Парламент Хорватії може ухвалити закон про військову повинність у жовтні. Відповідно до законопроєкту, щороку призиватимуть чотиритисячі осіб, які отримуватимуть щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро. Якщо людина не погодиться на військову підготовку, держава запропонує їй інші варіанти.
Очікується, що законодавча база для запровадження обов’язкової військової служби буде представлена хорватському парламенту в червні й може бути прийнята в жовтні. Це означає, що підготовка перших призовників може розпочатися в кінці цього року або, найпізніше, на початку наступного, пише портал Index.
Необхідні умови для навчання вже створені в казармах у Кніні, Слуні та Пошезі, але законодавча база, яка запроваджує обов’язкову базову підготовку, досі потребує змін. Згідно з неофіційними джерелами в уряді, більшість питань узгоджені, однак деталі щодо цивільної служби для осіб, які з міркувань совісті відмовляються від військової, усе ще доопрацьовуються.
Раніше цього тижня прем’єр-міністр Андрей Пленкович зустрівся з міністрами оборони, внутрішніх та закордонних справ, а також представниками збройних сил. За підсумками обговорень президенту й головнокомандувачу Зорану Мілановічу були передані два документи, що містять проєкти оборонної стратегії та довгострокового плану розвитку збройних сил.
Новобранці отримуватимуть зарплату в розмірі 1100 євро
Обов’язкова базова підготовка триватиме два місяці, за які новобранці отримуватимуть місячну зарплату в розмірі 1100 євро (близько 52 тисяч гривень), включно з проживанням та харчуванням. Навчання буде визнано трудовими відносинами і дасть перевагу під час працевлаштування на державну та громадську службу, що може стати мотиваційним фактором для проходження військової служби.
Тих, хто уклав трудовий договір, не можна буде звільнити, а студенти вищих навчальних закладів зможуть відкласти навчання найпізніше до 29 років.
У громадян, які не проходитимуть військову підготовку, будуть два варіанти. Перший – пройти тримісячні курси з цивільного захисту, де їх навчать діяти в умовах стихійного лиха. Другий варіант – виконувати муніципальні роботи в органах місцевого самоврядування протягом чотирьох місяців по 8 годин на день.
Грошове забезпечення для тих, хто відмовиться від військової підготовки, буде значно меншим, але деталі цивільної служби ще не доопрацьовані. Держава призиватиме від 800 призовників на базову підготовку п’ять разів на рік, що становитиме чотири тисячі призовників на рік.
Як розповіла перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко, наразі в Україні працює 45 хорватських машин для розмінування DOK-ING. Вони допомогли очистити понад тисячу гектарів української землі.
„Я сподіваюся, що відкриття офісу в Києві буде початком ще тіснішої співпраці й наші сапери зможуть навчатися в Україні тому, як керувати й обслуговувати ці машини”, – зазначила Юлія Свириденко.
У відомстві розповіли, що найбільшу кількість техніки DOK-ING використовує Державна служба з надзвичайних ситуацій. В їхньому автопарку 10 легких машин для розмінування MV-4 і 14 важких машин для розмінування MV-10.
Також хорватські машини для розмінування використовує Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ), оператори гуманітарного розмінування та підрозділи ЗСУ.
Із 45 машин DOK-ING, які працюють в Україні, 8 були виготовлені на українському заводі, який є партнером хорватської компанії, наголосили в Мінекономіки.
„Українська компанія A3TECH здійснює великовузлове складання машин для розмінування DOK-ING із частковою локалізацією: частина робочого органу вже виготовляється в Україні й до кінця року на підприємстві готові довести рівень його локалізації до 100%. Компанія цього року випустила вісім локалізованих важких машин для розмінування MV-10, шість із яких вже передали ДССТ”, – додали у відомстві.
DOK-ING виготовляє як легкі, так і важкі роботизовані машини розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Завдяки низькому профілю і міцній конструкції така техніка є стійкою до детонацій протипіхотних мін та нерозірваних боєприпасів і витримує вибух протитанкової міни. Машини керуються пультом дистанційного керування з радіусом дії до 1500 метрів.
Зазначаться, що відповідний сертифікат передали представникам української сторони віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Хорватії Іван Анушич та керівники компанії-виробника просто на подіумі міжнародної конференції Globsec Forum, яка проходить у Празі.
Анушич зазначив, що процес розмінування України потребуватиме багато часу та багато грошей.
„Розмінування – величезне завдання, і міжнародна підтримка тут дуже потрібна. Україна не одна, ми будемо працювати разом стільки, скільки треба”, – підкреслив хорватський міністр.
Анушич також оголосив результати донорської конференції, яка пройшла в 2023 році в Загребі. На ній, за його словами, було зібрано майже пів мільярда доларів.
Як додав представник хорватського уряду, це додасть до успіху відновлення, адже гуманітарне розмінування є передумовою відбудови, розвитку економіки та повернення людей у свої домівки.
DOC-ING виробляє роботизовані системи з розмінування на дистанційному контролі. З початку російської війни вона передала різним структурам в Україні вже 42 такі системи, за допомогою яких було очищено майже 12 млн кв. м території, знешкоджено понад 5600 мін та інших вибухонебезпечних речовин без жертв із боку персоналу. Підготовлено досі понад 150 фахівців з управління системами. Компанія незабаром відкриває свій офіс в Україні.
На пляжі Ічічі поруч з Аббацією заборонено або не рекомендується купатися, тому що кількість бактерій кишкової палички в морській воді перевищує допустимий рівень.
Після того як громадяни повідомили про видиме забруднення моря, Інститут громадського здоров’я провів аналіз, і він показав, що кількість бактерій кишкової палички у воді вища за допустимий рівень, інформує dnevnik.hr.
