Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjE3MTQyMDt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 264588
[content] =>
4 грудня Меморіальний парк села Чома відвідали учні Великоберезької середньої школи ім. Петера Добраї та Берегуйфалівської гімназії, загалом понад пів сотні школярів. Цим завершився цьогорічний осінній етап програми Центру відвідувачів Меморіального парку села Чома. У рамках відповідної ініціативи у першому семестрі навчального року з історичними та культурними цінностями ознайомилися близько 1800 учнів угорськомовних шкіл краю. Програма продовжиться навесні, очікується, що Центр відвідають 2200 учнів.
«Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) традиційно проводить програму, в рамках якої семикласники відвідують Меморіальний парк села Чома. За підтримки Фонду національного співробітництва Угорщини програма реалізовується третій рік поспіль. Досвід свідчить про надзвичайну популярність її серед навчальних закладів», – повідомив нашому виданню секретар з питань економіки та місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС Андраш Мештер.
З огляду на великий успіх ініціативи, ТУКЗ-КМКС у співпраці з Благодійним фондом ім. Іштвана Сечені подав дві грантові заявки до Фонду національного співробітництва Угорщини. Мета проєкту – залучити до програми не лише семикласників, а й учнів 6-х та 8-х класів. Відтак, у 2025–2026 навчальному році майже 4 тисячі школярів зможуть відвідати Меморіальний парк села Чома та Школу верхової їзди і ознайомитися з історією епохи завоювання угорцями батьківщини, способом життя та культурою предків.
ТУКЗ-КМКС створило Центр відвідувачів ім. вождя Арпада, щоби знайомити закарпатських угорців із життям в епоху «завоювання», а також інформувати туристів, хто такі закарпатські угорці і як сюди потрапили їхні предки.
«Крім того, важливо, щоб наші діти усвідомлювали, що закарпатські угорці мають тисячолітню історію проживання біля підніжжя Карпат. Якщо вони знатимуть минуле, розумітимуть, звідки ми походимо, нашу історію перебування тут, на Закарпатті, то з більшою ймовірністю не покинуть наш край і міцніше триматимуться за свою батьківщину», – зазначив Андраш Мештер.
Для школярів проводять інтерактивні екскурсії, вони мають можливість спробувати народні ігри, ознайомитися з рунічним письмом, зі старовинними предметами побуту і, нарешті, постріляти з лука та покататися верхи на конях.
Цього семестру діти, серед них і учні Великоберезької середньої школи ім. Петера Добраї та Берегуйфалівської гімназії, також отримали таку можливість. За відгуками вчителів, заняття – не лише розважальні, але й освітні, адже діти вивчають минуле «на дотик».
Це підтвердила й вчителька математики Великоберезької середньої школи ім. Петера Добраї, котра прибула у Меморіальний парк села Чома з 34 учнями. За її словами, учні 6-7-8-х класів отримали надзвичайно гарні враження після того, як особисто відчули все те, з чим досі зустрічалися лише на сторінках підручників чи на уроках. Учні особливо насолоджувалися інтерактивними програмами – екскурсією, стрільбою з лука, катанням на кінному возі. Й оскільки багато хто з них був тут уперше, візит справді залишив у них незабутні враження.
На завершення екскурсії організатори пригостили відвідувачів гарячими стравами та іншими смаколиками.
До весни керівництво Центру відвідувачів підсумує досвід осіннього етапу програми, щоб навесні запропонувати наступним 2200 учням таку ж насичену та пам’ятну програму.
Вікторія Кун/Kun Viktória/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => На Закарпатті Меморіальний парк села Чома відвідали учні Великоберезької середньої школи ім. Петера Добраї та Берегуйфалівської гімназії, загалом понад пів сотні школярів. Цим завершився цьогорічний осінній етап програми Центру відвідувачів Меморі...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1765114680
[modified] => 1765110991
)
[title] => Меморіальний парк села Чома закрив сезон
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=264588&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 264315
[uk] => 264588
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 264317
[image] => Array
(
[id] => 264317
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-scaled.jpeg
[original_lng] => 582703
[original_w] => 2560
[original_h] => 1920
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-300x225.jpeg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-768x576.jpeg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-1024x768.jpeg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-1536x1152.jpeg
[width] => 1536
[height] => 1152
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-2048x1536.jpeg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/img-5913-scaled.jpeg
[width] => 2560
[height] => 1920
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1281
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 264317
[_edit_lock] => 1765103966:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1765107486
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1765107487
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1765107487
[_algolia_sync] => 561737428002
[_oembed_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] =>
[_oembed_time_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] => 1770822195
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1132285
[1] => 171420
[2] => 17344
)
[tags_name] => Array
(
[0] => закриття сезону
[1] => Меморіальний парк
[2] => Чома
)
)
[1] => Array
(
[id] => 262975
[content] =>
У місті Старий Самбір на Львівщині, у меморіальному парку, створеному на місці колишнього концентраційного табору, поклали вінки на вшанування закарпатських, угорських та німецьких жертв сталінського терору. У листопаді 1944 року радянська влада насильно відправила чоловіків віком від 18 до 50 років на так звану «маленьку роботу» до Старосамбірського збірного пункту. Через нелюдське поводження та голод багато чоловіків загинули вже тут.
