Відкриття вчених щодо властивостей цього грибка може здійснити революцію в космічній галузі, а саме у питанні щодо захисту екіпажів космічних кораблів та – у майбутньому – позаземних колоній від космічних променів.
Як зазначило видання „Іnteresting engineering”, вчені з’ясували, що своєрідний темно-чорний грибок, що проростає на місці Чорнобильської катастрофи, виживає, харчуючись смертельною радіацією.
У 1997 році українська мікологиня Неллі Жданова виявила чорну цвіль, що колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобильської атомної електростанції. Грибок зростав на стінах, стелях і навіть всередині будівлі реактора, попри надзвичайно високий рівень радіоактивного випромінювання.
Розслідування показало, що гриби особливим чином взаємодіють з випромінюванням.
„Це визначне відкриття, яке показало, що життя може процвітати та рости за наявності радіації. Воно поставило під сумнів усталені уявлення про стійкість життя. А також відкрило потенціал для використання цієї цвілі в таких сферах, як очищення радіоактивних об’єктів та захист астронавтів від космічного випромінювання в космосі”, – зазначається у статті.
Також там йдеться про те, що функцію захисту і поглинання випромінювання взяв на себе меланін – той самий пігмент, що надає забарвлення шкірі людини і захищає від ультрафіолетового випромінювання.
Дослідження 2007 року виявило ключове відкриття: меланізовані гриби росли на 10 відсотків швидше під впливом радіоактивного цезію, що свідчить про те, що вони активно використовували випромінювання для метаболічної енергії. Цей процес називався радіосинтезом.
Однак, подальші дослідження показали, що не всі меланізовані гриби демонструють таку поведінку.
Міжнародна наукова спільнота відправила зразки Cladosporium sphaerospermum – того самого штаму, що був знайдений у Чорнобилі – на Міжнародну космічну станцію (МКС).
Те, що сталося далі, закріпило космічний потенціал цвілі. В умовах інтенсивного космічного випромінювання гриби процвітали, демонструючи швидкість росту в 1,21 рази вищу, ніж контрольні зразки на землі.
Експеримент на МКС також продемонстрував потенціал цвілі, як захисного бар’єру. У міру розвитку гриби екранували значну кількість радіації, порівняно з контрольними зонами.
Додатковий захист від радіації
З цих експериментів експерти припускають, що передбачувані радіозахисні переваги цвілі можуть бути зумовлені не виключно меланіном, а, можливо, іншими біологічними компонентами, такими як вода.
В статті зазначають, що галактичне космічне випромінювання, високошвидкісні заряджені протони від зірок, що вибухають, є „найбільшою небезпекою” для астронавтів, які вирушають за межі захисної атмосфери Землі. А стандартні захисні рішення, такі як важкі метали, є дорогими та важкими для запуску в космос. Натомість, чорнобильська форма грибку пропонує просту біологічну альтернативу.
Астробіолог NASA Лінн Дж. Ротшильд передбачає „мікоархітектуру” – середовища існування, вирощені з грибів на Місяці чи Марсі. Ці живі стіни будуть не просто структурними: вони будуть самовідновлювальними радіаційними екранами, вирощеними in situ, що значно скоротить витрати на запуск. Колонізувавши токсичне місце, таке як Чорнобиль, ці гриби можуть зрештою захистити астронавтів у найближчому майбутньому.
Що відбувається на ЧАЕС
Як повідомляв УНІАН, вчені зафіксували під саркофагом ЧАЕС збільшення активності нейтронів через переміщення вологи всередині зруйнованого реактора.
Про цьому вчені наголошують, що не йдеться про відновлення ланцюгової реакції.
Датчики зафіксували стрибок нейтронної активності у 2019 році, а потім її поступове зниження до нового стабільного рівня всередині 4 енергоблока ЧАЕС. Коли конструкція саркофага, який було споруджено в 1986 році, висохла після встановлення укриття, вода зникла з тріщин і порожнин реактора, через що змінився спосіб уповільнення та відбиття нейтронів. Такі зміни також відбулися внаслідок руху води через пористі уламки у конструкції.
Земельні ділянки у Чорнобильській зоні відчуження можуть бути виділені для розміщення малих модульних реакторів (ММР). Про це сказав голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Григорій Іщенко.
