Сотня S1 будуть випробувані в житловому комплексі, зарезервованому для працівників високотехнологічних галузей, починаючи з кінця цього місяця.
За словами генерального директора GigaAI Чжу Чжена, вже в першій половині 2027 року роботи будуть передані для безкоштовного тестування сім’ям в Ухані, столиці центральної китайської провінції Хубей.
У демонстраційному відео, опублікованому цього тижня, було видно, як дворукий робот на колесах нарізає овочі, смажить яйця, завантажує пральну машину, розвішує білизну, застилає ліжко та відкриває штори.
Розробник прагне знизити ціну на SeeLight S1 до рівня нижче 100 000 юанів (14 700 доларів США) до червня 2027 року, що вдвічі зменшить його поточну вартість.
Чжен очікує, що такі побутові роботи зроблять значний прорив як у комерціалізації, так і у втіленні можливостей моделі на основі штучного інтелекту до 2028 року.
На відміну від людиноподібних роботів, які працюють на заводських виробничих лініях і покладаються на жорстко запрограмовані алгоритми та попередньо налаштовані процедури – S1 розроблений для автономного розуміння завдань та планування траєкторії їх виконання за допомогою втілених моделей на основі штучного інтелекту.
Чжена зазначив, що з міркувань безпеки робот був оснащений «сумісним механізмом керування», який негайно блокує його роботу, коли він зустрічає домашніх тварин або дітей.
Китайський журнал «Безпечний кампус», що перебуває під керівництвом державної газети «Женьмінь жибао», опублікував статтю, у якій розкритикував участь китайських учнів на дитячому параді у Владивостоці. Там назвали це зневагою до національної пам’яті.
Про це пишуть тайванське агентство Central News Agency та китайськомовне видання Сінгапуру Zaobao.
У статті «Безпечного кампусу» під назвою «За кого вболіватимуть китайські діти на вулицях Владивостока?» йшлося про те, що група китайських першокласників вирушила до Владивостока для участі у міжнародному дитячому параді «Праправнуки Перемоги».
Разом із ними в параді взяли участь діти з росії та Лаоса. Місцеві чиновники назвали це символом «дітей трьох країн, які стоять пліч-о-пліч». Однак китайський журнал назвав цей «символ» таким, що «справді розбиває серце».
«Владивосток — це не той топонім, яку можна легко відокремити від історії. Він також має іншу назву: Хайшенвай.
За цими трьома символами ховається принизлива пам’ять про захоплення царською росією китайських земель шляхом нерівноправних договорів у середині 19 століття, а також кривава та слізна історія вигнання, різанини та знищення колишніх китайських жителів цієї землі. Це найнезабутніший і найглибший “символ”, який це місце приносить нашій нації!» — йдеться в тексті.
Там розкритикували вчителів та батьків, які привезли дітей на вкрадену землю та змушують своїх їх ставати фоном для інших. У статті додали, що дипломатія вимагає прагматизму, а міжнародні обміни варто заохочувати, але це, мовляв, «не може відбуватися за рахунок національної гідності та історичної пам’яті».
«Безпосереднє втягування дітей у чужий наратив про перемогу, особливо в делікатному місці, виходить далеко за рамки “дружньої діяльності”», — пише «Безпечний кампус».
Статтю згодом видалили з офіційного акаунту «Безпечного кампусу» в додатку WeChat, але її досі широко обговорюють у соцмережах.
Демографічний спад тисне на економіку через зменшення народжуваності впливає на споживання, продуктивність праці та систему соціального забезпечення.
Населення Китаю може скоротитися приблизно на 60 млн осіб упродовж наступного десятиліття, що створить ризики для економічної активності прибережних регіонів і посилить навантаження на пенсійну систему. Про це повідомляє South China Morning Post з посиланням на звіт дослідницької групи Rhodium Group.
За оцінками дослідників, масштаб скорочення є співставним із населенням Франції.
Демографічний спад уже впливає на економіку через зменшення народжуваності та старіння населення, що тисне на споживання, продуктивність праці та систему соціального забезпечення.
У 2025 році в Китаї народилося 7,92 млн дітей – це рекордно низький показник, на 17% менше, ніж роком раніше. Серед факторів називають зростання вартості життя та зміна настроїв у китайському суспільстві, де більшість сучасних родин вважають достатнім виховувати одну чи дві дитини.
