверхню потрібно було вирівняти, тож гору більше, ніж на 20 метрів підсипали. Сам же пагорб вулканічного походження, а фортеця мала охоронне значення та мала контролювати від розбійників соляний шлях. У ті часи сіль вважалася справжнім білим золотом і високо цінувалася на ринках Європи. Шкода, що замок наразі зберігся тільки в руїнах. А пам’ятка була справді величною, її будували сотню років. Знищено ж було за одну мить», – наголосив він.
Також варто додати, що перше документальне свідчення про замок датоване 1353 роком, тобто на цей період часу замок існував точно. Що було раніше, можливо, колись стовідсотково з’ясують дослідники… А поки що вважатимемо, що кожна з теорій має право на існування…
Пізнішу історію фортеці уже можна вільно відстежити із письмових джерел. 3 липня 1766 року над Хустом пронеслася потужна буря, яка знищила твердиню. Блискавка влучила у порохову вежу, яка спричинила вибух і припинила існування фортеці назавжди.
«Після вибуху із Австрії прибула до Хуста комісія на чолі з майбутнім імператором Йосипом ІІ, сином Марії-Терезії, яка мала оглянути місце події і дати оцінку руйнуванням та визначити майбутнє твердині. На жаль, вона вирішила, що фортеця відновленню не підлягає, хоча тоді ще можна було замок відновити, але австрійська влада не хотіла на периферії витрачати час і кошти для цього. Тоді гарнізон перевели у Мукачівський замок, а Хустський поступово почав занепадати і ще більше руйнуватися», – запевнив Борис Прокопів.
Єдиним плюсом у ситуації, що склалася ще у ХVІІІ сторіччі історик вбачає те, що те, громаді дозволили розібрати деякі мури з північно-східного боку фортеці для того, щоб використати цінний натуральний матеріал для зведення в місті римо-католицького костелу святої Анни та Йоахима. Ця церква стоїть у Хусті і є діючою й сьогодні.
Проте сам колись могутній Хустський замок побачити охочі наразі можуть лише винятково на старовинних картинах, або завдяки нещодавно створеній активістами-програмістами комп’ютерній програмі.
Отже, будівництво міні-копії фортеці на Замковій горі є справді доволі цікавим варіантом відтворення цілісної композиції втраченого комплексу. Тож спасибі словакам, які допомагають втілити в життя цей проект.
Це – не просто будівництво навчального закладу. Споруду хочуть максимально зберегти та реставрувати, наскільки це – можливо. До прикладу, пластикові вікна замінюють дерев’яними.
Молдовський парламент у понеділок ратифікував міжурядову угоду України та Молдови про будівництво моста через Дністер, який з’єднає молдовське прикордонне село Косеуць і українське місто Ямпіль.
Про це інформує NewsMaker.
Рішення про ратифікацію угоди про будівництво моста через Дністер підтримали 57 молдовських депутатів.
Згідно з проєктом, уряд України профінансує технічне проєктування моста, включно з будівництвом, і будівництво необхідної інфраструктури на своїй території, а уряд Молдови – на своїй.
За інформацією Державної адміністрації доріг Молдови, довжина майбутнього моста становитиме 641 метр. На ньому буде дві смуги руху, дві смуги безпеки, дві велосипедні доріжки, дві пішохідні доріжки та естакада близько 667 метрів з українського боку.
Довжина опор у деяких частинах мосту сягатиме 40 метрів, а пропускна здатність становитиме п’ять тисяч автомобілів на добу.
Очікується, що міст здадуть в експлуатацію 2025 року.
