У Данії в рамках місячника добровільної здачі зброї чоловік передав правоохоронцям близько 80 одиниць вогнепальної зброї, 140 кілограмів боєприпасів та ручну гранату, імовірно часів Другої світової війни, які знайшов під час прибирання будинку.
Проведення таких заходів надає громадянам можливість здати неліцензійну зброю без правових наслідків. Ініціатива спрямована на зменшення доступу злочинних груп до нелегальної зброї. Цей крок було запроваджено в країні через зростання насильства, пов’язаного з наркотиками.
За даними поліції, чоловік здав 62 пістолети та 18 інших видів зброї, зокрема гвинтівки й автомати, набої, частини до стрілецької зброї, а також ручну гранату. Правоохоронці вважають, що вона залишилася ще з часів Другої світової війни. Поліція має намір зв’язатися з Датським національним музеєм, щоб з’ясувати, чи є серед згаданої зброї предмети історичного значення.
«Це, безумовно, найбільша кількість зброї, яку нам коли-небудь передавали», – повідомив речник поліції Томас Крістенсен.
Згідно з офіційними даними, за перші 12 днів місячника громадяни здали 8402 предмети – зброю, боєприпаси та інших засоби.
За словами співробітника поліції Суне Флетчера Хьортеля, передача зброї не завжди відбувається гладко. «Бували випадки, коли люди приходили в поліцейську дільницю з ручними гранатами та іншою вибухівкою, тож це призводило до тимчасової евакуації будівлі», – зазначив правоохоронець.
У Данії діють суворі правила володіння зброєю, боєприпасами та ножами з довшими лезами. Ті, хто мають офіційний дозвіл, повинні зберігати зброю в надійному місці.
Місячники добровільної здачі зброї проводилися в країні у 2009, 2013 та 2017 роках, нагадує місцеве видання Ekstra Bladet.
Данія передала ДСНС 45-метрові рятувальні підйомники з червня по жовтень, остання партія прибула минулого тижня. Загальна вартість переданої техніки складає 130 млн данських крон.
Зазначається, що підйомники будуть використовуватися для порятунку людей з будівель після вибухів та гасіння пожеж у висотних будівлях.
Міністр цивільної безпеки Данії Торстен Шак Педерсен зауважив, що це дозволить допомогти народу України, який страждає від постійних російських атак на цивільні об’єкти, такі як лікарні та житлові будинки.
Згідно з даними цього дослідження, 54 відсотки українців страждають на посттравматичний стресовий синдром, і значна частина з них має важкий стан. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість населення України відчуває тривогу, пов’язану з війною, яка викликає серйозні симптоми. BBC дослідило, як Україна справляється з цим викликом.
Частка українців, які страждають на проблеми з психічним здоров’ям, величезна і статистика продовжує зростати: з 2023 року кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з психічним здоров’ям, подвоїлася, повідомляє ВВС.
Крім травми втрати близької людини, небезпека війни і невизначеність торкнулися мільйонів українців. Український психотерапевт Анна Стативка пояснила, що, коли починаються війни, люди втрачають основні людські потреби – безпеку та стабільність.
«Коли ці два важливі ресурси дуже раптово зникають, це викликає сильний стрес», – каже фахівець. У ситуаціях, коли війна триває, цей стан може стати хронічним, із такими симптомами, як тривога, депресія, апатія, безсоння, відсутність концентрації та проблеми з пам’яттю.
«Не можна довго перебувати в такому стані гіперготовності», – зазначила Стативка, додавши, що це впливає як на психічне, так і на фізичне здоров’я людей. «Тобто, саме це відбувається з українським суспільством загалом», – підкреслила психолог.
Дослідження та статистика свідчать, що частка українців із проблемами психічного здоров’я величезна та продовжує зростати. За даними МОЗ України, з 2023 року кількість пацієнтів, які скаржаться на проблеми з психічним здоров’ям, подвоїлася, а дані маркетингових досліджень показують, що з 2021 року продажі антидепресантів зросли майже на 50 відсотків.
За даними дослідження, опублікованого в медичному журналі The Lancet, 54 відсотки українців страждають від синдрому посттравматичного стресу. Виражена тривожність характерна для 21 відсотка з них, а високий рівень стресу – для 18 процентів.
Інше дослідження 2023 року показало, що 27 відсотків українців відчували депресію або значний сум, порівняно з 20 відсотками у 2021 році, за рік до повномасштабного вторгнення Росії.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість населення України відчуває тривогу, пов’язану з війною.
