Увечері 18 листопада у селі Іза що на Хустщині розпочалися акції протесту. Передувало цьому рішення обласної комісії ТЕБ та НС про впровадження у населеному пункті суворого карантину. Напередодні у селі було зафіксовано декілька випадків гепатиту А. Згідно з офіційними даними хворих було 7, але люди переконували, що у лікарні лікуються тільки двоє дітей.
Із чого все почалося
Слід зазначити, що гепатит у Ізі виявляють уже два роки, але за весь цей час крім карантинів і часткової обробки колодязів антисептиками практично нічого не робилося. Власне карантинні обмеження вже впроваджували декілька разів, але раніше вони були більш лояльними. А от востаннє йшлося про переведення школи на дистанційну роботу, закриття всіх кафе, ресторанів, заборона проведення масових заходів і встановлення при в’їздах до села блокпостів, які мала патрулювати Національна гвардія. Саме блокпости настільки розізлили ізян, що вони їх просто спалили і перекрили дорогу державного значення.
19 листопада до протестувальників виїхали представники міської ради, Хустської РДА, комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, директор Хустської центральної лікарні, головний епідеміолог області, держспоживслужба, обласний департамент охорони здоров’я, священники, аби знайти компромісне рішення разом з громадою. На той час люди вже перекрили всі в’їзди і виїзди з села і не пропускали автомобілі взагалі.
Спочатку дискутували з чиновниками та епідеміологами на трасі. Але розмова була дуже напруженою і заходила у глухий кут. Відтак делегація з представниками влади перейшла для встановлення діалогу у приміщення школи.
І тут, здається, вже було знайдено більш-менш конструктивне рішення – провести тестування населення на наявність чи відсутність гепатиту А, свідомо не ходити одне до одного в гості та розблокувати дороги, а головне – прибрати блокпости.
Що зі школою?
Проте інша частина пікетувальників, яка залишилася на вулиці не погодилася на таку пропозицію і вимагала запустити у школі очне навчання. Аби зрозуміти, чому в ізян така жага до відвідування дітьми «альма-матер» варто пригадати події двотижневої давнини.
Справа в тому, що тоді місцеві мешканці так само перекривали дороги. Справа в тому що станом на листопад у навчальному закладі було відсутнє опалення. Діти мерзли у класах і почали хворіти на ГРВІ. Людям пояснили, що на газовому котлі зламана якась деталь і її замовили, але поки приїде, потрібен час. Тож після пікету за декілька днів деталь встановили, опалення увімкнули, учні приступили до очного навчання. Але при цьому селом почали ширитися чутки, що школу продали і в ній буде розміщуватися чи то гуртожиток для ВПО, чи то якийсь університет.
А вже за декілька днів з’явилася інформація про карантин. Повідомлялося, що навчальний заклад переводиться у дистанційний формат роботи. Саме це та встановлення блокпостів і найбільше розлютило ізян.
«Наші діти скоро забудуть читати і писати, – запевнила пані Оксана. – Школа закрита. Ми вже нікому не віримо. Якщо її не відкриють, над селом жодна муха не пролетить – ми не пропустимо жоден транспортний засіб у жоден бік. Ми готові тестуватися, дотримуватися всіх рекомендацій, але хай відкриють школу, хай діти почнуть її знову відвідувати. Мені цікаво, чому не було такого жорсткого карантину тоді, коли в селі було значно більше хворих».
Отже, місцеві мешканці відмовилися розблоковувати автошляхи і продовжили пікетування.
Пошуки компромісу
Наступного дня, 20 листопада, делегацію ізян запросили на зустріч із в.о. Хустського міського голови Василем Губалем та головою Хустської райдержадміністрації Віктором Сабадошем. Діалог знову був важким і довгим. Але цього разу компроміс знайти вдалося.
«У нас, у малому залі засідань, відбулася зустріч керівництва громади з представниками Ізянського старостинського округу. Обговорення карантинних обмежень були тривалими і непростими. Та нам вдалося знайти взаємопорозуміння, – розповів «Карпатському об’єктиву» Василь Губаль. – Врешті-решт дорогу державного значення було розблоковано, а рух автомобілів відновлено. Разом із делегованими ізянами нам вдалося знайти конструктивне рішення та окреслити спільні подальші кроки щодо вирішення ситуації, що склалася».
