21 листопада у Бангкоку, Таїланд, пройшов фінал конкурсу Міс Всесвіт, де переможницею стала представниця Мексики Фатіма Бош. Дівчина прославилася через конфлікт з одним з організаторів заходу на початку листопада.
25-річна Бош стала Міс Всесвіт. Друге місце посіла Міс Таїланд Правінар Сінгх, третє — Міс Венесуела Стефані Абасалі. Далі йдуть Міс Філіппіни Ма Ахтіса Манало та Міс Кот-д’Івуар Олівія Ясе.
Як зазначає видання, багато мексиканців святкували перемогу Фатіми Бош. Втім є ті, хто вважає, що дівчині дали корону, щоб загладити скандал, що розгорівся на початку листопада.
На початку листопада на одній з церемоній перед конкурсом краси директор Міс Всесвіт Таїланд Нават Іцарагрісіл розкритикував Бош перед десятками учасниць за те, що вона не опублікувала рекламний контент.
Коли вона заперечила, Іцарагрісіл викликав охорону та наказав вивести її із зали. Він також назвав дівчину «тупою».
Крім цього, представник Таїланду пригрозив дискваліфікувати тих, хто її підтримував. У відповідь Фатіма Бош вийшла з кімнати, а інші учасниці приєдналися до неї на знак солідарності.
Організатори Міс Всесвіт засудили поведінку представника Таїланду та відсторонили його від роботи. Згодом той перепросив за інцидент.
15 листопада з нагоди Дня Єлизавети об’єднання «Закарпатський народний інститут» та Греко-католицький центр ім. Елемира Ортутая організували традиційний конкурс декламаторів. Цього разу він присвячувався пам’яті поетеси та перекладачки Єлизавети Турмезеї й відбувся в стінах греко-католицького центру в Берегові.
Об’єднання «Закарпатський народний інститут» та Греко-католицький центр ім. Елемира Ортутая успішно співпрацюють уже багато років. Разом влаштовують культурні заходи, конкурси декламаторів та каліграфії, виставки, надають можливості для зустрічей та знайомств.
Організатори часто згадують часи, коли люди на Закарпатті збиралися й святкували визначні дати. «Коли я запитую про визначні іменини, відповідь завжди одна: день Андрія, Миколая, Михайла, Єлизавети, Катерини», – каже Аніта Мароші, керівниця бібліотеки та архіву ім. Степана Бендаса, що функціонує на базі Греко-католицького центру ім. Елемира Ортутая. Так виникла ідея пов’язати конкурс декламаторів з днем Єлизавети й щороку обирати тему, яка або присвячена Єлизаветі, або пов’язана з творчістю поетеси на ім’я Єлизавета.
Цьогоріч спинилися на Єлизаветі Турмезеї. Її ім’я відоме майже кожній угорській громаді Карпатського басейну. Духовні вірші цієї авторки й досі часто звучать на конкурсах декламаторів. Як дияконеса Єлизавета Турмезеї опублікувала сотні віршів на тему релігії та віри, що стали невід’ємною частиною таких заходів.
Конкурс було оголошено місяць тому. Цього року заявки подала рекордна кількість дітей – 96 із різних куточків краю: Берегівщини, Виноградівщини, Ужгородщини. «Ми сформували журі таким чином, щоб до його складу входили поети, журналісти та вчителі, адже вони регулярно стикаються з поезією й декламуванням дітей, тож можуть професійно оцінити виступи», – розповіла Аніта Мароші.
«Журі доведеться прослухати виступи майже 30 учасників у кожній категорії», – зазначила організаторка. Рекордна кількість декламаторів є доказом популярності заходу, що свідчить про зміцнення традиції з кожним роком. Нинішній конкурс декламаторів є вже третім, який було приурочено до Дня Єлизавети. Кількість дітей, що долучаються до заходу, щороку майже подвоюється.
Після вітальної промови Іштвана Мароші, директора Греко-католицького центру ім. Ортутая, учасників – учнів 1–9-х класів – поділили на групи. Кожен декламував вірш Єлизавети Турмезеї на власний вибір. Журі оцінювало виступи за виразністю читання, звучанням, сценічною присутністю, подачею.
Після завершення конкурсу найкращі виступи відзначили цінними подарунками. Журі довелося прийняти нелегке рішення, оскільки всі діти захоплено та від щирого серця декламували вірші поетеси.
