Українці більше не вважають Польщу «головним адвокатом України в Європі». Більше третини населення впевнені, що Варшава непередбачуваний та складний сусід. А от близьким другом країну називають всього 11% опитаних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Дослідження фіксує, що українці глобально переосмислили ставлення до Польщі. Наразі скоріше домінує раціональне, прагматичне та подекуди скептичне сприйняття сусідньої держави. 38% населення сьогодні трактує Польщу як непередбачуваного та складного сусіда. Другим за популярністю є виражений раціональний погляд – 27% опитаних сприймають Варшаву як стратегічного партнера, але виключно з прагматичних інтересів.
Також значна частина респондентів почала бачити у сусідній державі прямого суперника на європейському просторі: 18% респондентів класифікують Польщу як економічного та політичного конкурента, а 14% – вважають її звичайним сусідом, відносини з яким мають суто нейтральний характер. Символічно, що колишній статус «головного адвоката України в Європі» суттєво похитнувся – близьким другом та надійним союзником Польщу сьогодні називають лише 11% опитаних.
Водночас на тлі останніх скандалів зафіксовано появу тривожного тренду: 9% учасників опитування уже вбачають у діях сусідньої країни ознаки прихованого чи потенційного ворога. А 14% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням і вибрали варіант «важко відповісти».
Що показово, чоловіки частіше сприймають Варшаву як «стратегічного партнера виключно з прагматичних інтересів» – 31% (при загальному показнику 27%), а також значно активніше бачать у ній «економічного та політичного конкурента» – 25% (при загальному показнику 18%). Натомість жінки частіше схильні обирати обережне формулювання «непередбачуваний та складний сусід» – таких 42% (при загальному показнику 38%) і помітно рідше вважають Польщу «стратегічним партнером» – лише 23% (при загальному показнику 27%).
Наймолодша група (18–29 років) виявилася найбільш радикальною у прагматичних оцінках. «Економічним та політичним конкурентом» Польщу назвали 26% опитаних (при загальному показнику 18%). Водночас саме молоді респонденти зберегли найбільше емоційного оптимізму, називавчи її «близьким другом та надійним союзником» – таких 16% (при загальному показнику 11%)
Респонденти віком 30–44 роки частіше схиляються до варіанту «звичайний сусід із нейтральними відносинами» – 19% (при загальному показнику 14%). Старше покоління, навпаки, рідко обирає нейтралітет. Таких лише 9% (при загальному показнику 14%). Натомість 41% обрали варіант – «непередбачуваний та складний сусід».
На Сході та в Центрі значно частіше звучить критична оцінка «непередбачуваний та складний сусід» – відповідно 44% та 43%. Схід також демонструє найменшу віру у прагматичне партнерство – варіант «стратегічний партнер» там набрав мінімальні 17%. Однак опитані зі Сходу частіше бачать у сусідній країні «економічного та політичного конкурента» – 24%.
Столиця та Південь, навпаки, демонструють найвищий рівень прагматизму: сприйняття Польщі як «стратегічного партнера» в Києві становить 36%, на Півдні – 35%.
Західний регіон виявився лідером в оцінці «звичайний сусід» – 19%, але водночас там зафіксовано і найбільшу тривожність. Варіант «прихований чи потенційний ворог» на Заході досяг максимальних 13%. Крім того, на Півночі зафіксовано аномальну частку тих, хто не визначився – варіант «важко відповісти» там вказали 20% опитаних.
Тільки 2% опитаних грали в азартні ігри протягом останнього місяця.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило результати першого етапу масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство.
Проєкт реалізував Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу.
Перший етап дослідження охопив загальнонаціональне опитування населення щодо ставлення до азартних ігор, їхнього впливу на суспільство, досвіду участі в грі та сприйняття державної політики у цій сфері.
Головний висновок дослідження: негативний вплив азартних ігор в Україні не є масовим. Більшість респондентів (83%) зазначили, що не стикалися з впливом азартних ігор
84% українців не вважають себе азартними людьми, тоді як лише 15% відносять себе до таких. Крім того, кожен третій опитаний зазначив, що не знає жодної людини, яка б грала в азартні ігри.
Водночас власний досвід участі в азартних іграх має відносно невелика частина населення. Упродовж останнього року грали 5% респондентів, а протягом останнього місяця — 2%.
На думку українців, головним чинником, який спонукає людей до участі в азартних іграх, є прагнення виграти гроші (70%). Другим за значущістю фактором є азарт та емоції (41%). Бажання розважитися, відволіктися від проблем, вплив реклами чи оточення відіграють значно меншу роль — кожен із цих факторів назвали близько 15–17% опитаних.
