Array
(
[count_posts] => 3
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjU4NDc3O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 127809
[content] =>
Громадська організація Pro Arte-Munkács, яка об’єднує угорських митців Закарпаття, вже 10 років поспіль проводить міжнародні скульптурні табори у Чинадієві. Три роки тому за підтримки угорського уряду на території селища було створено мистецький табір, а днями відремонтовано будинок творчості.
27 листопада на території парку скульптур у Чинадієві відбулося урочисте відкриття Будинку творчості. У церемонії взяв участь, зокрема, і заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Пейтер Сіладі. У своєму виступі він наголосив: «Дуже важливо підживлювати культуру тоді, коли в багатьох аспектах можливості обмежуються. У такий час культура – брама угорців. Культура – це те, що визначає і зберігає наш спільний спосіб життя, зберігає наші традиції, мову і націю. Ми самі є хранителями цієї культури».
«Сьогодні встановлювати чи знімати скульптуру – віросповідання. Встановлення скульптури є втіленням життя спільноти та культури, тоді як демонтаж віщує нищення. Це нищення може бути виправданим, як повалення пам’ятника Сталіну в 1956 році, але також може бути провокацією, як це сталося в Мукачеві минулого місяця», – зазначив посадовець, маючи на увазі демонтаж скульптури турула в Мукачівському замку.
«Угорці в минулому столітті зіткнулися з багатьма викликами, але сьогодення – теж складний період. Нинішній виклик – війна», – сказав Пейтер Сіладі. У зв’язку з цим він підкреслив, що для Угорщини, та й усіх угорців надзвичайно важливо, щоб в Україні якнайшвидше настав мир.
«Ми зробимо все, щоб забезпечити функціонування закарпатських угорських організацій навіть у нинішній воєнній ситуації, адже вони залишаються нашими найважливішими партнерами в збереженні закарпатської угорської громади», – заявив заступник держсекретаря. «Наш народ, дотримуючись християнського обов’язку, допомагає всім, хто залишився на Закарпатті в цей важкий період або знайшов тут прихисток. Угорщина втілює найбільшу у своїй історії гуманітарну акцію для підтримки тих, хто залишився на Закарпатті, та переселенців з України. Навіть у ці важкі часи Україна може відчувати безкорисливу допомогу угорського народу. Нехай це буде основою взаємної довіри і на майбутнє», – додав він.
Відкритий нині Будинок творчості виконує подвійну функцію: акумулює скульптури, які несуть життєву силу угорців, а також забезпечує простір для митців сучасної культури для реалізації їхнього творчого потенціалу, повідомив Пейтер Сіладі. Він також додав, що роботи, створені тут, допоможуть місцевим угорцям увічнити свій погляд на цінності, зберегти його та передати нащадкам.
Громадська організація «Про Арте Мункач» була заснована у 2013 році з метою збереження скульптурної спадщини нашого краю та збагачення населених пунктів Закарпаття і прилеглих регіонів мистецькими творами для підтримки та розвитку культури місцевих угорців. Голова організації, лауреат Премії ім. Мункачі, скульптор Петро Матл і його колеги доводять, що вони є частиною загальної угорської та міжнародної культури.
Засновники організації розробили план Закарпатського скульптурного шляху, який охоплює угорські та українські населені пункти краю. Скульптури, котрі тут установлюють, покликані спонукати туристів, які приїздять в область, відвідувати більш віддалені села, сприяючи розвитку сільського туризму.
У цьому вони знайшли партнерів, адже ініціативу підтримують міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, дипломатичні представництва Угорщини на Закарпатті, Фонд ім. Габора Бетлена, Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), інші організації та меценати.
Із 2014 року громадська організація щороку влаштовує міжнародні скульптурні симпозіуми з метою збереження скульптурної спадщини краю, забезпечення сприятливих умов для реалізації творчих задумів молодих скульпторів, можливості втілювати своє художнє бачення в матеріалі.
