Національні збройні сили Латвії найближчим часом отримають кілька нових радарів, обраних за рекомендацією української сторони.
Про це в ефірі Латвійського радіо заявив командувач Збройних сил Латвії Каспар Пуданс, повідомляє “Європейська правда”.
Пуданс також розповів, що багато з тих засобів боротьби з дронами, наявних в армії, вже аналогічні тим, які використовують українські військові.
За його словами, для зміцнення оборони Латвії необхідні додаткові радари, більш потужні акустичні системи виявлення та інші нові технічні рішення для покращення можливостей ППО.
“Нам потрібно знайти нові рішення, додаткові радари, які зможуть зосередитися саме на об’єктах, що летять на низькій висоті. Зрозуміло, що доведеться вирішувати й питання, як їх розміщувати – розміщувати якомога щільніше, а це означає, по можливості, якомога більше автономно керованих віддалених систем”, – сказав Пуданс.
Він зазначив, що підрозділи протиповітряної оборони в Латвії здебільшого розміщені з розрахунком на захист найбільших міст, тому покриття виявлення не скрізь однакове. Через це в країні можливі інциденти, подібні до того, що стався на вихідних, коли в Латгалії в озеро Дрідзіс впав і вибухнув раніше непомічений дрон.
Командувач нагадав, що серйозні інвестиції в протиповітряну оборону в Латвії почали здійснювати лише в останні роки.
У неділю вранці, 17 травня, у п’яти прикордонних краях Латвії оголошували екстрене попередження про загрозу з повітря. Причиною занепокоєння військового командування став невідомий безпілотний літальний апарат, який незаконно перетнув державний кордон країни.
Про це повідомляє Delfi.
Повітряна тривога розгорталася поетапно у ранкові години. Перше сповіщення від Національних збройних сил надійшло щодо можливої повітряної загрози у трьох південно-східних краях Латвії, які безпосередньо межують із територією Республіки Білорусь. Приблизно за 15 хвилин аналогічне попередження було розширене ще на два північно-східні краї, розташовані вздовж кордону з Російською Федерацією.
Військові уважно відстежували траєкторію польоту об’єкта та згодом почали давати відбої небезпеки. Спочатку, невдовзі після 07:00, обмеження зняли у районах, що межують із Білоруссю. Близько 08:00 безпековий режим скасували і у двох краях на російському прикордонні. Згодом у НЗС підтвердили факт інциденту: один розвідувальний або ударний безпілотний літальний апарат дійсно увійшов у суверенний повітряний простір Латвії, заглибився на певну відстань, а невдовзі залишив його межі.
Для перехоплення та ідентифікації повітряної цілі командування негайно залучило чергові винищувачі зі складу місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії («Baltic Air Policing»). Оборонне відомство Латвії наголосило, що спільно із союзниками по Блоку здійснює безперервний цілодобовий моніторинг неба задля миттєвого реагування на будь-які потенційні провокації.
«Разом із союзниками по НАТО ми постійно контролюємо повітряний простір країни для оперативного реагування на потенційні загрози», – зазначили у пресслужбі НЗС.
У Латвії заявили, що дрони, які порушили повітряний простір країни, не збили через ризики для цивільного населення та інфраструктури.
Про це повідомив заступник начальника Об’єднаного штабу Національних збройних сил Латвії Егілс Лещинскіс.
За його словами, безпілотники були зафіксовані радарами, однак військові не мали гарантій, що їхнє знищення не призведе до небезпеки для людей або об’єктів у населених районах.
Лещинскіс зазначив, що під час інцидентів були залучені підрозділи ППО та Балтійська місія повітряного патрулювання. Попередньо зафіксували щонайменше три випадки порушення повітряного простору.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс наголосив, що рішення про збиття повітряних цілей ухвалюється лише за дотримання конкретних критеріїв безпеки.
У Міноборони також заявили, що наразі розглядаються всі версії щодо походження дронів, включно з можливістю, що це могли бути українські безпілотники, які летіли до цілей на території рф.