Після 6-річної перерви в Тячеві відродили одну з найважливіших культурних подій – зустріч хорів та ансамблів народного танцю «Золота осінь». Конкурс, який відбувся в Тячівському будинку культури, знову об’єднав колективи з різних куточків Закарпаття.
На початку заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять воїнів, що загинули, захищаючи батьківщину. Затим пролунали Державний та національні гімни.
Конкурс «Золота осінь», як і Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), був заснований на початку 1990-х і відтоді давав можливість хорам та фольклорним танцювальним колективам краю щороку зустрічатися. Востаннє він проводився у 2019-му, тож цьогорічний захід мав би стати 36-м за ліком. Однак через події останніх років тепер його відзначили як новий початок, символічне повернення.
«Хори і танцювальні ансамблі – це не просто сценічні постановки, а живі громади. Вони зберігають традиції, зігрівають душу та об’єднують людей», – наголосив у своєму вітальному слові Йожеф Шарі, голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС, а також висловив сподівання, що в мирні роки зустріч вийде на міжнародний рівень.
Консул Дьордь Балог, звертаючись до присутніх від імені дипломатичних представництв Угорщини на Закарпатті, підкреслив важливість сили, що єднає громаду. «З приходом осені та зими ми схильні віддалятися одне від одного, але нам потрібне тепло єдності. Спільний спів – це мова миру, а людський голос – інструмент, який не може брехати», – зазначив він. Консул закликав присутніх і надалі зберігати згуртованість громади.
Пастор реформатської церкви Ласло Карой попросив Божого благословення на громаду.
Затим виступили учасники конкурсу: хор Vires in fidem із Ясіня, угорський народний ансамбль Eszterlánc Ужгородської школи мистецтв, рахівський хор Laudate Dominum, жіночий хор Csalogány із Сюртівської громади на Ужгородщині, вишківський ансамбль народного танцю Szivárvány, церковний хор мукачівської реформатської церкви, дитячий хор Мукачівської римо-католицької парафії святого Мартина, хор Tisza Csillaga із села Тисабикень. Майже в кожному виступі звучав твір, який привертав увагу до важливості єдності угорської громади Закарпаття.
«Народні пісні – це живі спогади. Те, що громада вважала прекрасним і цінним, відображалося в піснях. Як казав Кодай, хто не любить пісень, той не любить життя. Сьогодні головною темою тут була любов до життя та громади», – сказав ЗМІ заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін.
Наприкінці заходу організатори подякували учасникам за участь грамотами та квітами, а потім запросили гостей на спільний обід.
У Падіюні готуються до однієї з наймиліших подій осені – конкурсу «Міс-кіс 2025». Щороку на цій виставці змагаються найгарніші, найчепурніші і найхаризматичніші коти і кітки з Ужгорода, області та навіть інших міст України.
24 серпня в Чопі у стінах культурного центру Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) удруге відбувся міжнародний конкурс талантів, організований Закарпатським об’єднанням організацій угорських пенсіонерів за підтримки Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини. Під час заходу краяни й гості з-за кордону представили свої організації угорських пенсіонерів та розповіли про культурні цінності, місцеві традиції, гастрономічні й рукодільні особливості. Мета заходу – створити нові зв’язки та зміцнити існуючі в дусі спільної культури.
Захід відкрила очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка облради Лівія Балог, яка наголосила на силі спільноти у створенні цінностей. Після цього з вітальною промовою виступив консул Генерального Консульства Угорщини в Ужгороді Ференц Пап. Він, зокрема, підкреслив, що згуртованість громади є особливо важливою в складні часи. Присутніх привітав також Тібор Варга – гість зі словацької Верховини, голова села Капушанські Клячани. За його словами, попри кордони, культура та традиції здавна об’єднують спільноти, і кожна така зустріч є ще одним доказом того, що згуртованість – це жива реальність.
У свою чергу, представниця жіночого підрозділу Благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Наталія Сігеті-Шера відзначила людей, які, незважаючи на вік, беруть участь у суспільному житті з юнацькою енергією. Очільниця Закарпатського об’єднання організацій угорських пенсіонерів Ілона Бєлова наголосила на радості спільного творення та налагодженні нових зв’язків.
