Рівень народжуваності в Україні різко впав – країна переживає одну з найсерйозніших демографічних криз у світі. Спад народжуваності посилився після початку повномасштабної війни.
Про це повідомляє CNN.
Експерти вже називають демографічну ситуацію в Україні майже безпрецедентною.
За оцінками провідних демографів, рівень народжуваності опустився нижче за критичну позначку: у середньому одна жінка народжує менш як одну дитину за життя, що значно нижче за середні показники Європи та США.
Експерти зазначають, що демографічна ситуація загострилася відразу з кількох причин:
війна і втрати на фронті – значна частина загиблих були одружені і мали дітей, що призводить до зростання кількості вдів і сиріт;
масовий відтік молоді – близько 6 млн громадян, включно з молодими жінками і дітьми, виїхали за кордон і досі не повернулися;
розрив сімей і невизначеність майбутнього – через війну багато українців відкладають рішення про народження дітей.
Демограф Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова назвала поточну ситуацію катастрофічною, наголосивши, що нестача людей робить довгостроковий розвиток країни вкрай складним.
Наслідки для суспільства
Через падіння народжуваності та затяжну війну в Україні значно збільшується кількість дітей, які живуть без біологічних батьків. За даними статистики, зараз у країні близько 59 000 дітей перебувають у прийомних сім’ях без рідних батьків.
Водночас деякі українські сім’ї продовжують народжувати і виховувати дітей у країні, що відображає прагнення до нормального життя навіть в умовах війни.
Що кажуть експерти
За останніми даними, багато демографічних показників – включно з природним приростом населення і міграцією – демонструють тривожні тенденції. Ще до війни народжуваність в Україні знижувалася, проте війна з рф значно прискорила ці процеси.
Експерти вважають, що для стабілізації ситуації необхідні комплексні соціальні та економічні заходи, спрямовані на підтримку сімей, повернення біженців і створення умов для відновлення чисельності населення.
Усупереч закликам глави РФ Володимира Путіна народжувати по вісім дітей і “повертатися до традиційної багатодітності Давньої Русі”, сумарний коефіцієнт народжуваності падає десятий рік поспіль.
Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії, котрий відображає середню кількість дітей на одну жінку дітородного віку, за результатами 2025 року знизився вже десятий рік поспіль. Про це свідчать дані Росстату, передає TMT.
Станом на грудень СКН опустився до позначки 1,374 (проти 1,4 наприкінці 2024 року). Торішнє значення стало найнижчим з 2006 року: тоді СКН становив 1,305.
Максимальне значення сумарного коефіцієнта народжуваності у сучасній історії країни Росстат зафіксував у 2015 році – 1,762. Відтоді він втратив 0,388 пункту, або 22%, що стало найбільшим падінням з 1990-х років: тоді СКН обвалився з 1,892 в останній рік існування СРСР до 1,157 у 1999 році. Водночас падіння коефіцієнта народжуваності протягом 10 років поспіль публічно доступна статистика в сучасній історії ще жодного разу не фіксувала.
Усупереч закликам глави РФ Володимира Путіна народжувати по вісім дітей і “повертатися до традиційної багатодітності Давньої Русі”, сумарний коефіцієнт народжуваності третіх і наступних дітей також знизився. У грудні він становив 0,362 (проти 0,376 роком раніше) і опустився нижче довоєнного рівня (0,364 у 2021 році).
Скільки саме дітей народжується в Росії, достеменно невідомо. Восени минулого року Росстат засекретив статистику, яку раніше публікував щомісяця. Останні доступні дані свідчать, що у 2024 році кількість народжень скоротилася до 1,222 млн немовлят – мінімуму з 1999 року. Порівняно з 2014 роком народжуваність впала на третину, тоді як у січні-березні 2025 року взагалі встановила антирекорд з рубежу XVIII-XIX століть – 288 тисяч дітей за три місяці.
У межах національних проєктів, запущених після початку п’ятого президентського терміну, Путін зажадав довести сумарний коефіцієнт народжуваності до 1,6 до 2030 року та до 1,8 – до 2036-го, тобто до найвищого рівня з останніх років існування СРСР. Такі цілі влада заклала в демографічну стратегію “сімейноцентризму”.
У межах цієї стратегії посадовці мають намір зайнятися зміцненням інституту сім’ї та шлюбу, а також просуванням “традиційних сімейних цінностей”: образи багатодітних родин планують впроваджувати в рекламу та медіаконтент, а для дідусів і бабусь із багатьма онуками – запровадити державні нагороди.
