Уряд затвердив тривалість і особливості проведення навчального року 2026-2027 у закладах середньої освіти в умовах воєнного стану.
Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Він розпочнеться традиційно — 1 вересня. Обласні та Київська міська військові адміністрації разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, як розпочнеться навчальний рік у кожній громаді, зважаючи на безпекову ситуацію в регіоні», — повідомила очільниця уряду.
Вона зазначила, що це дасть змогу громадам гнучко організовувати освітній процес відповідно до безпекових умов, водночас забезпечуючи безперервність навчання.
Навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул ухвалюватимуть самі заклади освіти.
Їх визначатиме педагогічна рада з урахуванням безпекової ситуації та потреб учасників освітнього процесу. Через це дати завершення навчання та канікул можуть відрізнятися в різних школах.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що Уряд запускає спеціальний механізм контрольованого експорту української зброї та оборонних технологій.
«Кожен експортний контракт має працювати на головну мету — сильне оборонне виробництво в Україні та більше власної зброї для нашого Війська.
20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% — від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК», — заявила вона.
Очільниця уряду підкреслила, що мінімальна сума контракту для готових виробів — від 15 млн грн. Для комплектуючих це обмеження не діє.
«Новий механізм діятиме протягом воєнного стану. Він запроваджує прозорі правила експорту до держав-партнерів у форматі Drone Deal.
Водночас потреби Сил оборони залишаються безумовним пріоритетом.
Якщо виробник підтвердить спроможність одночасно виконати державний та експортний контракти, він зможе здійснювати експорт. У дозволі може бути відмовлено, якщо Міноборони чи інший державний замовник планує закупити ці товари для потреб оборони України або якщо товар включено до Переліку критичних товарів», — підкреслила Юлія Свириденко.
За її словами, Міноборони щоквартально оновлюватиме перелік критичних товарів і технологій, а МЗС — перелік держав, до яких дозволений експорт.
«Ми також захищаємо українські технології. Вони передаватимуться без відчуження прав інтелектуальної власності, із контролем використання та реекспорту.
Сьогодні понад половина озброєння на фронті — українського виробництва. Українські зброярі нарощують виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, боєприпасів, комплектуючих та інших оборонних технологій», — додала вона.
Як працюватиме механізм
У свою чергу міністр оборони України Михайло Федоровпояснив, як працюватиме новий механізм:
країни — партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками;
запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у чітко визначений термін — до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння та оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;
перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, — Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;
українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.
Кабінет міністрів запровадив для співробітників Національної поліції запровадив ідентифікаційний жетон. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Днями Кабінет міністрів України підтримав ініційовані МВС рішення, які враховують виклики воєнного часу та посилюють безпеку поліцейських і соціальний захист їхніх родин. Зокрема, запроваджено новий елемент однострою поліцейських – ідентифікаційний жетон. Він використовуватиметься під час виконання завдань у районах бойових дій та в прифронтових громадах. На жетоні зазначатимуться індивідуальний номер поліцейського, група крові та резус-фактор. Це, перш за все, дасть змогу оперативніше надавати медичну допомогу в разі поранень
– йдеться у повідомленні.
Також Клименко додав, що жетон забезпечуватиме додатковий спосіб ідентифікації особи поліцейського у разі потрапляння в полон або загибелі.
Відповідно до постанови №785, жетон виконаний у формі прямокутника із зазначенням з обох боків інформації щодо ідентифікації поліцейського.
На лицьовому боці – написи “Україна” і “Національна поліція”, нижче перфораційної лінії арабськими цифрами – закріплений за поліцейським індивідуальний номер із спеціального жетона поліцейського.
Латинськими літерами і римськими цифрами – група крові та резус-фактор; на зворотному боці арабськими цифрами – закріплений за поліцейським індивідуальний номер із спеціального жетона поліцейського, латинськими літерами і римськими цифрами – група крові та резус-фактор, нижче перфораційної лінії – написи “Україна” і “Національна поліція”.
Жетон буде виготовлятися із нержавіючої сталі розміром 45х26 міліметрів, завтовшки 1 міліметр, кути якого заокруглені.
Жетон має отвір діаметром 3 міліметри з метою кріплення на шнурку (ланцюжку) для носіння на шиї. Після звільнення поліцейського жетон зберігається в його архівній особовій справі.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка започатковує механізм обмеження доступу військових до азартних ігор на час воєнного стану.
Про це у Фейсбуці повідомив керівник держагентства «ПлейСіті» Геннадій Новіков, передає Укрінформ.
«Механізм перевірки доступу до азартних ігор працюватиме автоматично й майже непомітно для користувача. Під час входу людини казино зобов’язане провести ідентифікацію. Це стосується і онлайн, і офлайн гральних просторів. Після розробки технічного модулю для взаємодії між реєстрами на етапі авторизації гравця електронна система організатора робитиме запит до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор», – йдеться в повідомленні.
Якщо обмеження для конкретної людини в цьому реєстрі немає, далі відбуватиметься перевірка в Реєстрі військовослужбовців, над яким працює Міноборони.
Якщо підстава для обмеження підтвердиться в одному з двох реєстрів – доступ до гри буде заблоковано. Водночас організатор не бачитиме, на основі інформації з якого саме реєстру отримав рішення.
Технічну реалізацію механізму “ПлейСіті” забезпечить спільно з Міноборони, а обмін даними відбуватиметься через систему «Трембіта».
