Уряд встановив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті та науці.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України на своєму офіційному сайті.
У МОН пояснили, що це один із кроків для виконання Закону про застосування англійської мови в Україні.
Так, для кандидатів на посади державної служби категорії «А», а також голів місцевих адміністрацій та їхніх заступників встановили мінімальний рівень B1 за шкалою CEFR.
Водночас для претендентів на посади керівників державних наукових установ і закладів вищої освіти визначили рівень не нижче B2.
Для інших посад у держслужбі та освіті рівень володіння англійською залежатиме від конкретної посади та її функціоналу.
Також у МОН наголосили, що для окремих претендентів на посади може братися до уваги знання іншої офіційної мови Європейського Союзу.
«Якщо кандидат має документ, який підтверджує володіння такою мовою на рівні не нижче B2, то вимога до рівня англійської може становити B1», – йдеться у повідомленні.
Нові вимоги наберуть чинності через декілька років із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Також в Міністерстві додали, що ці вимоги стосуються лише визначених законом посад, а не всіх працівників освіти, науки чи держслужби.
За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.
„У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.
Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).
Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).
Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.
У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році.
Український правопис як стандарт державної мови набрав чинності. Тепер його текст опублікували на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.
„28 березня 2026 року, після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 398 від 27 березня 2026 року „Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 „Питання українського правопису””, набрав чинності стандарт державної мови „Український правопис”, затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року № 47. Текст цього стандарту державної мови опублікований на офіційному вебсайті Комісії”, – ідеться в повідомленні.
Як наголошується, рішення Національної комісії зі стандартів державної мови є обов’язковими для виконання на всій території України, тому
…дія стандарту державної мови „Український правопис” поширюється на всі сфери суспільного життя, визначені в законодавстві, зокрема в Законі України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Жодних змін в усталених правилах Українського правопису для користувачів не відбулося. До тексту внесено редакційно-технічні виправлення.
Комісія планує подальшу роботу з українським правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань у ньому.
Уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису» — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.
«Це справді важливе рішення — не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності. Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови. Це велика спільна робота — парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею — і Україна», — підкреслив Руслан Стефанчук.
[type] => post
[excerpt] => Уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису» — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1774646640
[modified] => 1774643060
)
[title] => В Україні остаточно затвердили Український правопис як стандарт державної мови
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=277809&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 277809
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 277810
[image] => Array
(
[id] => 277810
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[original_lng] => 95472
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/172a22d02c702cd29cff0c80b65b7a832a4ecddd.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1774636043:2
[_thumbnail_id] => 277810
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 581
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 779875375001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 931
[1] => 648269
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мова
[1] => правопис
)
)
[4] => Array
(
[id] => 277310
[content] =>
В Україні можуть суттєво підвищити штрафи за порушення мовного законодавства через їхню неефективність.
Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в ефірі шоу Яніни Соколової.
За її словами, чинні санкції не впливають на системних порушників і не стимулюють їх дотримуватися мовного законодавства.
Івановська зазначила, що нинішні штрафи – від 3 400 до 5 800 гривень – для багатьох не є суттєвими.
Вона наголосила, що у разі неефективності чинних заходів необхідно посилювати відповідальність.
“Ми вважаємо, якщо не працює превенція тих штрафів, які на сьогоднішній момент є, то треба йти на підвищення”, – заявила мовна омбудсменка.
За її словами, йдеться про збільшення штрафів для юридичних осіб у два-три рази.
За 2025 рік в Україні було накладено 95 штрафів за порушення мовного законодавства на загальну суму майже 369 тисяч гривень.
Зокрема:
15 штрафів по 1 700 грн
64 штрафи по 3 400 грн
4 штрафи по 5 100 грн
11 штрафів по 8 500 грн
1 штраф на 11 900 грн
Як зазначалося під час ефіру, кількість штрафів зросла на 26% порівняно з 2024 роком.
Омбудсменка підкреслила, що спочатку мовний закон мав просвітницьку функцію, однак практика показала потребу у жорсткіших заходах для тих, хто свідомо ігнорує вимоги.
Також вона зазначила, що частина українців, які після початку повномасштабної війни перейшли на українську мову, згодом повернулися до російської.
Водночас, за її словами, рівень мовної свідомості в суспільстві поступово зростає.
Потенціал самоукраїнізації, яка спалахнула в 2022 році, наразі вже вичерпався. Тепер для переходу російськомовного населення на українську мову потрібні більш прагматичні аргументи.
Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю для проєкту „Це ніхто не буде дивитися”, пише УП.Життя.
„Наша самоукраїнізація – те, що в 2022 році спалахнуло, і ми дійсно відчули кожен свою відповідальність за безпеку і те, що російське слово, яке ми почули, викликало в нас не просто заперечення, а відчуття реальної небезпеки і штовхало нас до пильності, примушувало людей, які мали російську мову материнською, перейти на українську.
На сьогодні, як свідчать статистичні дані, цей потенціал, на жаль, вичерпаний”, – зазначила омбудсменка.
За її словами, всі, хто вважає себе homo sapiens і хто розуміє причинно-наслідкові зв’язки того, що мова – це не лише маркер ідентичності, а й мисленнєвий конструкт і визначальник поведінкової стратегії, вже зробили свій вибір на користь державної мови.
„На сьогодні ми бачимо, що для нашого співгромадянина потрібен такий аргумент, який має в своїй основі певну прагматику, щоб зацікавити, чому тепер необхідно переходити на українську мову і чим це може бути корисним для тієї людини, яка ще поки вагається, не знаходить у собі сил або не може подолати своїх лінощів”, – наголошує Олена Івановська.
Як приклад вона навела батьків, які до шестилітнього віку – часу, коли формуються мовні звички особистості і відбувається перша соціалізація – виховують своїх дітей російською мовою, гадаючи, що малюки навчаться української вже в школі.
„Але таким батькам треба реально показувати, наскільки їхня дитина, яка не має балансу між материнською мовою і офіційною державною, вже на старті програє тим дітям, у яких хатнє середовище було україномовним”, – зазначає Уповноважена.
Вона стверджує, що коли такі батьки чують про разючу відмінність між компетенціями їхньої дитини дошкільного віку і тієї, яка змалечку виховується державною мовою, вони наче прокидаються зі сну: „А що, правді таке може бути? Може дійсно нам варто трішки напружитися і спілкуватися українською, щоб забезпечити їй легке засвоєння навчального матеріалу і кращу освітню перспективу?”
Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова – українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої „лагідної українізації”, яка не передбачає тиску в побуті.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіввиконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
За словами соціолога, 66% українців вважають, що єдиною державною мовою в Україні має бути саме українська. Такі результати показують соціологічні дослідження.
„Якщо говорити про статус російської мови, то 66% українців відповідають, що єдиною державною мовою має бути саме українська”, – зазначив Грушецький.
Ще 24% респондентів допускають можливість другої офіційної мови на регіональному рівні, однак більшість із них не хотіли б бачити російську офіційною саме у своєму регіоні.
Після початку повномасштабної війни ставлення до вивчення російської мови в освіті суттєво змінилося.
„Більше половини респондентів кажуть, що російську не потрібно вивчати в школах взагалі”, – наголосив представник КМІС.
Водночас 38% опитаних вважають, що російську мову все ж варто вивчати в певному обсязі – зокрема для розширення кругозору, розуміння мови ворога або через те, що частина українців досі нею спілкується.
Цього року соціологи провели окремий експеримент, зачитуючи респондентам деталі різних моделей мовної політики – від жорсткої українізації до м’яких і компромісних варіантів. Результат виявився несподіваним.
„Понад половина українців готові підтримати і жорстку українізацію, і м’яку українізацію, і навіть приховану русифікацію”, – пояснив експерт.
Метою дослідження було з’ясувати, яка мовна політика веде до суспільного консенсусу.
Найбільш прийнятною для суспільства виявилася саме модель лагідної українізації.
„Вона передбачає, що українська є єдиною державною та офіційною мовою, є єдиною в сфері навчання, створюються умови для поширення українськомовного контенту, але при цьому немає примусу щодо російської в побуті”, – пояснив Грушецький.
За його словами, такий варіант підтримують близько 90% українців – незалежно від регіону чи мовної групи.
„Якщо ми будемо рухатися в такому ключі, це буде підтримано суспільством без провокування конфліктних ситуацій”, – наголосив він.
Соціолог зазначає, що за останні 15-20 років в Україні відбулася суттєва еволюція поглядів.
„Ми пройшли шлях від значної частки українців, які хотіли бачити російську другою державною, до переважної підтримки української як єдиної державної”, – зазначив він.
Водночас у повсякденному житті мовне питання довгий час не було серед пріоритетних проблем.