Водночас бюджетні витрати на підтримку соціального забезпечення зростають: торік субсидії досягли 2,9 трлн юанів, або 10,1% видатків бюджету.
Аналітики зазначають, що демографічні тенденції можуть посилити дефляційний тиск, знизити інвестиції та вплинути на процентні ставки. Водночас зміни є нерівномірними: окремі регіони фіксують зростання населення, тоді як інші – скорочення.
Китайські компанії таємно продають росії супутники та супутникові знімки, ідеться в щорічному звіті військової розвідки Нідерландів (MIVD).
Згідно з документом, компанії, які беруть участь у цих процесах, намагаються приховати свою співпрацю з російськими гравцями космічної галузі, щоб уникнути західних санкцій.
Наразі росія потерпає від нестачі супутників, здатних проводити розвідку поля бою, зазначається у звіті. Санкції ускладнили закупівлю компонентів, проблемою залишається й брак кваліфікованих спеціалістів. Через це Москва вдається до креативних рішень, зокрема використовує супутникові знімки з відкритих джерел, а також комерційно доступні супутники та дані, що пропонуються китайськими компаніями.
«Це можуть бути супутники, але часто це просто дані зображень», – зазначив на пресконференції директор MIVD Пітер Рісінк. Він додав, що деталі для безпілотників також надходять до рф з Китаю. Рісінк повідомив, що КНР намагається вчитися на досвіді росії на полі бою в Україні. «Це те, чого немає в китайських збройних сил», – сказав він. Аналіз показує, що Пекіну вигідне продовження війни, оскільки можливе припинення вогню або завершення конфлікту зосередить увагу світу на Китаї.
Розвідка Нідерландів назвала «тривожними» зв’язки між китайськими компаніями та рф у галузі космічних технологій. У найближчі роки ця співпраця, за прогнозами, буде лише зміцнюватися. У звіті йдеться, що Китай займає так звану «псевдонейтральну» позицію, водночас минулого року фактично посилив свою військову співпрацю з росією, яку вважає важливим союзником.
Китайська система штучного інтелекту змогла розв’язати складну математичну задачу, яку науковці не могли подолати понад десять років, і самостійно перевірила правильність свого рішення.
Йдеться про алгебраїчну гіпотезу, яку ще у 2014 році сформулював американський математик Ден Андерсон. Відтоді вона залишалася відкритою проблемою — тобто такою, для якої не існувало доведеного розв’язку.
Розробкою займалася команда Пекінського університету під керівництвом математика Дуна Біна. Їхня система змогла проаналізувати великий обсяг наукових робіт і на основі цього знайти рішення. Важливо, що штучний інтелект не просто запропонував відповідь, а й сам перевірив її правильність за всіма математичними правилами — без участі людини.
Як пояснюють дослідники, система працює приблизно так, як і людина-математик. Спочатку вона «перебирає» різні підходи до розв’язання задачі, шукає логічні зв’язки і формує можливий варіант відповіді. Після цього інша частина системи переводить це рішення у строгий математичний доказ і перевіряє, чи немає в ньому помилок. Для цього використовується спеціальне середовище, яке містить величезну базу вже відомих теорем і визначень.
У підсумку на розв’язання задачі системі знадобилося близько 80 годин роботи, повідомляє Independent. При цьому, за словами авторів дослідження, людині не довелося втручатися у процес.
Науковці звертають увагу, що це важливий крок уперед. Зазвичай штучний інтелект уже допомагає у математиці, але потребує постійного контролю, адже навіть незначна помилка робить доказ неправильним. У цьому випадку система змогла не лише знайти рішення, а й підтвердити його точність.
Водночас дослідники визнають, що повністю замінити людину поки не йдеться. Якщо математик підключається до процесу і коригує окремі етапи, результат можна отримати швидше. Однак сама можливість автоматично розв’язувати такі складні задачі показує, що роль штучного інтелекту в науці стрімко зростає і може суттєво змінити підходи до досліджень у майбутньому.
Держпродспоживслужба порадила українцям утриматися від купівлі цих чашок, і не використовувати їх, якщо вони були придбані.
Небезпечний виріб з перевищенням важких металів – свинцю та кадмію – виявили на території Європи. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів отримала, посилаючись на інфомацію від Системи швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (RASFF) від компетентного органу Польщі.
“Ідеться про скляну чашку китайського походження, оздоблену квітами, грибами та листям. Встановлено перевищення норм міграції свинцю та кадмію у товарі, що становить небезпечний ризик для здоров’я людини”, – мовиться в профільній службі.
