Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило оновлені результати лабораторних досліджень якості води у пляжних зонах країни. Перевірки проводилися у період з 11 по 17 червня.
Про це йдеться на сайті відомства.
За даними МОЗ, із 106 проб води п’ять не відповідали санітарним нормам за мікробіологічними показниками. Це становить 4,7% від загальної кількості досліджень. Загалом більшість перевірених водойм відповідають вимогам безпеки, однак у частині регіонів купання тимчасово не рекомендується.
Станом на 18 червня безпечною для купання визнано воду на низці офіційних пляжів у Києві, області та інших регіонах України. Зокрема, у столиці йдеться про пляжі «Венеція», «Веселка», «Молодіжний», «Дитячий», «Золотий», «Передмістна слобідка», «Центральний», «Чорторий», «Тельбін», а також «Райдуга», «Троєщина», «Галерний», «Острів Оболонь», «Вербний» та пляжі Пущі-Водиці.
У Київській області безпечними визначено окремі міські пляжі Переяслава, Білій Церкві та дитячий пляж «Чайка» у селищі Чайка. Аналогічні дозволені зони для купання визначені у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.
Водночас у низці регіонів купання не рекомендується через невідповідність води санітарним нормам. Зокрема, йдеться про окремі пляжі у Вінниці, Коростені, Рівному та Хоросткові.
В Миколаївській області купання заборонене рішенням обласної військової адміністрації, а в Закарпатській, Одеській та Сумській областях офіційні річкові пляжі не зареєстровані.
Також через воєнний стан у 2026 році рекреаційні зони не відкриватимуть у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях.
Повний перелік пляжів, де вода безпечна для купання, дивіться за покликанням.
Міністерство охорони здоров’я України офіційно пояснило правила відвідування освітніх закладів дітьми, які не отримали планових щеплень.
Ситуацію навколо щеплень та нового законопроєкту роз’яснив головний державний санітарний лікар Ігор Кузін для «УП.Життя».
У соцмережах останніми днями активно ширилися повідомлення про нібито повну заборону відвідування шкіл для дітей без обов’язкових щеплень. Причиною обговорень став законопроєкт №15286, який зареєстрований у Верховній Раді. Однак, у МОЗ стверджують, що ці страхи перебільшені.
Кузін пояснив, що документ не вводить нових жорстких обмежень для невакцинованих учнів, а лише оновлює застаріле законодавство.
Йдеться про нову редакцію закону про інфекційні хвороби, яку МОЗ подало до парламенту на початку червня 2026 року. Чинний документ діє ще з 2000 року, тому його вирішили привести у відповідність до сучасних норм та стандартів ЄС.
За словами Кузіна, спочатку планували точкові правки, але через масштаб змін довелося готувати повністю оновлений текст.
У МОЗ запевняють, що жодної тотальної заборони на відвідування шкіл, садочків чи університетів не передбачається.
Водночас заклади освіти зможуть тимчасово обмежувати відвідування у разі складної епідемічної ситуації, наприклад, під час спалахів кору або перевищення порогів захворюваності на грип.
Такі рішення не будуть постійними і застосовуватимуться лише за наявності ризиків для здоров’я дітей і колективів.
Рішення про тимчасовий недопуск ухвалює керівник навчального закладу. Але важливий нюанс – дитині мають запропонувати альтернативу: дистанційне або індивідуальне навчання.
Окремо передбачені винятки для дітей із медичними протипоказаннями, які підтверджує лікар.
У МОЗ також зазначають, що подібні обмеження не порушують прав людини. Європейський суд із прав людини ще у 2021 році визнав, що вимога вакцинації для відвідування дитячих закладів є допустимою.
Міністерство охорони здоров’я оновило правила виписування електронних рецептів та формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Зміни мають зменшити кількість зайвих візитів до лікарів та забезпечити безперервність лікування.
Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті МОЗ.