З метою просвітництва та зміцнення спільноти Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) організувало екскурсію до Меморіального парку в селі Чома для активістів районних осередків середнього рівня та голів первинних організацій.
28 вересня Меморіальний парк у селі Чома став місцем зустрічі активістів та членів Берегівського районного та Верхньотисянського регіонального осередків Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС). Захід проходив у межах нового циклу програм, ініційованого за підтримки Фонду національного співробітництва Угорщини.
Учасники мали змогу ознайомитися з багатою програмою, яку для них підготували організатори. Гостей привітав секретар з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС, голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. У своїй промові він підкреслив важливість таких зустрічей для збереження культурної ідентичності, єдності громади та ознайомлення з історичними витоками угорського народу.
Програма розпочалась із відвідин Центру для відвідувачів, де присутні мали нагоду побачити артефакти з могил Х століття, знайдені під час місцевих археологічних розкопок. Особливе зацікавлення викликала унікальна виставка, яка демонструє побут, вірування, озброєння та звичаї угорців часів завоювання батьківщини. Під час екскурсії учасники дізналися про роль шаманів у давньоугорському суспільстві та легенду про птаха Турула – важливого символа угорської історії.
Організатори прагнули зробити програму якомога більш живою та емоційною: гості змогли не тільки побачити, але й доторкнутися до світу давніх угорських традицій. Атмосферу доповнило частування боб-гуляшем, яке відбулося у дружній, невимушеній атмосфері. Спільна трапеза стала чудовою нагодою для неформального спілкування, обміну думками та налагодження нових контактів.
Завершився день яскравою культурною програмою, у якій взяли участь лаборант кафедри філології Ужгородського національного університету Сільвестер Ферку, викладачка гітари та співу Маріанна Дьєркеней Чакань, косонський жіночий хор та народний танцювальний гурт із села Чома. Їхні виступи додали заходу святкового настрою й надали події духовного забарвлення.
Цей день подарував учасникам не лише нові знання та незабутні враження, але й відчуття єдності, підтримки та сили, необхідних у непрості часи. Учасники мали змогу бодай на кілька годин відволіктися від реалій війни, зосередившись на вічних цінностях: культурі, традиціях, дружбі та спільному корінню.
Наталія ВАРОДІ, фото автора
[type] => post
[excerpt] => Меморіальний парк у селі Чома Закарпатської області став місцем зустрічі активістів та членів Берегівського районного та Верхньотисянського регіонального осередків Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС).
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1759667400
[modified] => 1759665153
)
[title] => Представники ТУКЗ-КМКС із Берегівщини та Верхньої Тиси відвідали Меморіальний парк у селі Чома
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=256801&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 256982
[uk] => 256801
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 256792
[image] => Array
(
[id] => 256792
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217.jpeg
[original_lng] => 805627
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-768x512.jpeg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-1024x683.jpeg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-1536x1024.jpeg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217-2048x1366.jpeg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/051020251759654217.jpeg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 256792
[_parental_post_id] => 188941
[_edit_lock] => 1759654239:2
[_edit_last] => 2
[views_count] => 3350
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_0cadf240f7c2a2de05a503fec8bad293] =>
[_oembed_time_0cadf240f7c2a2de05a503fec8bad293] => 1759656606
[_algolia_sync] => 434370025002
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1759673780
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1760116393
[_oembed_0ad9b9fd3e5359048987bed9e5b3a9ec] =>
[_oembed_time_0ad9b9fd3e5359048987bed9e5b3a9ec] => 1760116393
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1764578855
[_oembed_4af83bb16744a089e9c733c08534f329] =>
[_oembed_time_4af83bb16744a089e9c733c08534f329] => 1765475689
[_oembed_904992a263813f0afc90279d091c8b83] =>
[_oembed_time_904992a263813f0afc90279d091c8b83] => 1768832498
[_oembed_5ceff078c882b54b02e6b82f5fcd73f8] =>
[_oembed_time_5ceff078c882b54b02e6b82f5fcd73f8] => 1779954105
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 73
[1] => 171420
[2] => 171422
)
[tags_name] => Array
(
[0] => КМКС
[1] => Меморіальний парк
[2] => с. Чома
)
)
[4] => Array
(
[id] => 256279
[content] =>
У Меморіальному парку села Чома за підтримки угорського Фонду національного співробітництва розпочався цикл нових заходів для очільників, активістів, членів місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). 28 вересня Центр для відвідувачів, школу верхової їзди парку відвідали представники Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС, де їх чекала змістовна і різноманітна програма.
З програмою гостей ознайомив секретар з питань місцевого самоврядування ТУКЗ-КМКС, голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. За його словами, такі зустрічі не лише зміцнюють згуртованість громади, але й надають учасникам можливість дізнатися про спосіб життя, звичаї та культурну спадщину древніх угорців, часів віднайдення ними батьківщини.
