У Фінляндії ухвалили закон про підвищення віку всіх резервістів до 65 років.
Про це повідомляється на сайті Міністерства оборони Фінляндії.
Згідно із законом, усі військовозобов’язані будуть перебувати в резерві, незалежно від їхнього військового звання, до 65 років.
Водночас військові у званні полковника або комодора й вище підлягатимуть призову без верхньої вікової межі та перебуватимуть у резерві, доки вони придатні до служби. Крім того, на 5 років збільшили термін служби для сержантів та офіцерів.
За словами міністра оборони Антті Гяккянена, завдяки новому закону чисельність резерву збільшиться на 125 000 призовників протягом п’ятирічного перехідного періоду. Очікується, що у 2031 році загальна чисельність резерву становитиме приблизно один мільйон людей.
Крім того, в оборонному відомстві зазначили, що реформа дасть Силам оборони та Прикордонній службі більше можливостей призивати кваліфікований персонал на ключові посади за виняткових обставин.
«Разом з усіма іншими заходами щодо зміцнення оборони це є посланням про те, що Фінляндія піклується про свою безпеку зараз і в майбутньому», — наголосив Гяккянен.
А втім, у міністерстві зауважили, що на практиці наслідки реформи відчує на собі відносно обмежена група призовників. Так, лише резервісти з військовим званням, як і раніше, будуть направлятися на підвищення кваліфікації. У майбутньому можна буде брати участь у добровільних заходах національної оборони без верхньої вікової межі, передбаченої законом.
За інформацією національного мовника Yle, зараз верхня вікова межа для резерву становить 50 років для усіх військовозобов’язаних та 60 років — для сержантів та офіцерів.
Фінський президент Александр Стубб як приватна особа зробив три фінансові пожертви на благодійність на загальну суму 540 тисяч євро.
Як пише “Європейська правда”, про це у пʼятницю повідомив офіс президента Фінляндії.
Повідомляється, що Стубб пожертвував 250 тисяч євро Фінському культурному фонду, 250 тисяч євро фонду Breakthrough Foundation та 40 тисяч євро фонду Me Foundation.
Фінський культурний фонд займається популяризацією мистецтва, науки та культури серед молоді. Breakthrough Foundation підтримує молодих спортсменів, а Me Foundation сприяє грамотності серед дітей та молоді.
Пожертвування складається з гонорарів президента Фінляндії за виступи, отриманих ним під час роботи в Європейському університетському інституті (EUI) у Флоренції.
Згідно з практикою EUI, гонорари професорів за виступи об’єднуються, і ці кошти можуть бути використані для досліджень або пожертвувані некомерційним організаціям.
Влада Фінляндії направить до Данії контингент для боротьби з невідомими безпілотними літальними апаратами.
Про це повідомив президент Фінляндії Александр Стубб.
За його словами, рішення було ухвалено, щоб підтримати Данію в її зусиллях із забезпечення безпеки повітряного простору та протидії гібридним загрозам.
«Щоб зробити цю підтримку конкретною, Фінляндія сьогодні ухвалила рішення про направлення до Данії контингенту для боротьби з БПЛА. Прикордонна служба Фінляндії також надасть свої сили та засоби», – написав Стубб.
Він додав, що в подальшому країни узгоджуватимуть свої підходи до протидії гібридним загрозам «і сприятимуть розвитку потенціалу в Європі».
У Фінляндії у понеділок, 22 вересня, розпочались великі навчання Військово-повітряних сил.
Про це повідомляє Yle, інформує “Європейська правда”.
Як заявили у фінських Військово-повітряних силах, у маневрах, які триватимуть до п’ятниці, візьмуть участь приблизно 50 літаків і понад тисяча військовослужбовців.
У навчаннях також задіяні підрозділи зі Швеції та Данії.
Крім основних авіабаз, будуть використовуватися аеропорти Оулу, Вааса і Коккола-Пієтарсаарі, а також база Каллакс у Швеції.
Основна зона навчань охоплює територію між Рованіємі, Каяані, Куопіо, Ювяскюля і Вааса, а також поширюється над Ботнічною затокою.
Крім шуму від літаків, можливі світлові ефекти, гучні звуки і перешкоди в роботі метеорадарів, попередили у фінських ВПС.
Уряд Фінляндії подав до парламенту пропозицію про підвищення максимального віку для резервістів до 65 років.
Про це йдеться на сайті оборонного відомства.
Нова верхня вікова межа застосовуватиметься до всіх військовозобов’язаних, народжених 1966 року або пізніше. Таким чином резервісти залишатимуться військовозобов’язаними до кінця року, в якому їм виповнюється 65 років, замість нинішніх 60.
Пропозиція передбачає продовження терміну військової служби на 15 років для рядового і сержантського складу і на 5 років для офіцерів.
Для офіцерів у званні полковника, капітана або вище верхньої вікової межі не буде, і вони залишатимуться в резерві, поки придатні до військової служби, як і зараз.
У Міноборони зазначають, що це надасть Фінським силам оборони та Фінській прикордонній службі «ширший спектр можливостей» для призначення осіб на ключові посади під час «надзвичайних ситуацій» незалежно від їхнього військового звання.
Планується, що щороку чисельність резервістів збільшуватиметься на 125 000 осіб і досягне до 2031 року одного мільйона осіб.