Тепер лікарі-алергологи зможуть виписувати е-рецепти за програмою «Доступні ліки». Пацієнти з хронічними захворюваннями нижніх дихальних шляхів, метаболічними, автоімунними та запальними хворобами зможуть отримати рецепт безпосередньо під час консультації профільного спеціаліста, без окремого звернення до сімейного лікаря.
Ще одна зміна стосується медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Лікарі відділень екстреної допомоги зможуть оформлювати такі висновки пацієнтам із травмами, гострими захворюваннями або іншими станами, що призводять до тимчасової втрати працездатності. Це дозволить уникнути додаткових звернень до інших спеціалістів.
МОЗ також розширило можливості для супроводу онкологічних пацієнтів. Так, до переліку спеціальностей, які мають право оформлювати медичні висновки, включено «Ядерну медицину».
«Відповідно до чинних вимог законодавства, електронні медичні записи в ЕСОЗ – зокрема е-Направлення, е-Рецепти та медичні висновки про тимчасову непрацездатність – формує той лікар, який безпосередньо надає пацієнту медичну допомогу та встановлює відповідні медичні показання», – зазначили в міністерстві.
В Україні оновили перелік препаратів, що відшкодовуються в межах програми «Доступні ліки». Зміни передбачають включення сучасних інноваційних препаратів для лікування поширених хронічних захворювань.
Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я.
Йдеться передусім про медикаменти для пацієнтів із серцево-судинними патологіями, зокрема для профілактики інсультів і тромбозів, а також для хворих на цукровий діабет 2 типу та хронічні захворювання легень. До списку увійшли препарати на основі ривароксабану, апіксабану та дабігатрану, а також сучасні засоби контролю діабету – дапагліфлозин та емпагліфлозин.
Крім того, до програми включено 19 торгових назв на основі аторвастатину в різних дозуваннях.
Для частини препаратів передбачено повне покриття вартості. У МОЗ зазначили, що нововведення покликані зробити тривале лікування доступнішим і знизити фінансове навантаження на пацієнтів.
«Нині лікарські засоби за програмою можна отримати у 17 348 місцях відпуску по всій країні…Ліки можна отримати за е-рецептом без прив’язки до місцевості, де цей рецепт був виданий, чи місця проживання пацієнта. Наприклад, якщо пацієнтові виписаний е-рецепт в Києві, то отримати ліки за ним можна і в будь-якому іншому населеному пункті», – додали в МОЗ.
В Україні більшість громадян, які проходили оцінювання, отримала статус інвалідності. Загалом із понад 687 тисяч розглянутих випадків позитивне рішення ухвалили у 85,3% звернень.
587 326 осіб (85,3%) отримали статус інвалідності;
із них 255 тис. — вперше;
понад 310 тис. — продовжили раніше встановлений статус;
76 473 випадки (11,1%) — у встановленні статусу відмовлено;
24 720 випадків (3,6%) — рішення не ухвалювали, оскільки звернення стосувалися інших питань (зокрема, оновлення програми реабілітації або визначення втрати працездатності).
Як проходять оцінювання
Переважна більшість українців проходила процедуру очно в медзакладах — 92,93%.
Ще близько 7% скористалися альтернативними форматами:
дистанційним;
заочним;
з виїздом експертної команди.
Швидше, ніж раніше
Як зазначила Марія Карчевич, нова система оцінювання працює вже понад рік і дозволяє значно скоротити терміни розгляду.
Середній час від подачі документів до рішення — близько 16 днів;
Раніше в системі МСЕК розгляд міг тривати кілька місяців.
Водночас у МОЗ відзначають значне навантаження на окремі регіони та обласні центри.
Найпоширеніші причини інвалідності
Найчастіше статус встановлювали через:
хвороби системи кровообігу — 123 428 випадків;
захворювання кістково-м’язової системи — 114 729;
новоутворення — 91 144;
хвороби нервової системи — понад 86 тис.;
травми та отруєння — 63 712;
психічні розлади — 41 656;
ендокринні захворювання — 35 525;
хвороби органів зору — 26 323.