„Ми також готові виділити земельні ділянки для розміщення малих модульних реакторів для НАЕК Енергоатом. Найближчим часом очікується підписання угоди або меморандуму про початок робіт. Це частина програми, яка, сподіваюся, буде реалізована в Україні”, – сказав він
Агентство зазначає, що за попередніми оцінками Енергоатому та Укренерго, визначено 12 потенційних майданчиків для розміщення ММР в Україні. Цю технологію розглядають як важливий елемент повоєнного оновлення нашої країни, що сприятиме енергетичній безпеці й декарбонізації економіки.
Українські сільськогосподарські площі, що були виключені з обробітку після Чорнобильської трагедії 1986 року, визнали придатними для сільського господарства.
Нове дослідження, результати якого опубліковано в Journal of Environmental Radioactivity, підтверджує безпечність вирощування сільськогосподарських культур на значній частині території Чорнобильської зони.
Дослідники провели оцінку радіаційного забруднення близько 100 гектарів землі в Житомирській області та спрогнозували рівень поглинання радіоактивних елементів такими поширеними сільськогосподарськими культурами, як картопля, зерно, кукурудза та соняшник.
Після аналізу зразків ґрунту та вимірювання зовнішнього гамма-випромінювання, вони дійшли висновку, що ефективна доза опромінення для працівників сільського господарства значно нижча за встановлений в Україні національний безпековий ліміт. Також вони встановили, що рівень радіації був значно нижчим за природний радіаційний фон, характерний для більшості регіонів світу.
Видання пише, що за умови належного контролю та дотримання українських стандартів безпечності харчової продукції, значну кількість сільськогосподарських культур можна безпечно вирощувати на цих колись закритих територіях.
„З 1986 року було багато дезінформації про радіаційні ризики від Чорнобиля, що негативно вплинуло на людей, які все ще живуть у покинутих районах. Це дослідження є важливим для громад, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”, – сказав провідний автор дослідження Джим Сміт з Університету Портсмута.
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у науковому журналі PLOS One, мутації, спричинені радіацією, можуть не стояти за генетичною дивергенцією в популяціях собак, яка відбулася з приводу аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році найбільш відома жахливими наслідками радіоактивного забруднення, але очищення території та ліквідація наслідків катастрофи також призвели до викиду в навколишнє середовище низки інших шкідливих речовин. Норман Клейман, дослідник зі Школи громадського здоров’я Колумбійського університету – і один з авторів нового дослідження – розповів журналу Independent: «Думки про Чорнобиль часто обмежуються радіоактивними опадами, але потенційно шкідливі наслідки для здоров’я набагато ширші. Це також пов’язано з багатьма іншими токсинами, що потрапили в навколишнє середовище під час очищення та реабілітації, які тривають вже понад три десятиліття, такими як важкі метали, свинцевий пил, пестициди та азбест».
Що зробило чорнобильських собак мутантами?
В останні роки дослідники регулярно вивчали собак у цій зоні, щоб оцінити вплив радіації та інших токсинів, вивільнених внаслідок катастрофи. Вибух, що пролунав у будівлі ядерного реактора, забрав життя кількох робітників, постраждало також багато пожежників і працівників, які займалися дезактивацією.
Вчені продовжують спостерігати за дикою природою в цьому районі, щоб зрозуміти довгострокові наслідки впливу ядерної аварії на навколишнє середовище. За словами Метью Бріна з Університету штату Північна Кароліна, їхня головна мета – з’ясувати, чи можуть існувати довгострокові, низькодозові токсини навколишнього середовища (такі як радіація або свинець), які могли спричинити генетичні зміни у собак.
Старі та нові результати
Попереднє дослідження виявило 391 послідовність ДНК у генетичному складі чорнобильських собак, які відрізнялися від собак з навколишніх регіонів. Кілька генів, пов’язаних з відновленням пошкоджень ДНК, були приховані в геномі досліджуваних собак. Але нове дослідження пішло глибше: дослідники детально вивчили генетичний матеріал собак, щоб побачити, наскільки велика варіація обернулася можливими мутаціями, які накопичилися тут із часом.
Результати показують, що генетика собак, які живуть поблизу Чорнобиля, значно збігається з генетикою собак у Росії, Польщі та прилеглих територіях. Таким чином, використовуючи місцевих собак як контрольну групу, можна було порівняти їх з тваринами в безпосередній близькості від атомної електростанції. Особливу увагу дослідники приділили ДНК клітин, що беруть участь у розмноженні, оскільки нащадки успадковують ці генетичні особливості.
Хоча сучасна популяція собак більш ніж на 30 поколінь старша за групу, що жила під час катастрофи 1986 року, якби існували якісь мутації, що надають перевагу у виживанні, їх все одно можна було б виявити зараз», – пояснив доктор Брін. Але тести не виявили таких мутаційних слідів.
