У Берегівській філії навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» (Mathias Corvinus Collegium (MCC) 8 листопада відбулася презентація монографії викладачок Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Аніко Берегсасі та Каталін Дудич-Лакатош «Двадцять два. Історія 22 років закарпатської угорськомовної освіти».
У вересні філія МСС у Берегові розпочала навчальний рік у новій просторій будівлі. Заходи закладу привертають увагу дедалі більшої кількості закарпатської молоді. Крім занять і різноманітних курсів, кожні два тижні різні фахівці проводять лекції, майстер-класи та презентації книжок на актуальні теми. 27 жовтня Берегівську філію, зокрема, відвідав керівник медіашколи МСС Борис Калнокі, щоб репрезентувати в нашому краї своє останнє видання «Земля моїх предків – історія родини Калнокі». Борис народився в 1961 році в Німеччині, його батько походив із Секейського краю, а мати – із Сілезії. Життєвий шлях пана Калнокі та його книжка зворушили аудиторію. Адже закарпатським угорцям і нині близький меседж видання про те, що в якій точці світу не перебувала б людина, для неї має важливе значення повернення додому, до власного коріння.
Цього разу свою книжку представили дві закарпатські фахівчині. Присутніх спершу привітала керівниця Берегівської філії МСС Беата Добша. Вона, зокрема, зазначила, що «закарпатська громада збагатилася дуже цікавою, змістовною та корисною книжкою», яка надає читачам важливі знання.
У виданні розглядаються основні напрями, зміни та результати останніх 22 років угорськомовної освіти на Закарпатті, а також узагальнюється концепція навчання рідною мовою, розповідається про методи та ефективність викладання. Цифра 22 в назві вказує також на 2022 рік, коли все змінилося. «Після початку війни людина стала більше замислюватися. Ми зібрали результати роботи за останні два десятиліття, зокрема методологічного оновлення та викладання рідної мови», – зазначила Каталін Дудич-Лакатош.
«Закарпатській угорській громаді протягом своєї історії нечасто доводилося переживати «яскраві сонячні дні». Розбудова угорськомовної мережі освітніх закладів була одним зі стовпів, які мали допомогти збереженню мови та культури в краї. Угорська громада України і до початку війни була змушена вести боротьбу, щоб зберегти свою навчальну мережу в складних суспільно-політичних умовах», – ідеться в передмові до видання.
«У книжці ми написали про злети та падіння за останні 22 роки, про події в угорськомовній освіті на Закарпатті», – зазначила Аніко Берегсазі. Вона також розповіла про важливість розробки адитивного підходу, що збіглося із виданням нових підручників з угорської мови. «Ми доставляли їх у школи, і був період, коли нас ставили в приклад в Угорщині та за її межами, мовляв, ось так потрібно працювати», – пригадала авторка.
На кафедрі філології та в Науково-дослідному центрі ім. Антала Годинки Закарпатського угорського інституту протягом останніх двох десятиліть проводяться фундаментальні лінгвістичні дослідження, результати яких здобули визнання української, угорської та міжнародної наукової спільноти. Метою є встановлення домінуючої рідномовної двомовності, що означає володіння, крім рідної, державною мовою та іноземною.
«На мою думку, користь книжки полягає в тому, що вона допомагає формувати предметно-педагогічний підхід, синтезує наукові результати останніх 22 років про закарпатську угорську громаду та намагається запропонувати шлях у вихованні рідною мовою, який збігається з довгостроковими цілями громади: збереженням мови та культури, закладенням фундаменту для використання рідної мови в якомога більшій кількості сфер», – наголосила Аніко Берегсазі. За її словами, завдання вчителя угорської мови в школі – створити відчуття затишку в рідній мові. Це означає, що той, хто говорить, може, хоче і має можливість використовувати свою рідну мову в якомога більшій кількості ситуацій та сфер, а для цього необхідно, аби носій мови відчував її престиж.
Видання доступне в електронному вигляді на сайті Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, а друкована версія – у бібліотеці вишу та Берегівської філії «Матіас Корвінус Колегіум».
Випускний перших учасників Програми «Молоді таланти» берегівської філії Навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» (МСС) відбувся 16 червня у стінах Будапештського центру. Позаду в 22 випускників чотири роки захоплюючого навчання, цікаві екскурсії та моменти, сповнені вражень.
Присутніх на святі гостей привітала берегівський регіональний координатор Навчального центру Крістіна Кіш. Вона зокрема наголосила, що вся команда Берегівської філії Матіас Корвінус Колегіум вдячна за підтримку родини MCC у нинішніх складних обставинах. «Спільна робота перетворила команду в справжню родину, збагативши її знаннями та досвідом», – підкреслила вона.
Далі до учасників заходу звернувся Мілан Конштантинович, заступник генерального директора Навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум».
«Ми досягли незвичайного моменту в житті МСС: ви – перші випускники закарпатської програми, яку ми започаткували в краї кілька років тому. Ви – піонери, перші дослідники того шляху, навчання, яке ми хочемо запровадити на Закарпатті», – підкреслив заступник директора.
Він також наголосив, що в майбутньому нинішні випускники завжди будуть першими, оскільки в кожному навчанні з першою командою зазвичай укладаються найособливіші відносини. Насамкінець Мілан Конштантинович висловив сподівання, що нинішній випускний стане вдалим новим початком і учні продовжать навчання в рамках Програми для учнів середніх шкіл МСС.
Після цього випускників привітав директор Програми «Молоді таланти» Балаж Фегерпатакі.
Він нагадав, що Програма тривала чотири роки, які стали величезним досвідом не лише для студентів, а й для керівництва та викладачів, які беруть участь у навчанні. «Ми постійно працюємо над вдосконаленням Програми «Молоді таланти» і намагаємося використати отриманий досвід, щоби наші тренінги розвивалися та змінювалися, як і ви», – підкреслив Балаж Фегерпатакі.
Відтак присутні переглянули прощальне відео, сповнене спогадів, яке змонтував берегівський координатор Програми Габор Лац.
Від імені випускників зі словами вдячності до керівників виступила Юлія Катона. Вона також пригадала роки, проведені разом, досвід, розвиток дружніх стосунків, уроки та різноманітні тренінги.
Затим до присутніх звернулася керівниця берегівської філії Навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» Беата Добша. «Неможливо підсумувати ці чотири роки в одній промові. Варто лише подивитись на вас і згадати моменти, коли ви вперше прийшли до нашого навчального центру», – зазначила вона, подякувавши керівництву за те, що вони повірили – варто створити філію навчального центру і на Закарпатті.
«Але, звичайно, найбільше я пишаюся вами, адже ви взялися за щось нове», – наголосила Беата Добша, побажавши випускникам Програми радості та невичерпної жаги до знань.
Урочистості завершилися святковим обідом та екскурсією по столиці.
Але пригоди випускників, пов’язані із МСС, тут не завершуються, адже, за їхніми словами, вони вступатимуть на навчання на наступну Програму для учнів середніх шкіл.