Водночас для більшості знайомство з азартними іграми не стало тривалим: 83% респондентів повідомили, що припинили грати. Найчастіше це пояснювали втратою інтересу (65%), рідше — надмірними витратами або нестачею вільних коштів (23%) та занепокоєнням через формування залежності (10%).
Зібрані дані демонструють, що найбільш обізнаними про інструменти відповідальної гри та інші способи захисту від ігрової залежності є саме люди, які мають досвід участі в азартних іграх.
Серед тих, хто грав протягом останнього місяця, 71% знають про право отримати статистику власної гри, 67% — про принципи відповідальної гри, 60% — про можливість встановлення часових і фінансових лімітів, а 51% — про реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Українці очікують від держави більш активних дій у сфері регулювання азартних ігор. Окрім обмеження реклами, серед пріоритетів респонденти назвали посилення контролю за дотриманням правил онлайн-казино (29%), боротьбу з нелегальними азартними іграми (27%), контроль за дотриманням вікових обмежень (19%) та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній про ризики азартних ігор (15%).
Окрему увагу українці приділяють важливості боротьби з нелегальним ринком. Зокрема, 78% респондентів переконані, що нелегальні казино завдають прямої шкоди економіці країни.
Загалом 74% громадян підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності, а 67% виступають за жорстке державне регулювання сфери азартних ігор.
Отже, суспільний запит сьогодні полягає у створенні контрольованого, прозорого та безпечного ринку, де держава активно протидіє тіньовому сегменту й захищає громадян від потенційних ризиків.
Дослідження стане основою для подальших рішень
Представлені результати є першим етапом масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Надалі планується оприлюднення нових даних, які дозволять детальніше проаналізувати поведінку гравців, рівень ризиків та ефективність інструментів відповідальної гри саме для гравців.
У першому етапі дослідження взяли участь 3 164 респонденти віком від 18 років. Серед них — 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб та 404 військових.
Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання. Похибка не перевищує 2%.
У дослідженні також брали участь військові з передової, представники тилових підрозділів та демобілізовані особи.
Вчені Кіотського університету з’ясували, що дозрівання клітин крові людини повністю повторює шлях розвитку від найдавніших одноклітинних предків.
Про це повідомляє Interesting Engineering.
Для того, щоб зрозуміти час появи перших клітин крові та їхній поділ на захисні елементи, науковці застосували новий метод порівняння експресії генів у різних тварин та мікроорганізмів.
Як це працює? Команда відстежила ген FOS до організму, що жив 700 мільйонів років тому. Ця хронологія збігається із зародженням багатоклітинних тварин, які застосували старий генетичний матеріал для створення крові.
Найбільше нагадують стародавніх предків макрофаги, які поглинають уламки та патогени. На думку вчених, це свідчить про те, що найперші клітини крові на планеті виконували роль своєрідних розвідників. Картування окремо виявило процес розгалуження генеалогічного дерева. Спочатку від ранніх макрофагів відокремилися тучні клітини, давши згодом початок еритроцитам і прототипним Т-клітинам, тоді як В-клітини утворили окрему лінію.
Дослідження, результати якого 25 травня опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, відкриває нові можливості для медицини у відстеженні еволюційного походження складних хвороб, зокрема раку.
«Я глибоко зворушений цими результатами, які є кульмінацією нашої роботи та ілюструють, що шляхи диференціації клітин крові хребетних відображають 700-мільйонну еволюційну історію цих клітин», — сказав керівник групи Хіросі Кавамото.
Надалі вчені сподіваються глибше зрозуміти основні клітинні механізми, вивчивши розвиток захворювань через призму еволюції.
Вчені зафіксували найдовшу відстань, яку подолав горбатий кит – більше 15 тисяч кілометрів.
Таку подорож здійснюють лише 0,01% китів – йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Royal Society Open Science, пише The Guardian.
Вчені перевірили більше 19 тисяч знімків китів, зробилених протягом 1984-2025 років у східній частині Австралії та Латинської Америки. Світлини зберігають на платформі Happywhale. Сюди надсилають фото як дослідники, так і зацікавлені особи.
Науковці ідентифікують китів за їхніми плавниками, адже у кожного з них вони унікальні. Для виявлення збігів платформа Happywhale використовує штучний інтелект.
У результаті вчені виявили лише двох горбатих китів, які подолали величезну відстань: один 15 100 кілометрів, а інший – 14 200 кілометрів.
Першого кита зафіксували у 2003 році в районі архіпелагу Аброльос, що на північному сході Бразилії. Другу світлину з ним зробили через 22 роки – у вересні 2025 року. Тоді кит уже був у затоці Герві–Бей, що біля штату Квінсленд (Австралія). Загалом за 22 роки він подолав понад 15 тисяч кілометрів.
