Сьогодні гаджети захоплюють увагу дітей набагато швидше, ніж раніше. Чи перетвориться регулярне перебування в мережі чи використання додатків на проблему – може залежати, зокрема, від батьків.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на результати Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні.
Головне:
Дошкільнята: 78% дітей дошкільного віку користуються інтернетом, з них 42% – проводять онлайн від 1 до 2 годин щодня.
Контроль: час, проведений дитиною у мережі, може напряму залежати від звичок батьків.
Школярі: понад 70% українських учнів перебувають онлайн понад 3 години на день, 28% – визнають, що інтернет може заважати навчанню.
Соціальні мережі: дехто з малюків стає “власником” акаунту у віці 3-5 років, хоча більшість дітей створюють їх у віці 6-10 років (раніше, ніж дозволяють правила більшості платформ).
Топ-додатки: абсолютний лідер серед усіх вікових груп – YouTube, популярними серед дошкільнят є також TikTok або ігри, а серед школярів – TikTok, Telegram і Viber.
Тривожний сигнал: попри впевненість батьків у своєму контролі, дехто з дітей все ж таки має ознаки порушення балансу між життям онлайн та офлайн (що може позначатись на їхньому навчанні та навіть здоров’ї).
Результати проведеного агенцією Sense Research дослідження свідчать про те, що інтернет є невід’ємною частиною повсякденного життя для більшості українських дітей.
Так, ним користуються 78% дошкільнят (за словами їхніх батьків).
Із них 42% – проводять у мережі від 1 до 2 годин на день.
При цьому спеціалісти зазначають: час користування інтернетом серед дошкільнят – пов’язаний також із часом, який проводять онлайн їхні батьки.
Тобто діти тих батьків, які проводять менше часу в мережі, зазвичай також менше користуються інтернетом.
За даними національного дослідження, серед українських школярів:
понад 70% – проводять онлайн 3 та більше годин щодня;
лише 1,6% – користуються інтернетом менше години на день.
При цьому 28% школярів щонайменше раз на тиждень проводять менше часу на навчанні через користування інтернетом.
За словами опитаних в межах дослідження батьків, соціальними мережами користуються лише близько 3% дошкільнят.
Причому більшість із тих, хто ними користуються, власного окремого акаунту не мають.
Тим часом більшість юних українців, які все ж таки мають власний акаунт, зареєстрували його у віці від 3 до 5 років.
Якщо ж говорити про школярів, то більшість із них під час опитування вказали, що почали користуватися соціальними мережами у віці від 6 до 10 років.
“Тобто до офіційно дозволеного віку реєстрації для більшості соціальних мереж”, – констатували дослідники.
Серед топ-3 додатків, якими користуються в Україні дошкільнята, згадуються такі:
YouTube – 81,5%;
TikTok – 33,7%;
мобільні ігри – 33%.
А ось до топ-4 додатків, якими користуються школярі, потрапили (виходячи з результатів проведеного дослідження):
YouTube – 84,6%;
TikTok – 77,9%;
Telegram – 71,2%;
Viber – 68,8%.
Дослідники зазначають, що “більшість батьків позитивно оцінює свою здатність оцінювати та контролювати час, який їхні діти проводять в інтернеті”.
Але, не зважаючи на це, у частини дітей все ж таки простежуються ознаки порушення балансу між часом онлайн та офлайн.
Крім того, користування гаджетами має вплив на всі сфери життя юних українців:
В українських школах можуть законодавчо заборонити використання мобільних телефонів, планшетів та смарт-годинників під час уроків.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
Деталі законопроєкту та рішення Комітету
Профільний комітет розглянув законопроєкт № 15105, який пропонує внести зміни до статті 53 Закону України «Про освіту». Документ мав на метізобов’язати учнів не відволікатися на гаджети під час занять.
Виняток хотіли зробити лише для випадків, коли техніка потрібна для навчання або за медичними показаннями.
Народні депутати вирішили повернути законопроєкт автору на доопрацювання за результатами розгляду в першому читанні.
Також Комітет рекомендував Міністерству освіти і науки спільно з експертами розробити комплексний механізм, який чітковрегулює використання цифрових пристроїву закладах середньої освіти.
Які правила діють у школах зараз
На сьогодні в українському законодавствінемає прямої заборони на мобільні телефониу класах. Через це адміністрації шкіл не мають законних підстав вилучати техніку.
Водночас заклади освіти мають автономію, тому можуть прописувати власні правила внутрішнього розпорядку та обмежувати використання гаджетів на рівні статуту школи.