Однією з родзинок заходу стала презентація Закарпатської угорської вишивальної майстерні. Її учасниця Маріанна Ковач не лише показала готові роботи, а й надала гостям можливість випробувати різні техніки вишивання.
На сцені піснями, віршами та виробами ручної роботи один за одним представляли себе клуби пенсіонерів з Батьова, Великої Бийгані, Паладь Комарівців, Кідьоша, Рафайнова, Чопа. Слід відзначити, що деякі з них діють уже понад 20 років.
Усі учасники отримали пам’ятні грамоти. Після вручення Лівія Балог наголосила, що старші люди – це основа громад, адже багатьох молодих закарпатців немає вдома, тому збереження традицій, знань та досвіду значною мірою лягає на плечі старших поколінь.
На подвір’ї, де була облаштована виставка виробів ручної роботи, відбулася зустріч з їхніми творцями. День завершився спільною гастрономічною програмою. Традиційні страви та смаки створили особливу сімейну атмосферу.
Учасники заходу збагатилися не лише враженнями, а й новими дружніми стосунками та натхненням. Усі прощалися одне з одним зі сподіванням на подальші зустрічі для спільних святкувань та збереження цінностей.
У травні цього року на запрошення Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини організаційний комітет програми «Без кордонів» оголосив конкурс малюнків під назвою «Угорці в Карпатському басейні», на який надійшло близько півтисячі робіт з усіх куточків Карпатського басейну. Конкурс був відкритий для учнів початкових та старших класів навчальних закладів Угорщини та за її кордонами. Роботи-заявки приймалися до 31 травня 2025 року.
На конкурс надійшло безліч барвистих і креативних робіт з усіх куточків Карпатського басейну. З-поміж надісланих робіт організаційний комітет програми «Без кордонів» обрав 20 найкращих, а журі нагородило найвидатніші з них: 1 місце: Барталіш Пірошка, Трансільванія – Розірваність; 2 місце: Аніта Денеш, Трансільванія – Кольори історії; 3 місце: Лілі Шафран, Угорщина – Чудо-олень.
Особливо приємно, що роботи з Карпатського регіону також мали великий успіх. До 50 найкращих малюнків увійшли: Крістіан Корой – Від героїчного минулого до сьогодення; Яна Деніш – Краса угорських сіл; Емілія Костю – Угорці в Карпатському басейні; Левенте Ілошваї – Моя батьківщина, Закарпаття; Барбара Серені – Ференц Ракоці біля Мукачівського замку; Неллі Столярєнко – Мукачівські дівчата.
Цьогорічний конкурс малюнків знову довів, що угорська молодь не тільки талановита, але й надзвичайно креативна, здатна яскраво і видовищно відобразити різноманітність угорців Карпатського басейну.
Організатори надішлють переможцям призи до 30 вересня, а головні призи будуть вручені разом із дипломами. Найкращі роботи можна переглянути на вебсайті програми «Без кордонів» та на виставках, тож і глядачі можуть милуватися творами молодих художників. Повний список переможців та додаткова інформація доступні на офіційному сайті програми «Без кордонів»: hatartalanul.net/.
Туристичне Закарпаття, яке десятиліттями приймає гостей з різних куточків світу, започатковує конкурс на кращий сувенір. Творчі змагання триватимуть з 20 серпня до 20 вересня. Взяти участь може будь-хто повнолітній, що мешкає або працює на території області, а також свої версії можуть представити окремі громади. Переможців обиратимуть у кількох номінаціях. Зокрема, найкращі сувеніри, які представлять регіон, громаду, музей, подію, туристичний шлях, іграшку, етнографічне надбання чи матимуть цікаву автентичну ідею.
2011 року Асоціація платників податків України, яка відзначає 26-річчя з дня заснування, проводить щорічний Всеукраїнський Рейтинг «Сумлінні платники податків». Мета проєкту — відзначити підприємства, які не лише справно виконують свої податкові зобов’язання, а й демонструють соціальну відповідальність. Конкурс проходить у два етапи: спершу на регіональному рівні, далі — на всеукраїнському. Переможців визначатиме Вища Рейтингова комісія у вересні, а церемонія нагородження відбудеться вже у жовтні цього року.
Сьогодні Берегівська міська рада привітала переможців і лауреатів обласних, Всеукраїнських та міжнародних конкурсів — вихованців Берегівської школи мистецтв ім. Золтана Кодая.