“Дуже важливо сфотографувати кита, який подолав таку відстань, бо такого ще ніколи не було. Конкретно цього кита не бачили 22 роки, і це справді дивовижно”, – заявила кандидатка наук Університету Гріффіта в Австралії Стефані Стек, яка є співавторкою дослідження.
Другого горбатого кита, який також подолав велику відстань, вперше сфотографували у 2007 році у затоці Герві–Бей. Там же він був у 2013 році.
Проте протягом шести років кит подолав понад 14 тисяч кілометрів, адже наступного разу його сфотографували біля узбережжя бразильського Сан-Паулу у 2019 році.
“Інтервали повторних спостережень – 6 і 22 роки – свідчать, що це рідкісні, можливо, одноразові події, а не регулярні міграційні зрушення”, – заявили дослідники.
Вчені визнають, що це дослідження має недолік: вони знають лише дві точки переміщення китів, проте їм невідомо, що сталося між ними. Незрозуміло, яким маршрутом рухалися кити і подоланий ними шлях може бути довшим, ніж пряма між узбережжями Бразилії та Австралії.
Українці всіх вікових категорій відчувають найвищий рівень тривожності на відкритих просторах: у парках, на площах та на вулиці. Найбільшу тривожність у подібних місцях фіксують у мешканців Сходу та Півдня.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Тож, найвищий рівень відчуття небезпеки серед усіх груп зафіксовано на відкритих просторах (середній бал 2,44). Найменш тривожними локаціями є медичні та освітні установи (по 2,25 бали).
Лідери безпеки – це медичні установи (63%) та торговельні центри (61%).Там люди себе відчувають «повністю безпечно» та «скоріше безпечно».
А от локації з найвищим рівнем занепокоєння і тривоги – це відкриті простори (вулиці, парки, площі). Там сумарний рівень небезпеки становить 42%, тобто людям там – «скоріше небезпечно» або «зовсім небезпечно». Ця локація також має найбільшу частку респондентів, що почуваються «зовсім небезпечно». Їх 13%.
Домінуюча оцінка – найпопулярнішим варіантом відповіді для всіх локацій є «скоріше безпечно», з найвищим показником у 48% (медичні установи) та найнижчим у 40% (заклади освіти та відкриті простори).
Середнє арифметичне щодо відчуття небезпеки в розрізі соціально-демографічних груп має такі тенденції:
загальна ієрархія тривожності – найвищий рівень відчуття небезпеки серед усіх груп зафіксовано на відкритих просторах (середній бал 2,44). Найменш тривожними локаціями є медичні та освітні установи (по 2,25 бали).
Щодо гендеру: жінки мають більш розвинене відчуття небезпеки, ніж чоловіки, у більшості категорій. Найбільший розрив спостерігається в оцінці медичних установ (2,30 у жінок проти 2,19 у чоловіків) та торговельних центрів (2,33 у жінок проти 2,25 у чоловіків). А от в оцінці громадського транспорту та відкритих просторів показники чоловіків та жінок ідентичні.
Щодо віку – відчуття небезпеки зростає пропорційно до віку респондентів. Найнижчий рівень тривожності демонструє молодь (18-29 років), особливо у ТЦ / супермаркетах (2,05) та медичних установах (2,07). Найвищі показники відчуття небезпеки зафіксовані у віковій групі 45-54 роки (зокрема, пікове значення 2,53 для відкритих просторів) та серед респондентів віком 55 років і старше.
Також найвищий рівень відчуття небезпеки в усіх без винятку локаціях демонструють мешканці Сходу та Півдня. На Сході зафіксовано критичні показники для відкритих просторів (2,85) та закладів освіти (2,70). На Півдні найбільш небезпечним вважаються відкриті простори (2,81) та громадський транспорт (2,67).
Найнижчі показники відчуття небезпеки стабільно демонструє Захід України. Показники цього регіону є єдиними, що опускаються нижче 2 балів (наприклад, 1,93 для закладів освіти та 1,96 для медичних установ).
Київ та Центральні регіони демонструють середні показники.
Більшість українців — 76% — виступає проти повного блокування месенджера Telegram. Водночас ідею блокування підтримує тільки 16% громадян.
Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
“Загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Частіше ним користуються молодші респонденти, жителі Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів”, – мовиться в дослідженні.
Згідно з результатами опитування, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнає ризики для національної безпеки.
“Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно”, – свідчать дані дослідження.
Згідно даними щодо впливу Telegram на національну безпеку респонденти мають різні погляди.
“Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу нема, а ще чверть вагається з відповіддю. Водночас, кожен 4-й респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку”, – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026. Метод опитування: CATI – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старших в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9.
Втрата прісної води з суші прискорює підвищення рівня світового океану швидше, аніж танення льодовиків, вказують дані вчених.
Вода на нашій планеті зникає з небаченою швидкістю, і новий аналіз свідчить, що значна її частина потрапляє в океан. Як повідомляє ScienceAlert, cуша зараз відіграє важливішу роль у підвищенні рівня моря, ніж танення льодовиків.
Дослідницька група з Університету Флейм (Індія) проаналізувала понад два десятиліття супутникових спостережень NASA і створили картину змін водних запасів суші з 2002 року. Результати показують, що території, що висихають, збільшуються щороку приблизно на площу, вдвічі більшу за штат Каліфорнія у США.
“Сухі регіони висихають швидше, ніж вологі стають ще вологішими, а площа посушливих земель збільшується”, – йдеться у звіті. Це означає загальне зменшення водних ресурсів суші, що негативно впливає на річки, озера та підземні води. Сьогодні 75% людства живе в країнах, де запаси прісної води зменшуються.
Більшість виведеної з континентів води потрапляє в океан, що прискорює підвищення рівня моря. Особливо серйозні втрати відбуваються у високих широтах, де танення льодовиків і вічної мерзлоти спричиняє витік води. У регіонах без льодовиків основним чинником є надмірне використання підземних вод людиною.
Екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також посилюють проблему. Зміни в режимі опадів, спричинені викопним паливом, змушують людей звертатися до підземних вод, що додатково виснажує ці ресурси. Значне споживання води спостерігається в посушливих аграрних регіонах, таких як Центральна долина Каліфорнії та території навколо висохлого Аральського моря.
Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері і це призводить до дисбалансу в енергії, що спричиняє зміну клімату, пояснили дослідники.
Температура поверхні моря з 2019 року зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років. За останні чотири десятиліття вона зростала прискореними темпами. Про це повідомляє European Space Agency.
В період з 1985 по 1989 рік спостерігалося потепління на 0,06 C за десятиліття, а з 2019 по 2023 рік температура поверхні моря зростала на 0,27 C за десятиліття. Таким чином з 2019 року температура поверхні моря зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років.
Аналіз створений Ініціативою зі зміни клімату ESA (CCI), був досягнутий за допомогою спостережень з 20 інфрачервоних радіометрів і двох мікрохвильових радіометрів, встановлених на таких супутниках, як ERS-1, ERS-2, Envisat і Sentinel-3.
В дослідженні аналізуються різні фактори, які впливають на нагрівання океанів, від таких погодних явищ, як Ель-Ніньо, до вивержень вулканів.
“Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері, і це призводить до дисбалансу в енергії, яку надходить до нашої планети від Сонця, а також енергії, що випромінюється назад у космос. Наслідок – надлишковий енергетичний дисбалансу. Цей енергетичний дисбаланс спричиняє зміну клімату. Враховуючи прискорення потепління океану та зміну динаміки клімату, нам потрібен постійний моніторинг і вдосконалення даних, щоб переконатися, що наші кліматичні моделі можуть точно відображати майбутнє підвищення температури”, – пояснює провідний автор дослідження Кріс Мерчант.
Наразі триває другий етап досліджень, який охоплює весняну міграцію птахів, їхнє гніздування, виведення пташенят, а також осінню міграцію.
Компанія ДТЕК ВДЕ здійснює поглиблені орнітологічні досліджень на території майбутнього вітрополя Полтавської вітрової електростанції (ВЕС), щоб оцінити потенційний вплив роботи станції на птахів та кажанів. Про це повідомила пресслужба компанії.
Зазначається, що перший етап дослідження, який було проведено наприкінці 2023 року, свідчить про відсутність критичних факторів, які б впливали на будівництво Полтавської ВЕС.
За даними пресслужби, відповідні висновки було зроблено після аналізу ретроспективних, наукових даних, шляхів міграції птахів та рукокрилих, території Смарагдової мережі та природно-заповідного фонду, а також провівши ряд виїздів в польові умови.
Наразі триває другий етап досліджень, який охоплює весняну міграцію птахів, їхнє гніздування, виведення пташенят, а також осінню міграцію. Процес детальних досліджень триває рік, щоб охопити весь річний цикл життя птахів.
Для аналізу та формування висновків будуть враховані рекомендації Шотландського фонду природної спадщини (Scottish Natural Heritage) та інших міжнародних документів. За потреби експерти нададуть рекомендації стосовно заходів для пом’якшення можливого впливу на стан орнітофауни та рукокрилих, а також моніторингу біорізноманіття під час експлуатації ВЕС.