Чому виникла дискусія: за і проти
Освітній омбудсмен Надія Лещик раніше зазначала, щовідсутність чітких законів створює проблеми— невідомо, де зберігати телефони під час уроків та хто відповідає за їхнє збереження, адже це приватна власність дитини.
До того ж телефон часто виконує захисну функцію — учні фіксують на відео випадки булінгу, жорстокого поводження чи порушення своїх прав, що є законним доказом.
З іншого боку, безконтрольнігаджети сильно відволікають від навчання, знижують концентрацію та обмежують живе спілкування дітей. При цьому автор законопроєкту не надав точних даних, чи є саме телефони головною причиною падіння успішності.
Міністерство освіти, науки та молоді Грузії затвердило новий єдиний порядок використання електронних засобів зв’язку в школах.
Про це повідомляє Interpressnews.
Документ регулює умови використання мобільних телефонів, смартфонів та “розумних” годинників учнями під час навчального процесу, порядок зв’язку з батьками, а також обов’язки шкіл щодо організації зберігання пристроїв.
Згідно з наказом, до 1 вересня 2026 року школи повинні забезпечити встановлення спеціальних місць для зберігання електронних пристроїв учнів.
Під час навчального процесу заборонено нецільове використання електронних засобів зв’язку. До нього відноситься увімкнене зберігання пристроїв, їх носіння та використання без дозволу уповноваженої особи, за винятком випадків, передбачених внутрішніми правилами школи.
Використання пристроїв допускається лише у виняткових випадках: у навчальних цілях з дозволу школи, за медичними показаннями, в екстрених ситуаціях, а також для учнів з особливими освітніми потребами або за наявності індивідуальних освітніх потреб, підтверджених документально.
Комунікація з батьками повинна здійснюватися через офіційно встановлені канали зв’язку школи (телефон, електронна пошта, шкільні системи тощо).
Школи зобов’язані організувати зберігання пристроїв, визначити відповідальних за їх видачу та повернення, а також ознайомити батьків з новими правилами на початку навчального року.
На Закарпатті знайшли відповідь — і перевірили її на практиці. Тут підбивають підсумки міжнародного освітнього проєкту «Зелені скарби Карпат». Його учасники доводять: екологічна освіта може бути нелише корисною, а йсправді захопливою для дітей. Проєкт «Зелені скарби Карпат» стартував на весні минулого року. Його реалізувала громадська організація «Щасливі діти» у партнерстві зміжнародними інституціями за підтримки європейської програми.
«Очі – дзеркало нашої душі» або ж «Бережи як зіницю ока», – каже народна мудрість. З очима, водночас, – одним із найважливіших органів людини пов’язане не одне прислів’я та приказка. Саме завдяки зору ми дізнаємося про навколишній світ – бачимо кольори, розміри та форми тих чи інших предметів. Зір є надзвичайно важливим елементом у повсякденній життєдіяльності людини.
Проте забезпечити здоров’я для своїх очей у сучасному технологічному світі ой як непросто. Смартфони, планшети, комп’ютери, телевізори є невід’ємною частиною нашого життя і, хоча всі батьки знають, що все це має негативний вплив на здоров’я, важко повністю відгородити своїх дітей від них. Сучасні діти навіть не уявляють свого повсякденного життя без ґаджетів і через свій вік ще не розуміють, до яких глобальних наслідків може призвести надмірне захоплення ними. А батьки починають бачити проблему лише з першими її проявами – погіршенням зору, затуманенням погляду.
Вплив ґаджетів на дитину особливо згубний, оскільки, на думку лікарів, зір у дошкільнят, наприклад, сідає неймовірно швидко, а ось відновлюється цілком складно. Багато людей втрачають зір тією чи іншою мірою саме в дитячому віці, незважаючи на те, що загалом очі у нас формуються приблизно до 16-17 років.
У новонароджених відразу спостерігається далекозорість, але, зважаючи на зростання їхнього організму, зростає й очне яблуко. Короткозорість виявляється вже в 8-12 років, коли темп зростання не такий стрімкий, а очне яблуко продовжує зростати. При цьому нерідко у дітей спостерігається так звана помилкова короткозорість (або спазм акомодації), що характеризується порушенням роботи війкового м’яза. Головна причина помилкової короткозорості – перенапруження очей протягом тривалого часу. До того ж, статистика свідчить про те, що ця проблема спостерігається у кожного шостого школяра.