Втім, це не виключає можливості того, що фактори навколишнього середовища – чи то радіація, чи то інші токсичні речовини – відіграли певну роль у генетичних відмінностях між двома популяціями собак.
Цілком можливо, що собаки, які тут жили достатньо довго, щоб розмножуватися, могли вже володіти певними генетичними особливостями, які сприяли виживанню. Таким чином, після початкового екстремального відбору популяція собак, які жили біля реактора, стала відрізнятися від міської групи», – додає Меган Діллон, докторантка Університету штату Північна Кароліна.
За словами вчених, необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, наскільки умови навколишнього середовища після катастрофи могли вплинути на еволюцію генетики собак.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу частини Чорнобильської зони прикордонникам. Йдеться про 695,2 гектара території. Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави.
У документі зазначається про зміну межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника шляхом вилучення зі складу його території земельних ділянок шириною 45 метрів уздовж лінії державного кордону України загальною площею 695,2 га.
„Землі вилучаються в установленому порядку у цього біосферного заповідника й надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій”, – йдеться в указі.
При цьому загальна площа території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника буде визначатись в розмірі 226 269,5 га.
Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника.
Чорнобильська зона відчуження, хоч і пов’язана з великою трагедією 1986 року, але давно приваблює дослідників з усього світу, адже таких місць на планеті, де можна вивчити тривалий вплив радіації, більше практично немає. Кілька захоплюючих досліджень вивчали дику природу Чорнобиля, але мало хто аналізував, як радіологічне забруднення впливає на розвиток птахів. Фінський дослідник, доктор наук з Університету Ювяскюля Самелі Піірто зазначив:
Наслідки радіологічного забруднення дикої природи все ще невідомі, особливо про ризики для дикої природи в ранньому віці. Радіологічне забруднення створює додатковий стресовий фактор, з яким організми повинні впоратися, що призводить до безлічі наслідків, які ще не повністю вивчені. Вивчення його наслідків має вирішальне значення, якщо людство хоче прагнути до ще більш ядерного майбутнього.
У новому дослідженні Піірто та його команда досліджували, як опромінене середовище впливало на два звичайних європейських види співочих птахів: велику синицю (Parus major) і мухоловку строкату (Ficedula hypoleuca). Кілька ящиків для птахів розмістили у двох різних регіонах, одному з високим радіологічним забрудненням, а в іншому з відносно низьким рівнем забруднення. Цих птахів порівнювали за допомогою низки тестів.
Хоча на сильно забруднених територіях було зайнято менше гнізд, значних відмінностей в екології розмноження чи здоров’ї пташенят не було. Не менш дивно, що птахи на забруднених територіях мали більшу різноманітність комах у своєму раціоні.
Однак деякі ключові відмінності були помічені. Зразки ДНК пташиного калу показали склад мікробіома їхнього кишечника – ключового фактора, що визначає здоров’я, і дали додаткову інформацію про те, як радіація може впливати на птахів. Цікаво, що рівень радіації навколишнього середовища не вплинув на різноманітність бактерій, присутніх у кишковому мікробіомі, але вплинув на пропорції різних типів бактерій у ньому.
Піірто зазначає: “Ці результати створюють цікаву основу для розуміння екології птахів у радіаційно забруднених районах. Вони дають нам цінну нову інформацію про вплив радіації на молодих птахів – галузь дослідження, яка досі була неясною.”
Відмінності можуть здатися незначними, але інші дослідження показали, що радіація впливає на птахів Чорнобиля набагато глибше. Проведений у 2011 році аналіз 550 птахів 48 видів, що живуть поблизу Чорнобиля, показав, що вони мали менші голови та мозок через низький рівень радіації, що перешкоджав їх розвитку. Вони навіть припускали, чи впливає це на їхні когнітивні здібності.
[type] => post [excerpt] => Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1720351920 [modified] => 1720338351 ) [title] => Дослідження показало, як тривалий вплив радіації змінив птахів у Чорнобилі [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=207296&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 207035 [uk] => 207296 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 207036 [image] => Array ( [id] => 207036 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [original_lng] => 65536 [original_w] => 768 [original_h] => 432 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 2072 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 207036 [_edit_lock] => 1720327551:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}} [_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}} [_oembed_4c18331e04df188e29fd3f88fc945dc3] => {{unknown}} [_algolia_sync] => 508472204000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 656257 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 863 [1] => 639 ) [tags_name] => Array ( [0] => дослідження [1] => Чорнобиль ) ) [6] => Array ( [id] => 115822 [content] =>
Через десятиліття, які минули після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на півдні Німеччини досі ростуть дикі гриби, забруднені радіоактивним цезієм. Про це йдеться в нещодавно опублікованому науковому звіті.