Тож що відбувається наразі у Ізі?
Уже 21 листопада було розпочато швидке тестування населення. Першими його проходять вчителі місцевої школи, яка й була у конфлікті чи не найбільшим «яблуком роздору» та учні школи. Відтак медики обіцяють протестувати абсолютно всіх мешканців села.
Перші дослідження почали проводити у сільській амбулаторії, але наразі їх пройти бажаючі можуть і в приміщенні Ізянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Там працює бригада Закарпатського обласного лабораторного центру контролю за інфекційними захворюваннями.
Цікаво, що в соцмережах ізян підтримало багато людей із різних куточків України. Користувачі захоплювалися тим, із якою стійкістю вони відстоюють навчальний процес у школі.
У той же час було й багато обурень із боку мешканців тих сіл, яким, аби потрапити до Хуста на роботу, доводилося здійснювати об’їзд Ізи практично бездоріжжям протяжністю в 40-45 кілометрів.
Варто додати, що гепатит А справді небезпечне захворювання. Це – гостра інфекційна хвороба, яка вражає печінку. У організм потрапляє через рот. Найчастіше збудником є заражена вода, а також немиті овочі та фрукти. Проте може передаватися і через тісний контакт із інфікованою людиною.
Уже майже два роки, як у селі Іза, що на Хустщині, виявлено гепатит А. Зараз офіційно повідомляють про 7 випадків серед дітей. Тож днями було прийнято рішення про запровадження з 19 листопада суворого карантину на 60 діб. Це стосується передусім переведення школи на дистанційне навчання, закриття закладів харчування, перекриття в’їзду і виїзду з населеного пункту. Було вирішено дозволити проїзд тільки транзитним автобусам.
«У селі Іза запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи через повторний спалах вірусного гепатиту А, – прокоментували ситуацію у Хустській міській раді. – Тож 17 листопада 2025 року відбулося позапланове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На ньому розглянули питання епідемічної ситуації щодо поширення вірусного гепатиту А».
Також додали, що карантин введено для того, щоб зупинити повторний спалах інфекції серед школярів. Мотивуючи своє рішення тим, що потрібно запровадити комплекс додаткових дій.
«Усі заходи спрямовані на захист життя та здоров’я мешканців громади і будуть діяти до повної стабілізації епідемічної ситуації», – наголосила пресслужба мерії.
Тож опівночі 19 листопада у Ізі мали запрацювати блокпости, встановлені на виїздах із села. Але увечері 18 листопада люди підпалили блокпост із боку Хуста і вийшли на акцію протесту.
На місце події одразу ж виїхали рятувальники та поліція. Пожежу загасили, але від самої кабінки блокпосту залишилася тільки металева основа. Протестувальники стояли на вулицях до глибокої ночі, а вранці знову перекрили дороги.
«Якщо нас вирішили ізолювати, за ці 60 днів через село жодна муха не пролетить. Не пустимо жоден автомобіль. У лікарні зараз усього двоє ізян, тому це не епідемія», – наголосила одна з жінок, пані Оксана.
«Чому наші діти не можуть відвідувати школу? Всередині листопада не працювала котельня, не було опалення, учні мерзли у класах. Нам сказали, що зламалася якась деталь і треба чекати, поки привезуть. Тоді ми вийшли на вулиці, перекрили дорогу. Нарешті котельню запустили, все ніби добре. Але через два дні школу закрили вже на карантин. Це нас так покарали за те, що ми не мовчали, а відстоювали тепло для наших дітей?» – зазначила інша ізянка, пані Наталія.
«Селом шириться інформація, що школу продали. Але вона державна і не мають права. Школу не продали, проте її роботі настільки перешкоджають, що люди зараз повірять у будь-що. Чому не закривали навчальний заклад, коли хворих було набагато більше, а саме зараз? Проблема з гепатитом існує вже два роки, та й є він не тільки у Ізі. Чому не вживають досі заходів із виявлення джерела інфекції? Простіше ізолювати село!» – обурилася пані Марія.