Держпродспоживслужба порадила українцям утриматися від купівлі цих чашок, а також не використовувати їх, якщо вони вже були придбані. В разі виявлення чашок в обігу, слід повідомити територіальний орган споживслужби.
У Держпродспоживслужбі зауважили, що продовжують взаємодіяти з компетентними органами держав-членів RASFF та вживати заходів держконтролю щодо вилучення небезпечної продукції з обігу.
На подорож було витрачено 3 дні, а після неї робот залишився у цілком робочому стані.
Китайський гуманоїдний робот Agibot A2 офіційно встановив рекорд Гіннеса, здолавши 106.29 км без вимкнення, повідомляє Interesting Engineering. Маршрут пролягав від озера Цзіньцзі в Сучжоу до набережної Бунд у Шанхаї, а триденний перехід тривав із 10 по 13 листопада. Робот офіційно подолав найдовшу дистанцію пішки без жодного перезавантаження – цьому допомогла система гарячої заміни акумуляторів, що дозволяє підтримувати живлення без зупинки.
У компанії пояснюють, що перехід мав продемонструвати стабільність і надійність технологій. “Пройти від Сучжоу до Шанхаю без перерви непросто навіть для людини, але робот впорався”, – зазначив старший віцепрезидент AgiBot Ван Чуанс. За його словами, тест підтвердив витривалість апаратної частини, збалансованість рухів та контроль системи, показавши, що A2 готовий до реального комерційного застосування.
Agibot A2 – це 175-сантиметровий гуманоїд вагою 55 кг, оснащений штучним інтелектом для обробки текстової, голосової та візуальної інформації. Він здатен виконувати й точні маніпуляції – зокрема, протягувати нитку у вушко голки. Під час переходу A2 рухався міськими дорогами й парковими зонами, перетинав мости, шосе та ділянки з різним покриттям. Навігацію забезпечували подвійні GPS-модулі, лідар і інфрачервоні камери, що дозволяло орієнтуватися за мінливої освітленості у міських умовах. Після завершення маршруту робот перебував у цілком робочому стані, отримавши лише природний знос гумових підошов.
У випробуванні використовувався звичайний серійний екземпляр – без жодних модифікацій. Компанія вже випустила понад тисячу таких роботів у 2025 році.
Роботизована система знижує споживання повітря, полегшує занурення та зменшує м’язове навантаження дайверів, відкриваючи нові можливості для підводних робіт і досліджень.
Китайські дослідники з Пекінського університет представили перший у світі портативний екзоскелет, здатний підтримувати роботу колін під час занурення та суттєво полегшувати рух під водою, повідомляє Interesting Engineering. Метою пристрою є зменшення фізичних зусиль дайверів та економія кисню, що дозволить збільшити тривалість занурення, підвищити рівень безпеки і знизити втому.
Людське тіло еволюційно не пристосоване до ефективного руху у воді. Постійний опір води значно збільшує витрати енергії, обмежує витривалість і скорочує дистанції, які може пройти дайвер. Попри успіхи екзоскелетів на суші, створити дієвий підводний аналог було складно через специфічну біомеханіку плавальних рухів та додаткові обмеження, пов’язані з перебуванням у водному середовищі.
Новий пристрій це двосторонній тросовий екзоскелет для колін, який у реальному часі додає допоміжний крутний момент під час ударів ногами, синхронізуючись із природними рухами дайвера за допомогою спеціальних датчиків руху та сенсорів сили. Під час тестування на шести досвідчених дайверах екзоскелет продемонстрував високу ефективність. Дослідники зафіксували зниження споживання повітря майже на чверть, а також помітне зменшення навантаження на квадрицепси та литкові м’язи. Водночас рухи залишалися природними, а дайвери швидко адаптувалися до допомоги пристрою.
У майбутньому команда планує перевірити технологію на інших типах роботів, а також розробити механізм передбачення падіння та систему, що допоможе дайверу піднятися після торкання дна. Дослідники вважають, що розробка може стати не лише практичним інструментом для підводних робіт, а й цінним засобом для вивчення біомеханіки людини у водному середовищі.
Можлива підготовка Китаю до ядерних випробувань відбувається на тлі ескалації у відносинах між Росією та США.