За інформацією Мінцифри, це рішення – частина комплексної системи захисту гравців. Паралельно посилюється боротьба з нелегальними казино – до цього процесу долучили РНБО, Нацбанк, Нацкомісію з регулювання сфери електронних комунікацій (НКЕК), Держспецзв’язку та Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.
Як повідомлялося, захист військових, освітні програми та онлайн-сервіси допомоги – серед основних акцентів розробленої Міністерством цифрової трансформації Стратегії боротьби з лудоманією до 2035 року.
Станом на сьогодні не всі працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) забезпечені боді-камерами.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час години запитань до уряду.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк зі свого боку повідомив, що рішення про зупинку руху на одній зі смуг дороги для проведення оповіщення ухвалюють місцеві ради оборони.
За його словами, практично в кожному територіальному центрі комплектування є певна кількість бодікамер, але вона не забезпечує усіх працівників.
“Але в кожній групі оповіщення є в наявності бодікамери”, – уточнив заступник міністра.
Після завершення війну додому планують повернутися близько 2 мільйонів українців. Через це Україна має робити акцент на підтримці громад, а не індивідуальній допомозі.
Про це заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Урядовий портал.
“Після завершення активних бойових дій в Україну планують повернутися близько 2 млн людей. Наші громади мають бути спроможні прийняти таку кількість нових мешканців, які потребуватимуть доступ до відповідних соціальних послуг та інфраструктури”, – сказав він.
Міністр наголосив, що з цієї причини Україна має зосередитися на підтримці громад, а не на індивідуальній допомозі громадянам, які повертаються. За його словами, від такого підходу “виграють усі українці”.
Улютін також зазначив, що люди будуть ухвалювати рішення щодо повернення в Україну, порівнюючи умови життя за кордоном із можливостями, які вони отримають вдома.
“Йдеться не про один фактор, а про сукупність умов – від безпеки до доступу до роботи, освіти, медицини та житла”, – наголосив він.
У Києві створили штаб з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних об’єктів. Сьогодні, 15 січня, відбулось його перше засідання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра енергетики Дениса Шмигаля в Telegram.
“Такі засідання будуть регулярними, робота штабу вестиметься 24/7. Наше завдання – оперативно й ефективно реагувати на поточні виклики, аби стабілізувати ситуацію з енерго- і теплопостачанням. Дав завдання забезпечити безперервну діяльність штабу в Києві та Київській області”, – йдеться у його заяві.
Шмигаль розповів, що на засіданні про вжиті заходи доповіли ДСНС, МВС, представники місцевого самоврядування Києва та області.
Крім того, обговорені кроки, які необхідні для швидкого ремонту енергетичних об’єктів, формування запасів обладнання й залучення міжнародної допомоги.
“Окрема увага – посилення захисту енергетичної інфраструктури. Без деталей. Сформовано перелік заходів. Будуть визначені відповідальні за організацію процесу”, – зазначив міністр.
Уряд координує зусилля з рітейл-мережами для забезпечення громадян у столиці продуктами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Юлії Свириденко в Telegram.
“Ситуація із забезпечення людей продуктами під контролем. Доручила міністру економіки тримати на особистому контролі і реагувати на запити мереж”, – йдеться у її заяві.
Кабмін схвалив постанову № 1740 від 24 грудня 2025 року, яка вносить зміни до порядку ідентифікації та обліку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (ОКІІ). Про це повідомили в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Документ розроблено Адміністрацією Держспецзв’язку на виконання Закону № 4336-IX та з метою імплементації вимог Директиви ЄС NIS2 про мережеву та інформаційну безпеку. Постанова передбачає прозору взаємодію держави та операторів критичної інфраструктури, дозволяючи останнім самостійно ідентифікувати системи, оцінювати їх критичність та подавати відомості до Державного реєстру ОКІІ через електронні кабінети з кваліфікованим підписом.
Скасування вимоги Кабміну щодо затвердження загального переліку ОКІІ скорочує час набуття системами правового статусу об’єктів критичної інфраструктури. Оператори протягом 30 календарних днів після набрання чинності постановою мають оновити дані про вже ідентифіковані ОКІІ та провести ідентифікацію нових об’єктів, які ще не внесені до реєстру.
Прийняття постанови забезпечить швидший облік об’єктів, прискорить реагування на кіберінциденти та кібератаки, а також надасть суб’єктам національної системи кібербезпеки повну та достовірну інформацію про критично важливі системи, від яких залежить надання життєво важливих послуг населенню. Адміністрація Держспецзв’язку найближчим часом встановить форми повідомлень і забезпечить технічну можливість внесення даних до Реєстру.
В Україні обласні військові адміністрації повинні будуть скоротити списки критичних об’єктів, яким не відключають світло.
Про це повідомила прем’єр Юлія Свириденко в Telegram.
“Доручили обласним військовим адміністраціям переглянути фактичні списки об’єктів критичної інфраструктури протягом двох днів”, – зазначила глава українського уряду.
Свириденко наголосила, що відключення так само не застосовуватимуть для шкіл, лікарень, об’єктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу.
Вона пояснила, що зі списків критичних об’єктів мають виключити споживачів, які не мають критичного значення для функціонування регіонів в актуальних умовах енергопостачання.
“Рішення ухвалюємо для підтримки людей. Вивільнені обсяги електричної енергії спрямовуємо для побутових споживачів”, – наголосила прем’єр.
Контролювати виконання таких рішень мають Міністерство енергетики та Державна інспекція енергетичного нагляду України.