До протестувальників 19 листопада виїхали представники міської ради, Хустської РДА, комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, директор Хустської центральної лікарні, головний епідеміолог області, держспоживслужба, обласний департамент охорони здоров’я, священники, аби знайти компромісне рішення разом з громадою.
«У Хусті у ряді шкіл теж виявили випадки гепатиту А, СШ №6 перейшла на дистанційне навчання, усі публічні заходи у місті відмінили. Проблема у Ізі існує не перший день, рішення про карантин наразі прийняла не міська, а обласна комісія ТЕБ та НС. Магазини будуть і надалі будуть працювати, закриваються тільки кафе. Але дайте нам час, щоб стабілізувати ситуацію», – сказав протестувальникам в.о. Хустського міського голови Василь Губаль.
«Карантинні заходи вимушені. Ситуацію мусимо вирішити. Напруга виникла через розміщення пунктів пропуску за участю Національної гвардії. Це робилося для того, аби вони зупиняли транспортні засоби. Транзитно вони проїжджати можуть, але не зупинятися в селі. Наразі має бути проведено обстеження жителів не лише Ізі, але й територіальних громад, де є виявлено випадки гепатиту А. Із 10 випадків 9 можуть проходити безсимптомно, «жовтяниця» – підступна хвороба. Господарські магазини, продуктові можуть працювати», – заявив голова Хустської райдердаміністрації Віктор Сабадош.
Розмова була напруженою, мешканці громади обурювалися, що чому комісія завчасно не забезпечила достатню кількість антисептиків у колодязях населення, чому стільки часу без діяли представники санепідемстанції. Із вулиці діалог перенісся до місцевої школи. Там він уже був більш спокійним. Висловилися і мешканці села, і чиновники, і медики.
Ізянам запропонували пройти тестування на наявність/відсутність гепатиту А, запевнили, що тестів є достатньо, наголосивши, що тестуватися при цьому потрібно два рази з інтервалом у 2,5 тижнів. Аби люди не ходили в амбулаторію, до села приїде спеціальний автобус із тестами.
У підсумку блокпости людям пообіцяли зняти, але при цьому в селі залишається заборона на відвідування кафе і ресторанів, проведена весіль та інших публічних заходів. Відтак ізяни розблокували дорогу, але просили першочергово виявити джерело виникнення інфекції.
На Хустщині в селі Іза зареєстрували спалах гепатиту А. Наразі хворобу підтверджено у семи учнів, четверо з них – однокласники, ще троє навчаються в інших класах. За словами епідеміологів, найімовірніше збудник жовтухи занесли з домашнього осередку. Більше того, навесні у цьому ж населеному пункті вже фіксували масове захворювання, а отже тодішніх протиепідемічних заходів виявилося недостатньо.
Вдруге поспіль ГО «Чисто. Де» організувала «Екофільм-фестиваль» і зібрала охочих із різних куточків України та навіть світу в музеї архітектури та побуту «Старе село», що в Колочаві, на Хустщині. Творці фестивалю навмисно локацією обирають Тереблянську долину й ландшафтний заказник «Берег Закарпатського Моря», адже мріють про збереження унікальної карпатської природи: аби тут не було сміття, а гірські громади розвивалися й приваблювали туристів із різних куточків світу. Фестиваль тривав 3 дні. Співзасновниця ініціативи «Чисто. Де» Олена Жук згадує, як це було…
Спеціалістами Хустського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області було проведено обстеження Ізянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А серед учнів.
Обстеження було ініційовано на підставі повідомлення ДУ «Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Під час роботи в закладі фахівцями Держпродспоживслужби було відібрано проби води для лабораторних досліджень (мікробіологічного та санітарно-хімічного) та здійснено 15 змивів з об’єктів навколишнього середовища для аналізу на бактерії групи кишкової палички (БГКП).
