Українці найприхильніше ставляться до україномовних і російськомовних українців, а от найбільша соціальна дистанція зберігається до росіян-жителів росії, білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів росії. Водночас з 2022 року в українців погіршилось ставлення до поляків, російськомовних українців, натомість покращилось ставлення до німців і росіян, які проживають в Україні, йдеться в соціологічному дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.
Соціологи вимірювали допустиму соціальну дистанцію для громадян України. Опитаних просили оцінити ставлення до деяких соціальних і національних груп за шкалою від 1 до 7, де:
1 – Як членів своєї родини,
2 – Як близьких друзів,
3 – Як сусідів,
4 – Як колег по роботі,
5 – Як жителів України,
6 – Як гостей України,
7 – Ви не пускали би їх в Україну.
Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Найменша соціальна дистанція в суспільстві до україномовних українців – 2,4, і російськомовних українців – 3,5.
Далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці – для всіх індекси в межах 3,9, тобто ставлення до цих груп є доволі близьким.
Наступну групу формують поляки, французи та американці — індекси близько 4,0-4,1, після яких ідуть білоруси-жителі України — 4,5, і румуни – 4,7. Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3).
Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі росії (5,6).
Найбільша соціальна дистанція серед українців до росіян-жителів росії – 6,5, що свідчить про дуже високий рівень відчуження. 80% українців не допускали б росіян навіть як туристів.
Соціологи зазначають, що у порівнянні із 2022 роком у цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося.
Найпомітніше зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків – +1.1 бала, хоча у 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Попри це погіршення, ставлення до поляків залишається значно кращим, ніж до більшості інших груп із вищою соціальною дистанцією.
Також зросла соціальна дистанція до російськомовних українців — +0.7 балу, однак вони все одно залишаються найближчою групою до населення України після україномовних українців.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).
Натомість є і певне покращення ставлення до окремих груп, як от росіян-жителів України (-0.3 балу) та німців (-0.1 бала), хоча ці зміни є відносно невеликими.
Соціальна дистанція до росіян-жителів росії залишається найвищою і практично не змінилася.
Загальний рівень ксенофобії у 2025 році соціологи визначили на рівні 4,3 балу, що дещо вище, ніж у 2023 році, але в цілому залишається на середньому рівні: більшість населення готова приймати представників інших етнічних груп як сусідів, колег або жителів України, але не як членів родини чи близьких друзів.
Соціологічне дослідження проводили упродовж 19 вересня-5 жовтня 2025 року за шкалою соціальної дистанції Богардуса методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України, підконтрольних Уряду України територія серед 1008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, однак частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
Переважна більшість українців не вірять, що нинішні перемовини приведуть до сталого миру. Водночас більшість також виступають проти передачі Донбасу росії навіть в обмін на гарантії безпеки. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
За даними дослідження, 71% респондентів не вірять у успіх мирних перемовин, тоді як 25% вважають, що вони можуть привести до сталого миру.
Щодо можливого компромісу, 62% українців категорично проти передачі всієї Донецької області під контроль росії в обмін на гарантії безпеки від США і Європи. Водночас 33% готові погодитися на таку поступку, хоча переважно вважають її складною.
Також опитування показало зниження готовності населення тривалий час терпіти війну.
Станом на березень 2026 року 54% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Водночас 28% готові витримувати війну лише кілька місяців або пів року.
У КМІС зазначають, що порівняно з кінцем січня частка тих, хто готовий терпіти війну без обмежень, зменшилася.
Опитування проводилося 1–8 березня методом телефонних інтерв’ю серед 1003 респондентів на підконтрольній Україні території.
[type] => post [excerpt] => Переважна більшість українців не вірять, що нинішні перемовини приведуть до сталого миру. Водночас більшість також виступають проти передачі Донбасу росії навіть в обмін на гарантії безпеки. Про це свідчать результати опитування Київського міжнаро... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1774023060 [modified] => 1774010297 ) [title] => 71% українців не вірять у мирні перемовини – нові дані КМІС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=276888&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 277075 [uk] => 276888 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 276889 [image] => Array ( [id] => 276889 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1.webp [original_lng] => 40096 [original_w] => 1280 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/screenshot-18-1280x720-1.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1774003276:2 [_thumbnail_id] => 276889 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 596 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 765273078001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 578 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Суспільство [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 258398 [1] => 3770705 [2] => 456051 ) [tags_name] => Array ( [0] => КМІС [1] => мирні переговори [2] => соцопитування ) ) [2] => Array ( [id] => 276352 [content] =>
Близько половини українців підтримують ідею проведення референдуму щодо можливої мирної угоди. Водночас значна частина громадян виступає проти, а соціологи попереджають про ризики низької явки та маніпуляцій із формулюванням питання.