У Центрі для відвідувачів гості оглянули артефакти з могил 10 століття, знайдені на території місцевих археологічних розкопок, а також унікальну виставку, яка представляє спосіб життя, вірування та стиль бою епохи завоювання угорцями батьківщини. Під час екскурсії дізналися про роль шамана та легенду про птаха Турула.
Далі бажаючі спробували свої сили у стрільбі з лука, верховій їзді. Організатори прагнули, аби кожен міг відчути на дотик світ давніх угорських традицій.
На завершення співробітники Меморіального парку частували гостей боб-гуляшем. Спільна трапеза створила можливість для дружніх розмов і стала гідним завершенням змістовного відпочинку. Учасники отримали не лише нові знання та враження, а й відчули єдність, яка надає сили в подоланні викликів повсякденного життя. Отримані враження, гарний настрій, сміх та спілкування допомогли хоча б на кілька годин відволіктися від напруженої атмосфери, спричиненої війною, й натомість на перший план вийшли цінності традицій, дружби та спільного минулого.
(DA/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => У Меморіальному парку села Чома за підтримки угорського Фонду національного співробітництва розпочався цикл нових заходів для очільників, активістів, членів місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). 28 вересня Центр для в...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1759313460
[modified] => 1759273362
)
[title] => Представники Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС відвідали Меморіальний парк сел Чома
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=256279&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 256146
[uk] => 256279
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 256153
[image] => Array
(
[id] => 256153
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0.jpg
[original_lng] => 342329
[original_w] => 2048
[original_h] => 1536
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0-768x576.jpg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0-1024x768.jpg
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0-1536x1152.jpg
[width] => 1536
[height] => 1152
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/attm3bwmi0mmcnzuqbdl7eku-csiia-h7h1tnrqmoqjmt0.jpg
[width] => 2048
[height] => 1536
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2394
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 256153
[_edit_lock] => 1759300656:2
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1759300456
[_oembed_71d120a99c7e0b89ec10aba965aeb2a7] =>
[_oembed_time_71d120a99c7e0b89ec10aba965aeb2a7] => 1759300456
[_algolia_sync] => 418795229001
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1760189740
[_oembed_8c98cef937fe1d83df087abfb9645619] =>
[_oembed_time_8c98cef937fe1d83df087abfb9645619] => 1763646233
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1764589679
[_oembed_d1cd98b5d9a379a8c40e2261e6463c62] =>
[_oembed_time_d1cd98b5d9a379a8c40e2261e6463c62] => 1765273719
[_oembed_f0c1eab0408fe2067a2ac6384ef81219] =>
[_oembed_time_f0c1eab0408fe2067a2ac6384ef81219] => 1767880593
[_oembed_684d640fca273d23b96c4e3c9c5245e1] =>
[_oembed_time_684d640fca273d23b96c4e3c9c5245e1] => 1770475833
[_oembed_422d4c3764d681231c580d9e5cf274e0] =>
[_oembed_time_422d4c3764d681231c580d9e5cf274e0] => 1774848799
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => photo_size_select_actual
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 656257
[2] => 13
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 21
[6] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Фото
[6] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 171420
[1] => 10292
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Меморіальний парк
[1] => ТУКЗ-КМКС
)
)
[5] => Array
(
[id] => 251626
[content] =>
Заходи з нагоди відзначення Дня Святого короля Іштвана закарпатські угорці розпочали в греко-католицькому храмі святого Іштвана в селі Чома – де зберігається реліквія першого угорського короля. Одним із головних місць проведення урочистостей Товариства угорської культури Закарпаття став Меморіальний парк у селі Чома, який вважають найвизначнішим місцем пам’яті краю.
16 листопада у Свалявському меморіальному парку згадали найбільшу трагедію в історії закарпатських угорців. Події 80-річної давнини досі залишаються глибоко в колективній пам’яті громади. Депортація та жорстокість торкнулися майже кожної закарпатської угорської родини. Було мало сімей, членів якої не вивезли на триденні «маленькі роботи», що тривали роками. Багато хто з цих людей уже ніколи не повернувся додому.
Закарпатська угорська громада кожного року згадує про масову депортацію на національному ґрунті, яка відбулася після Другої світової війни. Згідно з даними досліджень, близько 40 тисяч чоловіків було вивезено радянською владою на триденні «маленькі роботи».
Цьогоріч у меморіальному парку, створеному на території колишнього концентраційного табору в Сваляві, також зібралися мешканці з усіх куточків Закарпаття, аби вклонитися пам’яті невинних жертв.