Латвійська влада закликала громадян уважно реагувати на сигнали тривоги та виконувати рекомендації служб безпеки.
У латвійському місті Резекне рано-вранці 7 травня стався інцидент із дронами, внаслідок якого були пошкоджені чотири нафтові резервуари на території нафтобази.
Україна та Латвійська Республіка уклали міжурядову угоду про взаємне визнання та обмін посвідчень водія. Про це повідомили в МВС.
За даними відомства, документ передбачає можливість обміну водійських посвідчень без складання додаткових іспитів. Це розширює перелік держав, які визнають українські посвідчення на повноправній основі.
Зазначається, що рішення має особливе значення в умовах міграційних процесів, спричинених війною росії проти України, коли значна кількість українців перебуває за кордоном, зокрема в Латвії.
Це вже шоста така угода для України. Подібні домовленості раніше були укладені з Іспанією, Італією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Литвою та Туреччиною.
Співпраця між Головним сервісним центром МВС України та Дирекцією безпеки дорожнього руху Латвії (CSDD) відзначається як конструктивна.
У МВС зазначають, що одним із пріоритетів є євроінтеграція, зокрема через розвиток міжнародного співробітництва. Угода також пов’язана з імплементацією Директиви ЄС 2025/2205 щодо посвідчень водія.
Україна і Латвія домовилися про взаємне визнання електронних підписів. Тепер українські КЕП мають у Латвії таку саму юридичну силу, як і власноручні підписи. Про це повідомляє Міністерства цифрової трансформації, пише УНН.
Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС, — це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і ми вдячні нашим українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису – Гатіс Озолс заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM.
Що це дає людям та бізнесу
Відтепер громадяни України та представники українських компаній можуть користуватися цифровими послугами Латвії так само легко і без зайвої бюрократії, як і в Україні. Більше не потрібно особистих візитів чи паперової тяганини, щоб:
взаємодіяти з банками: підписувати електронні документи (договори, акти, рахунки) з повною юридичною силою;
подавати заяви про отримання державних та муніципальних послуг Латвії;
вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.
Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися”, – Зоряна Стецюк,заступниця Міністра цифрової трансформації.
Для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи українських центрів з оцінкою відповідності стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону “Про електронні документи”, які набули чинності цього року.
У Латвії встановили новий рекорд морозу за останні 13 років. У суботу вранці температура в Даугавпілсі опустилася до -32 градусів, що є найнижчим показником у країні з лютого 2012 року.
Про це відомо з даних Латвійського центру навколишнього середовища, геології та метеорології (LVĢMC), повідомляє Delfi.
За даними Латвійського центру навколишнього середовища, геології та метеорології (LVĢMC), «метеостанція Даугавпілса зафіксувала -32 градуси, але в більшій частині міста мороз трохи менший». Так, на шосе A6 поблизу аеродрому температура впала до -28 градусів – це найнижчий показник, зафіксований дорожніми датчиками. Друге місце посіла станція в Стальгені, де було -28 градусів.
На більшій частині Латвії температура опускалася від -16 до -26 градусів. У Курземе та Колці було трохи тепліше – до -7 градусів, а в центрі Риги зафіксували -16, у аеропорту – -19, а в передмістях – до -25 градусів.
Рекорд холоду для країни становить -42,7 градуса і був встановлений у Даугавпілсі в 1956 році. Метеорологи прогнозують, що у ніч з суботи на неділю та в понеділок буде ще холодніше, і кілька старих рекордів можуть бути побиті.
У Латвії з другого семестру поточного навчального року планують поступово запровадити практичні заняття з управління безпілотниками в межах уроків державної оборони.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства оборони Латвії, яке цитують LETA та портал Delfi.
Наразі школярі вивчають теоретичні можливості дронів, однак програму розширять практичними навичками керування БпЛА.
У Міністерстві оборони Латвії зазначили, що теоретичні заняття з дронів уже другий рік входять до курсу. Надалі вони будуть доповнені практичними вправами.
“Мета занять — надати учням базові навички дій у кризових і військових ситуаціях”, — йдеться в анотації до концепції державної оборони.
