США зіткнулися з дефіцитом вольфраму – стратегічно важливого металу для виробництва ракет і високоточної зброї – на тлі активного використання озброєнь у війні проти Ірану.
За даними NBC News, активне використання ракет Tomahawk, систем Patriot та високоточних ударних боєприпасів у ході операцій проти Ірану значно виснажило американські арсенали. Відновлення цих запасів потребує великих обсягів вольфраму, який є майже незамінним у сучасній оборонній промисловості.
Проблема полягає в тому, що Сполучені Штати вже тривалий час не мають власного повноцінного промислового видобутку цього металу. Останні комерційні вольфрамові шахти в країні були закриті ще у 2015 році, тому США залежать від імпорту та переробки вторинної сировини.
Водночас глобальний ринок вольфраму фактично контролюється Китаєм, який забезпечує понад 80% світового видобутку та домінує у сфері його переробки. Пекін також активно використовує експортні обмеження щодо стратегічних мінералів, що ще більше посилює напругу на ринку та підвищує ціни.
Через ці ризики Вашингтон змушений терміново шукати альтернативні джерела постачання. Одним із ключових напрямків стала Південна Корея, де відновлюється великий рудник у гірському регіоні. Проєкт реалізує американська компанія Almonty Industries, яка заявляє про наявність значних запасів вольфрамової руди та плани масштабного видобутку.
Паралельно США намагаються розвивати власні проєкти видобутку та створювати стратегічні запаси критичних мінералів. Адміністрація Дональда Трампа раніше оголосила про формування багатомільярдного резерву стратегічної сировини та підтримку внутрішніх гірничих проєктів, а також укладання партнерств із союзниками.
Однак експерти попереджають, що швидко компенсувати залежність від Китаю не вдасться. Навіть за оптимістичними оцінками, для суттєвого зменшення залежності знадобиться близько 10 років, а для досягнення повної самодостатності – від 20 до 30 років.
Фахівці також підкреслюють, що вольфрам є стратегічно незамінним матеріалом через свою щільність і жаростійкість. Він використовується не лише у військовій сфері, а й у високотехнологічній промисловості, включно з електронікою та енергетикою, що додатково підсилює конкуренцію за його постачання на глобальному рівні.
[type] => post [excerpt] => США зіткнулися з дефіцитом вольфраму – стратегічно важливого металу для виробництва ракет і високоточної зброї – на тлі активного використання озброєнь у війні проти Ірану. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1779805440 [modified] => 1779800065 ) [title] => США зіткнулися з дефіцитом стратегічного металу для ракет через війну в Ірані [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=285005&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 285005 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 285007 [image] => Array ( [id] => 285007 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331.png [original_lng] => 993833 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331-1024x683.png [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331.png [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331.png [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-331.png [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1779789266:8 [_thumbnail_id] => 285007 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 248 [_oembed_0f1185494c8c52bcfffbfb60ae214171] =>
BREAKING: Note allegedly written by Epstein before his first suicide attempt has been released after being obtained by the NYT.
“They investigated me for a month - found nothing!!! So 16 year old charge results. It is a treat to be able to choose one’s time to say goodbye.… pic.twitter.com/Kt44NoQFIm
Американські вчені створили найміцніший матеріал у світі. Їхній сплав відомих металів: хрому, кобальту та нікелю виявився найміцнішим матеріалом, відомим науці. Крім того, його властивості покращуються безпрецедентним чином при дуже низьких температурах, що може зробити новий сплав безцінним у дослідженні космосу.
Про відкриття вчених Національної лабораторії імені Лоуренса Берклі та Оук-Ріджської національної лабораторії 8 грудня повідомив журнал «Science».
Використовувані в даний час сплави хром-кобальт-нікель (CrCoNi) містять велику кількість одного елемента з меншою кількістю двох інших. Між тим, саме сплав цих трьох елементів у рівних пропорціях виявився найміцнішим.
Найміцніший матеріал
Міцність нового сплаву CrCoNi виявилася значно вищою, ніж у всіх інших матеріалів, випробуваних досі, зазначає Роберт Річі з Каліфорнійського університету в Берклі, один із співавторів дослідження. “Міцність цього матеріалу поблизу температури рідкого гелію (20 кельвінів – або мінус 253 градуси за Цельсієм – ред.) становить аж 500 мегапаскалів. У тих самих одиницях одиниця кремнію дорівнює 1, аерокосмічного алюмінію — близько 35, а міцність деяких найкращих сталей — близько 100. Таким чином, 500 — це приголомшлива цифра”, — зазначає Річі.
Сплав хрому, кобальту та нікелю, описаний дослідниками, окрім найвищої зафіксованої міцності, також характеризується високою пластичністю, тобто сприйнятливістю до формування, що має вирішальне значення для його практичного використання. Більше того, він демонструє ще одну незвичайну властивість. Зазвичай охолоджена сталь тріскається легше – у випадку зі сплавом все навпаки. При дуже низьких температурах CrCoNi підвищує свою пластичність і міцність, що робить його менш чутливим до роздавлювання, більш пластичним і стійким до остаточної деформації.
Здається, що саме змішування трьох елементів у рівних кількостях зробило матеріал одночасно високою міцністю та пластичним під навантаженням. “Коли ви проєктуєте конструкційний матеріал, ви хочете, щоб він був міцним, але також пластичним і стійким до поломок. Зазвичай це компроміс між цими властивостями. Але цей матеріал має і те, і інше, і замість того, щоб кришитися при низьких температурах, він стає міцнішим”, — каже доцент Університету Теннессі Еасо Джордж, який є одним із керівників проєкту.
Виявивши сліди незаконного видобутку цінного металу в Амазонії, NASA опублікувало рідкісні кадри. На фотографіях, зроблених астронавтом Міжнародної космічної станції, видно «золоті річки», які насправді є величезними шахтами, заповненими водою. Їх викопали в районі Мадре-де-Діос нібито без дозволу місцеві гірники. Шахти, які зазвичай є прихованими, відбивають сонячні промені й тому стають помітними на знімках, передає інформаційний портал MTI з посиланням на BBC.
Перу є провідним світовим експортером золота, і тисячі гірників намагалися заробити на життя цим промислом. Експерти кажуть, що цей район сильно потерпає від вирубки лісів, а місцеве населення – від отруєнь, оскільки для видобутку золота використовуються тонни ртуті.
У річки й атмосферу щорічно викидається значна кількість токсичної речовини, унаслідок чого масово гинуть мавпи, ягуари та метелики. Ями, де шахтарі шукають дорогоцінний метал, з космосу видаються сотнями дзеркальних басейнів, наповнених водою та оточених брудом.
Згідно з дослідженням, яке провели два роки тому, під час вирубки лісів унаслідок видобутку золота лише у 2018 році в перуанській частині Амазонки було знищено майже 9300 га джунглів.