Поправки набудуть чинності 1 січня 2026 року, якщо парламент ухвалить відповідні зміни.
19 травня видання The New York Times повідомило, що Росія активно посилює військову присутність біля фінського кордону. Зокрема, супутникові знімки фіксують масштабне будівництво нової військової інфраструктури.
Так, Командування ВПС країни заявило, що новий дизайн прапора краще відображатиме їхню «сучасну ідентичність».
«Ми могли б продовжити використовувати цей прапор, але іноді можуть виникати незручні ситуації з іноземними гостями. Можливо, було б мудро жити в ногу з часом», — заявив речник фінських ВПС Томі Бом.
Віднині новою емблемою ВПС, яка буде на прапорі, стане зображення беркута, що ширяє, над синім колом, оточеного крилами.
Повітряні сили Фінляндії почали використовувати свастику з моменту свого заснування в 1918 році, коли країна проголосила свою незалежність після розпаду російської імперії.
Уперше її використав шведський аристократ Ерік фон Розен, який намалював цей символ на літаку, подарованому фінським антикомуністичним силам під час громадянської війни.
Цього тижня Міністерство фінансів Фінляндії запропонувало припинити виплати муніципалітетам і соціальним центрам за програми інтеграції біженців та шукачів притулку. Найбільш відчутно це вплине на біженців з України.
Міністерка фінансів Ріікка Пурра презентувала проєкт бюджету на 2026 рік, у якому передбачено скасування фінансової підтримки для структур, що займаються інтеграцією новоприбулих. Зокрема, йдеться про такі послуги, як курси мови, сприяння у працевлаштуванні та ознайомчі лекції про життя у Фінляндії.
У Мінфіні Фінляндії підрахували, що така економія дасть можливість за два роки скоротити витрати на 317 мільйонів євро.
Директорка з питань імміграції Міністерства зайнятості та економіки Соня Хямяляйнен зазначила, що основні отримувачі цих послуг – це громадяни України. У 2025 році на них припадало близько двох третин усіх інтеграційних виплат, а у 2026-му очікується до 75%.
Вона нагадала, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну суми компенсацій різко зросли: з 50–60 мільйонів євро на рік до понад 150 мільйонів.
Вищезгадану пропозицію Міністерства фінансів Фінляндії розглянуть восени під час урядових переговорів, а остаточне рішення ухвалить парламент.
Авіаперевізник Finnair попередив про скасування десятків рейсів у понеділок, 7 липня, через оголошений страйк працівників галузі.
Таке повідомлення Finnair поширив у суботу, пише “Європейська правда”.
Як повідомив фінський авіаперевізник, організований профспілкою IAU страйк “спричинить значні перебої в роботі критично важливих служб аеропорту Гельсінкі”.
“Заплановані акції протесту вплинуть на всі наземні послуги, що мають істотне значення для польотів Finnair, тому Finnair змушена скасувати близько 100 рейсів у понеділок, 7 липня”, – додали там.
За оцінками Finnair, скасування рейсів стосується приблизно 7200 клієнтів. Їм запропонують альтернативні варіанти перевезення або зміну дати подорожі без додаткових витрат.
Перевізник також попередив про ще чотири страйки працівників аеропорту Гельсінкі, але зазначив, що поки що їхні наслідки для польотів незрозумілі.
У РФ з’явилася можливість не тільки вести війну в Україні, а й нарощувати військову присутність на кордоні з НАТО.
Росія нарощує військову присутність поблизу кордону з Фінляндією, зокрема будує новий артилерійський гарнізон у місті Кандалакша. Про це повідомляє фінська служба новин Yle з посиланням на супутникові знімки.
Так, на території військового гарнізону Лупче-Савіно в Кандалакші проведено значні земляні роботи і зведено кілька нових будівель. За даними адміністрації Мурманської області, це будується військове містечко для розміщення нової артилерійської бригади.
Крім того, як зазначає Yle, Росія має намір розмістити там щонайменше частину інженерної бригади, хоча останніми роками це військове містечко було просто складом.
Супутникові знімки, отримані журналістами, фіксують зміни і на інших військових об’єктах у підконтрольній РФ Карелії. Особливо багато нової техніки помічено в гарнізоні Саперне, який розміщений на території колишнього фінського селища Саккола.
Видання зазначає, що активізація військової діяльності в Карелії пояснюється двома причинами. По-перше, гарнізони використовуються для підготовки солдатів і розконсервування старої техніки для їхньої подальшої відправки на фронт в Україні. І ця активність фіксується на супутникових знімках уже деякий час.
По-друге, зараз стало зрозуміло, що Росія має намір зміцнити свою військову присутність саме на кордоні з Фінляндією.
„Якби війська планувалося відправляти тільки в Україну, така інфраструктура, зрозуміло, там не знадобилася б”, – зазначає аналітик супутникових знімків, відставний майор фінської військової розвідки Марко Еклунд.
Російська влада особливо не приховує, що розширює військову інфраструктуру в регіоні. Губернатор Мурманської області Андрій Чибіс повідомляв, що в регіоні реалізується проєкт із модернізації військових містечок, на що планують витратити 42 мільярди рублів (близько 460 мільйонів євро).