За результатами обстеження керівництву школи надано низку рекомендацій щодо посилення протиепідемічних заходів. Також підготовлено листи з пропозиціями для Хустської міської ради та управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради. Представники Держпродспоживслужби взяли участь у позаплановому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Хустської міської ради для обговорення ситуації та координації подальших дій.
Наразі ситуація перебуває під пильним контролем фахівців Держпродспоживслужби та інших профільних відомств. Вживаються всі необхідні заходи для встановлення причин спалаху та його локалізації.
Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області.
Іран використовує безпілотники та системи спостереження для пошуку жінок, які не дотримуються встановленого режимом дрес-коду. Згідно з доповіддю Ради ООН з прав людини заходи безпеки найбільше зачіпають жінок, які відмовляються дотримуватися суворого дрес-коду Ісламської Республіки Іран.
BBC повідомляє, що іранські служби безпеки закликають людей використовувати спеціальні мобільні додатки, щоб повідомляти про жінок, які порушують дрес-код під час поїздок у транспорті. У доповіді ООН йдеться про те, що все більше дронів і камер спостереження використовуються для моніторингу щодо носіння хіджабу в Тегерані і на півдні Ірану.
Жінок, які порушують дрес-код, суворо карають. Їх заарештовують, б’ють і навіть ґвалтують. У попередньому звіті ООН заявила, що Іран несе відповідальність за фізичне насильство, яке призвело до смерті Махси Аміні у 2022 році.
«Через два з половиною роки після протестів, що почалися у вересні 2022 року, жінки і дівчата в Ірані продовжують стикатися із проявами системної дискримінації – як в законодавстві, так і на практиці – котра пронизує всі аспекти їхнього життя, особливо щодо обов’язкового носіння хіджабу», – йдеться в доповіді. Іран покладається на державну систему доносів, йдеться про те, що громадянським обов’язком вважається доносити на жінок. Згідно зі звітом, іранська влада встановила програмне забезпечення для розпізнавання облич на входах до університету в Тегерані, щоб ідентифікувати жінок, які порушують дрес-код. Також на головних транспортних розв’язках країни використовуються камери спостереження для ідентифікації жінок, які не носять хустки.
У доповіді наголошується, що слід повідомляти про жінок, які подорожують в автомобілях, через спеціальний додаток. Користувачі можуть ввести реєстраційний номер автомобіля, щодо якого зафіксовано правопорушення. Вони також можуть повідомити владі, коли і де стався інцидент. Після того, як користувачі завантажили дані в мобільний додаток, влада може легко ідентифікувати жінок, які порушили дрес-код. Після цього іранська поліція може надіслати текстове повідомлення власникам транспортних засобів. Але якщо сигнал ігнорується, влада може навіть конфіскувати транспортні засоби.
Для підготовки звіту було опитано 300 жертв і свідків. А також вивчалася судова система Ірану і було виявлено, що їй бракує справжньої незалежності. Також розкрито злочини в місцях позбавлення волі, коли влада побила, зґвалтувала затриману жінку і двічі інсценувала страту.
У селищі Вишкові перед місцевою реформатською церквою відбувся меморіальний захід, присвячений ушануванню пам’яті жертв так званих «маленьких робіт». Згідно з дослідженнями, під час подій 1944 року з цього населеного пункту вивезли 286 чоловіків, багато з яких так і не повернулися до своїх родин. Єдиним «злочином» депортованих було те, що вони народилися угорцями.
Очільниця Вишківського осередку Товариства угорської культури Закарпаття Ґабріелла Сабов, звертаючись до присутніх, наголосила: «80 років тому на руїнах Другої світової війни життя великої кількості угорських сімей поламали ті жахливі події, про які й сьогодні важко говорити. «Маленькі роботи» – це частина не лише минулого, вони формують і наше сьогодення. Завдання сучасної людини – пам’ятати й нагадувати, передавати своїм дітям і внукам історії тих жертв, які поплатилися життям через жорстокість та злочинність тодішнього режиму». А відтак додала: «Нехай ця річниця буде попередженням, що ми не можемо сприймати мир і свободу як належне. Збережімо вогонь пам’яті, аби подібні трагедії ніколи не могли повторитися».
