Міністерство освіти і науки України розпочало оновлення Державного стандарту початкової освіти. Протягом лютого-березня 2025 року робоча група проаналізує досвід семирічного впровадження стандарту та запропонує необхідні зміни для підвищення ефективності навчання в початкових класах.
Про це інформує пресслужба Міносвіти у п’ятницю, 14 лютого.
МОН розпочало процес оновлення Держстандарту початкової освіти, метою якого є адаптація системи навчання до нових реалій та викликів, зокрема в умовах війни та дистанційного навчання.
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, зазначила, що досвід упровадження чинного стандарту вже показав його сильні та слабкі сторони. Це дозволить уточнити мету і цінності початкової освіти, а також адаптувати їх до сучасних вимог та викликів. Одним із важливих аспектів є врахування досвіду організації навчання в умовах війни, а також впровадження дистанційної освіти.
До роботи в робочій групі залучені не лише фахівці та експерти галузі, а й практикуючі вчителі. Однією з важливих фігур є Леся Павлюк, вчителька початкових класів з Івано-Франківська, яка увійшла до списку 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize 2025.
Основні напрямки роботи робочої групи включають оновлення мети та цінностей початкової освіти, впорядкування вимог до результатів навчання за всіма освітніми галузями, а також розвиток компетентнісного підходу. Крім того, планується розробка нової редакції навчального плану, яка враховуватиме сучасні освітні потреби та дозволить забезпечити якісне викладання предметів у початкових класах.
Процес оновлення стандарту передбачає кілька етапів. Першим етапом є подання пропозицій щодо змін до МОН, після чого буде розроблено проект змін, який пройде громадське обговорення. Наступний етап включає розробку Типової освітньої програми та модельних навчальних програм. Завершальним етапом стане навчання педагогів, яке забезпечить методичну підтримку для роботи за новими стандартами.
Оновлений Держстандарт стане основою для розробки нових освітніх програм та інклюзивних підручників для початкових класів.
Міністерство освіти і науки зараз не має планів щодо змін у мережі закладів медичної освіти.
Про це написав заступник міністра Михайло Винницький.
Він пояснив, що заголовки про нібито зменшення кількості медичних вишів вирвані із контексту.
«Дійсно, в Європі, переважно, медична освіта здобувається в класичних (багатогалузевих) університетах. Спеціалізовані заклади вищої медичної освіти там є рідкістю. В Україні інша система, яка вкоренилася вже багато десятиліть. Під час вебінару я пояснив переваги європейської моделі і занепокоєння щодо конкурентоспроможності наших медичних ЗВО у майбутньому. Але я також наголосив, що жодних планів щодо раптових змін в існуючій мережі закладів медичної освіти зараз немає ні в МОН, ні в МОЗ (наскільки мені відомо)», – написав Винницький.
Міністерство освіти і науки України запустило платформу для пошуку освітніх можливостей для ветеранів.
Про це у Facebook повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Платформа, створена за підтримки програми Skills4Recovery, що реалізується GIZ та SFPL, доступна за адресою osvitaveteraniv.gov.ua.
“Презентували один з інструментів, що дасть змогу нашим захисникам і захисницям, які повертаються до цивільного життя, знайти доступні можливості для оновлення знань у тих сферах, які їм були цікавими до служби, або набути нових – через перекваліфікацію”, – пише міністр.
Як зазначається, нова платформа пропонує понад 1,2 тис. освітніх можливостей, включаючи короткострокові курси, програми перекваліфікації та повноцінні навчальні програми у закладах професійної, передвищої та вищої освіти. Вона також містить каталог програм формального й неформального навчання із детальною інформацією про доступність закладів, умови вступу, форми навчання та фінансування програм.
“Переконаний, що ветеранська політика у сфері освіти не обмежується пільгами й бюджетними місцями, вона насамперед про нові можливості, які ми можемо запропонувати нашим ветеранам і ветеранкам відповідно до їхніх освітніх інтересів і потреб,” – підсумував Лісовий.
У період із квітня по серпень 2024 року із закладів вищої освіти України відрахували 23 448 чоловіків віком від 30 років.
Такими даними поділився заступник міністра освіти Михайло Винницький у Facebook.
Він зазначив, що за результатами перевірок Держслужби якості освіти було відраховано 5805 студентів, решта – за результатами роботи внутрішніх систем забезпечення якості освіти самих університетів.
«Очевидно, що відраховані ті «студенти», які насправді не планували бути студентами, а хотіли використати цей статус для уникнення інших обов’язків. Те, що їх вже немає в системі вищої освіти – ознака того, що система самоочищується», – стверджує Винницький.
Чиновник додав, що у Національній поліції відкрили вісім кримінальних проваджень стосовно посадових осіб закладів вищої освіти. При цьому загальна кількість таких справ ще більша.
Крім того, Міносвіти позбавило ліцензій цілу низку закладів вищої освіти.
«Географія випадків дуже широка: від Запоріжжя до Ужгорода, від Миколаєва до Львова. Ми продовжуємо боротьбу із недоброчесними ділками, які дискредитують вищу освіту своїми фейковими «закладами», які в 2023-2024 масово зараховували чоловіків призовного віку (особливо віком 30+ і часто в порушення ліцензійних обсягів), абсолютно публічно заявляючи про свої розцінки за такі дії» – заявив чиновник, додавши, що МОН таке терпіти не буде.
За тисячу днів повномасштабної війни з рф загинуло 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500.
Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий у Facebook.
За його словами, з початку вторгнення росія забрала життя 89 педагогів та викладачів, а кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали будинок, 16 університетів залишили рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншій стороні лінії фронту.