Голова комісії Свалявського меморіального парку Мігай Товт, вітаючи присутніх, наголосив, що вже третій рік поспіль ушанування відбувається в умовах війни росії проти України. «Відзначаючи 80-річчя репресій угорського та німецького чоловічого населення краю, ми з болем у серці згадуємо й те, що в нашій країні вже 1000 днів триває війна. Та попри воєнну ситуацію комісія Меморіального парку продовжувала з’ясовувати імена жертв «маленьких робіт», – зазначив Мігай Товт і додав, що в Мукачівському замку після пів року вимушеної перерви знову діє постійна експозиція, присвячена пам’яті закарпатських жертв сталінських репресій. Відтак подякував закарпатським та угорським фахівцям за продовження нелегкої дослідницької роботи, а також уряду Угорщини, який сприяє її проведенню. Затим Мігай Товт закликав присутніх ушанувати пам’ять хвилиною мовчання.
Гостем заходу став депутат парламенту Угорщини Карой Панцел. Під час свого виступу політик наголосив: «По п’ять. Закарпатці, угорці, русини, німці, яких за таємним наказом вивозили на примусові роботи, вишиковувалися по п’ять. Після пекла Другої світової війни, коли всі хотіли миру і спокою, почалася етнічна чистка». Радянська імперія знищувала угорську націю з практичним досвідом, свідомо. Сталін казав: «Угорське питання – вагонне питання». Навіть сама назва «Свалява» викликає в багатьох болючі спогади, відкриває рану, яка ніколи не загоїться повністю. Облаштований тут меморіальний парк нагадує, що ми не повинні забувати темні дні минулого, адже вони ще раз підкреслюють цінність миру та людської гідності. Репресовані є прикладом мужності, витримки й людяності. Вони не хотіли бути героями, але стали. Їхня історія дає нам сили намагатися ніколи не допустити повторення несправедливості та нелюдяності». За словами Кароя Панцела, на жаль, Європа не зробила висновків із жахів минулого. Адже на території України знову вирує війна. Сотні тисяч жертв, розірвані родини, мільйони біженців, розбита країна, економічний занепад Європи. Це мірило війни. Політик підкреслив, що для уряду Угорщини вкрай важливо відновити мир в Україні, і це не лише політична справа, а й національна, оскільки багато закарпатських угорців також є учасниками війни. Карой Панцел висловив сподівання, що права закарпатських угорців будуть урегульовані найближчим часом, у процесі вступу України до Європейського Союзу.
Начальник управління національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександр Лях, виступаючи на заході, зазначив, що за фахом він історик, але про «маленькі роботи» вперше дізнався не з підручників, а від свого діда, котрий був простим угорцем з Великої Доброні. Саме він розповідав про звірства сталінського режиму. За словами Олександра Ляха, це вшанування є дуже особистим для нього, як і для багатьох закарпатських родин. Такі заходи актуальні й сьогодні, адже в Україні триває війна, російський агресор знову нападає на нашу державу, на наш народ, котрий хоче жити вільно й мирно в країні, яка йде європейським шляхом, зазначив він. Посадовець подякував організаторам за те, що кожного року в нас є можливість згадати про цю трагедію, що молодь дізнається про страшні події минулого та спільний історичний біль мешканців краю.
Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін під свого час виступу наголосив: «Переддень дня Єлизавети 1944 року для закарпатських угорців позначився тривогою і страхом, оскільки 14 листопада прийшов наказ, що всі чоловіки мають з’явитися на триденні роботи. На жаль, зібраних людей спочатку відправили у Сваляву, де через утримання в нелюдських умовах багато хто з них помер, а решту загнали у вагони й відправили в сталінські табори».
У 1989 році, коли було засновано Товариство угорської культури Закарпаття, розпочалася робота зі складання списків репресованих, збір свідчень очевидців, які ще залишилися нереабілітовані. «Наші втрати ми викарбовували в дереві та камені. У всіх угорських містах та селах було встановлено меморіальні знаки в пам’ять про депортованих, – зазначив Йожеф Шін. – Ті, хто зібрався сьогодні тут, знають, що таке несправедливість і нещадність війни. Тисячі українських воїнів, зокрема й угорського походження, нині героїчно захищають нашу державу. Багато хто прагне миру, адже замість трун хочеться бачити дитсадки та школи. Війна агресора принесла Україні лише страждання та руйнування. Нехай уже якнайшвидше настане мир!».
Голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич пригадав часи, коли вперше зустрівся з тими, хто вижив: «У 1997 році, коли Угорщина оголосила про процес відшкодування, я наче став свідком сотень життів, понівечених подіями 1944 року. Прикро, що ми не мали можливості зафіксувати ті історії, життєві ситуації. Я почув зворушливі розповіді, які вразили мене до глибини душі, хоча нас як істориків учили, що проводити дослідження завжди потрібно об’єктивно, з точки зору стороннього спостерігача. Про трагедію закарпатських угорців, трагедію національних меншин загалом не було жодного видання українською мовою. Тоді й народилася ідея, що цих людей треба знову почути. І секретні архівні дані також мають бути розкриті. Щоб люди не тільки з чуток знали про ці звірства. Днями, переглядаючи записи, я зрозумів, що жоден історик не може дистанціюватися від цієї трагедії закарпатських угорців. Що було б, якби ті 40 тисяч людей мали можливість народити дітей? Мабуть, становище закарпатських угорців виявилося б зовсім інакшим», – зазначив Ласло Зубанич.