Це має різні симптоми. Хтось відчуває смуток, хтось тривогу, комусь важко спати, хтось відчуває втому. Деякі стають злішими. Деякі люди мають незрозумілі соматичні синдроми – чи то просто йдеться про біль, чи погане самопочуття, повідомив Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запропонувала ЄС встановити вікове обмеження для користування соціальними мережами, щоб захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запропонувала, щоб Європейський Союз встановив вікове обмеження на користування соцмережами на рівні 15 років. На її думку, це має захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності. Про це пише видання POLITICO.
Як пише видання, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен хоче, щоб ЄС встановив вікове обмеження на користування соцмережами на рівні 15 років, щоб захистити молодих користувачів від шкідливого контенту та екранної залежності.
„Сьогодні ви можете створити профіль у більшості місць, якщо вам лише 13 років. Але коли тобі 13 років, ти все ще дитина.”, – зазначила Фредеріксен у статті для газети Politiken в співавторстві з депутаткою Європарламенту Крістель Шальдемосе.
Вони вважає, що вікове обмеження мало б супроводжуватися ефективними інструментами перевірки віку, оскільки технічні гіганти не несуть за це відповідальності.
Також зазначається, що чиновниці запропонували зміни щодо „посилення законодавства”, включаючи заборону на дизайни, що викликають залежність, і рекламу для неповнолітніх, а також обов’язкове сповіщення користувачів про те, скільки часу вони проводять на онлайн-платформах.
У Данії з січня 2027 року запровадять строкову військову службу для жінок та збільшать кількість призовників. Про це у вівторок, 30 квітня, пише Danmarks Radio.
Вказується, що жінки у країні й зараз мають право на строкову службу, але за бажанням. У майбутньому ж дівчата повинні будуть проходити військовий вишкіл на рівні з хлопцями.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен наголосив, що призовники відіграватимуть центральну роль у виконанні завдань збройних сил країни й посилять можливості національної мобілізації у разі складної безпекової ситуації, яка, за його словами, уже „виникає”.
Строкова служба триватиме до 11 місяців, які поділять на 5 місяців базової підготовки й ще 6 місяців оперативної служби. Наразі строкова служба в Данії триває лише 4 місяці.
Вказується, що щороку на службу планують призивати до 7500 призовників.
„У 2023 році на строкову службу в Данії призвали 4700 людей, з них кожна четверта – жінка”, – зауважують журналісти.
Також у Данії відновлять посади сержантів і лейтенантів строкової служби. Їм доведеться відслужити два роки, щоб допомагати навчати рядових призовників.
На нову модель призову виділили 16 мільярдів данський крон (понад 2 млрд євро). Загалом країна інвестує в оборону рекордні 95 мільярдів крон (12 млрд євро).
Уряд Данії запропонував до обговорення автоматичне донорство органів. Ця ініціатива передбачає, щоб кожна людина у країні, якій виповнилося 18 років, автоматично ставала донором органів.
Зазначається, що ті, хто не має наміру віддавати свої органи після смерті, повинні активно відмовитися від цього.
За словами прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, нині понад 400 громадян країни перебувають у списку очікування на отримання нового органу.
«За минулий рік майже 30 осіб зі списку померли. Ми хотіли б уникнути цих смертей, заохотивши більше людей стати донорами органів», – сказала вона.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Расмуссен заявив, що двоє з трьох повнолітніх данців хочуть бути донорами органів після своєї смерті. Він переконаний, що цю цифру варто збільшити, щоб більше громадян зайняли активну позицію.
У січні 2023 року Рада з етики розкритикувала ідею автоматичного внесенню данців до списку донорів, зазначивши, що «право вирішувати щодо власного тіла – один з важливих принципів для системи охорони здоров’я, які діють сьогодні».
В уряді наголошують, що пропозиція уряду має розглядатися як пропозиція для «широкого обговорення».
Уряд Данії у п’ятницю оголосив про рішення з 2025 року поетапно запровадити „зелений” податок на авіаквитки, покликаний компенсувати шкоду авіаперельотів довкіллю.
Податок на пасажирські авіаперевезення в Данії вводитимуть поетапно з 2025 до 2030 року, протягом яких він зростатиме з 70 данських крон (9,4 євро) до 100 крон (13,4 євро). Це – усереднені значення, а фактичний розмір податку визначається тривалістю перельоту.
Приміром, за внутрішні рейси та рейси в межах Європи з 2030 року в Данії стягуватимуть 50 крон податку, а за маршрути середньої та великої дальності за межами ЄС – 310 та 410 крон відповідно.