Талановита молодь Берегівщини отримала гучні оплески, щирі побажання подальших успіхів та одноразову грошову премію від Берегівської міської ради!
Зірки:
Даніел Міклош Сюлек — півфіналістка Міжнародного конкурсу талантів «Віртуози» (Угорщина);
Володимир Богачов — володар Гран-прі ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина) та лауреат ІІ премії у ІІ категорії Відкритого конкурсу юних піаністів ім. М.С. Валковської;
Самуїл Біро — володар Гран-прі ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина);
Агнеша Біров — володарка Гран-прі Міжнародного конкурсу піаністів м. Вашарошнамень (Угорщина) та лауреатка ІІ премії у ІІ категорії Відкритого конкурсу юних піаністів ім. М.С. Валковської;
Денеш Баков — володар Гран-прі обласного конкурсу угорської народної пісні «Жайворонок»;
Леіла Шереш — лауреатка І премії ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина) та Міжнародного конкурсу піаністів м. Вашарошнамень (Угорщина);
Бенямін Бобаль — лауреат І премії ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина);
Аннабелла Леврінц — лауреатка І премії ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина);
Ніколетті Дайкай — лауреатка І премії ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина);
Роман Бисага — лауреат І премії ІХ Міжнародного фортепіанного конкурсу «Zenevarázslat» (Угорщина);
Емеше Домокош — лауреатка І премії обласного конкурсу індивідуальних виконавців;
Володимир Дудич — лауреат І премії обласного конкурсу індивідуальних виконавців;
Софія Кларікова — лауреатка І премії обласного конкурсу індивідуальних виконавців.
Юних талантів підготували викладачі: Степан Бобаль, Ольга Пасічник, Світлана Барна, Ольга Тисовська, Марія Росоха, Яна Романець, Агнеша Біров, Терезія Туряниця.
Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини цьогоріч також організував конкурс малюнків та есе з нагоди Дня угорського прапора та герба. У конкурсі мали можливість брати участь вихованці дитячих садочків, школярі та студенти вишів Карпатського басейну і всього світу, які ідентифікують себе угорцями. Теми цьогорічного конкурсу: угорський прапор та герб, Рік пам’яті Мора Йокаї та „Простягни лапу допомоги!”
Урочиста церемонія нагородження та відкриття тимчасової виставки робіт-переможців відбулося у Генеральному консульстві Угорщини в Ужгороді.
– Парламент Угорщини визначив 16 березня Днем угорського прапора та герба як одне із найважливіших свят єдності народу. Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини цього року оголосив тематичний конкурс для дітей, школярів та студентів уже водинадцяте. У 2025 році, крім прапора та герба, темами стали Мор Йокаї, з нагоди 200-річчя письменника, а також відомий угорський собака-рятувальник Монч, який народився 30 років тому, – повідомила у вступній промові консулка Едіна Альбертне Шімон.
Перший заступник Генконсула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда наголосив, що прапор і герб, символи єдності народу, мають особливе значення для угорців. Кордони Угорщини не збігаються з кордонами нації, водночас її об’єднують мовні, культурні та історичні традиції. Найважливіші символи цієї єдності – гімн, прапор, герб.
– Для дипломатичних представництв Угорщини в Ужгороді та Берегові велика честь щороку бути партнером організації конкурсу, який з нагоди Дня угорського прапора та герба проводить Національний інститут стратегічних досліджень. Ми дуже раді, що найбільше заявок щороку надходить із Закарпаття, що свідчить про увагу батьків та роботу вчителів. Велика кількість заявок також свідчить про те, що прив’язаність до угорської національної ідентичності дуже важлива для молоді Закарпаття і що навіть в четвертий рік війни та в період зростаючої невизначеності вони демонструють, що для них означають такі поняття як батьківщина, національна ідентичність, рідна мова та культура. Сповнює надією той факт, що, попри обставини, так багато дітей рік за роком подають заявки на конкурс, – зазначив дипломат, побажавши лауреатам подальших успіхів.
Оскільки більшість заявок надходить із Закарпаття, до заходу долучився Єне Сас, очільник Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини, уповноважений міністра з питань стратегічного аналізу та моніторингу впливу російсько-української війни на національну політику. Він зокрема зазначив, що на початку кожного року, коли оголошується конкурс, його колеги розробляють спеціальну систему прийому заявок.