На завершення заходу дослідник ГУЛАГу, секретар комісії Свалявського меморіального парку Дьордь Дупка розповів, що 18 листопада 1989 року, коли в Карпатському басейні вперше організували пам’ятну конференцію, присвячену жертвам сталінізму, до Берегівського будинку культури запросили понад 200 тих, хто вижив. На основі їхніх прохань тоді було складено список з шести пунктів, які за останні 35 років удалося виконати. Перший – кожного року організовувати меморіальні заходи. Другий – зібрати імена тих, хто не повернувся додому. На плитах Свалявського меморіального парку на сьогодні вдалося викарбувати 12 тисяч імен. До епідемії коронавірусу угорський уряд викупив з московського архіву 700 тисяч папок. Наразі триває їхнє вивчення, працюють над цим кілька істориків з Карпатського басейну. Наступного року в інтернеті будуть опубліковані також імена тих, хто повернувся додому, зокрема закарпатців. Це була масштабна робота, ціла віха в цій сфері. Днями у Львівській області відкрили Старосамбірський меморіальний парк на зразок Свалявського. «Ми прагнули зібрати й імена винних, тих людей, які видавали накази на ці суди, ці процеси. Наразі дослідження завершене на 80%. Те, що ми обіцяли двом сотням уцілілих 35 років тому, вже виконано. Подальші дослідження залежать від молоді», – зазначив Дьордь Дупка.
Відтак представники історичних церков прочитали молитви, після цього присутні поклали до меморіалу вінки пам’яті.
Еніке Вараді/Váradi Enikő/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => 16 листопада у Свалявському меморіальному парку згадали найбільшу трагедію в історії закарпатських угорців. Події 80-річної давнини досі залишаються глибоко в колективній пам’яті громади. Депортація та жорстокість торкнулися майже кожної закарпатс...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1732120200
[modified] => 1732113065
)
[title] => У Свалявському меморіальному парку відзначили 80-ту річницю найбільшої трагедії закарпатських угорців
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=223044&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 222785
[uk] => 223044
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 222806
[image] => Array
(
[id] => 222806
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-scaled.jpg
[original_lng] => 907162
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/dsc09651-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3409
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 222806
[_edit_lock] => 1732105894:3
[_edit_last] => 3
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] =>
[_oembed_time_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] => 1732113008
[_algolia_sync] => 1203086692001
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1756215127
[_oembed_0ad9b9fd3e5359048987bed9e5b3a9ec] =>
[_oembed_time_0ad9b9fd3e5359048987bed9e5b3a9ec] => 1760557585
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1761148090
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1765262073
[_oembed_4af83bb16744a089e9c733c08534f329] =>
[_oembed_time_4af83bb16744a089e9c733c08534f329] => 1765548938
[_oembed_904992a263813f0afc90279d091c8b83] =>
[_oembed_time_904992a263813f0afc90279d091c8b83] => 1768854435
[_oembed_5ceff078c882b54b02e6b82f5fcd73f8] =>
[_oembed_time_5ceff078c882b54b02e6b82f5fcd73f8] => 1780507466
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
[1] => photo_size_select_actual
)
[categories] => Array
(
[0] => 260635
[1] => 656257
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 21
[5] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Фото
[5] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 73
[1] => 171420
[2] => 10338
)
[tags_name] => Array
(
[0] => КМКС
[1] => Меморіальний парк
[2] => угорці
)
)
[7] => Array
(
[id] => 222689
[content] =>
У місті Старий Самбір на Львівщині з нагоди 80 річниці початку так званих «маленьких робіт» відкрили меморіальний парк Пам’яті жертв сталінських репресій, мешканців Закарпаття, Галичини та Карпатського регіону, які загинули у самбірських концтаборах НКВС №22 та №194 та у самбірському шпиталі військовополонених №2149 у 1944-1948 роках. На цьому місці того часу утримували чоловіків угорської та німецької національності із Закарпаття, Угорщини та території колишньої Чехословаччини, допоки їх не завантажили у товарні вагони та не відвезли до робочих таборів. Через жахливі умови багато чоловіків загинуло ще в цьому місці.
20 серпня на Берегівщині на території меморіального парку села Чома Товариство угорської культури Закарпаття провело тихе вшанування пам’яті засновника угорської держави. 20 серпня – національне свято засновника держави, короля святого Іштвана, день пам’яті тисячолітнього існування угорської держави, а також свято нового хліба.
Це свято нагадує всім угорцям – незалежно від того, де вони живуть, – про їхнє спільне минуле та сповнює їх надією на майбутнє. Тисячолітнє вчення короля святого Іштвана було актуальним завжди, особливо в найбільш вразливі часи, і навіть сьогодні мудрість, далекоглядність, віра в Бога, мужність та скромність засновника угорської держави є дороговказом для багатьох.