Китай розширює та модернізує полігон для ядерних випробувань у західній частині Сіньцзян-Уйгурського автономного району (провінція на північному заході Китаю), де 1964 року він вперше випробував атомну бомбу. Про це пише The Washington Post з посиланням на супутникові знімки та аналіз експертів.
Зазначається, що військові проклали нові тунелі та дороги, пробурили дві великі свердловини у пустелі, які можуть стати основою для спеціальних вертикальних шахт для проведення ядерних вибухів вищої потужності, збудували допоміжні споруди та налагодили електропостачання.
Як заявив Ренні Беб’ярц, віце-президент AllSource Analysis, який регулярно проводить геопросторовий аналіз цих об’єктів, загалом це говорить про значний розвиток інфраструктури в останні п’ять років і різке збільшення можливостей щодо проведення випробувань. Перші роботи розпочалися 2021 року, а нинішнього вони ведуться безперервно.
Як відомо, у своїй ядерній програмі Китай відстає від США та Росії. Це може бути причиною підготовки випробувального об’єкта.
“Оскільки Китай провів найменшу кількість ядерних випробувань, у нього набагато менше емпіричних даних. Можливо, йому потрібні додаткові експерименти, щоб більше дізнатися про ядерну зброю”, – зазначив Тон Чжао, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ.
Можлива підготовка Китаю до ядерних випробувань відбувається на тлі ескалації у відносинах між Росією та США. Володимир Путін вкотре похвалився ракетою Буревісник з ядерним двигуном та ядерною торпедою Посейдон. У відповідь Дональд Трамп наказав Пентагону негайно розпочати випробування ядерної зброї. США також ненав’язливо продемонстрували секретну ядерну ракету AGM-181 Long-Range Stand-Off, яку під час офіційного випробувального польоту ніс бомбардувальник Б-52.
За даними Федерації американських учених, США, які не проводили ядерних випробувань з 1992 року, зараз мають 5117 ядерних боєголовок (з них 3700 знято з озброєння і знаходяться на зберіганні), у Росії їх 5459, а у Китаю – 600. У Північної Кореї близько 50 боєголовок.
За оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем світу, китайський арсенал зросте приблизно до 1000 боєголовок до 2030 року.
При цьому Китай нічим не скутий у розвитку своєї ядерної програми, тоді як для США та Росії діє договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-ІІІ. Щоправда, його термін спливає у лютому 2026 року, а у лютому 2023-го Путін призупинив його дію. Пекін відмовляється обговорювати будь-які договори, оскільки сильно відстає від США та Росії.
Як пише видання, його активність вже породжує тривогу у Вашингтоні, причому не лише у власне ядерній сфері.
“Вся наша програма модернізації ядерної зброї була розрахована на те, що ми з Росією продовжуватимемо скорочувати озброєння, а Китай та Північна Корея не становитимуть загрози для США. Ці припущення виявилися невірними, – сказав газеті Віпін Наранг, директор Центру з ядерної безпеки Массачусетського технологічного інституту, який займався стратегічними озброєннями США в Пентагоні при Джо Байдені. – Якщо в Європі вибухне регіональний конфлікт і Китай (у цей самий момент) вирішить захопити Тайвань, або навпаки, ми опинимося у дуже важкому становищі”.
За даними розвідки США, Сі Цзіньпін наказав своїй армії до 2027 року бути готовою захопити Тайвань, хоча це не означає, що він обов’язково віддасть такий наказ у такий короткий термін. Але, за словами військових США та НАТО, найімовірнішим сценарієм виглядає одночасна операція: китайська атака супроводжуватиметься нападом Росії на одну чи більше країн НАТО і, можливо, вторгненням Північної Кореї до Південної.
І в той час як Росія використовує ядерний шантаж, щоб компенсувати провал своєї звичайної армії, яка вже майже чотири роки воює в Україні, китайські стратеги мають зворотний розрахунок.
Як заявив полковник у відставці Чжоу Бо, колишній директор Центру співробітництва в галузі безпеки при Міністерстві оборони Китаю, а нині старший науковий співробітник Пекінського університету Цін, “оскільки США бояться програти у звичайній війні, деякі пропонують їм використовувати ядерну зброю проти Китаю в Тайванській протоці. Китай має збільшити свій ядерний арсенал – не для досягнення паритету, а настільки, щоб США навіть не наважилися подумати про застосування проти нього ядерної зброї. І тоді Китай може перемогти у звичайній війні”.