– Роботи надходять різними способами та шляхами, нагороди вручаються у кількох вікових групах, тому порядок і методичність у цьому процесі дуже важливі. Час від часу я зазираю в цю кімнату та із задоволенням констатую, що заявок із року в рік дедалі більше, а місця для пересування все менше. У цій кімнаті є куточок, де на коробках написано „Закарпаття”. Усе тому, що ми організовуємо окреме журі та, вже вкотре, окрему церемонію нагородження для учасників із Закарпаття. Ці коробки заповнюються найшвидше, – повідомив Єне Сас. Імовірною причиною цього голова Національного інституту стратегічних досліджень назвав те, що потребу в приналежності та зв’язку закарпатські угорці відчувають і переживають набагато глибше, ніж в інших закордонних угорських громадах.
– Сьогодні в обласному центрі Закарпаття ми винагороджуємо не лише малюнки та есе, а й силу вашої угорської душі, яскравий доказ того, що сила нашої єдності долає не лише кордони, а й покоління. Кожна робота – клятва вірності та відповідальності. […] Немає нічого більш радісного, ніж відчуття, що воля нації до збереження відображається в малюнках, думках, серцях та вірі наших дітей. Вони – посланці краси, мужності та непохитної віри в майбутнє закарпатських угорців. Ми зробимо все можливе, щоб захистити та зберегти їх, – підсумував Єне Сас.
Художник Франциск Ерфан, директор Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая, член журі конкурсу, зазначив, що завдання журі і цього року було непростим.
– Вітаю вчителів та батьків, які направляли дітей. Виставлені роботи показують, що малюнки дуже відрізняються своєю глибиною порівняно з попередніми роками. Раніше було багато подібних, типових робіт, а зараз вони набагато креативніші. Кожна з них – шедевр.
Атмосферу заходу прикрасив виступ вихованців Ужгородської дитячої школи мистецтв, які виконали в’язанку угорських народних пісень.
А от виставку робіт лауреатів конкурсу за попереднім узгодженням можна оглянути у фойє Генконсульства Угорщини в Ужгороді.
На Закарпатті переможцями конкурсу у 2025 році стали:
1-2 класи: 1 місце: Єлизавета Гогола (Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена), 2 місце: Ганна Флора Паллагі (Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена).
3-4 класи: 1 місце: Анна Лівія Сабов (Ужгородський ліцей ім. Габора Дойко), 2 місце: Петра Сабов (Батівська школа мистецтв), 3 місце: Анна Перчі (Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена).
5-6 класи: 1 місце: Адель Лендєл (Ужгородська дитяча школа мистецтв), 2 місце: Мішель Лисакова (Ужгородська дитяча школа мистецтв).
7-8 класи: 1 місце: Діана Лебіді (Ужгородська дитяча школа мистецтв), 2 місце: Анастасія Райкс (Ужгородська дитяча школа мистецтв), 3 місце: Даніель Андрейчик (Ужгородська дитяча школа мистецтв).
Спеціальні призи отримали: Катерина Хмельницька (Ужгородська дитяча школа мистецтв), Олександра Ковтюк (Ужгородський ліцей ім. Габора Дойко, Левенте Ілошваї (Пийтерфолвівський угорськомовний реформатський ліцей).
Старші класи: 1 місце: Адель Катко (Великодоброньський реформатський ліцей, 2 місце: Анна Гогола (Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ), 3 місце: Злата Крамаренко (Ужгородська дитяча школа мистецтв).
Спеціальні призи отримали: Марія Гогола (Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ), Ізабелла Булеза (Пийтерфолвівський угорськомовний реформатський ліцей), Тетяна Мигайчук (Ужгородська дитяча школа мистецтв).
Лауреаткою спеціального призу Національного інституту стратегічних досліджень стала Марія Гогола (Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ).
Спеціальний приз серед студентів вишів отримав Іштван Білчик (Українсько-угорський навчально-науковий інститут УжНУ).
Переможцями конкурсу есе стали:
7-8 класи: 3 місце: Ченге Балог (Карачинський греко-католицький ліцей ім. Олександра Стойки).
Спеціальний приз: Катерина Дудич (Великодоброньський реформатський ліцей).
Старші класи, студенти
спеціальний приз: Естер Шимон (Українсько-угорський навчально науковий інститут УжНУ).