Розпочинаючи четвертий президентський термін у 2018 році, Путін ставив за мету за шість років зупинити природне скорочення населення, яке почалося невдовзі після анексії Криму. Насправді ж у 2018-2024 роках Росія втратила ще понад 3 млн осіб унаслідок перевищення смертності над народжуваністю. У 2024 році, за даними Росстату, природне скорочення прискорилося на 20% і досягло 596 тисяч осіб – у середньому 1,63 тисячі осіб на день.
За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації актів цивільного стану.
Найгірше співвідношення смертності до народжуваності зафіксоване в Херсонській (12,2 рази) та Донецькій (10,3 рази) областях.
Значно вищі показники також у Запорізькій і Харківській областях — у 5 разів, Сумській — у 4,9, Чернігівській — у 4,8, Дніпропетровській — у 4,1, Черкаській і Полтавській — у 4, Миколаївській — у 3,7, Кіровоградській — у 3,6 рази.
Найбільш сприятлива демографічна ситуація — у західних регіонах: у Рівненській області співвідношення смертей до народжень становить різницю у 1,6 рази, у Волинській — у 1,7, у Закарпатській та Києві — у 1,8, у Львівській — у 1,9, у Чернівецькій — у 2,1, а в Івано-Франківській — у 2,2 рази.
[type] => post
[excerpt] => За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1752862740
[modified] => 1752854166
)
[title] => Число померлих в Україні у 2025 році перевищило число народжених майже у 3 рази – Мін’юст
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=248549&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 248890
[uk] => 248549
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 248550
[image] => Array
(
[id] => 248550
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[original_lng] => 125453
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1752843366:2
[_thumbnail_id] => 248550
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 2931
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 316994954000
[_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] =>
[_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1756824447
[_oembed_d6eea7f85c2c2a88a9288f368b74de4d] =>
[_oembed_time_d6eea7f85c2c2a88a9288f368b74de4d] => 1774427433
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 29591
[1] => 23756
[2] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => народжуваність
[1] => смертність
[2] => статистика
)
)
[3] => Array
(
[id] => 242018
[content] =>
Японський уряд планує зробити стандартні пологи безоплатними з квітня 2026 року. Про це повідомляє Independent.
Це є частиною масштабної стратегії зі зниження фінансового навантаження на молодих батьків і стимулювання народжуваності, яка у країні з року в рік оновлює антирекорди.
Наразі пологи не входять до національного пакета медичного страхування, якщо йдеться не про хірургічні втручання — наприклад, кесарів розтин. Батьки отримують одноразову допомогу до 500 тисяч єн (близько 130 тисяч гривень), однак, за даними спеціальної урядової комісії, у 45% випадків цих коштів не вистачає для покриття витрат.
Середня вартість природних пологів у першій половині 2024 року становила 518 тисяч єн (близько 135 тисяч гривень), що на 24% більше, ніж у 2012 році. Ціни різняться залежно від префектури, адже лікарні самостійно встановлюють тарифи.
Експерти радять встановити єдину вартість пологів по всій країні та розробити механізм повного покриття цих витрат через систему медичного страхування до 2026 фінансового року.
У 2024 році в Японії народилося лише 720 988 дітей — найменше за 125 років спостережень.
Це вже дев’ятий рік поспіль, коли показник знижується, попри численні зусилля уряду: розширення мережі дитсадків, житлові субсидії для молодих сімей, запуск державного дейтинг-додатку тощо.
На тлі того, що 30% населення країни вже старше 65 років, демографічна криза стала одним із головних викликів для японської влади. У 2023 році Міністерство охорони здоров’я затвердило комплексну політику підтримки нових сімей, аби зупинити негативну динаміку. Зробити пологи безоплатними — наступний крок у цьому напрямі.
В Україні зафіксовано антирекорд за показником народжуваності – він становить 0,9 дитини на одну жінку. Така ситуація, за словами представників уряду, є найнижчою в історії країни.
Про це заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак під час конференції “Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення”, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Укрінформ”.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну країна зазнала значних демографічних змін. За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, сьогодні Україна встановила антирекорд за показником народжуваності, що становить 0,9 дитини на одну жінку. Це є найнижчим рівнем за всю історію країни.
Міжнародний стандарт відтворення населення складає 2,2 дитини на одну жінку, а середній показник в Європейському Союзі – 1,5 дитини.
Марчак зазначила, що низька народжуваність, разом із масштабною зовнішньою міграцією, призводить до старіння нації.
Внаслідок цього середній вік українців зріс з 41 року до 45, що вказує на швидке старіння населення. Сьогодні співвідношення пенсіонерів до працюючих людей в Україні складає 1:1, і ця тенденція, ймовірно, буде погіршуватися в майбутньому.