Як повідомляє Київський міжнародний інститут соціології, за результатами опитування, проведеного 1–8 березня 2026 року, 50% респондентів підтримують ідею проведення референдуму щодо мирної угоди, тоді як 40% виступають проти.
Порівняно із січнем 2026 року підтримка цієї ідеї знизилася з 55% до 50%, а частка противників зросла з 32% до 40%.
Також 64% опитаних заявили, що готові взяти участь у голосуванні, якщо такий референдум відбудеться. З них 31% відповіли, що точно підуть голосувати, ще 33% сказали, що скоріше візьмуть участь.
Водночас близько третини респондентів — 30% — зазначили, що скоріше або точно не братимуть участі у голосуванні.
Соціологи також зазначають, що підтримка референдуму вища серед тих, хто готовий погодитися на виведення українських військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи.
Крім того, під час опитування респондентам запропонували умовне формулювання питання референдуму про встановлення миру шляхом угоди з США та Європою, яка передбачає членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, гарантії безпеки та план економічної відбудови.
У такому випадку 61% опитаних заявили, що проголосували б «за», 10% — «проти», а решта не визначилися або не брали б участі.
Соціологи зазначають, що результати демонструють важливість формулювання питання референдуму, оскільки від цього може суттєво залежати результат голосування.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1003 респондентів на підконтрольній уряду України території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.
Більшість українців (65%) і далі готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Найвища готовність зафіксована у Києві – 72%.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з результатами, 65% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. 17% опитаних вважають, що зможуть витримати її лише пів року або кілька місяців.
У порівнянні з попередніми місяцями, настрої українців залишаються стабільними: у грудні та вересні 2025 року готових терпіти війну “стільки, скільки потрібно” було по 62%.
Попри спроби росії створити гуманітарну катастрофу, більшість громадян налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.
За регіонами готовність українців терпіти війну виглядає так:
Київ – 72%
Захід – 66%
Центр та Північ (без Києва) – 64%
Південь – 64%
Схід – 58%
Серед тих, хто не готовий витримувати війну тривалий час, найбільш поширені причини: загроза життю близьких і загибель людей – 29%, обстріли та руйнування – 17%, економічні проблеми – 17%, перебої з електро- та теплопостачанням – 15%, психологічна втома – 10%.
В цілому, за підрахунками КМІС, лише 5% дорослого населення не готові терпіти війну через проблеми з енергопостачанням.
Довідково: опитування громадської думки КМІС проводилося з 23 по 29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України.
Було опитано 1003 респонденти віком від 18 років. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій (однак серед респондентів є внутрішньо переміщені особи), а також громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За результатами опитування, 59% громадян України висловлюють довіру президенту Володимиру Зеленському, тоді як 35% йому не довіряють.
Про це свідчать дані результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними КМІС, за підсумками грудня рівень довіри до президента загалом залишився стабільним у порівнянні з ситуацією кількамісячної давності, зокрема до появи повідомлень про корупційні скандали в енергетичній сфері.
Разом із тим довіра до Зеленського є мінливою та значною мірою залежить від суспільного контексту. Вона коливається залежно від того, які теми домінують у публічному просторі: внутрішні проблеми, такі як управління державою чи корупція, або ж зовнішньополітичні питання – співпраця з партнерами та мирні переговори.
Серед опитаних наприкінці листопада довіру Зеленському висловили 49% респондентів, тоді як у першій половині грудня цей показник зріс до 63%. У другій половині грудня рівень довіри знизився до 55%.
Динаміка рейтингу Зеленського
Загалом можна говорити про падіння приблизно на 10 відсоткових пунктів після оприлюднення інформації про корупцію в енергетичному секторі, однак згодом, на тлі міжнародних подій і мирних перемовин, відбулося чергове „об’єднання” та зростання підтримки президента.
Наприкінці грудня ефект цього об’єднання послабився, і з’явилася тенденція до незначного зниження довіри. Водночас станом на кінець 2025 року рівень довіри до президента все ж вищий, ніж наприкінці 2024 року, хоча максимальна підтримка протягом 2025 року фіксувалася на початку травня.