Кладовище епохи «завоювання» угорцями батьківщини, виявлене під час археологічних розкопок у 1980-х на околицях села Чома, стало популярним місцем паломництва. Адже знайдені тут артефакти є чіткими доказами того, що предки угорців не лише проходили, але й осіли на цій території. У північній частині понад тисячолітнього кладовища в 1996-му за ініціативи ТУКЗ-КМКС було створено меморіальний парк. Поруч із ним чотири роки тому звели центр для відвідувачів, який ознайомлює їх з археологічними знахідками цвинтаря часів «завоювання». На території парку часто проводяться різноманітні заходи. Протягом останнього часу через епідемію коронавірусу, а потім у зв’язку з війною масові дійства тут не влаштовуються, але закарпатські угорці щороку вшановують пам’ять видатних історичних постатей та подій у рамках тихого покладання вінків.
Цього разу захід традиційно відбувся після богослужіння в селі, де цього дня відзначається храмове свято. У місцевій греко-католицькій церкві, названій на честь святого Іштвана, також зберігається реліквія короля.
«20 серпня – свято, яке нагадує нам про наше минуле, кожного року сповнює нас надією на майбутнє, це день, коли ми маємо можливість відчути єдність угорської нації. Збереження пам’яті є ліками від втрат, яких зазнали угорці, та нагодою для зустрічі угорців по всьому світу», – зазначив, виступаючи перед присутніми, очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. «Наша мета полягає в тому, щоб ті, хто народився угорцем, залишалися угорцями на своїй батьківщині. Для нас важливо, щоб закордонні угорці мали всі можливості зберігати свою національну ідентичність, плекати свою культурну спадщину, жити в добробуті, мирі та безпеці», – додав він. За словами дипломата, закарпатські угорці й надалі можуть розраховувати на підтримку Угорщини, угорського народу. «Ми хочемо, щоб Закарпаття залишалося територією, де десятиліттями мирно живуть представники різних віросповідань і національностей, звідки люди не виїжджають, куди завжди повертаються», – зазначив консул.
Заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, у свою чергу наголосив: «Тут, у селі Чома, ми можемо особливо душевно й тепло говорити про заснування угорської держави, прийняття християнства, національну спадщину та єдність угорців. У нас виникають піднесені почуття, адже про те, що ми тут – на землі, яку зуміли зберегти християнською, – живемо вже понад тисячу років, свідчать могили й кістки наших предків». Заступник голови також констатував: «Сьогодні кожен відповідальний угорець знає, що угорську державу здобув меч, але зберіг її протягом тисячоліття хрест». «Україна ще не є членом великої європейської родини, але ми прагнемо туди, підтримуємо союз суверенних, незалежних держав. Ми хочемо, щоб Україна була мирна та вільна, щоб агресора було зупинено й ми не зазнавали подальших втрат. Через війну зростає еміграція з нашої країни, багато землі залишається необробленою, вона родить не хліб, а кулі, що несуть смерть», – зазначив Йожеф Шін. «Ми хочемо миру, аби гідно святкувати заснування угорської держави, а також незалежність України», – підкреслив він.
«Король Іштван побудував свою державу на скелі віри й привів свій народ у світ віри. І сьогодні дуже важливо, щоб наші серця й життя були пов’язані з Господом. Тож залишаймося угорцями та християнами – таким є послання нашого великого короля до нас, сьогоднішніх угорців», – наголосив заступник голови ТУКЗ-КМКС.
Ректор Ніредьгазького греко-католицького богословського інституту Андраш Добош, згадуючи про особистість короля, який заснував державу, підкреслив: «Найбільш шляхетними й хоробрими вчинками нашого короля, святого Іштвана, було не те, що він заснував державу, збудував церкви, створив закони, заснував єпархії, а те, що зміг відірватися від усього наприкінці свого життя й довірити все Господу, передати в його руки. Він поклав свій вінець перед Богородицею і довірив свою країну та націю божественному провидінню». На завершення свого виступу гість попросив Божого благословення на присутніх.
Відтак учасники заходу поклали вінки до вирізьбленого з дерева пам’ятника святому Іштвану.
Після цього відбулася невеличка культурна програма з віршами, народними піснями та музикою.