Симптоми хвороби, яку викликає кишкова паличка, включають блювоту, високу температуру, діарею, слабкість і зневоднення. Ознакою кишкової інфекції є також водянисті, жовтувато-зелені випорожнення зі слизом.
Найкращою профілактикою недуг, які спричиняє кишкова паличка, є гігієна. Зокрема запобігти потраплянню в організм інфекції допомагає ретельне миття рук і продуктів, у тому числі фруктів та овочів.
Лікування хвороб, спричинених кишковою паличкою, складне. Проблемою є здатність бактерій мутувати та адаптуватися, що дозволяє їм швидко набувати стійкості до антибіотиків.
З 1 січня 2025 року в Хорватії відновлять обов’язкову військову службу.
Про це заявив міністр оборони країни Іван Анушич, повідомляє RTL.
«Служба триватиме два місяці, почнеться з 1 січня 2025 року, і ми просто продовжимо робити все те, про що ми говорили з громадськістю. Ми підвищили зарплати солдатів, сержантів і офіцерів, їх матеріальні права не тільки через особистий дохід, але і через добові й все, на що вони мають право», – заявив Анушич.
Міністр зазначив, що модернізація та оснащення Збройних сил Хорватії відбувається згідно з планом і відповідно до домовленостей з союзниками й керівництвом НАТО. Він додав, що в цій сфері не буде ніякої економії коштів.
У матеріалі Associated Press йдеться, що призов до армії відновлюють на тлі посилення напруженості в Європі після російської агресії проти України, а також перегонів озброєнь і нарощування військової сили на Балканах, які пережили кровопролитну війну в 1990-х роках.
Це рішення знаменує повернення до призову, який був призупинений у 2008 році, коли Хорватія перейшла на добровольчу систему комплектування армії.
Інші країни Європи розглядають подібні заходи або відновили обов’язкову військову службу у відповідь на загострення регіональної напруженості, зазначили журналісти.
Громадська організація «Економічний освітній центр» (CEO) подала до уряду та міністерства оборони Хорватії петицію з понад 5000 підписами, протестуючи проти відновлення в країні обов’язкової військової служби, інформує видання Index.hr.
Міністерство оборони поки що не повідомило про всю програму підготовки призовників, але новина про можливі моделі викликала серед громадськості значний резонанс, ідеться в заяві CEO.
В організації підкреслили, що в петиції перераховані політичні, економічні та правові аргументи проти відновлення обов’язкової військової служби, на які державні органи повинні дати відповідь.
Водночас звертається увага й на заяви представників міноборони та членів парламентського комітету з питань оборони, де йдеться про можливість заміни військової служби на цивільну, яка триватиме вдвічі довше й подається як «звичайна практика в деяких європейських країнах і державах – членах НАТО».
Директор СЕО Гвоє Маркович, зазначив, що Фінляндія – єдина країна, котра входить до НАТО та ЄС і передбачає вдвічі довшу цивільну службу для призовників, проти чого два роки тому виступала Хорватія.
Тоді Загреб закликав Гельсінкі вжити заходів для того, щоб цивільна служба, яка замінює військову, не була каральною чи дискримінаційною з точки зору її змісту та тривалості.
На думку Марковича, військова служба порушує гарантоване конституцією право на рівність перед законом, а також спричиняє негативні економічні наслідки для ринку праці.
Наприкінці червня міністр оборони Хорватії Іван Анушич заявив, що в країні вже все готово для запровадження з 1 січня 2025 року призову, який розрахований на два-три місяці, але конкретних деталей не назвав. За його словами, для тих, хто обере цивільну службу, термін буде довшим.
Обов’язкову військову службу скасували в Хорватії у 2008 році. Це було зроблено, зокрема, через те, що, згідно з тодішніми опитуваннями, майже 90% молодих людей відмовлялися брати в руки зброю з міркувань совісті.
Це призведе до 10-відсоткового збільшення плати за проїзд. Підвищені тарифи діятимуть до 30 вересня, повідомляє Хорватська компанія з управління автомагістралями (HAC).
Однак літній тариф не поширюється на важкі транспортні засоби, автобуси та вантажівки. Сезонні збори були вперше запроваджені у 2017-му, але не застосовувалися протягом останніх чотирьох років спочатку через епідемію коронавірусу, а потім у зв’язку з економічною кризою. Це було частиною урядового пакета заходів для підтримки громадян та економіки.
За даними ВАК, запровадження сезонних зборів для окремих категорій транспортних засобів пов’язане з тим, що близько 40% загального річного трафіку припадає на літні місяці. Як наслідок, у цей період значно зростають витрати на технічне обслуговування, безпеку, нагляд та управління дорожнім рухом.
Для автомобілістів, які мають електронний пристрій ENC, продовжує діяти знижка, що дає право на 21% скидку протягом сезону та 33% у міжсезоння.
Пристрої можна придбати в офісах біля платних воріт і поповнити на 15 євро готівкою. Суму можна внести будь-яку й використати ці кошти наступного року. Пристрій також дозволяє уникати черг на пунктах оплати за проїзд готівкою та проїжджати далі за кілька хвилин на пункті з позначкою ENC.
Просто тримайте коробку біля лобового скла. Пристрій подасть звуковий сигнал, коли ви досягнете воріт черги, і вони відчиняться. Коли будете виїжджати з автобану, наступний шлагбаум з позначкою ENC зареєструє виїзд і спише з пристрою суму оплати за проїзд, яка відобразиться на дисплеї. Можна буде побачити також, скільки грошей залишилося на пристрої.