Після цього учні ліцею ім. Ференца Келчеї своїм тематичним виступом нагадали присутнім про події 80-річної давнини. Вони досі живуть у пам’яті закарпатців, адже не було жодної угорської родини, якої б не торкнулися ті жахи. Після вивезення в листопаді 1944 року працездатних чоловіків віком від 18 до 50 років на триденні так звані «маленькі роботи» громада була ледь не приречена. І врятували її тільки надія та Боже провидіння. Учні ліцею нагадали про ті жахіття через спогади тих, хто вижив, а також думки, висловлені в літературі. Учергове наголошуючи, що ці звірства не можна забувати і не можна допустити їхнього повторення. Виступ доповнив спів хору Вишківської реформатської церкви.
Затим присутні поклали вінки до гранітних плит на стіні реформатської церкви, де викарбувано імена жертв, які вдалося встановити. У заході взяли участь, зокрема, голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шарі, єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан, очільник Вишківської територіальної громади Ярослав Гайович та представники угорського міста-побратима Папа.
Захід завершився виконанням національної молитви угорців.
У неділю, 22 вересня, у селі Іза, що на Хустщині відбулися протести. Мешканці села вийшли на вулиці, перекрили дороги і не пропускали жоден транспортний засіб, крім швидких.
За словами людей, посеред вулиці священників Успенської православної церкви УПЦ отців Василя Гука та його брата Степана Гука забрали до військкомату. Їхні дружини через соціальні мережі попросили людей всіх небайдужий прийти до Хустського ТЦК СП.
Тож ізяни прийшли не тільки до військкомату, а й згодом – вийшли на вулиці рідного села і повністю заблокували рух транспорту.
Тим часом під стінами ТЦК група жінок співала молитви і навіть ставала на коліна, прохаючи відпустити священників.
Не розходилися ізяни до пізньої ночі. Хоча людям повідомили, що священників уже відпустили, але вони хотіли побачити їх на власні очі. Тільки після цього дорогу було розблоковано.
Також стало відомо в територіальному центрі комплектування у обох перевірили військово-облікові документи і видали їм повістки на іншу дату. Василя Гука із Хустської єпархії зобов’язали з’явитися до ТЦК через місяц, а Степана Гука, клірика одеської єпархії – з’явитися до ТЦК міста Одеса. Один із них погодився на мобілізацію і буде служити капеланом.
У соцмережах закарпатці активно обговорювали подію. Дехто писав, що священники такі ж громадяни України, як інші, тож нічого поганого у їхній мобілізації немає, адже на фронті потрібні капелани так само, як і лікарі. Інші ж називали подію провокацією, мовляв, людей провокують на заворушення і перевіряють їхню реакцію перед приїздом до Хуста Епіфанія. Були й такі, хто запевняв, що священики потрібні на місцях і їм не місце на війні, адже до рук вони зброю все одно не візьмуть.
Варто додати, що на Закарпатті проти дій ТЦК люди перекривають дороги не вперше. Подібна акція ще в березні проходила на Мукачівщині, у селах Карпати та Ракошино. Причиною протестувальники тоді називали невдоволення мобілізацією.
Es ist 2024 und deutsche Soldaten treiben Sport mit russ. Soldaten, als sei nie etwas passiert ... auch Bundeswehr-Offiziere schnacken mit russ. Offizieren, als sei es das Normalste auf der Welt. Nach einer @BILD-Anfrage soll sich daran nun etwas ändern.https://t.co/0gHkamERdcpic.twitter.com/R7nk8DmyVO
Покращити якість питної води дозволить пілотний проєкт, який на Хустщині втілюють у співпраці із французькими партнерами. Йдеться про сучасний модуль з автономною технологією швидкого й економного очищення стічних вод.
Керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації провело зустріч із представниками компанії BETEN International, де обговорили перші результати реалізації проєкту.
