Данія запроваджує обов’язкову військову службу для жінок із наступного року, пише Bloomberg.
Таким чином будуть прискорені заплановані реформи, щоб збільшити чисельність своїх збройних сил і допомогти протистояти зростаючим загрозам з боку росії.
Наразі жінки можуть піти в армію на добровільній основі, тоді як чоловіки повинні служити, якщо їх призивають за системою лотереї, розробленої для компенсації потенційної нестачі добровольців.
Згідно зі зміненими планами, Данія поширить обов’язковий військовий призов на жінок на рік раніше, ніж спочатку планувалося, заявив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен на брифінгу в Копенгагені у вівторок. Це сталося після того, як уряд досяг згоди з переважною більшістю партій у парламенті.
Сусідня Норвегія стала першим членом Організації Північноатлантичного договору, який запровадив такий призов у 2015 році. Швеція відновила призов із 2017 року, поширивши його на жінок.
У четвер Данія заявила, що почала радити трансгендерним людям звертатися до посольства США в Копенгагені перед поїздкою в Сполучені Штати на тлі побоювань, що гендерна політика президента Дональда Трампа може викликати проблеми з їхніми проїзними документами.
Про це повідомляє Reuters.
Це оголошення з’явилося через тиждень після того, як Фінляндія зробила аналогічне попередження після указу Трампа про те, що Сполучені Штати визнаватимуть лише дві незмінні статі – чоловічу та жіночу.
Міністерство закордонних справ Данії не посилалося безпосередньо на указ Трампа, але заявило, що в анкеті на отримання дозволу на в’їзд в США є лише дві статі на вибір – чоловіча або жіноча, і це може спричинити ускладнення.
„Якщо у вашому паспорті стоїть позначка „Х” або ви змінили стать, рекомендується зв’язатися з посольством США перед поїздкою для отримання рекомендацій щодо подальших дій”, – йдеться на оновленій сторінці з рекомендаціями щодо подорожей у Данії.
Згідно з данським законодавством, громадяни можуть подати заяву про те, щоб їхня стать у паспорті була позначена як Х, якщо заява „ґрунтується на досвіді приналежності до іншої статі, що відповідна особа є інтерсекс, не ідентифікує себе ні як чоловіка, ні як жінку”.
Фінляндія оновила свою сторінку з порадами 14 березня, щоб застерегти мандрівників: „Якщо поточна стать заявника в паспорті відрізняється від статі, підтвердженої при народженні, влада США може відмовити у в’їзді”.
Указ Трампа, виданий у перший день його перебування на посаді, вимагає від уряду США використовувати термін „стать”, а не „гендер”, і наказує, щоб ідентифікаційні документи, включаючи паспорти і візи, ґрунтувалися на тому, що він описав як „незмінну біологічну класифікацію людини як чоловіка або жінки”.
Речник Міністерства закордонних справ Данії заявив, що жодному данському громадянину не було відмовлено у в’їзді до США або затримано з моменту вступу Трампа на посаду.
Переважна більшість населення Гренландії виступає проти виходу зі складу Данії. Це завдає удару по наполегливих заявах президента Дональда Трампа про бажання острова приєднатися до США.
Опитування Verian, проведене на замовлення данської газети Berlingske і гренландського видання Sermitsiaq, показало, що 85% населення самоврядної арктичної території не хочуть бути частиною США. Тільки 6% заявили, що віддали б перевагу США, а 9% не визначилися.
Трамп наполягає, що хоче захопити найбільший острів у світі з міркувань безпеки і відмовився виключити застосування сили. Він також стверджував, що населення Гренландії воліло б бути частиною США. Його інтерес до цієї території виникає з його першого терміну на посаді.
«Жителі Гренландії незадоволені Данією, – заявив Трамп 21 січня. – Знаєте, я думаю, що вони задоволені нами».
Цю точку зору не поділяють лідери Гренландії, багато хто з яких натомість прагне незалежності. Хоча острів є частиною Королівства Данія, його 57 тисяч жителів мають велике самоврядування.
«Ми не хочемо бути данцями, ми не хочемо бути американцями, ми, звичайно, хочемо бути гренландцями», – заявив нещодавно прем’єр-міністр території Муте Боуруп Егеде.
«Трамп не повинен отримати Гренландію», – заявив Ларс Лекке Расмуссен, міністр закордонних справ Данії. – «Гренландія – це Гренландія. Гренландський народ – це народ також у сенсі міжнародного права», і в кінцевому підсумку він визначає свою ситуацію.
