Кількість заброньованих від мобілізації працівників знаходиться на рівні понад 1,3 мільйона українців.
Про це міністр економіки, навколишнього середовища і сільського господарства Олексій Соболев заявив в ефірі телемарафону.
«Кількість заброньованих зараз становить більше ніж 1,3 мільйона. Упродовж останніх кількох років вона коливається від десь 1,1 мільйона до 1 млн 300 тисяч. У цих параметрах система бронювання вже працює кілька років, і в цих параметрах вона буде працювати і далі», – заявив міністр.
При цьому, за словами Соболева, наразі відомство працює з Міністерством оборони, щоб залучити в економіку і на потреби Сил оборони ще близько двох мільйонів людей, які не оновили свої військово-облікові дані.
«Тому що під час воєнного стану, як сьогодні, людина має або працювати, або воювати. Тому ми шукаємо з ними варіанти, і які процедури спростити, і що зробити для того, щоб ввести людей або в економіку, або в Сили оборони», – додав голова Мінекономіки.
Водночас, міністр економіки зазначив, що за нових умов компанії мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих підприємств. Згідно з його словами, у випадку, якщо ці підприємства не відповідатимуть оновленим критеріям, то можуть втратити цей статус та право бронювати власних працівників.
Соболев підкреслив, що у червні центральні органи влади та обласні адміністрації планують переглянути критерії визначення таких підприємств.
Кабінет Міністрів затвердив зміни до системи бронювання військовозобов’язаних працівників. Це має зробити механізм більш прозорим, контрольованим і захищеним від зловживань.
Відповідна інформація була опублікована на сайті Мінекономіки.
Однією з ключових змін стало підвищення вимог до рівня заробітної плати. Тепер для підтвердження критичності підприємства та бронювання працівників середня зарплата має становити не менше трьох мінімальних – 25 941 грн.
Для підприємств на прифронтових територіях залишили пом’якшений поріг – 21 618 грн, що відповідає 2,5 мінімальної зарплати.
Також уряд змінив правила підрахунку квоти бронювання. Працівники, які мають відстрочку за законом або працюють за сумісництвом, будуть враховуватися лише за одним місцем роботи. У Кабміні пояснюють, що це має унеможливити штучне розширення квот через формальне працевлаштування.
Крім того, міністерства, центральні органи влади та обласні військові адміністрації протягом місяця мають переглянути критерії визначення критично важливих підприємств. А вже протягом трьох місяців буде перевірено статус усіх компаній, які раніше отримали таке визначення. При цьому чинне бронювання та статус критичності залишаться дійсними на перехідний період.
«Рішення напрацьоване з урахуванням консультацій із бізнесом та зустрічей з представниками підприємств, для яких бронювання є важливою умовою стабільної роботи», – йдеться в заяві.
У разі мобілізації в Україні молоді у віці 18-25 років влада знищить майбутнє своєї держави і цілого покоління, тому такий варіант поки не розглядається.
Про це заявив голова Офісу президента Кирило Буданов для The Times.
Журналіст задав питання Буданову щодо так званої бусифікації в Україні, коли чоловіків силоміць тягнуть до автівок працівники ТЦК. Той у відповідь сказав, що, хоча такі методи іноді виглядають погано, до захисту держави задіяні всі.
“Нашій стороні потрібен людський капітал, я б хотів сказати, але зрештою, було б справедливо назвати це людським ресурсом. Набір добровольців неможливий, щоб покрити необхідну для армії кількість. В принципі, для такої кількості людей, після 12,5 років війни, нема за що добровольцем займатися. Це міжнародна, внутрішня війна. Тобто, всі залучені до захисту суверенітету та незалежності України”, – сказав посадовець.
Тому, за словами Буданова, без мобілізації в такому випадку неможливо.
“Те, що, як то кажуть, місцями виглядає погано, я з цим згоден. Ми намагаємося з цим боротися, і я над цим працюю”, – заявив глава ОП.
При цьому він визнав, що поки існує військовий режим і мобілізація, такі випадки все ще будуть мати місце.
Відповів глава ОП і щодо мобілізації людей віком 18-25 років, про що тривалий час йде мова.