У міністерстві додають, що статистика регулярно оновлюється, а громадян закликають ділитися власним досвідом проходження оцінювання для вдосконалення системи.
Українці тепер можуть укладати та оновлювати декларацію з лікарем дистанційно – без особистого візиту до медзакладу. Це стало можливим після запуску кабінету пацієнта в електронній системі охорони здоров’я.
Відповідна інформація була опублікована на сайті міністерства охорони здоров’я.
Там розповіли, що пацієнти можуть обрати лікаря онлайн, укласти з ним декларацію або переглянути діючі та попередні декларації, а також за потреби внести зміни до своїх персональних даних, зокрема оновити контактний номер телефону.
Сервіс доступний для всіх повнолітніх громадян України, а також для підлітків від 14 до 18 років за наявності власного електронного підпису. Підлітки можуть самостійно входити до кабінету, переглядати інформацію про себе, а за умови підтвердженої цивільної дієздатності – подавати декларацію та вносити зміни до даних.
Ще одна функція – управління доступами, завдяки якому пацієнт може контролювати, яким електронним кабінетам надано дозвіл на обробку його персональних даних.
Як зазначають у МОЗ, наразі на сторінці пацієнта доступні лише персональні дані та декларації. Доступ до медичної картки, зокрема результатів аналізів, рецептів та діагнозів, впроваджуватиметься поступово на наступних етапах розвитку сервісу.
Увійти до кабінету можна через спеціальні е-кабінети – як державні, так і розроблені приватними компаніями. У МОЗ наголошують, що всі вони мають однакові базові можливості, а з часом кількість таких сервісів зростатиме, розширюючи вибір для пацієнтів.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко спільно із заступником голови офісу президента України Віктором Микитою дали новий старт будівництву реабілітаційного центру «4.5.0.». В Ужгороді підписали договір із підрядною організацією, яка виконуватиме роботи. Проєкт реалізується в межах співпраці МОЗ і Світового банку. Фінансування забезпечується Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Банком розвитку Ради Європи на паритетних засадах, а також коштом обласного бюджету.
Зазначається, що з цих людей 1016 – госпіталізовані до медичних закладів. Найбільша кількість госпіталізацій – 85 – припала на 18 січня.
“Отже, ситуація з холодовою травмою в Україні наразі залишається контрольованою, проте може стати загрозливою у разі зниження температури або погіршення погодних умов”, – наголосили в МОЗ.
Загалом за місяць по всій Україні служби екстреної меддопомоги опрацювали 544 404 звернення. Бригади здійснили 364 849 виїздів. Середня кількість звернень до екстреної медичної допомоги – понад 18 тисяч на добу.
У МОЗ нагадали, що переохолодження виникає, якщо людина довго перебуває в холодному приміщенні, тривалий час залишається на морозі, має недостатньо теплий, мокрий або вологий одяг. Щоби уникнути переохолодження та не замерзнути взимку потрібно дотримуватися принципу багатошаровості в одязі, залишатися фізично активними, уникати вживання алкоголю тощо. Серед ознак переохолодження бліда, холодна на дотик і суха шкіра (шкіра і губи можуть бути синіми), тремтіння тіла, у більш серйозних випадках – уповільнення дихання, невиразна мова. Маленькі діти можуть мати почервонілу і холодну на дотик шкіру, бути незвично тихими, сонними та відмовлятися від годування.
Переохолодження – загальний стан. Локальний – пошкодження внаслідок впливу низької температури окремих ділянок тіла або шкіри – називають обмороженням. Найбільш уразливі — ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук та ніг. Ознаки обмороження: сіро-жовтий, іноді восково-білий колір ділянок шкіри, оніміння, втрата чутливості, коли шкіра не відчуває дотиків.
“При обмороженні ні в якому разі не протирайте уражену шкіру снігом, не намагайтеся нагріти замерзлі руки чи ноги у гарячій воді”, – наголосили в МОЗ і надали рекомендації щодо домедичної допомоги.