Опитування включало 497 інтерв’ю, проведених в Інтернеті з 22 до 26 січня, включно з репрезентативною вибіркою громадян Гренландії віком 18 років і старше. Статистична невизначеність відповідей становить близько 3,1 відсоткових пункти.
Опитування також показало, що 45% гренландців вважають інтерес Трампа до Гренландії загрозою. Лише близько 8% взяли б паспорт США, якби їм довелося робити миттєвий вибір між данським та американським громадянством.
Тим часом Данія робить усе можливе, щоб впоратися з Трампом. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен намагалася заручитися підтримкою європейських союзників, здійснивши стрімкий тур Берліном, Парижем і Берліном, прагнучи продемонструвати єдність, уникаючи при цьому загострювати ситуацію.
Данія розглядає можливість використання винищувачів-бомбардувальників F-35 для захисту Гренландії від ворожих загроз, повідомляє Eurasian Times.
Видання написало статтю у зв’язку з тим, що Данія отримала ще три F-35 від США, і літаки вже прибули на авіабазу Скрідструп у Ютландії. Данія закупила у США 27 F-35, з яких наразі отримано 17, 11 знаходяться в Данії.
Газета пише, що наразі уряд Данії розглядає можливість відправки F-35 до Гренландії, оскільки острів став центром геополітичної конкуренції.
Що саме це означає, видання не зазначає. Чи йдеться, наприклад, про будівництво авіабази в Гренландії, чи шукають якесь інше рішення, не повідомляється. У статті повідомляється лише, що країна – член НАТО «збільшить свою військову присутність» у Гренландії і що цей момент не випадковий, оскільки обраний президент Дональд Трамп приділив значну увагу цьому регіону.
Раніше Трамп говорив про бажання придбати Гренландію для Америки (разом з Канадою і Панамським каналом), а також не виключив застосування санкцій або військового тиску проти Данії. Крім того, Китай і Росія також активні в регіоні – це було одним з аргументів Дональда Трампа.
15 січня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен провела телефонну розмову з обраним президентом США Дональдом Трампом щодо статусу Гренландії, пише «Європейська правда».
Як повідомили у данському уряді, Фредеріксен згадала заяву прем’єра Гренландії Муте Егеде про те, що острів не продається, а рішення про незалежність має ухвалювати сама країна.
Глава уряду Данії також наголосила, що її держава готова брати на себе більшу відповідальність за безпеку в Арктиці. Фредеріксен додала, що «данські компанії сприяють економічному зростанню та створенню робочих місць у США».
Очільник МОЗ України та міністерка внутрішніх справ та охорони здоровʼя Данії Софі Леде підписали угоду зі стратегічного секторального співробітництва у сфері охорони здоров’я.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Підписана угода визначає цілі співпраці між Україною та Данією. Зокрема, йдеться про інтеграцію української медичної системи до стандартів ЄС та розвиток горизонтальної співпраці між лікарнями країн.
Крім того, заплановано посилення взаємодії у наступних напрямках:
ментальне здоров’я
фармацевтичний сектор
епідеміологічний нагляд та антибіотикорезистентність (АМР)
Серед іншого, йшлось про створення органу державного контролю для створення, допуску на ринок, контролю якості, безпеки та ефективності лікарських засобів.
У Данії в рамках місячника добровільної здачі зброї чоловік передав правоохоронцям близько 80 одиниць вогнепальної зброї, 140 кілограмів боєприпасів та ручну гранату, імовірно часів Другої світової війни, які знайшов під час прибирання будинку.
Проведення таких заходів надає громадянам можливість здати неліцензійну зброю без правових наслідків. Ініціатива спрямована на зменшення доступу злочинних груп до нелегальної зброї. Цей крок було запроваджено в країні через зростання насильства, пов’язаного з наркотиками.
За даними поліції, чоловік здав 62 пістолети та 18 інших видів зброї, зокрема гвинтівки й автомати, набої, частини до стрілецької зброї, а також ручну гранату. Правоохоронці вважають, що вона залишилася ще з часів Другої світової війни. Поліція має намір зв’язатися з Датським національним музеєм, щоб з’ясувати, чи є серед згаданої зброї предмети історичного значення.
«Це, безумовно, найбільша кількість зброї, яку нам коли-небудь передавали», – повідомив речник поліції Томас Крістенсен.
Згідно з офіційними даними, за перші 12 днів місячника громадяни здали 8402 предмети – зброю, боєприпаси та інших засоби.
