Array
(
[count_posts] => 2
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjEzMTU1Nzt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 103823
[content] =>
У місті Берегово та селі Вари щороку традиційно вшановують пам’ять початку визвольної війни Ракоці. Цьогоріч, через воєнну ситуацію, історичні події 319-річної давнини відзначили без урочистостей.
Учасники заходу, який організувало Товариство угорської культури Закарпаття у селі Вари, поклали вінки пошани до меморіальної дошки Томаша Есе. У Берегові, громадська організація «Про Культура Субкарпатіка», влаштувала покладання вінків до бюста Томаша Есе.
21 травня 319 років тому саме у селі Вари Берегівського району розгорнули перші стяги на підтримку князя Ференца Ракоці ІІ, який став на чолі національно-визвольної війни угорського народу 1703 – 1711 років. Тож щороку цю пам’ятну дату відзначають й на Закарпатті.
Після вигнання турків з Угорщини, на її території надовго утвердилася влада австрійських імператорів. Становище простого населення різко погіршилося. Вже з середини 90-х років XVII століття австрійська влада почала впроваджувати політику централізації, внаслідок чого скорочувались повноваження місцевих органів влади та вводилися абсолютистські методи правління. Це дало новий привід для виступів народних мас.
У 1703 році родинний прапор Ракоці з девізом «З Богом за Вітчизну і волю» («Cum deo pro patria et libertate») ознаменував собою початок повстання. Томаш Есе – закарпатський селянин, уродженець Березького комітату (нині це переважно територія Берегівського району Закарпатської області) очолив антифеодальне повстання селян північно-східних комітатів Угорського королівства і першим розгорнув стяг у Варах.
Так, з року в рік у селі Вари та самому місті Берегові розгортають історичні стяги та вшановують події минулого. Утім, через події останніх двох років – пандемію, а зараз – жахливу війну, традиційні урочистості не проводили і обмежили святковий захід лише покладанням вінків. Організаторами традиційно виступили Товариство угорської культури Закарпаття (ГО «ТУКЗ – КМКС») та ГО «Pro Cultura Subcarpathica».
У коментарі «Карпатському об’єктиву» Йожеф Шін, голова Берегівського районного осередку ГО «ТУКЗ – КМКС» розповів, що площа перед церквою у Варах – історичне місце, адже саме тут вояки Ракоці розгорнули перші стяги, чим і оголосили про початок повстання. А вже наступного дня з центральної площі Берегова зачитали Бережанську відозву, якою закликали дворянське та недворянське населення держави до боротьби проти імператорської влади.
«Ференц Ракоці думав про народ, його інтереси і тому закликав до спільної боротьби всіх. Напевно після вигнання турків з Угорщини народ думав, що розпочнеться краще життя, однак все сталося зовсім не так –наклали величезні податки, у людей забирали землі та майно. Звичайно, за таких умов, ніхто не хотів залишатися осторонь і тисячі хоробрих добровольців долучилися до боротьби. Хоч після восьми років повстання й зазнало поразки, але відвага та мужність героїв того часу, зокрема і Ференца Ракоці, назавжди залишиться на сторінках світової історії», – додав Йожеф Шін.
Ільдіко Орос, президент Закарпатського угорського інституту та керівник ГО «Pro Cultura Subcarpathica» зазначила, що їхня організація, в першу чергу, була створена для того, аби згадувати та пам’ятати про минуле.
«Протягом останніх п’яти років святкування об’єднали з проведенням у Берегові днів міста, які відзначають 21-22 травня. Це був світлий день в історії нашого краю, який варто пам’ятати та відзначати. Тож до початку пандемічних років та війни, ми протягом двох днів мали змогу святкувати цю пам’ятну дату на фестивалі та ярмарку, які проводили на центральній площі Берегова. Сподіваюсь, що у нашій країні скоро наступить мир і ми зможемо разом відзначати свята радіючи один одному», – наголосила пані Ільдіко.
Мужність та відданість героїв того часу вшанували тихим покладанням вінків спочатку перед меморіальною дошкою, встановленою на стіні реформатської церкви у Варах, а згодом і біля погруддя Томаша Есе у Берегові.
Вікторія КОПИНЕЦЬ, „Карпатський об’єктив”
національно-визвольна війна (Сторінка 1)