Скульптурні пленери є частиною заходів, розроблених протягом кількох років, головними аспектами яких є поширення угорської ідентичності й культури, розміщення скульптурних композицій на громадських просторах населених пунктів Закарпаття та за межами краю, створення транскордонних культурних проєктів, розвиток сільського туризму, розробка міжнародного туристичного маршруту.
Завдяки проведеним скульптурним пленерам було створено близько сотні робіт, більшість з яких прикрашають площі міст і сіл як на Закарпатті, так і в сусідніх країнах. Чинадіївський парк скульптур функціонуватиме як центр цих скульптурних шляхів.
У грудні 2020-го до реалізації цих завдань долучилася компанія «Захід-Фінанс Груп». За підтримки уряду Угорщини вона викупила територію, де після двох років роботи було збудовано Будинок творчості ГО «Про Арте Мункач», який слугуватиме майданчиком для художньої, мистецької освіти дітей, майстерні різьби по дереву та каменю, а також для проведення різноманітних виставок.
У закладі створена музична кімната, розгорнута постійна фотовиставка, що представляє результати попередніх скульптурних симпозіумів, а в одному з приміщень наразі триває тимчасова експозиція робіт учасників мистецьких пленерів. У мансарді розміщуються гостьові кімнати, де під час симпозіумів зможуть зупинятися скульптори.
Директор ТзОВ «Захід-Фінанс Груп» Йосип Торпої під час свого виступу згадав початковий період, коли чотири роки тому вони відвідували локації для створення парку скульптур і Будинку творчості ГО «Про Арте Мункач», а також облаштування відповідного місця для проведення щорічних скульптурних пленерів. Зрештою вибір припав на Чинадієво, де на площі 2,5 гектара біля підніжжя гори зможуть втілюватися в життя творчі задуми. Директор назвав відрадним той факт, що після відкриття Угорського дому ім. Мігая Мункачі, Будинку творчості ім. Адальберта Ерделі вдалося реалізувати і цей проєкт. Йосип Торпої також висловив сподівання, що наступною подією стане відкриття парку скульптур.
«Я мрійник. Колись мріяв стати скульптором, хоча й мав іншу професію. Потім став скульптором. Я також мріяв про парк скульптур, який почав створювати у власному саду, а потім Всевишній і уряд Угорщини допомогли придбати цю територію, і ми перевезли сюди скульптури», – пригадав Петро Матл.
Він розповів, що перший симпозіум організували в Боржаві, де протягом двох тижнів четверо митців створили чотири скульптури, котрі подарували сусіднім населеним пунктам. На сьогодні туристичний скульптурний шлях сягає завдовжки в сотні кілометрів. «Мені дуже приємно, що було створене це місце. Я вдячний усім, хто допоміг у цьому», – наголосив скульптор.
Відтак будівлю освятив єпископський вікарій Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви Янош Молнар.
Розповідаючи про плани, Петро Матл повідомив, що в майбутньому тут мають намір створити музичний павільйон та екуменічну каплицю на честь Святого Миколая.