„В наших опитуваннях питання мови було десь на 20 місці за важливістю. Українці жили у формулі толерантного співіснування – українська як державна, а в побуті всі могли порозумітися”, – підсумував Грушецький.
[type] => post
[excerpt] => Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова - українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої "лагідної українізації", яка не передбачає тиску в побуті.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1766151360
[modified] => 1766149968
)
[title] => Скільки людей підтримують статус української мови як єдиної державної
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=266354&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 266354
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 110925
[image] => Array
(
[id] => 110925
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[original_lng] => 8489
[original_w] => 277
[original_h] => 182
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg
[width] => 277
[height] => 182
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1031
[_thumbnail_id] => 110925
[_edit_lock] => 1766143003:8
[_algolia_sync] => 586995412002
[_oembed_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] =>
[_oembed_time_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => 1766238891
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 931
[1] => 899
[2] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мова
[1] => опитування
[2] => Україна
)
)
[7] => Array
(
[id] => 263544
[content] =>
25 – 26 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II відбувся заключний захід міжнародного проєкту «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті». Протягом двох днів викладачі та студенти кафедри філології, а також науковці з кількох країн обговорювали питання багатомовності, мовних прав та розвитку мовної безбар’єрності вздовж угорсько-словацько-румунсько-українського кордону.
Захід підсумував роботу міжнародного проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Language APL – «Транскордонна мовна безбар’єрність у публічному житті», що стартував 1 січня 2025 року. Партнером ініціативи виступає благодійний фонд «За угорський університет Закарпаття» (КМЕ ЖА). Мета проєкту – сприяти формуванню та розвитку мовного різноманіття у прикордонних регіонах чотирьох країн та створювати умови для вільного використання рідних мов у публічній сфері.
Офіційне відкриття конференції відбулося 25 листопада.
Ректор Університету Ракоці Степан Черничко, вітаючи присутніх, зазначив, що участь у проєкті стала важливим професійним і практичним досвідом як для організаторів, так і для дослідників.
Директорка БФ «За Закарпатський угорський інститут» Тинде Товт нагадала про цілі проєкту та підкреслила вагомість правових основ мовної доступності на Закарпатті.
Консул Угорщини в Берегові Ласло Віда наголосив, що багатомовність має реальний і практичний вимір: від двомовних вивісок до можливості отримувати медичні чи адміністративні послуги рідною мовою.
До учасників звернулася й депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц, яка підкреслила роль мови як фундаменту культури та ідентичності закарпатських угорців.
Голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак, голова Сату-Марської повітової ради Чаба Патакі та міський голова Берегова Золтан Баб’як торкнулися тем збереження мов меншин, значення багатомовності для громад та важливості підтримки рідної мови у повсякденному житті.
Під час урочистого відкриття були вручені нагороди організаціям та діячам, які активно сприяють розвитку багатомовності в освіті, підприємництві, публічному житті та медіа. Відзнаки отримали: TV21 Ужгород, Великодобронський ліцей, Акнасолатинська територіальна рада, Franklin’s Store та Cafe Fratelli.
Після урочистої частини розпочалося пленарне засідання.
Першим виступив лінгвіст Петтері Лайхонен (Університет Ювяскюля, Фінляндія), представивши особливості конституційного білінгвізму в Фінляндії.
Степан Черничко окреслив основні зміни мовного законодавства та перспективи мовної доступності на Закарпатті.
У другій половині дня прозвучали доповіді:
Анджели Шорбан (Румунія) — про подолання мовних бар’єрів;
Ілдіко Ванчо (Словаччина) — про становище міноритарних мов у Словаччині;
Іштвана Козмача (Словаччина) — про видимість «малих мов» у контексті мовних прав.
26 листопада робота продовжилася в чотирьох секціях, де дослідники обговорювали ключові аспекти мовної безбар’єрності та її впровадження в освіті, адміністрації, медіа й сфері послуг.
Проєкт HUSKROUA Language APL реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027.
Заключна конференція в Університеті Ракоці не лише підсумувала масштабну міжнародну роботу над темою мовної доступності, але й засвідчила зростання інтересу науковців та представників громадськості до розвитку багатомовності в прикордонних регіонах. Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних викликів та окреслення нових напрямів досліджень і практичних ініціатив у сфері мовних прав.
Уряд Норвегії оголосив про зміни у мовних вимогах для іноземців, які претендують на отримання дозволу на постійне проживання. З 1 вересня 2025 року скасовується вимога щодо усного володіння норвезькою мовою, проте рівень необхідних знань підвищується з А1 до А2.