“Якщо ми просто заберемо всю молодь 18-25 років за механізмом мобілізації, ми знищимо саме майбутнє нашої держави, цілого покоління”, – підсумував Буданов.
Система мобілізації в Україні сьогодні як ніколи зтикається з гострою кризою довіри. Бусифікація, відсутність дієвих механізмів відповідальності працівників ТЦК та численні зловживання повноваженнями стали головними джерелами соціальної напруги.
Законопроєкт «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» № 15236, зареєстрований у Верховній Раді, претендує на роль глобального вирішення цієї проблеми.
Цифровізація
Запропонована повна цифровізація процедур мобілізації. Законопроєкт передбачає переведення більшості взаємодій між військовозобов’язаними та територіальними центрами комплектування у цифровий формат.
Зокрема, основні контакти між громадянином і працівниками ТЦК та СП мають відбуватися через електронний кабінет військовозобов’язаного.
Передбачається також можливість вручення повісток в електронній формі з фіксацією факту отримання у цифровій системі.
Військовозобов’язані отримують доступ до інформації про свою придатність до служби, наявність відстрочки або перебування у резерві.
З правової точки зору така модель покликана мінімізувати прямий контакт між громадянином і посадовими особами, що, за задумом авторів, має зменшити ризики корупції та конфліктів під час мобілізаційних процедур.
Механізм контролю за діями посадових осіб
Усі взаємодії військовозобов’язаних із персоналом ТЦК мають супроводжуватися відеофіксацією, що створюватиме доказову базу у випадку можливих зловживань або перевищення повноважень.
Також, законопроєкт передбачає створення окремого органу або процедури розгляду скарг на дії посадових осіб ТЦК, що має забезпечити більш незалежний розгляд звернень громадян.
Крім того, передбачається посилення відповідальності працівників ТЦК за порушення, допущені під час проведення мобілізаційних заходів.
За задумом авторів, такі зміни мають підвищити прозорість мобілізаційних процедур та посилити довіру громадян до системи комплектування Збройні Сили України.
Кінець бусифікації?
Реформа пропонує змінити саму суть діяльності ТЦК, закріплюючи за ними сервісну функцію. Замість функції «шукати і ловити» військовозобов’язаних, працівники ТЦК мають:
Консультувати громадян щодо їхніх прав та обов’язків.
Допомагати з оформленням документів.
Пояснювати публічну логіку прийняття рішень, щоб кожен розумів, чому саме він підлягає призову у конкретний момент.
Важливою є норма про розділення функцій ТЦК, оскільки функції з обліку та адміністрування здійснюються окремо. Також функції з прийняття мобілізаційних рішень виокремлюються. Така децентралізація влади всередині однієї установи покликана зменшити концентрацію повноважень, що автоматично знижує ризик зловживань та корупційних домовленостей.
Чи зможе закон змінити ситуацію
Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові «рейди», оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати.
В той же час персональна відповідальність працівників, підкріплена відеофіксацією, має стати дієвим стримуючим фактором проти фізичного насилля та вимагання хабарів.
Ефективність реформи залежатиме від якості реалізації підзаконних актів Кабінетом Міністрів протягом тримісячного строку. Також критичним є питання фінансування — хоча автори стверджують, що додаткові кошти не потрібні, розгортання систем відеофіксації та незалежного органу оскарження потребуватиме чіткого менеджменту в межах оборонного бюджету.
Запропонований закон створює юридичну рамку, яка робить бусифікацію юридично неможливою та технічно абсурдною. Це шанс для держави перейти до цивілізованої мобілізації, де боєздатність армії підтримується не за рахунок порушення прав людини, а через прозору та підзвітну систему.
За останні 3-4 місяці кількість груп оповіщення в Києві збільшена на 40%, як і штатна кількість людей у них. Це відбувається тому, що є вимога підсилення мобілізаційних заходів.
Про це заявив т.в.о. заступника начальника Київського міського ТЦК Валерій Кравченко на засіданні депутатської ТСК, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію нардепа Олексія Гончаренка.
