В районі Бермудського трикутника на дні океану знайшли уламок космічного шатла „Челленджер”, який зазнав аварії під час старту в 1986 році.
Як повідомляє Science Alert, нещодавно знімальна група, яка працювала над шоу для History Channel, виявила на дні океану шматок „Челленджера” довжиною близько шести метрів. Це була приголомшлива і абсолютно несподівана знахідка, оскільки справжньою метою екіпажу було знайти залишки кораблів, загублених у Бермудському трикутнику.
Це перша велика знахідка уламків шатла „Челленджер” за більш ніж 25 років.
Як повідомляється, артефакти космічних човників, подібні до цього, є власністю уряду США. NASA буде працювати з сім’ями астронавтів, вирішуючи, що робити з недавно знайденим артефактом.
Катастрофа шаттла „Челленджер”
Космічний шатл „Челленджер” зазнав аварії 28 січня 1986 року через 73 секунди після старту.
В результаті катастрофи загинули всі 7 астронавтів, що знаходилися на борту шатла.
Під час пошуково-рятувальної операції з дна Атлантики були підняті багато фрагментів шатла, в тому числі і кабіна екіпажу.
Руйнування захисних споруд на водосховищі може призвести до техногенної катастрофи.
Руйнування гідротехнічної споруди Карачунівського водосховища може призвести до техногенної катастрофи у регіоні. Про можливі наслідки ракетних ударів окупантів по греблі розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
За його словами, ракетний удар призвів не лише до соціологічних наслідків, а й до екологічних.
“У річку потрапила велика кількість сміття, стічні води з вигрібних ям місцевих домогосподарств. Насамперед, це техногенна катастрофа, яка має тяжкі наслідки для довкілля та людини. Це екоцид, вирішуватимуть органи досудового розслідування”, – сказав міністр.
Він повідомив, що після стабілізації рівня води у річці візьмуть проби для оцінки її якості.
Стрілець наголосив, що пошкодження таких великих об’єктів, як у Кривому Розі, завжди має ризик порушення певних технологічних процесів та неконтрольованого потрапляння до навколишнього середовища небезпечних речовин.
“Тільки від горіння нафтопродуктів українському довкіллю завдано загальних збитків більш ніж на 46 млн грн. Внаслідок цього горіння у повітря вивільнилося понад 499 тисяч тонн забруднюючих речовин, що фактично вдвічі більше, ніж викидав протягом довоєнного року великий металургійний комбінат”, – розповів міністр.
Через десятиліття, які минули після катастрофи на Чорнобильській АЕС, на півдні Німеччини досі ростуть дикі гриби, забруднені радіоактивним цезієм. Про це йдеться в нещодавно опублікованому науковому звіті.
Згідно з дослідженням, проведеним Федеральним агентством радіаційного захисту Німеччини (BfS), гриби забруднені ізотопом цезію-137, який потрапив у повітря внаслідок Чорнобильської катастрофи у квітні 1986 року. Цей хімічний елемент може накопичуватися в кістковій тканині, що в перспективі призводить до раку кісток і лейкемії.
BfS щороку перевіряє їстівні гриби, які ростуть у дикій природі на 8 локаціях у Баварії, на наявність у них ізотопу.
Як свідчить дослідження, гриби, що досі містять ізотоп, ростуть і в лісі Міттенвальд на кордоні з Австрією та в болотистій місцевості на південний захід від Інгольштадта.
У деяких місцях в одному кілограмі грибів виявилося понад 4 000 беккерелів цезію-137, тоді як ліміт становить 600.
Однак, за словами спеціалістів, ризик для здоров’я мінімальний: радіаційне опромінення відносно невелике, якщо дикі гриби споживати у звичайних кількостях.
Утім президент BfS Інге Пауліні радить мешканцям Баварії їсти гриби лише в помірних кількостях, «щоб уникнути непотрібного опромінення радіацією».
Спекотне літо нинішнього року лише посилило руйнування льодовика у Гренландії, який покрився тріщинами ще в минулому році. І сьогодні стало відомо, що саме через різке потепління розколовся найбільший шельфовий льодовик – 79N. Інформація про цей факт стала доступною завдяки вивченню даних європейської програми спостережень «Коперник».
Так от, від найбільшого, з тих що залишилися в Арктиці шельфових льодовиків відколовся шматок площею близько 110 квадратних кілометрів. І це прямий наслідок глобального потепління, вважають вчені.
Як відомо, гренландські льодовики швидко танули весь минулий рік. Загалом, у 2019 та 2020 роках в Арктиці були зафіксовані аномально високі температури і танення суттєво прискорилося. Сам льодовик 79N ще у минулому році весь покрився глибокими тріщинами, а літо 2020 року просто довершило роботу і частина масиву просто розвалилася на безліч айсбергів.
Тож, він поступово спускається з суші в океан і там стане плавучим. Його плавуча частина поділилася на два відгалуження – і відкололося саме одне з них. Загалом, довжина всього льодовика становить близько 80 кілометрів, ширина – 20 кілометрів.
До відома, Гренландський крижаний щит – другий за розміром крижаний щит у світі – після антарктичного. В останні роки він швидко тане.
Так, у 2007 та 2008 роках спостереження з супутників показали, що площа крижаного щита досягла мінімуму за 30 років спостережень. А загалом, якби Гренландський крижаний щит розтанув повністю, рівень світового океану піднявся б більш, ніж на 7 метрів. Це загрожувало б затопленням безлічі прибережних міст і країн по усьому світі.
Тим часом, згідно з даними супутників, Гренландія і Антарктида втратили 6,4 трильйона тонн льоду у період з 1992 по 2017 рік. Однак на цьому сюрпризи не закінчуються – через 3 роки, у поточному 2020 році після цих змін ситуація значно погіршилася. Тепер вчені б’ють на сполох: великі крижані щити нашої планети «розморожуються» у 6 разів швидше, ніж у 2017 році. Через глобальне потепління у період з 1992 по 2017 рік глобальний рівень моря піднявся на 17,8 мм. Тепер же ці показники збільшуються в 6 разів.
Ще у 2014 році вчені підрахували, що вже через 80 років рівень моря підніметься на 53 см. Однак, з огляду на нові дані, до кінця століття рівень води може підвищитися до 70 см.
Тож, якщо подібні прогнози дійсно здійсняться, то вже у 2100 році близько 400 млн людей на планеті, що живуть у прибережних районах, будуть знаходитися у зоні прямого затоплення.