«Іноземці, які бажають отримати дозвіл на постійне проживання в Норвегії, повинні мати певний рівень усного володіння норвезькою мовою. Здатність розмовляти та розуміти норвезьку мову є важливою передумовою для участі в освіті та роботі», — заявила міністр юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен.
Зазначені рівні відповідають Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (A1, A2, B1, B2, C1, C2), де A1 є найнижчим рівнем. Рівень А2 означає, що людина може розуміти просту повсякденну мову та легко висловлюватися на теми, що стосуються її особистості, сім’ї, безпосереднього оточення та роботи. Вона також може керувати простими та буденними розмовними ситуаціями, якщо співрозмовник говорить повільно та чітко.
Норвезька вимога не застосовується, якщо іноземець документує особливі причини, пов’язані зі здоров’ям, або особисті обставини, на які він не має впливу. Це може стосуватися дорослих іммігрантів з невеликою шкільною освітою або без неї, які мають обмежений рівень грамотності, а також людей похилого віку. Такі особи можуть бути звільнені від необхідності складати тест з норвезької мови на рівні А2.
Нові правила застосовуватимуться до заяв на отримання посвідки на постійне проживання, поданих після 1 вересня 2025 року.
Про значне посилення імміграційних правил оголосив у понеділок прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер.
Виступаючи на пресконференції на Даунінг-стріт, лідер лейбористів заявив, що за останні роки правління попереднього уряду консерваторів чиста легальна імміграція збільшилася в чотири рази між 2019 і 2023 роками, і до 2023 року кількість іммігрантів наблизиться до кількості населення Бірмінгема, другого за величиною міста Великобританії, де живе понад мільйон осіб.
Стармер заявив, що лейбористський уряд, який перебуває при владі після загальних виборів у липні минулого року, «покладе край цьому хаосу» і «значно» скоротить чисту імміграцію до наступних загальних виборів.
Серед наріжних каменів оголошеного в понеділок посилення – збільшення з нинішніх п’яти до десяти років мінімального терміну перебування іноземних робітників у Британії, перш ніж вони зможуть подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання і британського громадянства.
Винятки з цього обмеження пропонуються для тих, хто може зробити значний внесок в економіку Великої Британії завдяки своїм видатним навичкам. Це стосується, зокрема, медсестер, лікарів, інженерів та фахівців, які відіграють провідну роль у застосуванні та розвитку штучного інтелекту.
Однак уряд Великої Британії вимагає високого рівня володіння англійською мовою на всіх рівнях імміграції, в тому числі і для заявників, які подають заяви за прискореною процедурою.
У 82-сторінковому проєкті Білої книги, опублікованому Міністерством внутрішніх справ після пресконференції прем’єр-міністра в понеділок, підкреслюється, що мовна вимога вперше поширюється на повнолітніх родичів іноземних працівників, які перебувають на їхньому утриманні і повинні будуть довести, що володіють принаймні базовим рівнем англійської мови.
У документі також зазначено, що осілі працівники повинні періодично звітувати про свій прогрес у вивченні англійської мови.
У понеділковій заяві про посилення правил йдеться про те, що однією з головних цілей змін є надання переваги британським працівникам перед «дешевою іноземною робочою силою» і зосередження імміграційної політики на навичках, які можуть допомогти британській економіці зростати швидше.
Поправка не стосується громадян ЄС, які легально оселилися в Британії та отримали безстроковий дозвіл на проживання (EU Settled Status) до того, як п’ять років тому припинилося членство Великої Британії в ЄС (Brexit).
Згідно з останніми даними Управління національної статистики (ONS), чиста кількість людей, які в’їхали до Британії на постійне проживання та роботу – різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів – становила 728 000 за 12 місяців до 30 червня минулого року, що на 20% менше, ніж за той самий період роком раніше.
Водночас дані ONS також засвідчили, що громадяни ЄС становлять найбільшу групу серед тих, хто виїхав на постійне місце проживання (44%), причому 211 000 з них залишили Британію протягом звітного року.
British company MGI Engineering, founded by a former F1 engineer, will send SkyShark kamikaze drones to Ukraine in the coming weeks. With a 250 km range and 450 km/h top speed, each drone costs $67,000. A heavier strike UAV, TigerShark, is also in development as a cheaper… pic.twitter.com/VbVRsCvmvL