Одним з головних напрямків є розвиток системи догляду за людьми похилого віку, що стане важливою складовою частиною реформ, спрямованих на покращення життя громадян у старшому віці.
Марчак також наголосила на важливості реформи пенсійного забезпечення та розвитку економіки догляду, зокрема ринку послуг для літніх людей, що дозволить зняти тягар із родин, які повинні доглядати за своїми старшими членами.
Китайський радник пропонує знизити мінімальний шлюбний вік до 18 років для стимулювання народжуваності. Наразі чоловіки можуть одружуватися з 22 років, а жінки з 20, що є одним з найвищих показників у світі.
Китайський радник пропонує знизити шлюбний вік до 18 років для стимулювання народжуваності. Про це повідомляють Reuters.
У Китаї знову заговорили про необхідність стимулювання народжуваності на тлі скорочення населення. Член Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю Чень Сонгсі закликав знизити мінімальний шлюбний вік до 18 років. На його думку, це допоможе розширити базу народжуваності та сприятиме створенню більш сприятливих умов для молодих сімей.
За чинним законодавством китайські чоловіки можуть одружуватися з 22 років, а жінки – з 20, що є одним із найвищих вікових порогів у світі. Чень вважає, що зниження цього порогу відповідатиме міжнародним стандартам та сприятиме демографічному зростанню. Ініціатива пролунала напередодні щорічного засідання парламенту, на якому будуть запропоновані нові заходи для боротьби зі спадом народжуваності.
За останні три роки населення Китаю скорочується, а рівень укладення шлюбів впав на 20%, що є рекордним показником. Причини демографічної кризи криються у високих витратах на виховання дітей, зміні пріоритетів молодого покоління та наслідках політики однієї дитини, яка діяла з 1980 по 2015 рік.
Наразі в Китаї дозволено мати до трьох дітей, проте цього виявилося недостатньо для зміни тенденції.
Минулоріч у Литві, за попередніми статистичними даними, було зареєстровано найнижчу кількість народжень в історії з 1990 року.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє LRT.
За попередніми підрахунками Державного агентства даних, у 2024 році в Литві народилося 18 979 немовлят – менше, ніж у будь-який інший рік з 1990 року.
Фінансова скрута та культурні зміни призводять до того, що молоді люди відкладають народження дітей. А ті, хто зважуються на народження малюка, найчастіше обирають одну-дві дитини.
Міністерка соціального захисту та праці Інга Раугінєне каже, що однією з причин цього є те, що люди не можуть дозволити собі виховувати дітей.
“Життя стає дорожчим, і наша молодь підраховує: молодій сім’ї вкрай складно купити житло. Потрібно мати достатній дохід, тому молоді люди працюють на кількох роботах, щоб накопичити на перший внесок. Ось чому планування сім’ї відкладається на потім”, – розповідає вона.
Рівень народжуваності в Литві постійно знижується протягом останніх десятиліть. У 2023 році коефіцієнт народжуваності становив 1,18, що значно нижче коефіцієнта відтворення населення, який дорівнює 2,1.
Хоча населення Литви за останні роки дещо збільшилося, це відбулося завдяки міграції, в тому числі за рахунок литовських емігрантів, які повертаються.
У популярній литовській пісні 2000 року був рядок про те, що “нас у світі лише три мільйони”. Тоді це було заниженою оцінкою – населення Литви на зламі тисячоліть становило 3,5 мільйона.
Сьогодні воно становить 2,9 мільйона і, за прогнозами, може скоротитися до 2 мільйонів протягом наступних 50 років.
🇺🇦🇱🇹 Ukraine has received 22 generators (13 MW total) to support hospitals and district heating and water utilities in Kyiv. Since the start of the full-scale invasion, Lithuania has provided 348 humanitarian shipments - over 5,900 tonnes of energy equipment. Lithuania’s… pic.twitter.com/9noM8UxRsf
Деяким багатим економікам світу потрібно як мінімум подвоїти зростання продуктивності, щоб зберегти історичне зростання рівня життя на тлі різкого падіння народжуваності.
Про це йдеться у звіті консалтингової компанії McKinsey, присвяченому дослідженню економічних наслідків зниження народжуваності, повідомляє Financial Times.
У дослідженні йдеться, що у Великій Британії, Німеччині, Японії та США продуктивність праці повинна зростати вдвічі швидше, ніж за останнє десятиліття, щоб зберегти те ж зростання рівня життя, яке спостерігається з 1990-х років.
У той же час в Італії та Франції, щоб відповідати зростанню ВВП на душу населення в період з 1997 по 2023 рік, зростання продуктивності праці має потроїтися протягом наступних трьох десятиліть. В Іспанії вона має зрости вчетверо в період з цього моменту до 2050 року.