“Офіційний наказ на формування і порядок роботи груп оповіщення видається кожен день, і вони працюють в штатному режимі”, – зазначив він.
За його словами, минулого року було розформовано роти охорони в ТЦК, і на базі цього було створено взвод охорони і взвод оповіщення. Зараз кількість взводу оповіщення збільшена.
Кравченко також пояснив, що працівники ТЦК діють у відповідності до постанови 560, якою передбачено, що оповіщення відбувається у всіх громадських місцях, в тому числі в громадському транспорті, за місцем проживання, за місцем роботи.
Він додав, що в Києві на постійній основі відбуваються розшукові заходи спільно з 13-м армійським корпусом.
[type] => post
[excerpt] => За останні 3-4 місяці кількість груп оповіщення в Києві збільшена на 40%, як і штатна кількість людей у них. Це відбувається тому, що є вимога підсилення мобілізаційних заходів.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1778877420
[modified] => 1778876832
)
[title] => Мобілізацію в Києві посилили: кількість груп оповіщення збільшили на 40%
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=283638&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 283632
[uk] => 283638
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 282860
[image] => Array
(
[id] => 282860
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136.png
[original_lng] => 2255070
[original_w] => 1944
[original_h] => 924
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136-300x143.png
[width] => 300
[height] => 143
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136-768x365.png
[width] => 768
[height] => 365
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136-1024x487.png
[width] => 1024
[height] => 487
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136-1536x730.png
[width] => 1536
[height] => 730
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136.png
[width] => 1944
[height] => 924
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-136.png
[width] => 1944
[height] => 924
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 827
[_thumbnail_id] => 282860
[_edit_lock] => 1778867197:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 77456464000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1790
[1] => 31078
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Київ
[1] => мобілізація
)
)
[5] => Array
(
[id] => 283281
[content] =>
Дмитро Лубінець запропонував як спосіб розв’язання проблеми створення термінової робочої групи на рівні Міноборони.
Кількість скарг на дії ТЦК в Україні зросла у 333 рази у порівняні з 2022 роком. Серед них – побиття, використання балаклав та випадки вбивств цивільних у приміщеннях ТЦК. Про це під час виступу в парламенті заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та додав, що саме мобілізація є найгострішим питанням, з яким він стикнувся у 2025 році.
“Кількість звернень до мене по порушенню прав громадян України, пов’язаних з проведенням мобілізації, у порівнянні з 2022 роком зросла в 333 рази. Я отримав більше ніж 6 тисяч звернень”, – сказав він.
За його словами, ганебні практики під час мобілізаційних заходів не тільки не зникають, а й набувають дедалі загрозливіших форм – від застосування балаклав і незаконної сили до випадків загибелі цивільних у приміщеннях територіальних центрів комплектування.
Всі попередні доручення щодо реформування системи мобілізації провалені відповідальними структурами.
Уповноважений категорично не погодився з позицією тих, хто стверджує, що в умовах повномасштабної війни неможливі зміни в системі мобілізації.
“І на відміну від багатьох, хто публічно коментує, що в умовах повномасштабної агресії ми не можемо поміняти цю систему, я категорично не погоджуюсь”, – додав він.
Омбудсмен запропонував створити термінову робочу групу на рівні Міністерства оборони, куди особисто увійде Уповноважений з представниками парламенту.
“У нас є рецепт, як терміново поміняти цю ситуацію. Громадяни України повинні відчувати свою захищеність в приміщеннях ТЦК і СП, а не навпаки”, – наголосив він.
У Міністерстві оборони України визнали факти застосування незаконних методів під час роботи груп оповіщення, зокрема перекриття доріг та силові затримання громадян.
Про це йдеться у заяві заступника міністра оборони Івана Гаврилюка під час години запитань до уряду.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що питання мобілізації належить до компетенції Міноборони, та передала слово Гаврилюку.
Він визнав наявність проблем і заявив, що робота над їх усуненням уже триває.
“Дійсно, ще мають місце такі випадки. Для того, щоб це питання було вирішено, проводиться на сьогодні системна робота Міністерством оборони за залученням широкого спектра представників громадських організацій, суспільства, безпосередньо військових частин, для того, щоб привести взагалі зміну підходів до поняття мобілізації, оповіщення і проведення даних заходів.