[type] => post
[excerpt] => На Закарпатті на території парку скульптур у Чинадієві відбулося урочисте відкриття Будинку творчості. У церемонії взяв участь, зокрема, і заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Пейтер Сіладі. У своєму виступі він наголоси...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1669732915
[modified] => 1669732917
)
[title] => У Чинадіївському парку скульптур урочисто відкрили Будинок творчості
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=127661&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 127580
[uk] => 127661
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 127587
[image] => Array
(
[id] => 127587
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 870721
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/dsc-4066-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2363
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 127587
[_edit_lock] => 1669725723:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_9f298511725ee5efdf0c919259462bbe] =>
[_oembed_time_9f298511725ee5efdf0c919259462bbe] => 1669899911
[_oembed_107b7f3899a8c778648caf04c0ab2b6e] =>
[_oembed_time_107b7f3899a8c778648caf04c0ab2b6e] => 1686469606
[_oembed_d0e481bc02a53b01ba271877e519a645] =>
[_oembed_time_d0e481bc02a53b01ba271877e519a645] => 1700123352
[_oembed_7b06c6e097951654ed7b1c018ad87c02] =>
[_oembed_time_7b06c6e097951654ed7b1c018ad87c02] => 1703182814
[_oembed_5ef511251f051b7f5bae56d18de29e2c] =>
[_oembed_time_5ef511251f051b7f5bae56d18de29e2c] => 1716834182
[_oembed_366cd26ffa0b945e95a2a06e85b04d64] =>
[_oembed_time_366cd26ffa0b945e95a2a06e85b04d64] => 1719612249
[_oembed_205fdea69f8b18a27cf6c09a5509dfb9] => {{unknown}}
[_oembed_303705809d4081418e356548483f915f] => {{unknown}}
[_oembed_9fda7b5120d189f08843278e30e67981] => {{unknown}}
[_oembed_0ca1c0629082537b3e1b32704bc6d5df] => {{unknown}}
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 906
[1] => 58477
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Мукачівщина
[1] => Чинадієво
)
)
[2] => Array
(
[id] => 63725
[content] =>
11 липня в смт Чинадієво влаштували справжнє свято «Графський кітлик». Ідейною натхненницею стала кондитерка – Любов Керецман, яка вирішила не тільки втілили в життя давні рецепти цих солодощів, але й інтерпретувати їх у сучасній формі – з різними незвичними смаками.
« Я думаю – ця ідея зі мною народилася. От захотілось зробити такий фестиваль. Я особисто печу кіфлики за стародавнім рецептом моєї бабусі. Але так, як наша мета була сьогодні осучаснити кіфлики, то ми вирішили додати в них цікавих начинок. Таким чином в нас з’явилася випічка з бринзою, пікницею, шовдарем та з різними сирами»,- розповідає Любов Керецман.
Та на оригінальних начинках кондитерка не зупинилася. Родзинкою гастрономічного фестивалю стали два велетенські кіфлики. Їх жінка випікала в пекарні на Великоберезнянщині разом з командою однодумців. Вага одного становила – 8 кілограмів 400 грамів, іншого 9 кілограмів 200 грамів. Такі масштаби в результаті потягнули на рекорд України. Офіційне вимірювання показало, що в одного кіфлика довжина 202 сантиметри, а в іншого – 215,1 см.
Ідея фестивалю – пригощати гостей саме кіфликами, вдало поєднали з місцем проведення. Адже, як розповів орендар Чинадієвського замку – Йосип Бартош, окрім боїв лицарі мали ще й щось їсти. «До цього моменту ми дбали про лицарську культуру, про мужність, силу, спритність та любов лицарів. І от мене запитали, а лицарі щось їли? Ви, можливо, не повірите, але вони їли – кіфлики. Це така їжа, яку вони могли легко взяти з собою, та швидко насититись. Кіфлики рятували, коли не було де приготувати гарячу їжу. Ця традиція бере початок з 13-14 століття.
Окрім кіфликів професійні кондитери, кухарі та аматори представили і іншу свою випічку.
«У мене в асортименті хліб бездріжовий, житній та пшеничний, а також іспанська випічка з цукатами та журавлиною. Акцент ми зробили на заквасці, так як зараз багато людей цікавляться природнім способом приготування», – розповідає Маріанна Пічкар. Для жінки випічка – хобі, яким вона почала займатися не так давно.
Окрім смачного асортименту, гості свята могли насолодитись і концертною програмою, а також відвідати ярмарок.
Як зазначили організатори фестивалю, «Графський кіфлик» планують зробити традиційним та більш масштабним. А от своєю першою спробою святкування в Чинадієві цілком задоволені.
Ірина ГРАБКО, «Карпатський об’єктив»
Чинадієво (Сторінка 1)