Влітку 2025 року вже організовано освітні табори з управління дронами. У них взяли участь 28 учнів.
Згідно з концепцією, затвердженою Сеймом у жовтні 2023 року, уроки держоборони стали обов’язковими з 2024/2025 навчального року.
Заняття проводять раз на місяць протягом одного навчального дня. Вони тривають вісім годин. Предмет спрямований на формування безпекових і громадянських навичок.
Міністерство внутрішніх справ Латвії підготувало проєкт рішення уряду про передачу Україні 21 автомобіля, конфіскованого у нетверезих водіїв та в рамках інших кримінальних справ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Delfi.
Як повідомляється, зокрема Латвія планує передати Україні 22-річний автомобіль класу люкс Lincoln Navigator.
Зазначається, що ці машини призначені для військових підрозділів Міністерства оборони України, Нацгвардії, Харківської багатопрофільної клінічної лікарні та військової адміністрації Нововоронцовки.
Автомобілі були вироблені в період з 2000 по 2019 рік. Попередня ринкова вартість, за якою Державне агентство забезпечення могло б їх реалізувати, – близько 74 600 євро.
У Латвії повністю завершили будівництво огорожі на кордоні з росією.
Про це повідомляє відповідальна за об’єкт державна компанія Valsts Nekustamie Ipasumi (VNI).
На фінальному етапі в експлуатацію ввели 72 км із 99 км паркану, збудованого компанією Igate.
Загальна протяжність огорожі на латвійсько-російському кордоні становить близько 280 км, що забезпечує суцільний фізичний бар’єр у технічно можливих місцях.
Вартість проекту раніше оцінювали у 146 млн євро.
Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс наголосив, що завершення будівництва паркану на кордонах з росією та Білоруссю є важливим внеском у національну безпеку та захист зовнішнього кордону ЄС.
За його словами, кордон і надалі оснащуватимуть сучасними технологічними системами спостереження.
Паралельно тривають роботи з облаштування додаткової інфраструктури: патрульних доріг, мостів та інженерних споруд.
Влітку розпочато завершальний етап робіт на ще 41 км ділянок кордону з росією, зокрема у болотистій місцевості. Основні будівельні роботи планують завершити до кінця 2026 року.
VNĪ також координує проєкти на кордоні з Білоруссю. Будівництво основної огорожі загальною протяжністю майже 145 км там завершили в липні 2024 року. Завершальні інфраструктурні роботи на окремих ділянках планують закінчити до весни 2026 року.
Окремо зазначається, що технологічне оснащення всього зовнішнього сухопутного кордону Латвії мають завершити до кінця 2026 року.
Once again, our joint interagency forces sent a clear message this morning: “there is no safe haven for criminals.”
In a pre-dawn action, Marines and Sailors from Joint Task Force Southern Spear, in support of the Department of Homeland Security, launched from the USS Gerald R.… pic.twitter.com/StHo4ufcdx
Зазначається, що латвійський уряд проаналізує інформацію про можливий демонтаж залізничної колії на східному кордоні до кінця року за участю Національних збройних сил. Також важливою буде координація з Литвою та Естонією.
Президент Едгарс Рінкевичс уточнив, що більша ясність щодо демонтажу залізничної колії на східному кордоні Латвії очікується на початку наступного року.
“Ми не можемо виключати жодного варіанту зміцнення національної оборони та безпеки, але такі рішення мають бути прийняті шляхом визначення як часових рамок, так і обсягу робіт, а також оцінки того, що це означає для різних соціально-економічних аспектів”, – сказав Рінкевичс.
Він наголосив, що досі дебати в соціальних мережах щодо демонтажу колій були пов’язані з великою кількістю емоцій, але містили мало раціональності.
Once again, our joint interagency forces sent a clear message this morning: “there is no safe haven for criminals.”
In a pre-dawn action, Marines and Sailors from Joint Task Force Southern Spear, in support of the Department of Homeland Security, launched from the USS Gerald R.… pic.twitter.com/StHo4ufcdx