“Для того, щоб цих ганебних випадків позбутися, чи, допустимо, які мають на сьогодні серйозні такі проблемні питання, ми можемо окремо з вами зустрітися (звертається до Разумкова – ред.), обговорити і прийняти ваші пропозиції для вирішення даних питань”, – додав він.
Гаврилюк наголосив, якщо у працівників ТЦК немає відповідного рішення від місцевої Ради оборони для перекриття смуги руху, то таке перекриття вважається незаконним.
Мобілізацію в Україні повністю припинити не можна, але можна спробувати зробити її більш людяною. Добровольці вже закінчилися, а лишилися “мільйони ухилянтів”.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив керівник Офісу Президента Кирило Буданов на Безпековому Форумі у Києві.
За словами Буданова, без мобілізації неможливо доукомплектувати війська.
Він зазначив, що країна, яка тривалий час перебуває у стані війни, поступово вичерпує ресурс добровольців: ті, хто мав бажання долучитися до захисту держави, вже це зробили.
“Єдине, що можна спробувати насправді реформувати, – це прояви нелюдського ставлення до людей під час примусового приводу, але саме прояви нелюдського відношення, а не сам факт приводу”, – сказав голова ОП журналістам.
“Бо є ж інша страшна правда – в нас мільйони людей ухилянтів”, – додав він.
Національна поліція не здатна самостійно взяти на себе мобілізаційні функції.
Про це в інтерв’ю заявив голова Національної поліції України Іван Вигівський.
Згідно з публічною інформацією, Міноборони готує реформу мобілізації, де ключова роль відведена Нацполу. Водночас передбачається збільшення повноважень щодо розшуку військовозобов’язаних.
Чому поліція не може це робити сама
За словами Вигівського, є щонайменше дві причини. По-перше – великий некомплект особового складу НПУ. По-друге – у поліцейських уже з’явилось чимало нових функцій через повномасштабне вторгнення.
Про репутацію та роботу після війни
Голова Нацполу також пояснив, чому у поліції виступають проти залучення до мобілізаційних заходів разом з ТЦК та СП.
„Є такий вислів „війна все спише”, але не для поліції. Ми завжди у полі зору людей, і завжди боролись за високий рівень репутації. І саме нам після закінчення війни і далі працювати з населенням”, – Вигівський.
Залучення поліції до мобілізації негативно впливає на її імідж та підриває довіру населення, яку формували роками. У Нацполіції наголошують, що це не їхня основна функція.
Про це в інтерв’ю заявив голова Національної поліції Іван Вигівський.
За його словами, проблема не в небажанні виконувати такі завдання, а у впливі цього процесу на оцінку поліції з боку суспільства.
„Питання навіть не в тому, хоче чи не хоче. Тут не повинно бути подвійних стандартів. Як можна нас оцінювати по довірі населення після того, як ми беремо участь у мобілізаційних заходах? Я не розумію. Ми готові цю функцію виконувати, ми її виконуємо, але ми не повинні бути самі у цьому процесі. Цю функцію історично виконували ТЦК”, – зазначив Вигівський.
Глава Нацполу підкреслив, що участь у мобілізації є додатковим навантаженням для поліції, яка має виконувати свої основні правоохоронні функції.
Участь у мобілізації підриває імідж поліції, – ВигівськийСуспільство останнім часом негативно відноситься до поліцейських, бо ми залучені до мобілізації разом з ТЦК СП, – голова Нацполу Вигівський (інфографіка РБК-Україна)
„Але це не наша основна робота і всі забувають, коли знову кажуть, що ми повинні максимально бути задіяні у мобілізації, що у нас є ще багато іншого функціоналу. Однак нашу правоохоронну функцію ніхто не забирав, це все додаткове навантаження”, – пояснив він.
Вигівський наголосив, що такі обставини суттєво шкодять іміджу поліції.
„Тому я кажу, що для нас це негативно і дуже погано впливає на імідж. З 2015 року ми формували імідж поліції, формували довіру населення, яка просто зараз нищиться”, – додав правоохоронець.
