Одним із головних пріоритетів Закарпатської філії мережі Будинків народних традицій є організація тренінгів та навчальних курсів з різних напрямів народної творчості в нашому краї. Мета нинішнього курсу – пошиття традиційного одягу – допомогти місцевим майстриням отримати необхідні професійні знання.
За словами керівниці закарпатської філії, це навчання відрізняється від інших тим, що його учасники отримали й етнографічні знання. На завершення 120-годинного тренінгу майстрині повинні були написати курсову роботу, скласти обов’язковий іспит, а також пошити національний костюм.
Цього року табір народної музики і танців у селищі Вишково, дотримуючись карантинних обмежень, провели в невеликих групах-гуртках. Змістовне дозвілля для дітей, яке має на меті сприяти збереженню національної ідентичності діаспори угорців Верхньотисянського регіону, організували вже удванадцяте.
Заняття традиційно проводилися в кількох секціях, тож протягом тижня в дітей була можливість займатися танцями, музикою, рукоділлям та співами. Головний організатор табору Жужанна Токач вважає відрадним, що захід удалося влаштувати, незважаючи на карантин: «Цього року ми не могли провести табір у традиційному форматі, тож реалізували його як гурткові заняття за участю меншої кількості людей. Але й у такому вигляді він слугував гуртуванню».
Протягом п’яти днів з дітьми традиційно проводили заняття викладачі народної музики і танців із Угорщини. Скрипаль Чаба Вамоші регулярно приїздить у Вишківський табір. На його думку, у сфері викладання народної музики і танців у Верхньотисянському регіоні відбувся помітний розвиток. «Ми постійно приїжджаємо сюди викладати. Спочатку допомога була необхідна навіть під час підсумкового концерту, а тепер бачимо команди, які можуть грати на сцені самостійно, підхоплювати та супроводжувати одна одну, і це великий крок уперед», – повідомив викладач.
Серед учасників табору є діти, котрі повертаються сюди з року в рік. Зокрема й Беатрікс Лакі. Дівчина зізнається, що тут можна знайти також нових друзів. «Я відвідую табір з раннього дитинства, із 6 років, відтоді постійно повертаюся. Тут я навчилася грати на цитрі, що спонукало мене почати освоювати флейту. Залюбки відвідую заняття щороку», – каже дівчина.
Табір традиційно завершився концертом, під час якого учасники різних секцій показали, чого навчилися за тиждень. Лунала музика, діти співали народні пісні й виконували народні танці – барвистий світ традицій різних регіонів Карпатського басейну.