«Забезпечення жителів краю якісною питною водою – одне з першочергових завдань. Важливим є саме покращення водопостачання та очищення стічних вод, адже в деяких населених пунктах наших громад ця проблема відчувається досить гостро. Відрадно, що попри війну спільно з партнерами нам вдається реалізовувати такі корисні й потрібні проєкти», – наголосив Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА.
Підготовка до втілення ініціативи тривала близько пів року. За цей час фахівці зібрали всю необхідну інформацію, провели опитування серед місцевого населення, а також здійснили низку важливих технічних досліджень.
За словами першого заступника очільника області Мирослав Білецький, мобільне обладнання для очищення стічних вод потужністю 35 м³/добу представники BETEN International уже встановили у мікрорайоні вул. Садової в Хустській ТГ. Її перевага в тому, що вона не вимагає додаткового обслуговування, а за потреби установку можна перевезти і розмістити там, де це буде необхідно.
Ще дві системи для очищення питної води потужністю 2 м³/год влаштували у Вишківській та Драгівській громадах. Тепер будівля лікарні, в якій нині проживають вимушені переселенці, селищна рада, дитячий садок і поліклініка мають якісну питну воду.
Під час зустрічі керівництво Закарпатської ОВА та фахівці французької компанії BETEN International також окреслили перспективні напрямки співпраці у різних сферах життєдіяльності нашого краю.
У селищі Вишково 19 листопада відбувся виступ ансамблю народної музики із Трансильванії, під час якого глядачі мали можливість ознайомитись і з закулісною творчою роботою народного колективу у ХХІ столітті. Виручену в рамках концерту суму організатори спрямували на підтримку військових.
Під час півторагодинного виступу лунали угорські й румунські народні музичні композиції. Та на відміну від звичайних традиційних концертів, ансамбль із 10 учасників представив на сцені й будні музикантів. Зокрема артисти розповіли, як це, грати для інших, а також про особливості народної музики в сучасному світі.
«Цей концерт не зовсім звичайний. Ми представили реальні ситуації з життя музиканта. Як складаються його будні, так би мовити, поміж струнами. Намагалися показати, як це, коли між собою змагаються два солісти, чи як ми почуваємося, коли граємо для дітей під час танцювальних вечорів або ж коли нам доводиться грати до ранку. Крім того, намагалися ознайомити глядачів з музичним матеріалом усього Карпатського басейну», – розповів нашому виданню один із учасників колективу, цимбаліст Жомбор Балінт.
Контрабасист Карой Дейнеш повідомив, що ансамбль у такому форматі об’єднався саме для цього виступу. Усі музиканти живуть і працюють у місті Клуж та є членами різних колективів. «Виступати тут, у Вишкові, було дуже приємно. Ми давали концерти вже в багатьох місцях, але цей вечір, думаю, усім нам запам’ятається. Відверто кажучи, у нас виникало питання, чи приїздити в нинішній ситуації, але зрештою всі погодилися, і, на мою думку, ми прийняли правильне рішення», – зазначив один із лідерів колективу.
Концерт відбувся за сприяння Закарпатського товариства зі збереження угорського народного мистецтва та традицій. Представниця організації Адріен Бечке, вітаючи глядачів, наголосила: «Коли я побачила цей виступ у місті Герла в Румунії, у мене було відчуття, що це якесь диво. Ми домовилися з учасниками колективу, що його треба привезти і на Закарпаття. Я дуже рада, що музиканти погодилися і нам вдалося реалізувати наш задум. Сподіваюся, цей виступ трохи зарядив усіх, як і мене. Ми дуже раді, що не вимкнули електроенергію і все вдалося втілити в життя так, як ми планували. Сам Всевишній підтримав нас у цій ініціативі», – зазначила організаторка.
Музиканти відмовилися від гонорарів за виступ, їхній приїзд відбувся за сприяння Об’єднання народних музикантів Трансильванії, а концерт – за підтримки Фонду ім. Шандора Чорі.
Madonna expressed her support for ?? during her concert in London. Proceeds from her concert tour probably won’t go to Ukraine though. pic.twitter.com/vYjq7eLAlK
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