CsA, Kárpátalja
[type] => post
[excerpt] => 20 серпня на Берегівщині на території меморіального парку села Чома Товариство угорської культури Закарпаття провело тихе вшанування пам’яті засновника угорської держави. 20 серпня – національне свято засновника держави, короля святого Іштвана, де...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1724248500
[modified] => 1724244436
)
[title] => У меморіальному парку села Чома вшанували пам’ять святого Іштвана
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=211862&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 211803
[uk] => 211862
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 211811
[image] => Array
(
[id] => 211811
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 1297607
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/dsc-1782-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3119
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 211811
[_edit_lock] => 1724233636:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_d28634313c831fa95a790c9bb78ddaf1] => {{unknown}}
[_oembed_6e67b2a22623f68c0b5ed1b9df781c11] => {{unknown}}
[_oembed_00668b560256f814252d4587c22ee30b] =>
[_oembed_time_00668b560256f814252d4587c22ee30b] => 1724927928
[_oembed_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] =>
[_oembed_time_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] => 1732736086
[_algolia_sync] => 1203085521001
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1756514484
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1761158133
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1764449613
[_oembed_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] =>
[_oembed_time_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] => 1770745487
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 171420
[1] => 17344
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Меморіальний парк
[1] => Чома
)
)
[9] => Array
(
[id] => 191296
[content] =>
22 червня у Меморіальному парку села Чома, що на Берегівщині, пройшли традиційні урочистості з нагоди «віднайдення угорцями Батьківщини». «Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив під час виступу заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін.
На території нашого краю знайдено чимало артефактів часів віднайдення угорцями батьківщини, проте місце археологічних розкопок на околиці села Чома, де було знайдено угорські могили IX-XIII століття, вважається найвизначнішим для історичної пам’яті. Адже саме тут під час розкопок у минулому столітті археологи знайшли залишки поселення Х століття, а також могильник угорської прикордонної громади, І саме цей факт є яскравим свідченням того, що предки угорців створювали тут поселення і оселилися в нашому краї. у 1996 році за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття на місці давніх поховань було відкрито Меморіальний парк. Щороку в червні тут проводять урочистості з нагоди віднайдення угорцями Батьківщини. Хоча масового святкування спочатку через епідемію коронавірусу, а згодом через війну не проводять, проте захід у вузькому колі традиційно все ж відбувався.
На початку заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих на війні.
«У минулому столітті угорські та українські археологи знайшли на околиці села Чома понад 1100-річні артефакти, які нині дбайливо зберігають у музеях та збагачують історичні знання нащадків, – зазначив під час виступу Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї. – Написання історії на основі розкопок – це таке враження, ніби ми перебуваємо в темній кімнаті та бачимо лише певні контури предметів, – і за допомогою цього уявляємо повсякденне життя, мислення, боротьбу, долі наших предків, які жили тут давно. Наші предки, які мешкали тут в певні історичні епохи, часто стикалися із викликом як вижити наступного дня посеред небезпек і труднощів. Для багатьох на кону було виживання, збереження віри, незалежність, свобода, здоров’я та можливість продовження нормального життя. Свого часу в суворих ситуаціях вони повинні були вирішити – чи залишатися їм тут надалі і, мабуть, це було правильне рішення, тому що сьогодні, понад 1200 років потому, ми, угорці, все ще тут, у Карпатському басейні, з нашими сусідами, які живуть поруч із нами».
Дипломат зазначив, що після початку війни та епідемії коронавірусу вже котрий рік поспіль наші думки також про виживання, збереження і, як це було і в давнину, подолати ці виклики можливо лише об’єднавшись, підтримуючи один одного.
Йожеф Бачкаї нагадав, що Угорщина головуватиме в ЄС протягом 1 липня – 31 грудня, у надзвичайний час, після виборів до Європарламенту. «Майбутнє головування Угорщини має і буде служити миру, безпеці та процвітанню Європи, – наголосив він. – Угорщина, як член Європейського союзу та НАТО, угорський уряд та угорське суспільство з першої хвилини війни солідарні з народом України, який героїчно бореться та зберігає свою гідність. Угорщина продовжуватиме надавати гуманітарну допомогу, лікування та реабілітацію потребуючим дітям і дорослим, поки це буде необхідно, а також продовжуватиме програми з підтримки закарпатських угорців. […] З першого дня війни Угорщина підтримує територіальну цілісність та суверенітет України. Понад два останні роки її позиція так само чітка і незмінна: ми на стороні дипломатичного врегулювання та справедливого миру. Угорщина підтримує зусилля України щодо інтеграції в Європейський союз, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала процвітаючою, економічно розвиненою, демократичною європейською правовою державою, де дотримуються права національних меншин. Тому угорський уряд і ми, угорці, зацікавлені в багатій, успішній, щасливій, мирній, добросусідській Україні, яка розвивається». Угорський дипломат додав, що їхня мета – зміцнення сполучної ролі прикордонних регіонів та покращення угорсько-українських відносин. «Зберігаючи спадщину наших предків, приймаючи їх останню волю, ми хочемо створювати наші родини та економічно розвивати наші країни в мирі, взаємній повазі, живучи та працюючи разом із сусідніми та іншими народами», – резюмував Йожеф Бачкаї.
«Жодне дерево не росло б, не цвіло і не плодоносило, якби не мало коріння, завдяки якому воно тримається на матінці-землі. А коріння людини ховається в її минулому», – наголосив під час виступу заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. За його словами, саме цей захід і надає можливість тим, хто залишився вдома, згадати своїх предків, і подумати про них із вдячним серцем, про всіх тих, хто «оселився в цьому краї сорок поколінь тому і перетворив територію на батьківщину, і залишив нам повідомлення своїми кістками: наші предки жили, працювали, воювали тут і передали землю своїм синам зі словами: Ми тримали землю, ви тримайте її також!»
«Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства, без цього у жодного народу немає майбутнього», – наголосив Йожеф Шін. «Там, де височіють наші могили, вклоняються наші онуки», – писав Шандор Петефі. Ми теж вклоняємося сьогодні тут, адже знаємо своє минуле, зберігаємо рідну мову, школи, церкви і традиції, і думаємо про те, щоб будувати своє майбутнє», – додав він. «Шануй своїх предків, бо від них отримав життя, успадкував Бога і свою Батьківщину, – процитував Йожеф Шін слова письменника Альберта Ваша, і наголосив: – Національна свідомість об’єднує, тримає і вказує в майбутнє. Збереження рідної мови і культури саме й робить людей нацією, мешканців кожного населеного пункту спільнотою. Немає нічого важливішого, ніж передати ці знання нашим дітям, майбутньому поколінню».
Після промов священник греко-католицької церкви Йожеф Чірпак, який народився у Чомі, а нині служить в Шаланках, попросив Божого благословення на присутніх, а також на життя кожного закарпатського угорця, щоби «вони жили тут наступну тисячу років, процвітали, були щасливі, радісні на своїй батьківщині».
У рамках культурної програми виступили члени місцевого гуртка збереження народних традицій. Вихованці Будинку культури села Геча виконали в’язанку народних пісень, а також представили народні танці.
На завершення заходу присутні поклали вінки до пам’ятного знаку, розташованого в центрі Меморіального парку, а також до пам’ятників вождю Арпаду та королю святому Іштвану.
[type] => post
[excerpt] => У Меморіальному парку села Чома, що на Берегівщині, пройшли традиційні урочистості з нагоди «віднайдення угорцями Батьківщини». «Зберігати пам’ять про предків та шанувати їх – важливе завдання і обов’язок кожної далекоглядної людини і суспільства,...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1719236880
[modified] => 1719230964
)
[title] => У Меморіальному парку села Чома відбулись урочистості
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=191296&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 191234
[uk] => 191296
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 191237
[image] => Array
(
[id] => 191237
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 962495
[original_w] => 2560
[original_h] => 1707
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/dsc-9999-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1707
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3051
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 191237
[_edit_lock] => 1719232162:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_848b793e547a4bb33d727bc66d21eba0] => {{unknown}}
[_oembed_69a80062e86a054977fc47235290bfc7] => {{unknown}}
[_oembed_5b70c56ddf0de6ba8f507dfa41ffdfcc] =>
[_oembed_time_5b70c56ddf0de6ba8f507dfa41ffdfcc] => 1723374488
[_oembed_00668b560256f814252d4587c22ee30b] =>
[_oembed_time_00668b560256f814252d4587c22ee30b] => 1724317448
[_oembed_98085a50ee1d93e0df4414604086b79c] =>
[_oembed_time_98085a50ee1d93e0df4414604086b79c] => 1725207561
[_oembed_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] =>
[_oembed_time_59a72fb98e2fadc947e9bc142e12ac10] => 1727341746
[_oembed_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] =>
[_oembed_time_e574f65dba4e7b3f94a9fa6468bd6c18] => 1732024678
[_algolia_sync] => 508471955000
[_oembed_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] =>
[_oembed_time_faf922c305ac4a90dcd9f8f261c6163d] => 1747662427
[_oembed_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] =>
[_oembed_time_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => 1749819721
[_oembed_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] =>
[_oembed_time_ec9988f6f09325ed8ad838b91867e991] => 1756227435
[_oembed_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] =>
[_oembed_time_96dec80697e8f8063920a4ac69539ab1] => 1760527575
[_oembed_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] =>
[_oembed_time_27907b25b7da54de4c24d6248a492776] => 1764423874
[_oembed_b51e1b3c9abfd83c15a6d6dd2a3097cd] =>
[_oembed_time_b51e1b3c9abfd83c15a6d6dd2a3097cd] => 1766818192
[_oembed_2ea12f5263c7d0dc6eef30e863057e65] =>
[_oembed_time_2ea12f5263c7d0dc6eef30e863057e65] => 1770208214
[_oembed_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] =>
[_oembed_time_3e95ef2787862a60097c9c574eaef1b4] => 1770457492
[_oembed_299ea68692aa7ed8d2d3b213424b17d9] =>
[_oembed_time_299ea68692aa7ed8d2d3b213424b17d9] => 1772217006
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 29
[2] => 260635
[3] => 51
[4] => 656257
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Закарпаття
[2] => Закарпаття
[3] => Новини
[4] => Новини
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1150
[1] => 171420
[2] => 3713
[3] => 17344
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегівщина
[1] => Меморіальний парк
[2] => Меморіальні заходи
[3] => Чома
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171420
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[offset] => 0
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 171420
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => life
)
[_domains] => Array
(
[life] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
Меморіальний парк (Сторінка 1)