Прогноз на майбутнє
Можна прогнозувати, що надалі, зокрема з урахуванням кадрових рішень, показники довіри до Зеленського й надалі залишатимуться нестабільними та чутливими до поточної ситуації.
Варто також звернути увагу на структуру довіри: серед 59% тих, хто підтримує Зеленського, 26% заявляють про повну довіру, а ще 33% – про радше довіру.
Респонденти, які повністю довіряють президенту, хотіли б бачити його на цій посаді й після завершення війни. Натомість ті, хто лише частково йому довіряє, здебільшого виступають за появу нового лідера – представника нової генерації, а не чинної опозиції.
Серед 35% опитаних, які не довіряють президенту, 23% висловлюють повну недовіру, а 12% – радше недовіру. Ці дві групи також відрізняються між собою поглядами на окремі питання.
За даними опитування, лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню, у вересні таких було 11%.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту (КМІС) соціології з 26 листопада – 29 грудня 2025 року.
23% підтримують проведення виборів у разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки. Соціолого спостерігають тенденцію до зростання показника – так, протягом року з березня до грудня він зріс з 9% до 23%.
Разом з цим більшість, або 59% (у вересні – 63%) продовжують наполягати, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни.
Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню і при цьому Україна отримує надійні гарантії безпеки: більше зброї, миротворці з країни Європи тощо. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?
Також, згідно з опитуванням, серед тих, довіряє президенту Володимиру Зеленському переважна більшість виступає за проведення виборів лише після остаточної мирної угоди (і лише 3-4% вважають, що вибори треба проводити прямо зараз, навіть до завершення бойових дій).
Серед же тих, хто не довіряє президенту, є диференціація поглядів. Ті, хто „скоріше” не довіряють Зеленському, також здебільшого (61%) відкладають питання виборів на період після остаточної мирної угоди і лише 11% хочуть виборів до завершення бойових дій (а ще 22% вважають за доцільне провести їх після перемир’я з гарантіями безпеки).
І лише серед тих, хто „зовсім” не довіряє Зеленському, запит на вибори найближчим часом є досить значним. Так, серед них, 28% наполягають на виборах найближчим часом навіть до завершення війни, а 34% – після перемир’я з гарантіями безпеки (про вибори після остаточної мирної угоди говорять 34%).
[type] => post [excerpt] => За даними опитування, лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню, у вересні таких було 11%. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1767629580 [modified] => 1767625222 ) [title] => Лише 10% українців вважають, що вибори можливі до припинення вогню – КМІС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=268135&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 268126 [uk] => 268135 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 265843 [image] => Array ( [id] => 265843 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [original_lng] => 30376 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1294 [_thumbnail_id] => 265843 [_edit_lock] => 1767618727:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 614754701001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 45 [2] => 51 [3] => 656257 [4] => 43 [5] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Думки [2] => Новини [3] => Новини [4] => Статті [5] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11256 [1] => 258398 ) [tags_name] => Array ( [0] => вибори [1] => КМІС ) ) [6] => Array ( [id] => 228381 [content] =>
У грудні 2024 року 38% українців вважали, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій. Проти поступок росії виступають 51% респондентів.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Якщо між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася, то в період між початком жовтня і груднем простежується зростання з 32% до 38% частки тих, хто загалом готовий до певних територіальних поступок.
„Утім, попри всі складні обставини станом на грудень 51% українців виступали проти територіальних поступок (на початку жовтня було 58%) „, – йдеться в повідомленні.
Як зазначають соціологи, крім власних думок українців також треба розуміти, яким є „клімат думок” – як, на думку українців, інші люди в Україні ставляться до територіальних поступок.
Тому іншим респондентам (яким не ставили запитання про їх особисту думку, як вони самі ставляться до територіальних поступок) ставили запитання, а скільки, на їх думку, людей в Україні згодні з твердженням про доцільність територіальних поступок.
Серед респондентів 78% змогли дати певну відповідь (решта 22% сказали, що їм важко відповісти) і серед них у середньому відповідь була 43% (тобто українці „в середньому” вважають, що 43% українців на підконтрольних територіях готові до поступок).
„Це насправді лише трохи більше фактичних 38%, тобто в цілому „у середньому” українці називають досить близький до реальності результат”, – йдеться в повідомленні.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів. Запитання про загалом готовність до територіальних поступок ставилося 985 респондентам.