Зниження рівня народжуваності вплине на найбільш процвітаючі економіки світу, внаслідок чого вони стануть уразливими до скорочення частки населення працездатного віку.
«Якщо не вжити заходів, то молоді люди успадкують нижче економічне зростання і нестимуть витрати на утримання більшої кількості пенсіонерів, тоді як традиційний потік багатства між поколіннями руйнуватиметься», – прокоментував директор Глобального інституту McKinsey Бредлі.
Компанія McKinsey підрахувала, що в Західній Європі зниження частки людей працездатного віку може призвести до зниження ВВП на душу населення в середньому на 10 тисяч доларів на особу протягом наступної чверті століття.
Кількість дітей, які народилися в Європейському Союзі минулого року, сягнула рекордно низького рівня. У 27 країнах народилося 3,7 млн дітей, що є найнижчим показником з моменту першого збору даних у 1961 році.
Про це пише Financial Times, проаналізувавши дані Євростату.
Це також зниження на 5,5% порівняно із загальним числом народжень у 2022 році – найбільше річне зниження за всю історію спостережень.
Видання зазначає, що пік народжень у ЄС – 7 млн дітей – було досягнуто у 1960-х роках. Потім народжуваність у країнах блоку різко знизилася.
Оскільки люди відкладають народження дітей, жінки в Євросоюзі народжують у старшому віці.
Середній вік жінок при народженні першої дитини зростає і у 2022 році становив майже 30 років порівняно з 28,8 роками у 2013 році.
Частка народжень серед матерів у віці 40 років і старше за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі, збільшившись із 2,5% до 6%.
Тенденція до скорочення кількості дітей найбільш яскраво простежується в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії, де народжуваність знизилася щонайменше на чверть за останнє десятиліття.
Очікується, що це чинитиме тиск на державні фінанси, оскільки чисельність працездатного населення скорочується, а витрати на охорону здоров’я та пенсії зростають.
Експерти з демографії вважають, що тенденція зниження народжуваності в Європі могла посилитися через побоювання щодо зміни клімату, пандемію та найсильніший сплеск інфляції за останнє покоління.
«Можливо, що невизначеність, така як … невпевненість у завтрашньому дні, зростання вартості життя та цін на житло, а також численні світові кризи, включаючи пандемію COVID-19, геополітичну напруженість та зміну клімату, може негативно вплинути на індивідуальні репродуктивні рішення», – вважає співробітник з питань народонаселення ООН Гуан’юй Чжан.
Марія Ріта Теста, професорка демографії в Університеті Луїса в Римі, заявила, що хоча на рішення мати дітей впливає безліч факторів, з’явилися нові причини, пов’язані з політичною та економічною напруженістю на міжнародному рівні, а також побоюваннями щодо зміни клімату.
В Україні тривають дискусії щодо підтримки народжуваності, яка вже тривалий час є недостатньою для стабільного демографічного зростання. В умовах війни проблема лише загострюється.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
Населення України за останні 30 років суттєво скоротилося, зокрема через природне зменшення та міграційні процеси, відзначають демографи. Якщо на початку 1993 року в Україні проживало 52,2 млн осіб, то до 2022 року кількість зменшилася на 10 мільйонів.
У 1991-му рівень смертності перевищив народжуваність, однак чисельність ще утримувалася за рахунок міграції, коли багато людей поверталися на батьківщину після розпаду СРСР. Війна, що почалася у 2014 році, лише посилила негативні демографічні тенденції, а з 2022 року ситуація значно загострилася.
Олександр Гладун зазначає, що для збереження чисельності населення на стабільному рівні на кожну сотню жінок має припадати близько 220 дітей. Однак до початку війни цей показник становив лише 116, а нині, за припущеннями, може бути ще нижчим.
Основною причиною низької народжуваності експерт називає економічні труднощі – низьку заробітну плату та нестачу житла. Часовий ресурс також має значення, адже жінки побоюються, що через активну зайнятість у суспільній сфері їм бракуватиме часу на виховання дітей. Важливим фактором підтримки народжуваності є також соціальні виплати. Наприклад, у Польщі держава надає фінансову підтримку до досягнення дитиною 18 років.
Експерт вважає, що за умови створення належних умов для жінок і родин Україна може досягти рівня у 180 дітей на 100 жінок, що є реалістичною метою. У комплексі заходів – розвиток соціальної інфраструктури, розширення мережі дитячих садків і ясел, запровадження гнучкого робочого графіка для матерів.
Фахівець наголошує, що збереження та підтримка інституту родини має стати державним пріоритетом, оскільки саме від цього залежить майбутнє України та її демографічні перспективи.
