Правозахисні організації Amnesty International та Human Rights First закликали Польщу не приймати у своїх аеропортах рейси зі США, на яких перевозять депортованих українців.
Про це пише Reuters.
Правозахисники заявили, що в листопаді 2025 й березні 2026 року Міграційна та митна служба США (ICE) провела щонайменше дві операції через Польщу, під час яких до України депортували понад 50 людей.
«Насильницька передача українців у зону активних бойових дій, де ракети б’ють по всій країні, шокує і порушує міжнародне право», — кажуть правозахисники.
Вони вказують, що Польща, яка надала притулок багатьом українцям після початку повномасштабного вторгнення, повинна відмовитися допомагати політиці президента США Дональда Трампа, який відправляє українців «назад у небезпечні умови».
Amnesty International та Human Rights First заявили, що, зокрема, занепокоєні рейсом із Фенікса, штату Аризона, який приземлився в аеропорту «Жешув-Ясьонка» в Польщі.
На тлі цього прессекретарка МЗС Польщі Кароліна Галецька заявила, що Польща не має угоди або домовленості зі Сполученими Штатами про депортації, тому це справа між двома країнами — Україною і США. Вона зазначила, що Польща була лише «транзитним пунктом», тому не брала в цьому безпосередньої участі.
Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт, який передбачає жорсткіші правила депортації та заборони на в’їзд для іноземців.
Про це повідомляє Yle.
Згідно з ініціативою, висилку шукачів притулку, яким відмовлено, планують пришвидшити, а заборону на в’їзд можна буде застосовувати з міркувань національної безпеки.
Міністр внутрішніх справ Марі Рантанен наголосила, що нові правила, зокрема, стосуватимуться осіб, пов’язаних із тероризмом. Заборона може діяти як у межах Фінляндії, так і всієї Шенгенської зони.
Також уряд пропонує запровадити іспит для отримання громадянства — з фінської або шведської мови. Його можуть ввести з 2027 року.
Тест складатиметься з 20–40 запитань, і для його проходження потрібно буде дати приблизно 70% правильних відповідей.
Окрім цього, влада планує скоротити фінансування інтеграційних програм на 47 млн євро у 2027 році.
Законопроєкт також передбачає можливість перенесення розгляду заяв на притулок до «безпечних країн» за межами ЄС.
Минулого тижня з тимчасово окупованих територій та депортації вдалось врятувати 19 дітей та підлітків. Кожен із них пережив тиск, залякування та спроби зламати їхню ідентичність.
Серед врятованих:
11-річна Емілія, яку в школі змушували брати участь у військових заходах. За відмову на дитину чинили відкритий тиск і цькування з боку вчителів. Постійний страх призвів до значних проблем зі здоров’ям.
19-річна Софія, яку переслідував російський військовий лише за те, що вона сказала “дякую” українською мовою. У коледжі її також карали за проукраїнську позицію.
17-річний Матвій, якого обманом вивезли до так званого “табору”, де змушували співати російський гімн. За відмову — погрози ізоляцією. Повернувшись, він змушений був переховуватися від патрулів, які шукали підлітків для вручення повісток.
Зараз вони та ще 16 врятованих перебувають у безпеці. Усі вони перебувають у центрах “Надії та відновлення”, де отримують психологічну підтримку, допомогу з документами, житло та турботу.
У Bring Kids Back UA вказують, що сотні тисяч українських дітей досі залишаються на тимчасово окупованих територіях, а окупаційна влада посилює тиск, намагається примусово мобілізувати підлітків та ускладнює маршрути повернення.
Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту.
Зокрема, з Саксонії депортували 27 громадян Грузії. Загалом на борту перебували 46 громадян цієї країни з кількох федеральних земель Німеччини, пише Корреспондент.net.
Літак вилетів у вівторок з аеропорту Лейпцига. Серед висланих із Саксонії були двоє засуджених.
Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер заявив, що влада й надалі домагатиметься виїзду з країни осіб, які не отримали права на захист. Він також запропонував використовувати аеропорт Лейпцига як основний майданчик для можливого федерального центру депортації.
Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту. У 2025 році, за офіційними даними, у центрах прийому біженців у Саксонії проживали 213 шукачів притулку з Грузії.
Водночас шанси на отримання захисту для громадян цієї країни залишаються мінімальними: такий статус отримують лише 0,7% заявників, оскільки Німеччина вважає Грузію безпечною країною походження.
Частково визнане Косово почало приймати мігрантів з третіх країн, депортованих із США, які не є вихідцями з Косова.
Про це повідомив тимчасовий прем’єр-міністр Альбін Курті, цитує Reuters, передає “Європейська правда”.
За словами Курті, Косово погодилося на прохання адміністрації президента Дональда Трампа спочатку прийняти 50 депортованих осіб.
“Ми приймаємо тих, кого США не хотіли бачити на своїй території”, – сказав він.
Тимчасовий прем’єр не навів подробиць про те, з яких країн вони походять, і сказав, що наразі прибули лише одна або дві особи.
Як відомо, Вашингтон шукає партнерів для прийому громадян третіх країн, прагнучи виконати обіцянку Трампа про рекордний рівень депортацій.
Косово, балканська країна з населенням 1,6 млн людей, вже уклало угоду про прийняття 300 іноземних в’язнів з Данії з 2027 року в обмін на 210 млн євро протягом наступного десятиліття і висловило зацікавленість у прийнятті депортованих осіб з Великої Британії.
In a legal first, a jury in New York awarded $2 million in damages to a 22-year-old woman over her gender transition surgery that took place when she was a teenager. The plaintiff accused her psychologist and plastic surgeon of violating standard practices in their fields.… pic.twitter.com/PQ8Ea0rk19
BREAKING: Note allegedly written by Epstein before his first suicide attempt has been released after being obtained by the NYT.
“They investigated me for a month - found nothing!!! So 16 year old charge results. It is a treat to be able to choose one’s time to say goodbye.… pic.twitter.com/Kt44NoQFIm
У вівторок, 18 листопада, через пункт пропуску «Шегині» на кордоні з Польщею повернулися 50 громадян України, яких депортували зі Сполучених Штатів Америки.
Про це повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
“Сьогодні через пункт пропуску «Шегині», що на кордоні з Польщею зі Сполучених Штатів Америки були повернуті 50 громадян. Вони документовані відповідними документами щодо приналежності до громадянства України чи документами на повернення”
– Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби
За словами представника відомства, раніше надходила інформація з США про наміри депортації транзитом через територію Польщі низки осіб без громадянства США, які є вихідцями з України. Прикордонники оформили їх на в’їзд в Україну відповідно до визначених законодавством правил.
Україна в будь-яких випадках приймає своїх громадян. Наразі також з’ясовуються обставини через що відносно них було прийнято рішення про примусове видворення
За останні шість місяців Іран депортував близько 1,2 мільйона громадян Афганістану, а до березня наступного року планує вислати ще 800 тисяч, повідомив у понеділок іранський міністр внутрішніх справ Ескандар Момені. Він наголосив, що такі заходи є законними, оскільки ці особи перебувають у країні нелегально, і заперечив, що влада діє з мотивів расизму.
В Ірані проживає близько шести мільйонів громадян Афганістану. Їхня країна потерпає від бідності та безробіття через періодичні конфлікти в регіоні, тому щороку багато людей вирушають до 300-кілометрового кордону, який розділяє Афганістан та Іран. Більшість з них не мають документів, пише hvg.hu.
Частина афганців, які проживають в Ірані, працюють у великих містах на низькооплачуваних роботах, наприклад, на будівництві. Незважаючи на значні нафтові запаси, Іран також має економічні труднощі, частково через міжнародні санкції, пов’язані з ядерною програмою країни.
В останні роки в Пакистані теж розпочалася депортація афганців. З вересня 2023-го до початку серпня влада відправила додому понад мільйон громадян Афганістану, які перебували в країні без дозволу.