За словами співробітника поліції Суне Флетчера Хьортеля, передача зброї не завжди відбувається гладко. «Бували випадки, коли люди приходили в поліцейську дільницю з ручними гранатами та іншою вибухівкою, тож це призводило до тимчасової евакуації будівлі», – зазначив правоохоронець.
У Данії діють суворі правила володіння зброєю, боєприпасами та ножами з довшими лезами. Ті, хто мають офіційний дозвіл, повинні зберігати зброю в надійному місці.
Місячники добровільної здачі зброї проводилися в країні у 2009, 2013 та 2017 роках, нагадує місцеве видання Ekstra Bladet.
Данія передала ДСНС 45-метрові рятувальні підйомники з червня по жовтень, остання партія прибула минулого тижня. Загальна вартість переданої техніки складає 130 млн данських крон.
Зазначається, що підйомники будуть використовуватися для порятунку людей з будівель після вибухів та гасіння пожеж у висотних будівлях.
Міністр цивільної безпеки Данії Торстен Шак Педерсен зауважив, що це дозволить допомогти народу України, який страждає від постійних російських атак на цивільні об’єкти, такі як лікарні та житлові будинки.
Згідно з даними цього дослідження, 54 відсотки українців страждають на посттравматичний стресовий синдром, і значна частина з них має важкий стан. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість населення України відчуває тривогу, пов’язану з війною, яка викликає серйозні симптоми. BBC дослідило, як Україна справляється з цим викликом.
Частка українців, які страждають на проблеми з психічним здоров’ям, величезна і статистика продовжує зростати: з 2023 року кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з психічним здоров’ям, подвоїлася, повідомляє ВВС.
Крім травми втрати близької людини, небезпека війни і невизначеність торкнулися мільйонів українців. Український психотерапевт Анна Стативка пояснила, що, коли починаються війни, люди втрачають основні людські потреби – безпеку та стабільність.
«Коли ці два важливі ресурси дуже раптово зникають, це викликає сильний стрес», – каже фахівець. У ситуаціях, коли війна триває, цей стан може стати хронічним, із такими симптомами, як тривога, депресія, апатія, безсоння, відсутність концентрації та проблеми з пам’яттю.
«Не можна довго перебувати в такому стані гіперготовності», – зазначила Стативка, додавши, що це впливає як на психічне, так і на фізичне здоров’я людей. «Тобто, саме це відбувається з українським суспільством загалом», – підкреслила психолог.
Дослідження та статистика свідчать, що частка українців із проблемами психічного здоров’я величезна та продовжує зростати. За даними МОЗ України, з 2023 року кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з психічним здоров’ям, подвоїлася, а дані маркетингових досліджень показують, що з 2021 року продажі антидепресантів зросли майже на 50 відсотків.
За даними дослідження, опублікованого в медичному журналі The Lancet, 54 відсотки українців страждають від синдрому посттравматичного стресу. Виражена тривожність характерна для 21 відсотка з них, а високий рівень стресу – для 18 процентів.
Інше дослідження 2023 року показало, що 27 відсотків українців відчували депресію або значний сум, порівняно з 20 відсотками у 2021 році, за рік до повномасштабного вторгнення Росії.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість населення України відчуває тривогу, пов’язану з війною.
Це має різні симптоми. Хтось відчуває смуток, хтось тривогу, комусь важко спати, хтось відчуває втому. Деякі стають злішими. Деякі люди мають незрозумілі соматичні синдроми – чи то просто йдеться про біль, чи погане самопочуття, повідомив Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запропонувала ЄС встановити вікове обмеження для користування соціальними мережами, щоб захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запропонувала, щоб Європейський Союз встановив вікове обмеження на користування соцмережами на рівні 15 років. На її думку, це має захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності. Про це пише видання POLITICO.
Як пише видання, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен хоче, щоб ЄС встановив вікове обмеження на користування соцмережами на рівні 15 років, щоб захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності.
„Сьогодні ви можете створити профіль у більшості місць, якщо вам лише 13 років. Але коли тобі 13 років, ти все ще дитина.”, – зазначила Фредеріксен у статті для газети Politiken в співавторстві з депутаткою Європарламенту Крістель Шальдемосе.
Вони вважає, що вікове обмеження мало б супроводжуватися ефективними інструментами перевірки віку, оскільки технічні гіганти не несуть за це відповідальності.
Також зазначається, що чиновниці запропонували зміни щодо „посилення законодавства”, включаючи заборону на дизайни, що викликають залежність, і рекламу для неповнолітніх, а також обов’язкове сповіщення користувачів про те, скільки часу вони проводять на онлайн-платформах.