Згідно з дослідженням, проведеним Федеральним агентством радіаційного захисту Німеччини (BfS), гриби забруднені ізотопом цезію-137, який потрапив у повітря внаслідок Чорнобильської катастрофи у квітні 1986 року. Цей хімічний елемент може накопичуватися в кістковій тканині, що в перспективі призводить до раку кісток і лейкемії.
BfS щороку перевіряє їстівні гриби, які ростуть у дикій природі на 8 локаціях у Баварії, на наявність у них ізотопу.
Як свідчить дослідження, гриби, що досі містять ізотоп, ростуть і в лісі Міттенвальд на кордоні з Австрією та в болотистій місцевості на південний захід від Інгольштадта.
У деяких місцях в одному кілограмі грибів виявилося понад 4 000 беккерелів цезію-137, тоді як ліміт становить 600.
Однак, за словами спеціалістів, ризик для здоров’я мінімальний: радіаційне опромінення відносно невелике, якщо дикі гриби споживати у звичайних кількостях.
Утім президент BfS Інге Пауліні радить мешканцям Баварії їсти гриби лише в помірних кількостях, «щоб уникнути непотрібного опромінення радіацією».
В Ужгороді відзначили 36-ту річницю Чорнобильської трагедії.
Нині на Закарпатті проживає понад три тисячі постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, половина із них – мають статус учасника ліквідації. За словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, нині влада зобов’язана пам’ятати про тогочасні події, а надто – про самих ліквідаторів.
Порушений окупантами ґрунт у Чорнобильській Зоні відчуження відновиться до літа.
Про це йдеться в повідомленні національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом” у Telegram-каналі з посиланням на колишнього головного інженера Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) Миколу Штейнберга.
За його словами, після виходу російських окупаційних військ з Чорнобильської зони, пошкоджений їх танками та важкою технікою ґрунт швидко відновиться.
„Наша земля витримає, тим більше навесні. До червня слідів не залишиться. Що стосується російських військових, оскільки в зоні відчуження є дуже погані місця, то все залежить від того, де ці „рептилоїди” тинялися і що робили”, – додав Штейнберг.
Віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що російські військовослужбовці, які рили окопи в лісі в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, цілком заслуговують на номінацію на Премію Дарвіна цього року.
Увечері 31 березня Державне агентство з управління зоною відчуження заявило, що окупанти залишили Чорнобильську атомну електростанцію.
24 лютого всі об’єкти Чорнобильської АЕС та Чорнобильська зона відчуження взяли під контроль російські збройні угруповання.
Поширена в ЗМІ інформація про реакції поділу, які становлять загрозу виникнення нових аварій на об’єкті „Укриття” (споруджений над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС – ІФ), не відповідає дійсності, заявляє Державна інспекція ядерного регулювання України.
„Контроль стану паливомістких матеріалів об’єкта „Укриття” Чорнобильської АЕС (у тому числі контроль щільності потоку нейтронів) здійснюється системою контролю ядерної безпеки Інтегрованої автоматизованої системи контролю (ІАСК) у постійному режимі. Перевищень меж безпечної експлуатації, визначених технологічним регламентом об’єкта „Укриття”, не зафіксовано”, − повідомляє ДІЯРУ.
За інформацією Держінспекції, підвищення рівня щільності потоку нейтронів було викликане зміною режиму температурної вологості після насування арки нового безпечного конфайнменту в проектне положення над об’єктом „Укриття”.
„Зростання щільності потоку нейтронів паливомістких матеріалів спостерігалося після насування арки нового безпечного конфайнменту в проектне положення над об’єктом „Укриття” в 2016 році, що було прогнозованим і не перевищувало меж безпечної експлуатації об’єкту „Укриття”, − пояснюють у ДІЯРУ.
Як поінформувала Держінспекція, у рамках експлуатації об’єкта „Укриття” передбачені системи та обладнання для підтримки паливомістких матеріалів у підкритичному (безпечному) стані.
Відповідно до технологічного регламенту об’єкта „Укриття”, у разі перевищення меж безпечної експлуатації за показниками щільності потоку нейтронів забезпечується подача нейтронопоглинальних розчинів на поверхні паливомістких матеріалів.