Кошти від „зеленого податку”, серед іншого, будуть спрямовані на фінансування переходу внутрішньої авіації Данії на екологічно чисті технології.
Частину цих коштів також спрямують на підвищення щорічних виплат 300 тисячам найменш заможних пенсіонерів Данії на 4800 крон, починаючи з 2025 року.
„Можу уявити, що з роками ми матимемо загальноєвропейське регулювання у цій сфері. Це був би правильний шлях вперед”, – прокоментував міністр клімату та енергетики Данії Ларс Аагаард.
Данія надала прихисток понад 40 тисячам українців. Після війни кожен другий хоче залишитися жити у цій країні.
Про це свідчить дослідження „Українці в Данії”, провів Копенгагенський університет, dr.dk.
У масштабному опитуванні, в якому взяли участь майже 7 тисяч українців, 49,5% респондентів сказали, що залишаться в Данії навіть після закінчення війни. Така велика частка охочих осісти у країні здивувала дослідників.
„Я не очікувала, що майже половина скаже, що хочуть тут залишитися. Це стало для нас великим сюрпризом. Ми бачимо, що це група, яка добре прижилася в суспільстві. Багато хто працює, багато дітей ходять до школи”, – розповіла провідна авторка дослідження Карен-Інге Карстофт.
У липні цього року в Данії налічувалося 20 700 українців віком від 16 до 66 років. Роботу мали 10 371 українців. Багато з них виконували роботу у ресторанній та готельній індустрії, прибиральниками або у сільському господарстві.
Водночас, на думку Карен-Інге Карстофт, у бажанні залишитися певну роль може відігравати те, що війна в Україні триває і багато людей збираються створити гарне повсякденне життя в Данії.
Дія спецзакону для українців закінчиться 17 березня 2025 року. Після цього особливого ставлення до українців вже не буде – умови будуть, як для всіх інших біженців у Данії. Вони повинні повернутися до своєї країни, якщо не отримають притулок або дозвіл за проживання.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Деякі українські пілоти, зокрема в Данії, вже проходять підготовку в повітрі з інструкторами на літаках F-16.
Про це повідомив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
“Перед цим були легкомоторні літаки натівського зразка, які допомагають легше перейти на F-16. Зараз це вже польоти з інструктором. Кожен день може збільшуватися число українських пілотів, які проходять підготовку і виконують завдання, які ставить перед ними інструктор”, — сказав Ігнат.
Наступний етап, за словами Ігната, — це самостійні польоти.
“І тоді вже відповідно польоти на бойове застосування для того, щоб навчатися воювати на цьому літаку”, – пояснив Ігнат.
За його словами, окрім пілотів, які навчаються в Данії, навчання проходять в США і у Великій Британії. Там, зокрема, підготовку проходять не лише пілоти, а й інші фахівці, наземний персонал, офіцери бойового управління і інженерно-авіаційної служби.
Данія передала Україні автономні гідрографічні комплекси виробництва Maritime Robotic, які значно посилять спроможності у вивченні морського дна та середовища.
Про це заявив начальник гідрографічної служби ВМС ЗСУ Роман Гончаренко, повідомляє АрміяInform.
За його словами, головне завдання багатопроменевого ехолота – збирати точні дані про морське дно і морське середовище. Після чого їх можна обробити та використовувати для створення та оновлення морських карт і планшетів для підтримки безпечної навігації в районі.
„Отримана батиметрична інформація дає змогу знати глибини дна зі щільністю через кожен сантиметр. Відповідно, ми можемо знати наявні підводні перешкоди, обрати правильні місця стоянки наших плавзасобів, варіанти проходу, маршрути переходів суден”, – пояснив він.
Гончаренко зазначив, що цей комплекс використовується насамперед в акваторіях портів та закритих водних акваторіях. Багатопроменевий ехолот дозволяє отримати інформацію від 1024 променів. Тобто, фактично військові моряки отримують деталізований рельєф дна.
„Цей безекіпажний надводний комплекс виробництва Maritime Robotics (Норвегії), спеціальне обладнання комплексу, зокрема багатопроменевий ехолот SeaBat T51, виробництва компанії Teledyne Marine (Данія), яка є одним з провідних виробників гідролокаторів та ехолотів різних типів, а також навігаційного обладнання. Він значно посилить спроможності у вивченні морського дна, що іноді має вирішальне значення для безпеки мореплавства та захисту довкілля”, – додав Гончаренко.