Насправді виявлено безліч факторів, які негативно впливають на дитячий зір. Це погана екологія, зниження якості продуктів, авітаміноз, низька фізична активність, спадковість. Погіршення зору діагностували та лікували і раніше, коли не було смартфонів, але з їхньою появою та активною експлуатацією випадки значно почастішали. Що й казати, якщо зміни можна побачити, навіть просто йдучи по вулиці. Ще до появи високих технологій, кількість людей, що носили окуляри, була значно меншою, ніж зараз.
Лікар-офтальмолог Вероніка Рего розповідає, що погіршення зору в дітей дійсно стало масовим явищем протягом останніх десятиліть, адже зловживання ґаджетами, рано чи пізно, призводить до короткозорості.
«Використання смартфонів, планшетів та комп’ютерів протягом тривалого часу призводить до постійної сухості очей, їх почервоніння, відчуття пелени перед очима та іноді навіть головних болей. У середньому людина моргає близько 15 разів на хвилину. А якщо погляд напружений перед монітором або екраном, це відбувається набагато рідше, що призводить до сухості очей та інших неприємних відчуттів. Так розвивається синдром сухого ока та короткозорість, коли зображення об’єктів на відстані здаються розмитими, внаслідок м’язового спазму», – каже пані Вероніка.
Медик наголошує, що навіть ВООЗ надало свої рекомендації щодо користування смартфонами та іншими сучасними новинками з офтальмологічної точки зору. В організації радять повністю обмежити використання будь-якої «моніторної» техніки дітьми до 3 років. Від 4 до 6 років дітям варто приділяти моніторам до 30 хвилин на день, а дітям молодшого шкільного віку – до 1 години. Старшим дітям, від 10 років, радять проводити час перед комп’ютером чи смартфоном до 2 годин на день.
Однак дотриматися таких обмежень у сучасному світі практично нереально. Незважаючи на це, є певні поради, які зможуть знизити поганий вплив ґаджетів на зір дитини. Серед них, у першу чергу, є саме відстань від очей до смартфона – вона має становити мінімум 30 см. Крім того, варто робити перерви кожні 30-40 хвилин, хоча б по 20 хвилин, гуляти на свіжому повітрі.
Вероніка Рего звернула увагу на те, що дуже знижують зір ігри на смартфоні в темряві, лежачи на ліжку або дивані. Однією з важливих умов збереження зору є нормальне освітлення. При недостатньому освітленні м’язи очей напружуються, що призводить до їхнього ослаблення і порушення зору. Коли ж освітлення надміру яскраве, ми примружуємо повіки, які тиснуть на очні яблука. Це також негативно впливає на наші очі.
Під час роботи за столом очі стомлюються. Тому через кожні 15-20 хв. треба переводити погляд на предмети, які знаходяться далеко. Можна підійти до вікна, на 1-2 хв. подивитися на небо.
Крім зору, зловживання ґаджетами призводить й до деформації хребта внаслідок тривалої нерухомої й викривленої пози та затримки розвитку мовлення. Діти до двох років не мають когнітивних здібностей до сприйняття мовлення з розвиваючих відео чи мультфільмів, ці відео, навпаки, «крадуть» час у спілкуванні дітей із батьками, тож, як наслідок, маємо затримку розвитку мови.
Численні дослідження повідомляють, що зараз діти проводять «в екранному режимі» понад сім із половиною годин на день. Мова йде про сумарне користування телефонами, комп’ютерами та телебаченням, у той час як на прогулянки на свіжому повітрі припадає півтори години на день. Цікавий також той факт, що більшість сучасних дітей освоюють навички користування ґаджетами ще до того, як научаться говорити.
Наступні рекомендації, що допоможуть зменшити вплив електронних ґаджетів на здоров’я дитини:
у спальні дитини не повинно бути телевізора чи комп’ютера, не дозволяйте користуватись жодним із цих пристроїв перед сном;
ведіть контроль над ЗМІ, інформацією яких користуються ваші діти, та вебсайтами, які вони відвідують;
ніколи не використовуйте ґаджети, щоб заспокоїти своїх дітей;
розробіть сімейний план для побутового використання всіма засобами масової інформації, в рамках цього плану введіть «комендантську годину» по користуванню ґаджетами на прийоми їжі й перед сном;
зробіть перегляд кіно, ТВ сімейними традиціями, можливістю поспілкуватись всією родиною.
У нашій країні, як і в усьому світі, відбувається глобальна діджиталізація, й паперові книги стають не такими популярними, як електронні. Навіть освіта, за останні півтора року, практично перейшла в онлайн-площину, тому без смартфонів та іншої техніки дітям не обійтися. При цьому нам, батькам, варто нагадувати основи правильного поводження з технікою, аби мінімізувати її вплив на здоров’я наших дітей.