47% українців позитивно ставляться до ініціативи зі створення Уряду національної єдності як широкого об’єднання всіх патріотичних сил у парламенті і поза ним.
Про свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Негативно до ідеї ставляться – лише 10%, а 37% мають нейтральне ставлення.
Порівняно із вереснем 2024 року змін практично не було і інтерес до такої ініціативи зберігається на тому ж досить високому рівні.
У всіх регіонах України ситуація досить подібна і близько половини населення (43-51% залежно від регіону) мають прихильне ставлення до цієї ініціативи (і не більше 8-12% мають негативне ставлення).
І серед тих, хто довіряє В. Зеленському, і серед тих, хто йому не довіряє, досить істотна частка прихильно ставляться до ідеї Уряду національної єдності (хоча більш прихильні до ідеї все-таки ті, хто не довіряють Президенту).
Найбільшою проблемою створення Уряду національної єдності є питання, хто міг би його очолити. В українців запитали, хто з лідерів фракцій / груп найбільше підходить, щоб стати Прем’єром Уряду національної єдності (для „Слуги народу” ми запитували про чинного голову). Відносно найбільше респондентів – 20% – вважають, що найбільше з цього переліку людей на посаду голови Уряду підходить П. Порошенко. На умовно другому місці – Д. Шмигаль, якого обрали 13%. Далі йдуть Ю. Тимошенко (7%), Ю. Бойко (5%) і О. Устінова (4%).
За результатами опитування, більшість українців вважає, що у діяльності Кабінету міністрів нічого не змінилося, попри нові призначення.
Про це свідчать результати опитування КМІС, проведеного 20-27 вересня.
„Нещодавно в Уряді України відбулися зміни і ми респондентам поставили запитання, яких змін вони очікують – діяльність Уряду покращиться, погіршиться чи нічого не зміниться.
Переважна більшість українців – 74% – вважають, що у діяльності уряду нічого не зміниться після нещодавніх змін. Очікують на покращення діяльності – 12%, на погіршення діяльності – 6%”.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький додав, що після повномасштабного вторгнення ставлення до уряду України значно покращилося, але далі оцінки населення почали погіршуватися.
Так, у травні 2024 року лише 14% українців добре оцінювали діяльність уряду за останній рік (ще 34% ані добре, ані погано оцінили діяльність, а 50% оцінили погано).
Він додав, що наразі немає ані значного захвату від змін в Кабміні, ані категоричного неприйняття.
„Для 87% респондентів жодні територіальні поступки не є припустимим (і цей показник зріс порівняно з липнем на 3 процентних пункти). Лише 8% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій (і частка таких людей знизилася порівняно з липнем на 2 процентних пункти)”, – йдеться в повідомленні інституту.
При чому проти територіальних поступок у війни виступає абсолютна більшість мешканців України. Навіть серед жителів Сходу, де нині тривають інтенсивні бої, 85% проти поступок (готові на поступки лише 10%). Серед жителів Півдня 83% проти поступок (готові лише 10%).
„Доцільно звернути увагу, що в період з травня до липня на Сході з 68% до 77% стало більше тих, хто проти будь-яких поступок, а у вересні цей показник зріс ще до 85%. Зараз фактично немає різниця між поглядами жителів різних регіонів”, – зазначають соціологи.
Лише 2% респондентів, які до 24 лютого проживали на території, які після 24 лютого була окупована, виступають за територіальні поступки. Натомість 92% вважають, що жодних територіальних поступок не має бути. Серед загалом внутрішньо переміщених осіб 6% підтримують поступки проти 90%, які виступають проти них.
Телефоне опитування було проведено 7-13 вересня 2022 року. В ньому взяло участь 2000 респондентів.
Dear Olena @ZelenskaUA, it took immense courage to resist Putin’s cruelty. ⁰ But you found that courage.
You have given courage to the whole nation. ⁰ And you have given hope to all of us ⁰ Glory to a country of European heroes. Slava Ukraini! #SOTEUpic.twitter.com/kCefu589pe
In 6 months, @u24_gov_ua united hundreds of thousands of people from all over the world in helping ??. We are grateful to everyone for supporting our values, for believing in ?? and our victory. We feel that the world is supporting ??, and this gives us strength in our struggle. pic.twitter.com/gNj0ZeCjmz
Experts have said since summer what will be required for Ukraine to restore its territory: Long range fires and tanks, and plenty of ammunition. Drones and F-16s would speed things up. Why delay while more innocent Ukrainians die and Russia rearms?