“ДТЕК ВДЕ виконує всі передбачені законодавством процедури, що необхідні для будівництва потужностей зеленої енергетики за сталими принципами. Глобинська громада може бути впевнена в нашому свідомому підході, як екологічно відповідальної компанії. Адже в реалізації своїх проєктів ми завжди піклуємось про довкілля”, – заявив заступник генерального директора ДТЕК ВДЕ Олег Соловей.
Як відомо, енергохолдинг ДТЕК планує будівництво Полтавської вітроелектростанції потужністю 650 МВт. Компанія цілеспрямовано йде в цей регіон, оскільки він є енергодефіцитним. Електроенергія з вітроелектростанції дасть поштовх до більш стрімкого розвитку виробництв в Полтавській та суміжних областях, а також додасть потужностей в енергосистему.
Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника.
Чорнобильська зона відчуження, хоч і пов’язана з великою трагедією 1986 року, але давно приваблює дослідників з усього світу, адже таких місць на планеті, де можна вивчити тривалий вплив радіації, більше практично немає. Кілька захоплюючих досліджень вивчали дику природу Чорнобиля, але мало хто аналізував, як радіологічне забруднення впливає на розвиток птахів. Фінський дослідник, доктор наук з Університету Ювяскюля Самелі Піірто зазначив:
Наслідки радіологічного забруднення дикої природи все ще невідомі, особливо про ризики для дикої природи в ранньому віці. Радіологічне забруднення створює додатковий стресовий фактор, з яким організми повинні впоратися, що призводить до безлічі наслідків, які ще не повністю вивчені. Вивчення його наслідків має вирішальне значення, якщо людство хоче прагнути до ще більш ядерного майбутнього.
У новому дослідженні Піірто та його команда досліджували, як опромінене середовище впливало на два звичайних європейських види співочих птахів: велику синицю (Parus major) і мухоловку строкату (Ficedula hypoleuca). Кілька ящиків для птахів розмістили у двох різних регіонах, одному з високим радіологічним забрудненням, а в іншому з відносно низьким рівнем забруднення. Цих птахів порівнювали за допомогою низки тестів.
Хоча на сильно забруднених територіях було зайнято менше гнізд, значних відмінностей в екології розмноження чи здоров’ї пташенят не було. Не менш дивно, що птахи на забруднених територіях мали більшу різноманітність комах у своєму раціоні.
Однак деякі ключові відмінності були помічені. Зразки ДНК пташиного калу показали склад мікробіома їхнього кишечника – ключового фактора, що визначає здоров’я, і дали додаткову інформацію про те, як радіація може впливати на птахів. Цікаво, що рівень радіації навколишнього середовища не вплинув на різноманітність бактерій, присутніх у кишковому мікробіомі, але вплинув на пропорції різних типів бактерій у ньому.
Піірто зазначає: “Ці результати створюють цікаву основу для розуміння екології птахів у радіаційно забруднених районах. Вони дають нам цінну нову інформацію про вплив радіації на молодих птахів – галузь дослідження, яка досі була неясною.”
Відмінності можуть здатися незначними, але інші дослідження показали, що радіація впливає на птахів Чорнобиля набагато глибше. Проведений у 2011 році аналіз 550 птахів 48 видів, що живуть поблизу Чорнобиля, показав, що вони мали менші голови та мозок через низький рівень радіації, що перешкоджав їх розвитку. Вони навіть припускали, чи впливає це на їхні когнітивні здібності.
[type] => post
[excerpt] => Очевидно, що нелегко жити у Чорнобильській зоні відчуження, й без наслідків для організму й потомства це не обійдеться. Нові дослідження вивчили птахів, які мешкають у Чорнобилі, і виявили зв’язок між рівнями радіації та мікробіомом їх кишечника.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1720351920
[modified] => 1720338351
)
[title] => Дослідження показало, як тривалий вплив радіації змінив птахів у Чорнобилі
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=207296&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 207035
[uk] => 207296
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 207036
[image] => Array
(
[id] => 207036
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[original_lng] => 65536
[original_w] => 768
[original_h] => 432
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/csernobil.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2774
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 207036
[_edit_lock] => 1720327551:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_fdf87c8d30ff401327c11c0b2ced3464] => {{unknown}}
[_oembed_3a3cdbf53ad2baf5904fb9b644adb1c1] => {{unknown}}
[_oembed_4c18331e04df188e29fd3f88fc945dc3] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508472204000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 639
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дослідження
[1] => Чорнобиль
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 863
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 863
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