«Незважаючи на втрати, незважаючи на руйнування, незважаючи на небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, дає надію та впевненість у майбутньому», – написав Лісовий.
Міністр зазначив, що на сьогодні діти поступово повертаються до шкіл, а самі школи відновлюються, наповнюються підручниками та обладнанням.
Понад 40 тис. дітей вчаться в українських школах онлайн, перебуваючи в окупації. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Це понад 40 тисяч дітей. Відмінність від тимчасової окупації 2014 року в тому, що наші так звані «давно окуповані» території не мають цих інституційних закладів освіти, і відстежити тих дітей зараз в нашій системі освіти вкрай важко. А на територіях, окупованих після 2022 року є заклади освіти, які переїхали фізично, але юридично числяться, де й були», – розповіла посадовиця.
Як пояснила Кузьмичова, наприклад, школа з Енергодару працює віртуально в Києві, заняття ведуть дистанційно, частина дітей зі школи розкидана по Україні, частина за кордоном, і ті, хто перебуває в окупованому Енергодарі.
За словами заступниці міністра, для цих дітей внесено зміни у положення про індивідуальну форму освіти, зокрема в частині педагогічного патронажу. І для дитини за цією формою вчитель будує індивідуальний графік навчання, що дозволяє підлаштовувати його під потреби дитини, наголосила Кузьмичова.
Раніше Надія Кузьмичова повідомила, що рівень знань українських підлітків відстає на два роки, що загрожує економічному та соціальному розвитку України.
«Наслідки освітніх втрат, які вже бачимо сьогодні, надзвичайно серйозні. За даними PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини – вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни», – сказала заступниця міністра.
До слова, з 2027 року старша школа в Україні докорінно зміниться. Учні зможуть самостійно обирати предмети та профілі навчання залежно від інтересів.
Крім того, з 2027 року старшокласники в Україні будуть навчатися на рік довше. Як пояснило Міносвіти, це потрібно для того, аби школярі приходили до університету більш підготовленими.
МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.
Нижче МОН відповідає на найпоширеніші питання щодо нової опції:
Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
Натискайте кнопку „Продовжити” та підтверджуйте заяву.
Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
Чи можна залити анонімну скаргу?
Якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції:
не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію.
Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.
Чи потрібно зазначати особисту інформацію?
Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію.
Чи потрібно надавати додаткові докази або свідчення, коли повідомляю про булінг?
В анонімній заяві достатньо лише у тексті описати випадки булінгу, які відбулися. Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це не обов’язково, але значно полегшить процес розслідування.
Що відбувається після того, як я надіслав/-ла заяву?
Надіслану заяву отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.
Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.
Чи можуть однокласники дізнатися, що хтось повідомив про булінг?
Ні, заяву можуть бачити лише директор/-ка школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.
Що робити, якщо я помітив/-ла булінг, але не є його жертвою?
У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.
Що робити, якщо є страх повідомляти про булінг через можливу помсту з боку однокласників?
Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.
Українських школярів 1–4 класів забезпечили безкоштовним одноразовим харчуванням з цього місяця.
Про це повідомила пресслужба МОН.
«З жовтня уряд забезпечить безкоштовним одноразовим харчуванням учнів 1–4 класів. Для цього з ініціативи президента України на 2024 рік із бюджету виділено 2 мільярди гривень, які будуть передані місцевим громадам у формі субвенції», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що раніше гарячими обідами забезпечували лише учнів пільгових категорій, а фінансування покривалося за рахунок місцевих бюджетів.
А державна субвенція допоможе гарантувати належний рівень харчування для всіх учнів початкових класів, а також сприятиме формуванню правильних харчових звичок із раннього віку, додали у МОН.
В Україні триває вступна кампанія у виші у 2024 році. Цьогоріч 6284 абітурієнти, яким запропонували бюджетне місце, від нього відмовилися.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. І уточнив, що з них 4842 (77%) вступили до українських університетів (приватних чи державних) на контракт.
Посадовець каже: достатня кількість із цих вступників скористалася державним грантом, аби вступити справді туди, куди хотіла, а не туди, де було бюджетне місце.
Ще 1442 вступники із цих 6284 – це ті, хто відмовився від бюджетного місця, але й не вступав до українського ЗВО взагалі. Найімовірніше, вони вступили за кордоном. Сумно, адже це реальні втрати для нашої країни,
– заявив Винницький.
Але додав, що в умовах війни це дуже маленька цифра – менш як 1% від усіх тих, хто вступив цьогоріч, й приблизно 2% від тих, кому запропонували бюджетне місце.
Будь-яка втрата топових абітурієнтів – це погано. Але тішить те, що цього року насправді дуже мало топових вступників обрали закордонні університети,
– зазначив заступник Лісового.
За його словами, це свідчить про привабливість української вищої освіти, її конкурентоспроможність, а також про патріотизм нашої молоді.
Міністерство освіти і науки вбачає за необхідне інтегрувати в освітній процес медіаграмотність та інформаційну безпеку, а також фінансову грамотність.
Про це в інтервʼю hromadske повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
«Медіаграмотність та інформаційна безпека — справді важливе питання. Цей компонент інтегруватимемо в освітній процес — відповідні навички будуть складником різних предметів», — зазначив він.
Сташків каже, що з цим окремо допомагають партнери — організації, які працюють з дітьми. Вони проводять для них тренінги, як правильно поводитися в інтернеті, як перевіряти інформацію, розпізнавати фейки тощо.
«Ми розвиватимемо у школярів і фінансову грамотність. Як управляти особистим бюджетом, заробляти кошти, не потрапляти на гачок шахраїв. Зараз спільно з Національним банком наше міністерство працює над впровадженням такого курсу з 8 класу в наступному навчальному році», — розповів посадовець.