В Україні за рік більш ніж в десятеро зросла кількість випадків захворювання на кір.
Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін.
Кузін зазначив, що серед інфекційних захворювань для дитячих колективів загрозою номер один є саме кір.
“За класифікацією кір – одна з найзаразніших інфекційних захворювань. За умови відсутності вакцинації 9 з 10 дітей, які стикнуться з кором, вони будуть інфіковані і вони захворіють на кір. Це за умови, якщо щеплення відсутнє”, – наголосив він.
Він зауважив, що в Україні вже другий рік достатньо високі показники захворюваності. Відтак, з початку року зафіксовано 1200 хворих, з них майже 900 – діти. До слова, кір достатньо швидко передається саме в організованих замкнених колективах під час того як діти, наприклад, проходять навчання в школі, в класі, за умови тісного спілкування.
“Підсумовуючи скажу, що кір є зараз загрозою номер один. Тому що кір є небезпечним захворюванням. І від нього особливо треба наздогнати щеплення, зробити його при першій нагоді. У випадку наявності тимчасових протипоказів, звісно, що дитина може отримати його через деякий час. Але про це не треба забувати. Рівні охоплення мають бути щонайменше 95%. Україна в останні декілька років в середньому демонструє від 85 до 88%. Це насправді не є оптимальним і призводить до того, що спалах кору реєструється як в закладах охорони здоров’я, так і на території певних областей”, – зауважив представник МОЗ.
Майже 19% проб води, відібраних 18-24 липня на офіційних пляжах України, не відповідають санітарним нормам.
Про це розповіли у Міністерстві охорони здоров’я.
За даними відомства, станом на 25 липня купатися було небезпечно через невідповідність якості води на таких пляжах:
Київ:
пляжі «Венеція» і «Передмістна слобідка» у Дніпровському районі, пляжі «Троєщина» на річці Десенка та «Чорторий» у парку «Муромець» у Деснянському районі, «Галерний» у Голосіївському районі; «Вербний», «Пуща-Водиця» на 5-7 лінії та «Острів Оболонь» в Оболонському районі.
Вінницька область:
пляжі «Хімік», «Гонти», «Центральний» у м. Вінниця на р. Південний Буг.
Дніпропетровська область:
у межах пляжів «Парк культури та відпочинку Придніпровський» і на Монастирському острові міста Дніпра, на пляжах Зеленодольська. Пляжі на Дніпропетровщині офіційно не відкриті.
Житомирська область:
пляж у м. Коростень (р. Уж), дитячий та дорослий пляжі у Гідропарку в м. Житомир на р. Тетерів; пляж у м. Звягель на вул. Богуна (р. Случ).
Київщина:
міський пляж у Переяславі; міський пляж «Центральний» у Білій Церкві.
Миколаївська область:
пляж «Райдуга» міста Первомайськ.
Полтавська область:
пляжі міста Кременчук на р. Дніпро та р. Сухий Кагамлик.
Рівненська область:
пляж міста Здолбунів на р. Устя, міський пляж м. Млинів Дубенського району; міський пляж у м. Рівне (оз. Басів Кут), громадські пляжі міста Здолбунів на ставі Малопроточному.
Тернопільська область:
пляж в місті Хоростків Чортківського району біля урочища Дубина Чортківського району.
Хмельницька область:
пляж міста Нетішин; міський пляж у м. Хмельницькому.
Чернівецька область:
міський пляж у м. Чернівці.
«У Закарпатській, Одеській та Сумській областях офіційно зареєстровані річкові пляжі відсутні. Інформацію про якість води у місцях відпочинку біля водойм рекреаційного та оздоровчого призначення можна знайти на сайтах обласних установ або у місцевих засобах масової інформації», – додають у повідомленні.
Крім цього, через війну в Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях зони відпочинку на пляжах цього року не відкривали.
